ДПС: перевірки бізнесу в умовах карантину
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
COVID-2019 вніс істотні корективи у контрольно-перевірочну роботу. Через мораторій на перевірки за 2020 рік документальних перевірок проведено на 35 % менше ніж за 2019. Карантин зупинив всі планові перевірки у 2020 році.
У період мораторію податкові аудитори зосередилися на дозволених заходах контролю, а також на визначенні ризикових операцій, зборі доказової бази порушень, підготовці змін до нормативно-правових актів, удосконаленні електронних сервісів для платників податків.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» зняла заборону на проведення контролюючими органами під час карантину певних видів документальних перевірок.
Так, абзацом четвертим цієї постанови дозволено проведення планових перевірок. Варто нагадати, що у плані перевірок на 2021 рік – 4,3 тис. платників податків з розрахунковими ризиками на 25,4 млрд гривень.
Вже завершено 730 планових перевірок, якими зафіксовано порушень на 43,5 млрд гривень.
Зазначена постанова Уряду зняла заборону також і з позапланових перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували сумнівний податковий кредит з ПДВ.
При визначенні таких суб’єктів ДПС керується переліками ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, що розслідує можливі корупційні дії посадових осіб органів державної влади, які призвели до втрат доходів державного бюджету. Ідентифіковано 2,9 тис. таких суб’єктів на 30,7 млрд грн ризикового ПДВ.
На сьогодні позаплановими перевірками вже охоплено близько 300 платників, за результатами яких донараховано грошових зобов’язань, зменшено від’ємне значення та бюджетне відшкодування з ПДВ на 750 млн грн. Ще 250 млн грн – це результат планових перевірок цієї категорії платників.
Органи ДПС налаштовані і надалі посилювати контроль за найбільш ризиковими платниками та зосереджувати ресурси на зростання не кількості перевірок, а їх якості. Відповідні заходи будуть спрямовані як на упередження порушень, так і на їх подальше виявлення.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/472827.html
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Про сумлінну сплату податків – на черговій онлайн нараді з територіальними громадами Дніпропетровщини
Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено нараду у режимі онлайн з представниками територіальних громад (далі – ТГ) Кам’янського та Криворізького районів Дніпропетровської області.
У заході від ГУ ДПС прийняли участь в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, фахівці ГУ ДПС, керівники та представники ТГ.
Тематика заходу присвячена співпраці податкової служби області з ТГ Кам’янського та Криворізького районів.
Взаємодія податкової служби Дніпропетровщини з ТГ є вже звичайним робочим процесом. Після обговорення першочергових питань, спільні рішення скеровуються на роботу у напрямку наповнення бюджетів.
Відкрив нараду в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій.
Він побажав всім продуктивної роботи.
«Бізнес, який працює у прозорому полі, запроваджує нові робочі місця, сумлінно сплачує податки і залучає інвестиції є партнером податкової служби. Ми вдячні платникам, які сумлінно сплачують податки. Адже сумлінна сплата податків – це прояв патріотизму», – зазначив Леонов Валерій.
На нараді розглядались важливі питання по надходженню коштів від використання природних ресурсів (плати за землю, екологічного податку); земельних відносин у частині залучення платників, які не оформили права власності або право користування земельними ділянками; електронних сервісів ДПС та переваг «Електронного кабінету»; роботи мобільного ЦОПу ГУ ДПС.
Також учасники визначили шляхи співпраці у напрямку залучення до декларування доходів від продажу сільськогосподарської продукції «одноосібників» та фізичних осіб, які отримують доходи за здавання іншим фізичним особам власних паїв в оренду.
Особливу увагу приділено погашенню податкового боргу, що обліковується на територіях Кам’янського та Криворізького районів Дніпропетровської області. Присутнім повідомлено, що платники до 10 червня 2021 року ще мають можливість погасити основну суму боргу без нарахування штрафних санкцій і пені.
Активне обговорення нагальних питань і як результат – прийняття важливих рішень – це співпраця державних органів, направлена на забезпечення належного виконання платниками своїх обов’язків зі сплати податків.
«Податкова дисципліна платників – необхідність, яка забезпечує гідне життя регіону. Тому громади зобов’язані бути зацікавлені у наповненні бюджетів. Для спрощення процедури сплати податків податкова служба надає якісні сервіси і завжди підтримує діалог с громадськістю і бізнесом», – завершив в. о. заступника начальника ГУ ДПС.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До уваги роботодавців!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роботодавці зобов’язані дотримуватись законодавства про працю і уникати помилок при нарахуванні і виплаті заробітної плати, а саме таких, як:
► виплата заробітної плати проводиться з порушенням строків установлених ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ч. 1 ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР № 108 «Про оплатку праці»;
► заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ч. 4 ст. 115 КЗпП);
► трудовий договір, укладений на невизначений строк, розривається працівником за відсутності письмового попередження власника або уповноваженого ним органу за два тижні (ч. 1 ст. 38 КЗпП);
► при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться не в день звільнення. У зв’язку із не виплатою звільненим належних сум при звільненні у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП з вини власника або уповноваженого ним органу, останнім не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (статті 116 та 117 КЗпП);
► несвоєчасне подання повідомлення до органу ДПС про прийняття на роботу працівника (Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413);
► працівників не ознайомлюють з правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві (ст. 29 КЗпП);
► не проводиться індексація заробітної плати (ст. 95 КЗпП);
► працівники не повідомлені за 2 місяці про зміну істотних умов праці (ст. 32 КЗпП);
► святкові, понаднормові та нічні дні не оплачуються відповідно до чинного законодавства (статті 106, 107, 108 КЗпП);
► на підприємствах не складаються графіки відпусток (ст. 79 КЗпП);
► робота у вихідні дні здійснюється без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 71 КЗпП);
► роботодавцем не забезпечується достовірний облік виконуваної працівником роботи (ст. 30 КЗпП);
► трудова книжка не видається працівнику в день звільнення (ст. 47 КЗпП);
► відпустка без збереження заробітної плати, становить більше 15 календарних днів на рік (ст. 84 КЗпП);
► працівники відпрацьовують понаднормових більше 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП)
► допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах передбачених законом, виплачується не у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Зміни до Податкового кодексу, розроблені Мінфіном, надано на розгляд Парламенту
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
У Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Запропоновані законопроектом норми направлені на:
► зменшення податкового навантаження на отримувачів державної допомоги в рамках програм «Доступні кредити 5-7-9 %» та «Доступна іпотека 7 %»;
► створення більш ефективних механізмів сплати податків;
► недопущення податкових зловживань;
► захист навколишнього середовища шляхом поступового збільшення екологічного податку;
► збільшення розміру ставки оподаткування за користування державними надрами і прив’язка до ринкової вартості корисних копалин;
► створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків.
Зокрема, законопроектом встановлюється обмеження для бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, якщо придбані чи імпортовані товари у подальшому постачатимуться на митній території України.
Інші норми запроваджують обмеження включення до складу податкового боргу податкових накладних, складених більше ніж 6 місяців з моменту здійснення операції. Такі нововведення першочергово направлені на покращення адміністрування та протидію «скруткам».
У частині забезпечення збалансованості бюджетних надходжень пропонується запровадити ресурсні норми. Ці нововведення переглядають ставки акцизного податку, екологічного податку та рентної плати. Наприклад, з 2019 року ставки податків не переглядалися, а ставки акцизного податку на алкогольні напої не переглядалися з 2017 року.
Прийняття та реалізація положень законопроекту сприятиме додатковим надходженням до бюджетів в розмірі близько 50 млрд грн з розрахунку на рік.
Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
Набрав чинності Порядок ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Міністерством фінансів України наказом від 23.03.2021 № 166 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 20.05.2021 за № 667/36289) (далі – Наказ № 166) затверджено Порядок ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок (далі – Порядок)
Порядок визначає процедуру ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів.
Облік руху коштів на єдиному рахунку здійснюється в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС.
Порядок, серед іншого, визначає норми щодо:
► порядку ведення єдиної картки платника;
► обліку руху коштів на єдиному рахунку за інформацією Казначейства;
► генерування інформації про рух коштів на єдиному рахунку;
► формування контрольних ренкінгів платників за показниками, які підлягають сплаті на бюджетні/небюджетні рахунки;
► генерування реєстру платежів з єдиного рахунка.
Нагадаємо, що з 01.01.2021 запроваджено функціонування єдиного рахунку. Його платник податків може використовувати за бажанням для сплати податків і зборів, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС України, та єдиного внеску. Відповідно виникла необхідність у нормативному врегулюванні питань, пов’язаних з порядком обліку руху коштів на єдиному рахунку.
Наказ № 166 набрав чинності з дня його офіційного опублікування: його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.06.2021 № 42. Отже, з 04.06.2021 почав діяти і Порядок.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Дії платника ПДВ, якщо йому протягом п’яти робочих днів не надходить рішення про врахування/неврахування Таблиці даних
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 42.4 ст.42 ПКУ).
Водночас, у разі коли платнику ПДВ не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Про порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.
У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат).
При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Зокрема, у рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:
► у рядку 1.6.1 – благодійна допомога;
► у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розділу ІІ додатка ГД до Звіту;
► у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.
Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розділу ІІІ додатка ГД до Звіту.
Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
У рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.
Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).
Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розділу IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».
Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
ФОП – платник єдиного податку надає послуги за договорами комісії: чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (ФОП), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).
Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп ФОП, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
ФОП – платники єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До уваги платників плати за землю!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що базою оподаткування земельним податком є:
► нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
► площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Норми встановлені ст. 271 Податкового кодексу України.
З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»