Фіскальний додаток пРРОсто інтегрується з сервісами безготівкових розрахунків від Mastercard

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба працює над розширенням функціоналу програмних рішень, призначених для здійснення онлайн-фіскалізації розрахункових операцій з використанням мобільних додатків. Зокрема, це стосується інтеграції з безкоштовним програмним рішенням «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)» платіжних сервісів, які надає компанія Mastercard.

«Співпраця податкової служби з компаніями-розробниками та платіжною системою Mastercard для проведення розрахункових операцій сприяє не тільки покращенню сервісів для платників податків, а й розвитку безготівкових розрахунків, спрощенню процедур проведення розрахункових операцій, оптимізує час та витрати суб’єктів господарювання. Це ще один захід для цифровізації економіки», – зазначила заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.

За її словами, інтеграція сервісів дасть можливість впровадити низку рішень, які дозволять приймати у безготівковій формі оплату за продані товари/надані послуги платіжною картою на засобах зі встановленим фіскальним додатком пРРОсто без застосування додаткового обладнання (платіжних пристроїв).

«Використовуючи свій багаторічний досвід та технологічні розробки, Mastercard виступає надійним партнером для бізнесу і держави у побудові прозорої безготівкової економіки. Разом з партнерами ми реалізуємо низку інноваційних сервісів для розвитку кешлес-оплат, і сьогодні важливим кроком є розробка і запуск рішень, які допоможуть малому і середньому бізнесу здійснювати необхідну фіскалізацію оплат в онлайн-режимі, а крім того нададуть МСБ можливість зручного прийому безготівкових платежів просто у мобільному додатку», – підкреслила Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові.

Версія фіскального додатку пРРОсто, яка забезпечуватиме функціонал проведення безготівкових розрахунків із застосуванням електронних платіжних засобів без встановлення платіжних пристроїв, наразі знаходиться на етапі розробки та буде запропонована до експлуатації у ІІІ – IV кварталі 2020 року.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428442.html

 

 

Наталія Калєніченко: Для того, щоб бізнесу було легко адаптуватись до впровадження ПРРО, ДПС забезпечує супроводження нової системи 24/7

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428505.html повідомила наступне.

З 1 серпня 2020 року запроваджено програмні реєстратори розрахункових операцій. Як працюють ПРРО, які їх переваги, порівняно з класичними РРО, та що очікує бізнес в умовах застосування ПРРО, як альтернативи класичним РРО, – про це йшла мова під час засідання круглого столу «Запровадження програмного забезпечення «РРО в смартфоні»». Заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей, заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко та представники бізнесу обговорили переваги нової системи функціонування ПРРО, поточний стан та очікування.

Над розробкою програмного рішення працювали тривалий час. Розроблене програмне рішення, призначене для реєстрації розрахункових операцій, АРІ фіскального сервера ДПС було запропоноване бізнесу для тестування та спільно з учасниками тестування було доопрацьоване.

Вже на сьогодні програмне рішення (ПРРО) ДПС стало доступним і на безкоштовній основі запропоноване для використання всім зацікавленим суб’єктам господарювання.

«З 1 серпня систему функціонування ПРРО впроваджено і це є першим етапом змін, передбачених змінами до законодавства щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг. Всі чеки, які формуються ПРРО та надаються покупцям з 01.08.2020, є юридично значимими. Усі зареєстровані ПРРО включені до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. На сьогодні кількість чеків поки що невелика. Але ми розуміємо, що платники наразі тільки розпочинають роботу в нових умовах, вивчають систему», – розповіла Наталія Калєніченко.

За її словами, станом на 12.00 3 серпня було зареєстровано 22,7 тис. програмних реєстраторів розрахункових операцій, з них 14,5 тис. ПТКС. Фіскальним сервером ДПС фіскалізовано 154 тис. чеків, отриманих від ПРРО.

Наразі ДПС організовано надання інформаційної підтримки (допомоги) платникам податків – користувачам ПРРО та АРІ фіскального сервера. Для цього подовжено роботу кол-центру ДПС до 20 год. 00 хв., організовано роботу центрів обслуговування платників та кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у територіальних органах ДПС.

Підтримуються в актуальному стані матеріали банеру «Програмні РРО», створеного на вебпорталі ДПС, в якому розміщено інформацію, пов’язану із запровадженням, реєстрацією та застосуванням ПРРО.

Наталія Калєніченко також повідомила, що впровадження ПРРО не виключає застосування класичних касових апаратів. Це альтернатива, яка дозволяє з 1 серпня бізнесу обирати той пристрій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або програмний РРО.

Другий етап впровадження нових правил проведення розрахункових операцій в умовах дії змін до законодавства щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг розпочнеться з 1 січня 2021 року. Саме з цього часу РРО застосовуватимуть суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері Інтернет-торгівлі, ресторанного господарства, ювелірній галузі, торгівлі побутовою технікою, медичних послуг, туризму, готелів, секонд-хенду. Третій етап стартує з 1 квітня 2021 року, коли РРО використовуватимуть фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і є платниками ІІ, ІІІ та IV груп єдиного податку.

«Ті суб’єкти господарювання, які на сьогодні ще не мають обов’язку застосовувати РРО/ПРРО, можуть долучитись до тестування ПРРО. Враховуючи, що норми щодо обов’язкової фіскалізації наберуть чинності поступово – з 01.01.2021 та з 01.04.2021, то зацікавлені у застосуванні ПРРО суб’єкти господарювання можуть взяти участь у апробації роботи ПРРО та АРІ, оцінити їх функціонал та набути досвід щодо використання ПРРО», – сказала заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей.

За її словами, програмні РРО – це продукт, який дасть змогу спростити підприємцям роботу щодо реєстрації розрахункових операцій, а державі – контроль за такими операціями.

Заступник Голови ДПС Наталія Калєніченко також нагадала, що здійснити реєстрацію програмного РРО можна, подавши реєстраційну заяву в електронній формі, скориставшись засобами Електронного кабінету, чи через Єдине вікно подання електронної звітності використовуючи будь-яке наявне у платника податків програмне забезпечення, придатне для подання електронного документу до ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку.

Детальніше про програмні РРО тут: http://tax.gov.ua/data/files/252413.pdf

 

 

Наталія Калєніченко: ДПС спільно з Мінфіном працюють

в режимі «24/7», щоб виконання Угоди FATCA стартувало вчасно

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що питання стосовно порядку та методики заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди FATCA у форматі ZOOM-конференції обговорили учасники фінансового ринку із заступником Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталією Калєніченко.

Заступник Голови повідомила, що наразі проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» узгоджено зі всіма зацікавленими сторонами.

Положеннями проєкту наказу визначається, що Державна податкова служба України є представником Міністерства фінансів України для цілей виконання Угоди FATCA і компетентним органом України для цілей обміну інформацією відповідно до такої Угоди.

«Податковою службою ведуться переговори з Міжнародною службою обміну даними. Ми працюємо в режимі «24/7» в контакті з Міністерством фінансів над тим, щоб все було вчасно: щоб всі фінагенти мали можливість у визначені терміни подати звіти», – зазначила Наталія Калєніченко.

За результатами сьогоднішньої онлайн-зустрічі на вебпорталі ДПС буде створено банер «FATCA», в якому ДПС розміщуватиме необхідну інформацію щодо практичних механізмів імплементації положень Угоди FATCA.

Заступник Голови подякувала всім учасникам за конструктивну розмову, що надала змогу виявити всю проблематику, існуючу наразі в сегменті запровадження FATCA.

«ДПС докладає максимум зусиль для підготовки інструкції та матеріалів у форматі «питання – відповідь», де буде надано вичерпні роз’яснення на всі запитання, забезпечено методологічне супроводження фінансових установ у межах повноважень», – повідомила Наталія Калєніченко.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428504.html

 

 

Необхідність своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ.

Наслідки несплати

 

 

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Необхідність своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ. Наслідки несплати».

У пресконференції прийняв участь заступник начальника управління – начальник відділу організації стягнення та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Артем Прихорчук.

Він повідомив, що органами ДПС особлива увага приділяється погашенню заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), який формує дохідну частину Пенсійного фонду України. Саме своєчасна сплата ЄСВ гарантує громадянам право на соціальний захист.

«Як відомо, несвоєчасно сплачені кошти в бюджет – це неотримані пенсії, недофінансовані медицина, освіта, культура та інші соціальні виплати громадянам. Тому пріоритетним напрямом роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) є підвищення добровільності сплати податків та формування високої податкової культури у платників податків.

Відповідно до чинного законодавства ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника одночасно зобов’язань зі сплати ЄСВ, зобов’язань по сплаті податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами – сплата єдиного внеску виконується в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими, крім зобов’язань з виплати заробітної плати», – зазначив Артем Прихорчук.

Фахівцями ГУ ДПС проводиться активна робота стосовно зменшення заборгованості зі сплати ЄСВ, вживаються заходи щодо погашення існуючої суми боргу, а саме: проводяться спільні наради з органами Державної виконавчої служби, спільні зустрічі з підприємствами – боржниками щодо необхідності своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ тощо.

Відповідно до норм діючого законодавства, при наявності у платника заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом.

Якщо платник не провів оплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив ДПС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.

Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:

– звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);

– звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.

Артем Прихорчук зауважив, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до платників, на яких покладений обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня).

Юридична або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб.

Також відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» до боржників – підприємців та посадових осіб підприємств боржників вживаються заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.

ГУ ДПС нагадує платникам, що при заповненні платіжних документів необхідно чітко дотримуватись вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666.

У разі перерахування коштів в рахунок погашення боргу з ЄСВ, при заповненні призначення платежу у полі № 2 друкується код виду сплати «140», який символізує «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску».

«Наявність заборгованості по сплаті ЄСВ – це не лише недоотримання коштів державою, а ще й втрата особами, які підлягають загальнообов’язковому страхуванню страхового, стажу, а також права на пенсію.

Тільки сумлінне ставлення платників до своїх обов’язків щодо своєчасної сплати ЄСВ та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості дозволить вирішити проблему створення нових боргів.

Необхідно пам’ятати, що своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного», – наголосив Артем Прихорчук.

Слід зазначити, що з 03.06.2020 діє Закон України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників». Фізичні особи – підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримували за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 доходів (прибутку) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.

«Наостанок, нагадуємо, що переглянути інформацію щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску можливо в «Електронному кабінеті», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом», – підсумував Артем Прихорчук.

 

 

Закон України № 466: про порядок вручення податкової вимоги

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податкове зобов’язання (для цілей розділу V ПКУ) – загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником ПДВ в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ(п.п. 14.1.156¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Стаття 59 ПКУ регулює порядок вручення податкової вимоги.

Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).

Нормами п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що вилучені відповідно до ст. 95 ПКУ готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а у разі погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 ст. 102 ПКУ, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п. 102.4 ст. 102 ПКУ).

Слід зазначити, якщо податковий борг стає безнадійним, то такий борг підлягає списанню.

Відповідно до п. 101.2 ст. 101 ПКУ під терміном «безнадійний» борг розуміється, зокрема:

► податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ           (п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (п.п. 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 п. 1011.2 ст. 102 ПКУ).

 

 

Закон України № 466: з 01.07.2020 ставки рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, скасовано диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) за розрядами. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2020 року.

Так, Законом № 466 оновлено п. 256.5 ст. 256 ПКУ, відповідно до якого з 01.07.2020 ставки Рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами (раніше було і за розрядами).

Законом № 466 також виключено норми пунктів 256.7 та 256.8 ст. 256 ПКУ.

Отже, для застосування порядку справляння Рентної плати податкові зобов’язання, розраховані за лісорубними та лісовими квитками, які виписані суб’єктами лісових відносин до 01.07.2020, залишаються без змін, а з набранням чинності Закону № 466 порядок справляння Рентної плати застосовується до виписаних лісорубних та лісових квитків з 01.07.2020.

 

 

Коли операції з отримання послуг від нерезидента

не є об’єктом оподаткування ПДВ

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до  ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Окрім того, п 180.2 ст. 180 ПКУ визначено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначений                 ст. 208 ПКУ.

Операції з отримання послуг від нерезидента не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до   ст. 186 ПКУ розташоване за межами митної території України та зазначені операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).

 

 

Про строки сплати податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Норми встановлені п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.