Днями в ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” на тему: «Запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних».

З платниками податків спілкувався в.о. начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра Валерій Леонов, який відповів на актуальні питання, що надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку “гаряча лінія”:

1. Коли починає діяти та чим регламентована система СМ КОР?

З 1 липня 2017року починає діяти процедура зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, визначена п.201.16 ст.201 Податкового кодексу, у разі їх відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків. Зазначені критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджено наказом Мінфіну України від 13.06.2017р. №576.

Період з 01.04.2017р. до 01.07.2017р. визначено як перехідний період, протягом якого зазначена процедура здійснювалась без фактичного зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

2. Для чого впроваджено систему автоматизованого моніторингу?

Щоб унеможливити формування фіктивного кредиту та отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету з 1 квітня 2017 року запроваджено механізм зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, впродовж трьох місяців діє перехідний період, протягом якого реєстрацію не призупиняють, а лише надсилають квитанцію із застереженням. Така система в автоматизованому режимі дозволяє зупиняти випадки безпідставної реєстрації податкової накладної у разі коли постачальник фактично не здійснює господарську операцію, а реєструє виключно з метою надання покупцю необґрунтованої податкової вигоди у вигляді неправомірного сформованого кредиту з ПДВ.

3. Як працює система СМ КОР?

Податкові накладні після введення в ЄРПН та подання запиту на реєстрацію проходить перевірку на оцінку ризиків. Якщо податкова накладна не потрапила під хоча б один критерій (п.5 Критеріїв оцінки) – то відбувається реєстрація, а якщо потрапила то податкова накладна відправляється на моніторинг (п.74.2 ПКУ).

Відбувається моніторинг податкових накладних системою: якщо податкова накладна не потрапила під 2 ознаки фіктивності операцій (п.6 Критеріїв оцінки), то відбувається її реєстрація. Якщо потрапила хоча б під одну ознаку, то її реєстрація призупиняється. В такому випадку підприємству в автоматичному режимі відправляється квитанція про зупинення реєстрації такої податкової накладної. Все це відбувається протягом операційного дня.

Якщо підприємство не погоджується з припиненням реєстрації податкової накладної, то має право подати додаткову інформацію щодо проведених операцій на комісію ДФС.

Платниками Шевченківського району на потреби армії перераховано близько 60 млн. гривень

З початку поточного року платники, які обслуговуються в ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра, сплатили на обороноздатність української армії близько 60 млн. гривень військового збору. 

Основним чинником позитивної динаміки сплати військового збору є зростання мінімальної заробітної плати, яка на сьогодні становить 3200 гривень.

Варто нагадати, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних, компенсаційних виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами.

Крім того, військовий збір утримується з виграшу в грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри, доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами за виконання робіт або надання послуг, сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Тобто, до бази оподаткування військовим збором входять всі види доходів, визначених статтею 163 Податкового кодексу України та які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Ставка податку складає 1,5%.

Внесено зміни до декларування валютних цінностей, доходів та майна

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 №524, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №762/30630 (далі – Наказ №524).

Зазначеним Наказом внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» (зареєстровано у Мінюсті України 11.01.1996 за №18/1043) (далі – Наказ №207).

Так, Наказом №524 уточнено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності у Національному банку України (далі – НБУ) (раніше – в регіональних відділеннях НБУ) та у державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності (без змін) (п.2 Наказу №207).

Також виключено пункти 4 та 5 Наказу №207, відповідно до яких:

– про проведення декларування регіональними відділеннями НБУ і ДПІ суб’єктам підприємницької діяльності на їх звернення видається довідка встановленої форми (додаток) (п.4 Наказу №207);

– довідка про проведення декларування в регіональних відділеннях НБУ та ДПІ є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності (п.5 Наказу №207).

Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства,

що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє наступне.

Згідно з п.п.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються правила маркування.

Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.

Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.

Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа – набувач благодійної допомоги:

– визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;

– повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, формою, яку надсилають контролюючим органам.

Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи – набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:

– у бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;

– у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.

У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI «Акцизний податок» ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

У І півріччі внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області

провела 86 перевірок

Протягом січня – червня 2017 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 86 перевірок в територіальних підрозділах ГУ.

За результатами перевірок управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено 29 подань керівникам ДПІ (ОДПІ) для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 20 працівників ГУ ДФС області та Дніпропетровської митниці ДФС; оголошено 12 підозр працівникам фіскальної служби; до суду скеровано 8 обвинувальних актів.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному році проведено перевірки 630 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 13 претендентам відмовлено у призначенні на посаду.

Затверджені форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухомість

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 24.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 №483 (далі – Постанова №483).

Постановою №483 відповідно до п.п.72.1.2.4 п.п.72.1.2 п.72.1 ст.72, абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266, абзаців другого та третього п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджені форми:

– типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку (далі – Типове рішення 1);

– типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Типове рішення 2).

До кожної із зазначених форм Типових рішень затверджені, як додатки, форми:

– «Ставки земельного податку» (додаток 1 до Типового рішення 1);

– «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 1 до Типового рішення 2);

– «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку» (додаток 2 до Типового рішення 1);

– «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 2 до Типового рішення 2).

Нагадаємо, що відповідно до абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Абзацами другим та третім п.284.1 ст.284 ПКУ стосовно земельного податку визначено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Якщо втрачена та/або пошкоджена інформація через кібератаку –

порядок дій платників для незастосування штрафних санкцій

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що 26.07.2017 набрав чинності Закон України від 13.07.2017 №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон №2143).

Відповідно до цього Закону, тимчасово, до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом №2143 зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності.

Як зазначила Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу, документами, які підтверджують несанкціоноване втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків, зокрема, є копії заяви до правоохоронних органів або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.10 розділу 6 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, зі змінами та доповненнями у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право, зокрема, отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

Коли необхідно звітувати за оновленою формою

декларації екологічного податку?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про затвердження змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.05.2017 за №675/30543 (далі – Наказ №495), яким, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (далі – Наказ №715).

Відповідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення – за місцем розміщення стаціонарних джерел (п.п.250.2.1 п. 250.2 ст.250 ПКУ).

Згідно з п.46.6 ст.46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то форма податкової декларації екологічного податку, затверджена Наказом №715, із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності, починаючи з 01.10.2017, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

За півроку місцеві бюджети Дніпропетровщини одержали

на 2,2 млрд. гривень більше, ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2017 року склали 9 млрд. 575,3 млн. гривень, що майже на 30%, або на 2 млрд. 205,8 млн. гривень більше рівня 2016 року. Про це повідомила в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Більше половини надходжень в місцеві скарбниці Дніпровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала 5 млрд. 156,3 млн. гривень та перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 373,5 млн. гривень.

Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили у розмірі 1 мільярд 877,9 млн. гривень, що на 288,8 млн. гривень більше обсягу надходжень січня – червня 2016 року.

Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровської області є єдиний податок. Так, протягом шести місяців цього року до кошиків місцевих бюджетів області від «єдинників» надійшло 816,4 млн. гривень, що на 220,7 млн. гривень більше минулорічної сплати.

Змінена форма відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №583 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року №563», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.06.2017 за №809/30677 (далі – Наказ №583).

Наказом №583 з метою реалізації положень підпунктів 267.6.3, 267.6.6, 267.6.7 п.267.6 ст.267 розділу XII «Податок на майно» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, у новій редакції викладена форма відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (форма Л), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №563.

Нагадаємо, що відповідно до п.п.267.6.3 п.267.6 ст.267 ПКУ органи внутрішніх справ зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння транспортного податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Наказ №583 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

Атуально для платників податку на додану вартість!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що платник податку на додану вартість у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а в перехідний період (з 01.04.2017 до 01.07.2017) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія) інформацію за встановленою формою J(F)1312301, тобто Таблицю платника податків (далі – Таблиця) щодо:

– видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

– кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

– кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

При заповненні Таблиці необхідно звертати увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-2010) та має містити від 5 до 14 символів.

При складанні податкової накладної/розрахунку коригування ДФС рекомендує відображати коди послуг, зазначені у Таблиці, яка врахована Комісією.

Код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди.

У Дніпрі зупинено спробу незаконного експорту соняшникової олії на суму близько 500 тис. дол. США

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській областi зупинили незаконний експорт 676 тонн соняшникової олії.

В рамках проведення операції «Рубіж-2017» та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 205 КК України встановлено, що групою осіб від імені однієї із дніпровських компаній подано попередні вантажно-митні декларації для експорту соняшникової олії та ячменю 3 класу.

Однак, як показала перевірка, керівник, засновник та особа, відповідальна за ведення бухгалтерського і податкового обліку компанії – експортера, не має відношення до реєстрації і ведення діяльності на даному підприємстві.

На підставі ухвал суду проведено обшуки на території морського терміналу та митного брокера, за результатами яких вилучено первинну бухгалтерську документацію компанії-фігуранта, яка свідчить про наявність на території терміналу вантажу – олія соняшникова, врожаю 2016 року, вагою 676 тонн на загальну суму близько 500 тис доларів США. На вказану продукцію накладено арешт.

Тривають слідчі дії.

Затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 №523, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.06.2017 за №719/30587 (далі – Наказ №523), яким затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій (далі – Порядок).

Цей Порядок, розроблений відповідно до ст.52 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), визначає порядок ведення та форму єдиної бази індивідуальних податкових консультацій (далі – Реєстр).

Дія Порядку поширюється на індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК), надані у письмовій формі.

Держателем Реєстру є ДФС, яка забезпечує його ведення (п.4 Порядку).

Пунктом 7 Порядку визначено, що усі ІПК підлягають обов’язковій реєстрації в Реєстрі та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС і повинні містити:

– назву «Податкова консультація»;

– дату реєстрації;

– реєстраційний номер у Реєстрі;

– опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків;

– обґрунтування застосування норм законодавства;

– висновок з питань практичного використання норм законодавства, зазначених в ІПК.

Інформація в ІПК має бути актуальною, якісно підготовленою і змістовною та не повинна містити персональних даних, даних з обмеженим доступом, неперевірених або неузгоджених відомостей.

У разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені п.53.2 ст.53 ПКУ, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду (п.9 Порядку).

Наказ №543 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

Про затвердження змін до форми

звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 19.07.2017 №19001/7/99-99-15-02-01-17 (далі – лист ДФС №19001) повідомила про основні зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №653/30521 (далі – Наказ №469), до форми звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі – Звіт).

ДФС звернула увагу на нововведення щодо:

• вступної частини нової форми Звіту;

• звітного (податкового) періоду;

• заповнення окремих рядків Звіту;

• особливостей відображення доходів та видатків (витрат), у тому числі безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо;

• фінансової звітності.

Оскільки відповідно до положень п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями у разі недотримання неприбутковим підприємством, установою, організацією (далі – неприбуткова організація) вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

Затверджено зміни до форми податкової декларації з рентної плати

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2017 №545, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №778/30646 (далі – Наказ №545), крім п.4 Змін до форми Податкової декларації з рентної плати, що набирає чинності з 01.01.2018.

Наказ №545 вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496.

Наказом №545, зокрема:

• у новій редакції викладено форму додатку 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» до податкової декларації з рентної плати;

• внесені зміни до форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 та додаток 2¹ до податкової декларації з рентної плати);

• внесено зміни до «Переліку кодів видів радіозв’язку» (додаток 15 до податкової декларації з рентної плати) у частині стільникового радіозв’язку.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ №545 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

Алгоритм дій від ДФС у разі зупинки реєстрації

податкової накладної/розрахунку коригування

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі у банері «До уваги платників ПДВ! Припинення реєстрації ПН» за посиланням http://sfs.gov.ua/data/files/207776.pdf розміщено «Алгоритм дій при зупинці реєстрації податкової накладної (ПН) та розрахунку коригування (РК)» (далі – Алгоритм).

Зазначений Алгоритм складається із наступних кроків:

1. Етапи проходження податкової накладної.

2. Таблиця даних платника податку (ТПП).

3. Взаємодія територіальних органів та комісії ДФС для прийняття рішень.

4. Етапи прийняття рішення про врахування (неврахування) інформації в Таблиці даних платника податку.

5. Перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

6. Процедура розгляду скарг на рішення комісії ДФС.

Інформація про укладені договори з оренди нерухомості

подаватиметься ріелторами за новою формою

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за №700/30568 (далі – Наказ №497).

Підпунктом 170.1.6 п.170.1 ст.170 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Наказом №497 відповідно до п.п.170.1.6 п.170.1 ст.170 ПКУ затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).

Наказом №497 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 №846 «Про затвердження форми Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2014 за №105/24882.

Податківці Дніпропетровщини нарахували понад 190 млн. грн.

за результатами перевірок щодо контролю за обігом підакцизних товарів

Протягом І півріччя 2017 року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 64 фактичні перевірки, щодо контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами яких порушникам законодавства донараховано 190,4 млн. грн. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

Найчастіше суб’єкти господарювання торгували без наявності ліцензії: у 29 випадках – алкогольним напоями та 7 – тютюновими виробами. Крім того, виявлено по 8 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін та торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 випадків торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимально роздрібних тощо.

До того, працівниками фіскальної служби Дніпропетровщини з незаконного обігу вилучено: 230,6 дал. спирту на загальну суму 750,5 тис. грн.; 4053,7 дал. алкогольних напоїв на загальну суму понад 5,1 млн. грн.; 76730 пачок тютюнових виробів на загальну суму майже 1,9 млн. грн.

Чи блокуються ПН, виписані на залишки, невикористані минулого року?

Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621 (далі – наказ), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодексу).

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв наказу має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Терміни та порядок сплати фізичними особами податку на нерухомість

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно) регламентується статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Податок на нерухоме майно фізичними особами сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ).

Фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків та поштові відділення.

У разі, якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.57.5 ст.57 ПКУ).

Форму квитанції про прийняття податків і зборів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №714 (зареєстровано у Міністерстві фінансів України 02.09.2015 за №1048/27493) зі змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (за 2016 рік – до 01.07.2017).

Чи має право фізична особа – підприємець на податкову знижку при отриманні доходів від підприємницької діяльності?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що згідно з п.166.3 ст. 166 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст. 166 ПКУ.

При цьому, відповідно до п.п. 166.4.2 п.166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Крім того п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.