Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

ДПС розроблено відеоінструкцію «Як подати декларацію за 2021 рік фізичними особами – підприємцями, які обрали 1 – 2 групи спрощеної системи оподаткування».

У відеоінструкції покроково розʼяснюється процес подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця. Так, зокрема, для подання декларації платникам необхідно мати файли з ключами електронного підпису, знати суму доходу, отриманого від підприємницької діяльності протягом 2021 року, суму сплаченого єдиного податку за рік та суми сплаченого протягом року ЄСВ або суми доходу, з якого ЄСВ розраховувався.

Нагадаємо, що  останній день подачі декларацій за 2021 рік фізичними особами – підприємцями, які перебувають на 1 – 2 групі спрощеної системи оподаткування, – 1 березня 2022 року.

Відеоінструкція «Як подати декларацію за 2021 рік фізичними особами – підприємцями, які обрали 1 – 2 групи спрощеної системи оподаткування» розміщена за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/8609.html

 

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/564682.html

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Деклараційна кампанія 2022: мешканці Дніпропетровського регіону

у січні 2022 року задекларували доходів на суму понад 166 млн гривень

 

З початку Деклараційної кампанії 2022 у січні поточного року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 875 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік. Загальна сума задекларованих доходів становить 166,2 млн гривень.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у бюджет, становить 4,2 млн грн, сума військового збору – 0,9 млн гривень.

Станом на 01.02.2022 168 громадян (це найбільша кількість декларантів) задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини. Загальна сума отриманого такими платниками доходу складає 52,4 млн гривень.

Інші доходи протягом першого місяця поточного року у декларації показали 147 громадян Дніпропетровщини на суму 39,6 млн гривень.

Про дохід понад 1,0 млн грн повідомили 16 громадян на загальну суму оподатковуваного доходу 87,3 млн гривень.

Правом на податкову знижку скористались 107 громадян, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, склала 0,4 млн гривень.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2020 р. за № 1295/35578, з 01.01.2022 запроваджено та введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.

Громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2021 рік мають право подати декларацію про свій майновий стан і доходи по 03 травня 2022 року включно. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, сплачуються до 01 серпня 2022 року (включно).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Як здійснити перереєстрацію ПРРО у тому числі у разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий ПРРО?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 8 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розділу II Порядку № 317).

Пунктом 10 розділу II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розділом V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Задекларувати доходи, отримані у 2021 році,

громадяни можуть до 3 травня 2022 року включно

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/564797.html повідомила про наступне.

З 01 січня 2022 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році.

До 03 травня 2022 року громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію про свій майновий стан і доходи за 2021 рік. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, сплачуються до 1 серпня 2022 року (включно).

Задекларувати свої доходи мають громадяни, які протягом 2021 року отримували:

– доходи не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів належать, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

– доходи від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. Це, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

– іноземні доходи тощо.

Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2021 року, можуть подати декларацію до 31 грудня 2022 року включно.

З детальною інформацію щодо декларування доходів, отриманих у 2021 році, можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2022/.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

На пресконференції в ІА «Мост-Днепр»

про новації податкового законодавства

 

Днями, в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС) Осипової Манушак на тему «Новації податкового законодавства».

Осипова Манушак зазначила, що новий 2022 рік, як і попередні роки, багатий на новації у податковому законодавстві та зупинилась на тих основних законодавчих актах, які внесли зміни у поточному році до Податкового кодексу України.

Це, насамперед, закони України:

– від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), що набрав чинності 21 липня 2021 року, а деякі його положення з 01 січня поточного року;

– від 15 липня 2021 року № 1660-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні», що набрав чинності з 01 січня 2022 року;

– від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525), що набрав чинності 02 липня 2021 року, а деякі його положення з 01 січня поточного року;

– від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), що набрав чинності з 01 січня 2022 року;

– від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946), що набрав чинності з 01 січня 2022 року.

У ході пресконференції начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС розповіла про основні нововведення цих законодавчих актів.

Вона нагадала, що Законом № 1539 запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування (далі – одноразове декларування) фізичними особами належних їм активів, яке триває з 01.01.2021 до 01.09.2022, і сплату збору з одноразового декларування до бюджету та акцентувала увагу, зокрема, на суб’єктах і об’єктах одноразового декларування, порядку надання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

«Справжньою податковою реформою у 2022 році стали новації, запроваджені Законом № 1914. Цей документ вніс зміни практично до усіх податків, справляння яких регулюється Податковим кодексом України», – зауважила податківець.

Більш детально Осипова Манушак зупинилась на змінах, внесених Законом № 1914 з 01.01.2022 до податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і єдиного податку.

Так, щодо оподаткування доходів фізичних осіб – платників податків та фізичних осіб – підприємців, Законом № 1914, зокрема:

– звільнено від оподаткування вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг, та вартість соціальних послуг, які надаються згідно із Законом України «Про соціальні послуги»;

– звільнено від оподаткування дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), якщо його сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто у 2022 році – в 78 тис. грн;

– звільнено від оподаткування суму доходу, отриману платником ПДФО у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту;

– встановлено, що правом на податкову знижку у частині витрат на здобуття освіти, лікування дітей можуть скористатись не тільки рідні батьки, а й опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі;

– звільнено від оподаткування дохід від продажу один раз протягом звітного податкового року земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником ПДФО у власність у процесі приватизації, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років;

– дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків. При цьому такий дохід може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання (будування) об’єкта нерухомості, розташованого на території України.

Законом № 1946 передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті, тобто ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15 липня 2021 року № 1667-IX вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.

Закон № 1525 визначає особливий порядок оподаткування ПДВ компаній – нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України. Зміни щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 січня 2022 року.

Осипова Манушак також звернула увагу, що з початку 2022 року стартувала щорічна кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році.

Вона відмітила, що декларувати доходи, отримані у 2021 році, необхідно за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 та діє з 01 січня 2022 року.

Окремо держслужбовець зупинилась на змінах з 01 січня 2022 року у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО. З початку 2022 року використання РРО та програмних РРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп незалежно від обсягів доходів та видів діяльності за умови здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.

Підсумовуючи, Осипова Манушак зазначила, що на пресконференції розглянуті тільки деякі зміни, внесені до Податкового кодексу України у поточному році.

З повною та актуальною інформацією щодо таких змін можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/), субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (https://dp.tax.gov.ua/), а також на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/).

Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з платниками податків, зокрема з питань нововведень у законодавстві, – це один з пріоритетних напрямків діяльності органів податкової служби, як сервісної служби з сучасним рівнем комунікацій із бізнес-спільнотою та громадськістю.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Чи можливо виправити помилку в надісланому Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Норми встановлені п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520).

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в надісланному Повідомленні.

При отриманні платником квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Про терміни подання з 01.01.2022

податкової декларації з податку на прибуток підприємств

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Норми передбачені п. 137.4 ст. 137 ПКУ.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

– календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПКУ);

– календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);

– календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Щодо перенесення права на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Підпунктом 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України  визначено, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Закон України № 1914: як змінився обсяг прав платників податків

та контролюючого органу стосовно процесу податкових перевірок?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни до Податкового кодексу України.

Так, змінами, внесеними Законом № 1914, платникам податків під час проведення перевірок надано право відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) (підпункт 17.1.17 пункту 17.1 статті 17 ПКУ).

Аналогічним обсягом прав Закон № 1914 наділив і податкові органи (підпункт 20.1.48 пункту 20.1 статті 20 ПКУ).

Тобто перелічені дії законодавець дозволив вчиняти обом сторонам-учасницям податкових перевірок, а виникають такі права починаючи з 1 січня 2022 року. Цим правом сторони зможуть скористатися як під час документальних, так і під час фактичних перевірок (у тому числі і у випадках, якщо відповідні перевірки були розпочаті до 01 січня 2022 року, але станом на 01.01.2022 ще тривають).

Зібрану у такий спосіб інформацію податкові органи включать до матеріалів перевірки, які є підставами для висновків (підпункт 83.1.7 пункту 83.1 статті 83 ПКУ).

Наприклад, якщо суб’єкт господарювання без законних підстав відмовиться допустити уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, перевіряючі тепер вправі проводити відеозапис процесу спілкування з посадовими особами такого суб’єкта, і такий запис стане невід’ємною частиною акту, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 ПКУ.

В свою чергу, платники податків зможуть зробити запис будь-яких моментів податкової перевірки, щоб, наприклад, згодом на підставі пункту 86.7 статті 86 ПКУ долучити цей матеріал до своїх пояснень при поданні заперечення на акт перевірки у разі незгоди з висновками контролюючого органу.

Звертаємо увагу на важливість дотримання вимоги щодо відкритості застосування технічних засобів будь-якою із сторін-учасниць процесу перевірки, адже саме на такому характері їх використання наголошує законодавець.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Про формування загального оподатковуваного доходу та сум витрат

особи, яка провадить незалежну професійну діяльність

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Отже, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.

Крім того, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Чи необхідно ФОП, яка має електронний підпис,

генерувати електронну печатку для ПРРО?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що генерувати електронну печатку фізичній особі – підприємцю (ФОП), яка має електронний підпис, потрібно лише для програмно-технічних комплексів самообслуговування, в яких відсутній касир.

Разом з тим, за бажанням ФОП можна використовувати електронну печатку для програмного реєстратора розрахункових операцій.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Щодо відповідальності за порушення норм законодавства

у сфері використання РРО та/або ПРРО

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до віддома наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі –               Закон № 265) до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, в таких розмірах:

► 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

► 150 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторним порушенням.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції:

► у розмірі 100 відс. вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг);

► за кожне наступне вчинене порушення – у розмірі 150 відс. вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок у Податковій декларації

з транспортного податку після граничного терміну її подання

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 року № 595).

Заголовна частина Декларації містить рядок 1 «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

У полі 01 «Звітна» проставляється відмітка «Х» у разі подання річної Декларації. У полі 02 «Звітна нова» проставляється відмітка «Х», якщо в наданій раніше Декларації була допущена помилка і вона виправляється шляхом подання нової Декларації до настання граничного терміну її подання.

У разі виправлення самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки:

►  у заголовній частині Декларації:

– у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х»;

– у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб);

► у табличній частині Декларації:

– у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;

– у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 – 14 рядка 2);

– у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);

– у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));

– у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));

– рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п. п. «а» або «б» п. 50.1 ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за яким на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 % або 5 %);

– у рядку 7 зазначається сума пені, нарахована платником самостійно на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із копійками) відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 глави 12 розд. ІІ ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги власників земельних ділянок,

на яких розташовані передані ними в оренду будівлі!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) (п. п. «а» п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Пунктом 289.1 ст. 289 ПКУ встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 2 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3613) передбачено, що Кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, зокрема, при справлянні плати за землю.

Ведення та адміністрування Кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша ст. 6 Закону № 3613).

Частиною п’ятою ст. 201 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (далі – Методика № 1147).

Коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Кадастру (далі – Кцп) є складовою формули визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до п. 3 Методики № 1147.

Кцп приймається відповідно до додатка 8 (п. 11 Методики № 1147).

Згідно з абзацами першим і тринадцятим п. 19 Методики № 1147 за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає, зокрема, таблицю із зазначенням Кцп.

Частиною третьою ст. 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378), нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до частини другої ст. 20 Закону № 1378 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).

Адміністратором Кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до частини третьої ст. 6 Закону № 3613.

Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами та доповненнями, визначено, що ведення Кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Таким чином, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. При цьому при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З питань визначення нормативної грошової оцінки та цільового призначення земельних ділянок (в тому числі наданих в оренду) суб’єкту господарювання необхідно звернутися до відповідного територіального органу Держгеокадастру.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Умови, за яких суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, може здійснювати продаж пального в безготівковій формі

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами і доповненнями визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (ст. 3             Закону № 265).

Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Пунктами 1 та 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

Отже суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, може здійснювати продаж пального в безготівковій формі (у т.ч. якщо розрахунки здійснюються через установи банку), за умови обов’язкової видачі у паперовій формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA