Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує

Щодо оподаткування операцій з виплати і отримання дивідендів

Міністерством фінансів України було розглянуто лист Державної фіскальної служби України від 20.04.2016 №1135/4/99-99-19-02-02-13 стосовно погодження позиції щодо питань, пов’язаних з оподаткуванням операцій з виплати і отримання дивідендів та надано наступне роз’яснення .

Підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До того ж, абзацом восьмим підпункту 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу встановлено, якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Пунктом 57.1¹ статті 57 Кодексу визначено порядок сплати податкового

зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів, зокрема, |нарахування та сплати авансових внесків з податку.

Відповідно до концепції Кодексу сплата авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів акціонерам (власникам) запроваджена як запобіжний захід щодо виплати дивідендів за відсутності прибутку, який є джерелом надходження податку до бюджету.

Тож підпунктом 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 57.1¹.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Підпунктом 57.1¹.3 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу визначено, що авансовий внесок, передбачений підпунктом цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:

• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами,встановленими підпунктом 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу;

• платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

• фізичним особам.

Інститути спільного інвестування також звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (підпункт 57.1¹.4 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

Слід зазначити, що преференції стосовно несплати авансового внеску для юридичних осіб – платників єдиного податку пунктом 57.1¹ статті 57 Кодексу не визначено.

Алгоритм розрахунку суми авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, визначено в підпункті 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу, зокрема, авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Запроваджений порядок розрахунку авансового внеску з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування з податку на прибуток за відповідний податковий період запроваджено з метою збереження обігових коштів платників – емітентів корпоративних прав. До того, ж Кодексом визначено особливості сплати авансового внеску материнською компанією з суми перевищення виплачених материнською компанією дивідендів на користь власників корпоративних прав такої компанії понад суми дивідендів, отриманих материнською компанією для забезпечення своєчасних економічно обґрунтованих розрахунків з власниками корпоративних прав.

З метою зменшення податкового навантаження та уникнення подвійного оподаткування прибутку сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації (підпункт 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, згідно з положеннями розділу III Кодексу.

Підпунктом 140.4.1 пункту 140.1 статті 140 Кодексу визначено, що однією з різниць, що виникають при здійсненні фінансових операцій, є різниця, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

При цьому, слід зазначити, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 (далі – П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до П(С)БО 15 дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

П(С)БО 15 не поширюється на доходи, пов’язані, зокрема з дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі. Такі операції регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 (далі – П(С)БО 12). Так відповідно до пункту 7 П(С)БО 12 дивіденди, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим П(С)БО 15.

Згідно з пунктом 7 П(С)БО 15 до складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

При цьому, доходи у вигляді дивідендів визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства повинні ґрунтуватися, зокрема на принципі нарахування та відповідності доходів і витрат. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Враховуючи вищенаведене, платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від:

– платників податку на прибуток, для яких підпунктами 57.1¹.2 та 57.1¹.3 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу передбачено особливості сплати авансових внесків при виплаті дивідендів, крім, платників, прибуток яких звільнений від оподаткування, та інститутів спільного інвестування;

– платників єдиного податку, які сплачують авансові внески з податку на прибуток.

Зазначене коригування здійснюється платником податку з урахуванням вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу щодо суми річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, та за умови відображення у складі доходів суми нарахованих дивідендів відповідно до положень бухгалтерського обліку.

(Лист Міністерства фінансів України від 25.07.2016р. № 31-11130-09-10/21370)

Щодо приведення неприбутковими підприємствами своїх установчих документів у відповідність із нормами Податкового кодексу України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України у зв’язку з численними зверненнями неприбуткових установ та організацій щодо виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) було надано наступне роз’яснення.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій”, що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 ПКУ, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі -неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

– установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів управління та інших пов’язаних з ними осіб (визначення доходу наведене у ст.14 ПКУ);

– установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

– бюджетні установи;

– громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

– спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

– житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

– об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

– професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

– сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; .

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440.

(Лист ДФС України від 05.08.2016 р. № 26635/7/99-99-12-02-01-17)

Про внесення змін до форм книги обліку розрахункових операцій на РРО та книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України надано роз’яснення щодо внесення змін до форм книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю, а саме:

нові форми зазначених книг установлені Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050 (далі – Наказ № 547).

Зокрема, затверджені форми книг ОРО передбачають відображення загальної суми розрахунків (графа 5), суми розрахунків, що оподатковуються податком на додану вартість (графа 6), суми розрахунків, що оподатковуються акцизним податком (графа 7), суми податку на додану вартість (графа 8), суми акцизного податку (графа 9).

Отже, на сьогодні перші, другі та наступні книги ОРО на РРО мають реєструватись виключно за новими формами.

Щодо можливості продовження застосування суб’єктами господарювання та перереєстрації книг ОРО на РРО, які були зареєстровані за формами, встановленим у додатку 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1618/24150, що втратив чинність, повідомляємо таке.

Пунктом 3 Наказу № 547 установлено, що вимоги до форми і змісту книг ОРО та розрахункових книжок у частині відображення інших податків (зборів), крім податку на додану вартість, не поширюються на здійснення у них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності цим наказом.

Виходячи із зазначеного порядку та підстав для перереєстрації, скасування реєстрації, реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО, суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО на РРО за старою формою до першої із подій: закінчення книги ОРО, завершення строку служби або припинення застосування відповідного РРО, виникнення підстав для перереєстрації або скасування реєстрації книги. Такі книги дозволяється перереєстровувати лише у перехідний період – протягом місяця після набрання чинності Наказом № 547. Після спливу зазначеного терміну у разі виникнення підстав для перереєстрації книг ОРО здійснюється реєстрація другої або наступної книги ОРО на РРО за новою формою.

При цьому суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією підакцизних товарів, у касових чеках яких обов’язковим реквізитом є дані про акцизний податок, використовуючи раніше зареєстровані книги ОРО (за старою формою), здійснюють у них записи таким чином:

1) у назвах граф 6, 7 книги ОРО за старою формою слід дописати знак «/»
та відповідно слова «за ставкою акцизного податку», «сума акцизного
податку»;

2) за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи
послідовно вносяться:

у графу 6 – суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість, «/», суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку;

у графу 7 – сума ПДВ», «/», сума акцизного податку.

Водночас слід зауважити, що ведення у такий спосіб книги ОРО є незручним і ДФС рекомендує зазначеним суб’єктам господарювання звернутись до органу ДФС за місцем реєстрації книги для реєстрації другої та наступної книги ОРО на РРО за новою формою. З причини зміни форми книги така реєстрація може бути здійснена у будь-який час.

У суб’єктів господарювання, діяльність яких не пов’язана з реалізацією підакцизних товарів, касові чеки, що друкуються РРО, не містять даних про акцизний податок та відповідні графи 7, 9 книги ОРО будуть не заповненими. Відповідно зазначені суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО без внесення до них будь-яких змін, але лише до виникнення зазначених вище підстав для припинення використання книги.

(Лист ДФС України від 05.08.2016р. №26665/7/99-99-08-01-03-17)