вул. М. Грушевського, 70
ДПС продовжує навчання працівників щодо норм закону про одноразове добровільне декларування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба продовжує цикл навчальних семінарів для працівників органів ДПС щодо норм закону про одноразове добровільне декларування.
Наразі податківці беруть участь у розробці нормативних актів, що є необхідними для реалізації закону, та відповідного ІТ-забезпечення. За короткий час вони мають не лише вивчити всі положення закону, але й зрозуміло пояснити їх платникам податків. По всій країні тривають семінари для працівників податкових органів для того, щоб рівень консультування платників був на надзвичайно високому рівні.
«Ми повинні докласти всіх зусиль для того, щоб одноразове декларування пройшло на високому рівні і всі бажаючі могли ним скористатися. Цей процес має бути прозорим, верифікованим, який переконає суспільство у тому, що дійсно відбулося правильне, законне декларування активів і належна сплата з них податкових платежів. Це не просто процес легалізації коштів, а фактично частина нового суспільного договору, коли перегортається певна сторінка і починаються нові взаємовідносини», – наголосив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков під час онлайн семінару.
Він також підкреслив, що для ДПС пріоритетним буде, по-перше, належне виконання процедур, забезпечення їх зручності та стабільної реалізації. По – друге, якісний контроль за цими процесами, показниками, які в будуть отримуватись, і належне реагування та недопущення зловживань з боку як платників податків, так і посадових осіб служби.
У свою чергу, заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко зазначила про необхідність проведення широкої роз’яснювальної роботи серед платників податків. Саме від якості відповідей працівників ДПС на питання платників залежать подальші дії потенційних декларантів.
Питання та відповіді на них щодо особливостей закону про одноразове добровільне декларування будуть ретельно опрацьовані та включені до Бази знань для того, щоб ними могли скористатися і платники, і працівники служби.
Під час сьогоднішнього семінару учасники детально розглянули, які активи підлягають декларування, як визначити базу для нарахування одноразового збору для об’єктів декларування, можливості застосування альтернативних ставок збору тощо.
Також роз’яснювалися можливості застосування електронних сервісів, які можуть бути використані при поданні одноразової добровільної декларації.
Так, декларація подаватиметься особисто декларантами виключно в електронній формі засобами Електронного кабінету. При цьому вони отримають допомогу при заповненні декларації, пояснення щодо заповнення розділів. Декларант зможе заповнити та надіслати декларацію, сплатити визначені податкові зобов’язання, скориставшись платіжними системами. Також у кабінеті відображатимуться результати звірки декларації з даними Державного реєстру фізичних осіб. У разі встановлення невідповідності, платник отримає відповідне повідомлення.
Для зручності декларанта в окремому меню Електронного кабінету відображатимуться всі види декларацій (звітна, нова звітна, уточнююча), результати їх обробки, повідомлення, стан розрахунків з бюджетом тощо.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/489916.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Платники податків сплатили 330,5 млрд. грн. до загального фонду державного бюджету
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/489674.html повідомила, що у січні – липні 2021 року до загального фонду державного бюджету платники податків сплатили 330,5 млрд. гривень. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,0 відс., додатково надійшло 18,6 млрд. грн. (до початкового індикативу, що був визначений до збільшення дохідної частини державного бюджету, +26,8 млрд. гривень).
Приріст надходжень порівняно з відповідним періодом 2020 року становить 31,1 млрд. грн., або +10,4 відсотка. Без врахування частини чистого прибутку та дивідендів державних компаній зростання надходжень порівняно з відповідним періодом 2020 року становить 69,7 млрд. грн. або +29,7 відсотка.
Основною складовою такого зростання є надходження ПДВ з вироблених в Україні товарів. Темп приросту цього податку становив 45,4 відсотка. При цьому відшкодування ПДВ платникам забезпечено у повному обсязі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Щодо оформлення запитів на отримання індивідуальних податкових консультацій з питань застосування РРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
ДПС звертає увагу платників податків, що фізичне використання платіжної картки та POS-терміналу або використання реквізитів платіжної карти (номеру, граничного строку використання та CVV/CVV2) та платіжного сервісу в мережі Інтернет, є розрахунковою операцією, у розумінні Закону № 265. Це призводить до обов’язку застосовувати РРО саме продавцями товарів, робіт чи послуг, на яких не поширюються пільги щодо здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО.
У випадку виникнення необхідності отримання суб’єктами господарювання практичної допомоги від ДПС щодо формування чіткого розуміння обсягу обов’язків, що виникають під час організації та безпосереднього ведення ними господарської діяльності, особливо за умови здійснення діяльності у сфері торгівлі (послуг) за допомогою мережі Інтернет, ДПС рекомендує при підготовці запитів на отримання індивідуальних податкових консультацій:
► формувати звернення відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України;
► зазначати практичні приклади використання платником податків конкретних електронних платіжних сервісів, для отримання оплати за товари (послуги), з метою формування однозначної та такої, що відповідає вимогам законодавства, відповіді;
► надавати копії договору (договорів) про надання послуг з доставки таких товарів споживачам;
► інформувати про спосіб (способи) здійснення оплати за товари (роботи, послуги) запропоновані споживачам;
► надавати інформацію про конкретні інформаційно-телекомунікаційні ресурси (Інтернет-сайти, посилання на конкретні Інтернет-площадки тощо), де споживач може здійснити або ініціювати оплату.
Це дозволить ДПС надавати вмотивовані відповіді по суті заданих питань.
Наголошуємо, що саме суб’єкт господарювання зазначає на сайті свого інтернет-магазину доступні споживачам способи оплати товарів, робіт, послуг, що ним реалізуються. Таким чином, незалежно від того, який посередник буде використаний для отримання коштів від їх продажу, обов’язок застосування або незастосування РРО/ПРРО учасниками відносин, в межах виконання умов договорів купівлі-продажу укладених дистанційно, залежить саме від способу оплати, який було запропоновано споживачам самим суб’єктом господарювання.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/489726.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: уточнення показників
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Разом з тим, декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного цим підрозділом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант не має право подати повторно одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, оскільки правом на одноразове добровільне декларування декларант вже скористався.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
В ІА «Мост-Днепр» на Інтернет-конференції начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна надала відповіді на запитання щодо особливостей застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб
Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», який набрав чинності 21.07.2021, внесено зміни як до Податкового Кодексу України (далі – Кодексу), так і до інших законів України. Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб встановлені у новому підрозділі 9 прим. 4 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Кодексу.
Питання 1. Добрий день. У мене питання, що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування та збір з такого декларування?
Відповідь: Вітаю! Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або активи, які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених підрозділом 9 прим. 4 Кодексу та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Питання 2. Доброго дня! Хочу отримати відповідь на таке питання: хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням?
Відповідь. Добрий день. Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.
Особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в таких межах:
1) активи, крім визначеними пунктами 2 і 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості:
► квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
► житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;
3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Питання 3. Добрий день! Які особи не можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням?
Відповідь. Вітаю! Декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».
Питання 4. Вітаю. Що відноситься до об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Добрий день! Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості);
в) рухоме майно, у тому числі:
– транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
– інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Питання 5. Вітаю. Чи включаються до складу активів, які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню, об’єкти незавершеного будівництва?
Відповідь. Добрий день. Так. Для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу до активів у формі нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які: не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності; не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.
Питання 6. Доброго дня! У мене запитання: які встановлені ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Добрий день!
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок:
а) 5 відсотків:
► щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог законодавства щодо розміщення коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених пунктом «а» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу;
► щодо об’єктів декларування, визначених пунктами «б» – «е» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом в) цього розділу.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 5 відсотків ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
б) 9 відсотків:
► щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених пунктом «а» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу;
► щодо об’єктів декларування, визначених пунктами «б»-«е» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом б) цього розділу.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 9 відсотків ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена пунктом б) цього розділу, застосовується у розмірі 7 відсотків.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
в) 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Питання 7. Добрий день! Які строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь: Вітаю! Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 1 листопада 2023 року; третього платежу – до 1 листопада 2024 року.
У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:
► якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Кодексу;
► якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Платниками акцизного податку Дніпропетровського регіону за сім місяців поточного року забезпечено надходження у сумі понад 372 млн гривень
У Дніпропетровській області станом на 01.08.2021 обліковується 6 385 платників акцизного податку, у тому числі:
▼ 35 – суб’єктів господарювання (СГ) – виробників та імпортерів алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
▼ 344 – СГ, зареєстрованих платниками акцизного податку з пального;
▼ 79 – СГ, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;
▼ 5 927 – СГ, які сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів.
Протягом січня – липня 2021 року до бюджетів усіх рівнів від суб’єктів господарювання Дніпропетровщини надійшло понад 372 млн грн акцизного податку, з яких:
► до державного бюджету – 47,9 млн грн, у тому числі акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 30,5 млн грн, акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних – 17,4 млн гривень;
► до місцевих бюджетів надійшло 324,2 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
З метою застосування ставки ПДВ 0 відс. підтвердженням міжнародного перевезення є єдиний міжнародний перевізний документ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Норми встановлені п. п. «е» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нормами п. п. «а» п. п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ визначено, що операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Відповідно до ст.9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами і доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути:
– авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
– міжнародна автомобільна накладна (CMR);
– накладна СМГС (накладна УМВС);
– коносамент (Bill of Lading);
– накладна ЦІМ (CIM);
– вантажна відомість (Cargo Manifest).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Неприбуткові підприємства, установи та організації можуть бути внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до ПКУ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.
Норми встановлені п. п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), яка одночасно відповідає таким вимогам:
► утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону), містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону), передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
► внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Положення абзаців третього і четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Відповідно до п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
► бюджетні установи;
► громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
► спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
► житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
► об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків;
► професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
► сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
► інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції виконує функції податкового агента
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий агент стосовно податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та розділом IV ПКУ.
Норми встановлені п. п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги ФОП на загальній системі оподаткування!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) встановлений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого, зокрема, включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця, крім податку на додану вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості.
У разі якщо ФОП на загальній системі оподаткування володіє нерухомим майном, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності та розташоване на земельній ділянці, на яку оформлено право власності, то така особа має право включити до складу своїх витрат суму сплаченого земельного податку за вказану земельну ділянку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи має право особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, використовувати печатку в своїй діяльності?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що питання стосовно використання печатки або штампу при здійсненні незалежної професійної діяльності самозайнята особа вирішує особисто в залежності від специфіки своєї діяльності, але є випадки коли чинне законодавство вимагає обов’язкового використання печаток. Зокрема, коли фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, використовує найману працю.
Укладання з громадянином трудового договору (контракту, угоди) на використання його праці зобов’язує самозайняту особу забезпечувати умови та охорону праці, її оплату, а також інші соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства.
Згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» ст. 31, яким визначені економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору, зокрема, з самозайнятими особами, та Кодексом законів про працю України (ст. 49) на вимогу працівника роботодавець зобов’язаний видати йому довідку, зокрема, про розмір зарплати. Відповідальність про достовірність даних, відображених у довідці, несе роботодавець, який виплачує доходи найманим працівникам.
Якщо відповідними положеннями про надання субсидій встановлено, що при пред’явленні фізичними особами довідок про свої доходи відділам (управлінням) субсидій для призначення їм субсидій ці довідки повинні бути обов’язково скріплені печаткою роботодавця, то при видачі таких довідок роботодавець (в даному випадку самозайнята особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність) повинен дотримуватися вимог щодо правильності їх оформлення.
Фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця: чи нараховуються податок на нерухомість?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Норми встановлені п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Статтею 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).
Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За яких умов ФОП – платник єдиного податку третьої групи протягом
поточного року може перейти на четверту групу?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.
Норми встановлені частинами першою та третьою ст. 8 прим. 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 973).
Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа – підприємець (далі – ФОП) або зареєструвати зміни до відомостей про ФОП в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).
Пунктом 21 прим. 1 частини четвертої ст. 9 Закону № 755 встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості щодо створення ФОП сімейного фермерського господарства.
Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
До платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону № 973, за умови виконання сукупності таких вимог:
► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
► не використовують працю найманих осіб;
► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;
► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
Норми передбачені п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Отже, ФОП – платник єдиного податку третьої групи щодо якого в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про створення ним сімейного фермерського господарства, які надійшли від державного реєстратора до органу ДПС, має право протягом поточного року перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Звертаємо увагу, що питання реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про створення ФОП сімейного фермерського господарства знаходиться в правовому полі Міністерства юстиції України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Юрособа – «спрощенець» не має права укладати договори переуступки прав вимоги боргу щодо відвантажених товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Норми встановлені п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п. п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).
Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).
Враховуючи вищезазначене, укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Застосування РРО та/або ПРРО ФОП – платникам єдиного податку,
які надають послуги за договорами комісії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України ПКУ (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).
Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Враховуючи викладене, ФОП – платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про строк давності, визначений ПКУ, для нарахування податкового зобов’язання з плати за землю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних Декларацій. При поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну Декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 287.10 ст. 287 ПКУ встановлено, що податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п. п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи підлягають реєстрації в контролюючих органах зовнішньоекономічні договори франчайзингу?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за договором комерційної концесії (франчайзингу) одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
Норми передбачені ст. 1115 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Згідно зі ст. 1118 ЦК договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця.
Якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію користувача. У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної концесії лише з моменту його державної реєстрації.
Реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів), в тому числі договорів комерційної концесії (франчайзингу), в контролюючих органах чинним законодавством не передбачена.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Підакцизні товари, що реалізовані магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним податком з роздрібної торгівлі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Статтею 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку. Зокрема, платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Згідно з п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація підакцизних товарів (продукції), у тому числі реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, – це операції на митній території України.
Магазин безмитної торгівлі – це заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі відповідно до глав 22 та 60 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) (п. п. 14.1.102 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 3 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089, продаж товарів магазинами безмитної торгівлі здійснюється громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.
Відповідно до ст. 140 МКУ в митному режимі безмитної торгівлі перебувають товари, не призначені для вільного обігу на митній території України. У зазначений митний режим поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України. Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів (ст. 141 МКУ).
Підпунктом 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ визначено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
Також звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (п. п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).
При цьому іноземні товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, зберігають статус іноземних товарів. А українські товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, отримують статус іноземних товарів (ст. 145 МКУ).
Враховуючи викладене, підакцизні товари, що реалізовані магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним податком з роздрібної торгівлі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що алкогольні напої це – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Норми передбачені п. п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та абзацом сьомим ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
Згідно з п.п.14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та абзацом дев’ятим ст. 1 Закону № 481 пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Водночас відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Разом з тим, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) при здійсненні господарської діяльності мають враховувати норми ст. 15 прим. 3 Закону № 481, якою встановлені обмеження щодо продажу алкогольних напоїв.
Враховуючи викладене, чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про внесення деяких змін до облікових даних за неосновним місцем обліку необхідно повідомити контролюючий орган
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 7.1 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 розділу ІІ ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується (за неосновним місцем обліку), уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Відповідно до п. 9.3 розділу IX Порядку № 1588 платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-ОПН з позначкою «Перереєстрація/зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розділу V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – позначкою «Перереєстрація/зміни» (п. 9.2 розділу IX Порядку № 1588).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити On-line
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити On-line на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
► чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
► особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, становить 2 (два) роки з моменту їх формування.
Не пізніше дня, що передує дню закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача користувач може повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом On-line або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
З метою уникнення помилок при повторному (дистанційному) формуванні сертифікатів за електронним запитом рекомендуємо здійснювати дане формування за декілька днів до закінчення строку чинності сертифікатів.
Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA