Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує

Щодо відображення показників діяльності у звітності по контрольованих операціях

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надано лист від 01.06.16 №18899/7/99-99-14-01-02-17 з питань трансфертного ціноутворення та коректного відображання показників діяльності у поданій до контролюючих органів звітності по контрольованих операціях.

З набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317 (далі – наказ №8), втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №669 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – наказ №669).

У зв’язку з цим звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків починаючи з 01.01.2015, заповнюється та подається за оновленою формою та в Порядку, затвердженим наказом №8.

Водночас ДФС забезпечено такі можливості для платників податків, які здійснювали контрольовані операції у 2013 та 2014 роках:

подання уточнюючих звітів про контрольовані операції за 2013 та 2014 звітні роки за формою, затвердженою наказом №669;

виконання вимог ч. 2 п 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України щодо обов’язку подання звіту у разі застосування штрафних санкцій за його неподання у встановлений строк.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості  товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

– придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті)

та послуг;

– придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи наведене, встановлення факту викрадення основних засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, не призводить до нарахування платником податку податкових зобов’язань, незалежно від того чи встановлено винних осіб, заподіяних в крадіжці, та чи стягуються з таких осіб втрати.

При цьому у зв’язку з тим, що основні засоби, які були викрадені та при придбанні яких був сформований податковий кредит, не можливо використати в господарській діяльності, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення основних засобів, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну, виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни) (Лист ДФС України від 27.05.2016 №11679/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68361.html).

Щодо застосування третьої групи спрощеної системи оподаткування суб’єктом господарювання, який здійснює видобуток корисних копалин

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).

Юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Слід зазначити, що п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, у разі здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Тобто, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин (незалежно від їх приналежності до загальнодержавного або місцевого значення), не може бути платником єдиного податку третьої групи. (Лист ДФС України від 27.05.2016 № 11675/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid…).