ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЗВЕРТАЄ УВАГУ !
Про затвердження нових форм документів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Акредитований центр сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) повідомила наступне.
У зв’язку з набранням 07.11.2018 чинності Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та з метою забезпечення стабільної роботи АЦСК ІДД ДФС наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 05 листопада 2018 року № 121 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено нові форми реєстраційних документів, а саме:
► Договір про надання електронних довірчих послуг;
► Реєстраційна картка для фізичної особи;
► Реєстраційна картка для юридичної особи;
► Додаток до Реєстраційної картки;
► Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;
► Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису необхідно використовувати з 07 листопада 2018 року.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка приймалися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 06 листопада 2018 року включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можна у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису».
Додатково повідомляємо, що починаючи 07.11.2018 фізичні особи та суб’єкти господарювання приватного права можуть отримати електронні довірчі послуги від АЦСК ІДД ДФС виключно за їх особистої присутності.
Інформацію розміщено на сторінці АЦСК ІДД ДФС офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
https://acskidd.gov.ua/news
Право на податкову знижку за іпотечним кредитуванням,
якщо житло у спільній власності подружжя
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.
Повернення пального отримувачем:
порядок коригування показників акцизної накладної
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2016 року № 218 із змінами (далі – Порядок № 218), якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, що реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної (далі – АН), показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування (далі – РК) акцизної накладної та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Коригуються лише показники АН, складених та зареєстрованих в ЄРАН відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 218).
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 218 встановлено, що РК акцизної накладної складається особою, яка реалізує пальне.
РК акцизної накладної, складений платником акцизного податку (далі – податок) до АН з реалізації пального неплатникам податку або складений за іншими операціями, ніж реалізація пального отримувачам пального, підлягає реєстрації у ЄРАН таким платником податку (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 218).
Якщо у РК акцизної накладної, складеному до АН з реалізації пального платникам податку, передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників не змінює обсягу реалізованого пального, РК акцизної накладної складається та реєструється в ЄРАН особою, що реалізує пальне, в порядку, передбаченому для акцизних накладних (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 218).
Якщо у РК акцизної накладної, складеному до АН з реалізації пального платникам податку, передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, особа, що реалізує пальне, складає РК акцизної накладної та направляє його отримувачу пального, який здійснює реєстрацію такого РК в ЄРАН.
При цьому, особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального у податковій декларації за таким РК після його реєстрації в ЄРАН отримувачем пального (п. 6 розілу ІІІ Порядку № 218).
Фізичній особі – підприємцю – «єдиннику»
повернули аванс: врахування у податковому обліку
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (далі – платник єдиного податку) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
Форми книг обліку доходів та обліку доходів і витрат затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579.
Дані книги обліку доходів (обліку доходів і витрат) використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами та доповненнями.
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, то такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи – платника єдиного податку першої – третьої груп та не підлягають відображенню у податковій декларації.
У разі, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа – платник єдиного податку першої – третьої груп повинна включити таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.
За 10 місяців 2018 року платникам відшкодовано 108 млрд грн ПДВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує про наступне.
Протягом січня – жовтня поточного року платникам відшкодовано 108 млрд грн податку на додану вартість. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.
За його словами, порівняно з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 11 %, або на 10,7 млрд грн. За 10 місяців 2017 року платникам було відшкодовано 97,3 млрд грн.
«Ми фіксуємо зростання заявок на відшкодування ПДВ з бюджету. Так, у 2018 році кількість платників, які заявили про відшкодування цього податку, склало більше 5 тисяч осіб. Це майже на тисячу заяв більше, ніж було торік», – розповів Олександ Власов.
Середньомісячна заявка до відшкодування ПДВ у 2018 році зросла майже на 20 % – до 11,5 млрд грн.
«Відшкодування податку на додану вартість здійснюється прозоро, адже електронна система не дозволяє здійснювати будь-які махінації. Понад 85 % заявлених до повернення сум відшкодовуються протягом місяця за результатами камеральних перевірок», – зазначив очільник ДФС.
Середньомісячне відшкодування ПДВ коштами у 2018 році зросло до 10,8 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс на 1,1 млрд гривень.
У жовтні платники отримали 10,4 млрд грн бюджетної компенсації цього податку. Порівняно з жовтнем 2017 року сума зросла на 7 %, або на 0,7 млрд грн. За відповідний період 2017 року платники отримали 9,7 млрд грн відшкодованого податку.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/356026.html
Співробітники ГУ ДФС у Дніпопетровській області припинили
незаконну діяльність двох автозаправок
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпопетровській області припинили незаконну діяльність двох автозаправок, через які реалізовувався зріджений газ, без наявності відповідних дозвільних документів. В рамках проведення операції «Акциз-2018» спільно з муніципальною гвардією та національною поліцією було встановлено дві АГЗС, що здійснювали діяльність на території міста, де реалізовували пальне невідомого походження, не маючи при цьому відповідних дозвільних документів.
За результатами проведених заходів складено два протоколи огляду місць зберігання та реалізації пального. З незаконного обігу вилучено скраплений газ пропан-бутан, ті відповідне газо-заправне обладнання загальною вартісттю близько 1 млн. грн. Наразі проводяться заходи щодо встановлення походження сировини що реалізовувалась та осіб причетних до незаконної діяльності даних АГЗС.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення
для формування та подання звітності
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що з метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами з 01 листопада 2018 року змінено сертифікати, які призначені для накладання електронного цифрового підпису та шифрування повідомлень на ДФС, і внесено зміни та доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.26.12.0) (станом на 31.10.2018).
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.12.0) (станом на 31.10.2018):
► на виконання наказу Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13 грудня 2016 року № 3639/5/1085 «Про затвердження Порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців» (з 01.11.2018) додано нові форми, а саме:
J1602901 – Запит про реєстраційні номери облікових карток платників податків – боржників – фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників – фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, та/або джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб;
J1603001 – Запит про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи
J1702901 – Відповідь на запит про реєстраційні номери облікових карток платників податків – боржників – фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників – фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, та/або джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб;
J1703001 – Відповідь на запит про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи;
► на виконання наказу Міністерства фінансів України від 03 вересня 2018 року № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи» (з 01.11.2018) додано нові версії документів, а саме:
J/F 1300305 – Заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
J/F 1400305 – Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
J/F 1400802 – Відмова в наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Внесено зміни до форми податкової накладної
та до Порядку заповнення податкової накладної
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить, що наказом Міністерства фінансів України від 17 вересня 2018 року № 763, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2018 року за № 1157/32609 (далі – Наказ № 763) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» із змінами (далі – Порядок).
Зокрема, згідно змін, внесених Наказом № 763, у податковій накладній (далі – ПН) зазначається податковий номер платника ПДВ відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінам та доповненнями.
Рядок ПН «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта», передбачений для заповнення даних щодо отримувача (покупця), заповнюється у разі постачання товарів/послуг платнику ПДВ та у разі складання ПН відповідно до п. 10 Порядку.
Абзац другий пункту 7 Порядку доповнено словами «у рядках «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» та «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» зазначаються дані головного підприємства – платника податку».
В абзаці першому пункту 9 Порядку слова «а у рядку «індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» зазначається індивідуальний податковий номер оператора такої угоди» замінено словами «а у рядках, відведених для заповнення даних отримувача (покупця), зазначаються дані оператора такої угоди».
Наказ № 763 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.11.2018 № 85 і він набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто 01 грудня 2018 року, крім абзацу другого п. 6 та п. 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим Наказом, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
Гастрольна діяльність нерезидента на території України:
оподаткування доходу
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 170.10.5 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей розділу IV ПКУ гастрольними заходами визначаються видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу «Луна-парк» тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), у тому числі самостійних професійних колективів та виконавців сольних концертів.
Дія п. 170.10 ст. 170 ПКУ не поширюється на благодійні гастрольні заходи, що проводяться відповідно до законодавства України.
Оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах здійснюється податковими агентами на загальних підставах, визначених розділом IV ПКУ.
До податкових агентів учасників гастрольних заходів прирівнюються суб’єкти господарювання – концертні майданчики, з якими безпосередньо укладаються договори оренди на провадження гастрольного заходу. Суб’єкти господарювання – концертні майданчики виконують функції податкових агентів в частині перевірки повноти та своєчасності сплати податку іноземними учасниками гастрольних заходів (їх представником) або самостійно сплачують податок за відповідним договором з таким учасником (його представником) до бюджету за місцем розташування таких концертних майданчиків.
Слід зазначити, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Про скасування реєстрації КОРО
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить, що ДФС України повідомила про порядок скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) якщо суб’єкт господарювання прийняв рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Питання скасування реєстрації КОРО у таких випадках визначені затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (із змінами), нормативно-правовими актами:
► Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок реєстрації РРО);
► Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (далі – Порядок реєстрації КОРО).
Так, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/32558, до названих порядків внесені зміни, якими встановлено таке.
Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії. У такому випадку суб’єкт господарювання має право:
● не реєструвати КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві про реєстрацію РРО за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);
● скасувати реєстрацію КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву про скасування реєстрації книги за ф. 2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО).
Суб’єкти господарювання, які прийняли таке рішення, не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії. Рішення суб’єкт господарювання приймає у вигляді розпорядчого документа, засвідчена копія якого додається до відповідної заяви. Про наявність такого додатку має бути зазначено у відповідній частині заяви. У разі одночасного подання одним суб’єктом господарювання заяв про скасування реєстрації КОРО на РРО, що зареєстровані в одній або кількох господарських одиницях, на діяльність яких поширюється таке рішення, суб’єкт господарювання може подати одну копію розпорядчого документа (додати до першої заяви).
Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається, що КОРО на цей РРО не реєструвалась. У зв’язку з цим до заяви за ф. № 2-КОРО у цих випадках має бути додане реєстраційне посвідчення на РРО та про наявність такого додатку зазначено у відповідній частині заяви.
Разом із заявою за ф. № 2-КОРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу КОРО (КОРО, якщо на діючій РРО зареєстровано більше одної книги), реєстрація якої (яких) скасовується. Книга має бути належно заповнена до дати подання заяви за ф. № 2-КОРО включно.
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування реєстрації КОРО і додатків до неї, проводить скасування реєстрації КОРО шляхом віднесення даних до інформаційної системи ДФС. Про скасування реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці КОРО із зазначенням дати, причини та підстави для скасування реєстрації КОРО. Після останнього запису у книзі робиться запис «У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється» та зазначаються реквізити розпорядчого документа, копія якого подана до органу ДФС. Запис у КОРО засвідчується підписом посадової особи та печаткою контролюючого органу. Книги, реєстрація яких скасована, зберігаються у суб’єктів господарювання відповідно до Закону.
Після реєстрації нового РРО без КОРО або скасування реєстрації КОРО на вже зареєстрований РРО контролюючий орган формує нове реєстраційне посвідчення на РРО із внесенням після рядка «Дата реєстрації РРО» запису «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється».
Порядок сплати розстрочених (відстрочених)
зобов’язань з ПДВ та процентів, нарахованих на такі суми
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що платник податків відповідно до п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) має право за наявності обставин, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» із змінами, на отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).
Загальний порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) визначено ст. 100 ПКУ та наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.
Так, згідно з п. 100.1 ст. 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Водночас, відповідно до п. 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями, у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника ПДВ, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.
Тобто, у разі недостатності коштів на електронному рахунку суми узгоджених податкових зобов’язань платника ПДВ, якому надано розстрочення (відстрочення) їх сплати та по яких надійшов реєстр ДФС на перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової звітності, обліковуються в Казначействі до їх повного погашення, що передбачає першочергове зарахування Казначейством коштів, що надходять на електронний рахунок, в рахунок зменшення сум узгоджених податкових зобов’язань до перерахування коштів до бюджету в повному обсязі.
Для сплати чергової частки розстрочених (відстрочених) сум (або погашення розстрочення (відстрочення) у повному обсязі) платник ПДВ перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на рахунок у Системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), при цьому у документі на переказ коштів зазначає код виду сплати «145 – надходження розстрочених (відстрочених) сум» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
На суму, що надійшла з поточного на електронний рахунок платника ПДВ, Казначейство зменшує картотеку та перераховує кошти до бюджету в рахунок погашення розстрочення (відстрочення) з кодом виду сплати «242 – надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ».
Сплата нарахованих на суми розстрочок (відстрочок) процентів здійснюється з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету.
Поворотна фінансова допомога при ліквідації юрособи – «єдинника»: податковий облік
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Згідно з порядком ліквідації юридичної особи, встановленого ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджетів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 ЦКУ.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
Разом з цим, відповідно до ст. 112 ЦКУ вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Отже, сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку за умови повернення протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Якщо суми поворотної фінансової допомоги вважаються погашеними або не повертаються за домовленістю сторін (відповідно до норм ст. 112 ЦКУ), то такі суми не відповідають умовам п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги і у цьому випадку така поворотна фінансова допомога включається до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи.
Платникам акцизного податку про деякі особливості декларування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку (далі – платник), складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація).
Пунктом 7 розділу ІV Порядку № 14 передбачено заповнення суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів Розділу Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» Декларації, в якому зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).
Відповідно до п. 7 розділу V Порядку № 14 Додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування відповідно до КОАТУУ.
З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ Д (код операції Д1.1) та Додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць за КОАТУУ.
Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ) (один код КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього КОАТУУ.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в різних контролюючих органах складає та подає Декларацію до кожного контролюючого органу та заповнює додаток 6 до Декларації окремо за кожним КОАТУУ.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості кодів КОАТУУ.
Споживачі мають можливість перевірити касовий чек
в електронному кабінеті
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що у відкритій частині сервісу «Електронний кабінет», доступ до якої здійснюється у режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check, через новий електронний сервіс споживачі мають можливість перевірити касовий чек, а саме: встановлення достовірності даних чеку та факту передачі до ДФС. Це є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій.
Споживачі у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу можуть направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Також, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумніви, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку.
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).
Оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що станом на 26.10.2018 оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування (далі – Довідник).
Довідник доповнено новими об’єктами оподаткування, а саме:
705 – свердловина;
706 – кабельна ЛЕП;
707 – вимірювальний прилад;
708 – газопривід;
709 – гусенична техніка для всіх видів робіт;
710 – колісна техніка для всіх видів робіт.
Звертаємо увагу, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Формою вказаного повідомлення передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
Довідник розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/127294.html
Про зміну у нормативно-правовому полі процедури надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554).
Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка).
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором:
● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Зауважимо, що строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Наказом № 733 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1842/24374.
Наказ № 733 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.10.2018 № 80 і він набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня його офіційного опублікування, тобто 7 листопада 2018 року.
http://www.fin.org.ua/news/1310429