Електронний кабінет пропонує сервіси платникам як допомогу при реєстрації податкових накладних

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що прес-служба ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила наступне.
ДФС України розширює можливості Електронного кабінету платника. Платники податку на додану вартість мають змогу скористатися новими сервісами в Електронному кабінеті під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК).
Так, в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН відображені однотипні операції. Однотипними є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
Для уникнення помилок при складанні РК до ПН платники можуть скористатися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо ПН з урахуванням всіх зареєстрованих до неї РК кількісних і вартісних показників.
Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї РК.
Можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді.
Крім того, платники мають змогу скористатися Реєстром ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів.
Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».
Всі ці сервіси є допомогою для бізнесу під час процесу реєстрації ПН/РК, які скорочують час на пошук необхідної інформації та допомагають уникнути помилок при складанні РК.
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до контакт-центру ДФС України за телефоном: 0-800-501-007.
Інформація розміщена за посиланням

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/341138.html

До складу інших доходів платника податку на прибуток
включається безнадійна кредиторська заборгованість

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне. Кредиторська заборгованість підприємства – це сума його боргу іншим особам, які стосовно цього підприємства називаються кредиторами.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про кредиторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції україни 11.02.2000 за № 85/4306, зі змінами і доповненнями (далі – П(С)БО 11).
Відповідно до п. 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, та його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, така заборгованість у бухгалтерському обліку списується на субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».
Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (у редакції, що діяла до 31.12.2014) при визначенні об’єкта оподаткування у складі інших доходів враховуються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку на прибуток підприємств у звітному податковому періоді, та суми безнадійної кредиторської заборгованості.
Відповідно до діючих норм податкового законодавства на теперішній час об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, визначений шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, вартість списаної кредиторської заборгованості включається до складу фінансового результату (збільшує такий результат), визначеного у фінансовій звітності, та включається до об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів надсилаються
місцевими радами до контролюючих органів не пізніше 1 липня

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до вимог п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форми типових рішень про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» визначено форму рішень для окремих податків.
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня його прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін до них.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Юридична особа повертає ФОП суму попередньої оплати при розірванні договору: _відображення операції у розрахунку за формою № 1ДФ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
При цьому, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність).
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – форма № 1ДФ) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Отже, у разі повернення ФОП суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у розрахунку за формою № 1ДФ за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за формою № 1ДФ за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.