вул. М. Грушевського, 70
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує!
Рентна плата за спеціальне використання води: помилки платників у деклараціях
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України здійснено аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) за 4-й квартал 2016 року, за результатами якого виявлено наступне.
Окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.
Так, деякими платниками не заповнено рядки 8.1 «в межах установленого ліміту» та 8.2 «понад установлений річний ліміт» за наявності відповідних показників у рядках 8.1.1 – 8.1.2 та/або 8.2.1 – 8.2.2, внаслідок чого сумарне значення рядків 8.1 (р.8.1 = р.8.1.1 + р.8.1.2) та 8.2 (р.8.2 = р.8.2.1 + р.8.2.2) не співпадає зі значенням рядку 8 «об’єкт оподаткування з початку року», який дорівнює сумі рядків 8.1 та. 8.2.
Також має місце незаповнення платниками рядка 8, внаслідок чого в окремих випадках значення рядку 8 дорівнює 0 за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.
Виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.
Згідно з порядком складання податкової звітності з Плати:
– у рядку 10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
– у рядку 10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 ПКУ;
– у рядку 10.3 – коефіцієнт 2 до ставок Плати відповідно до п.п.255.11.10 п.255.11 ст.255 ПКУ;
– у рядку 10.4 – коефіцієнт 5 до ставок Плати відповідно до п.п.255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ.
Однак, окремими платниками Плати у рядку 10.1 податкової звітності задекларовано коефіцієнт 0,3 до ставок Плати (замість рядку 10.2) або коефіцієнт 5 до ставок Плати (замість рядку 10.4).
Крім того, деякими платниками у рядку 10.1 було задекларовано неіснуючі коефіцієнти 100; 46,03; 1,87; 1,13; 0,6; 0,003 до ставок Плати.
У деяких випадках один і той же коефіцієнт до ставок Плати було задекларовано платниками двічі. Так, наприклад, коефіцієнт 0,3 до ставок Плати задекларовано у рядку 10.1 та у рядку 10.2.
З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496.
Винагороди за цивільно-правовими договорами: нарахування єдиного внеску
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною другою ст.7 Закону №2464 передбачено, що для осіб, які працюють у сільському господарстві, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Згідно з нормами частини п’ятої ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п.12 частини першої ст.1 Закону №2464).
Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.
У разі, якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
Особливості розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій
за неподання звітності про контрольовані операції
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до норм статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 ПКУ стосовно порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
У зв’язку із внесенням зазначених змін до ПКУ Державна фіскальна служба України у листі від 10.02.2017 №3282/7/99-99-14-01-02-17 «Про застосування штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України» (далі – лист ДФС №3282) повідомила, зокрема, наступне.
Відповідно до додатка 11 (форма повідомлення-рішення «ПС») до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254, сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження – протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.п.56.17.5 та п.56.17 ст.56 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим – четвертим п.120.3 ст.120 ПКУ), продовжує не виконувати свій обов’язок із подання звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) / документації з трансфертного ціноутворення (далі – Документація), контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п.120.3 ст.120 ПКУ, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності, розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:
– отримання податкового повідомлення-рішення платником – у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);
– закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) – у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту).
У разі подання платником податків Звіту / Документації тільки після застосування штрафних санкцій, встановлених абзацом шостим і сьомим п.120.3 ст.120 ПКУ, наявність порушення буде визначатися виходячи з норм п.120.4 ст.120 ПКУ. Період, який буде охоплено штрафними санкціями, передбаченими п.120.4 ст.120 ПКУ, буде визначатись від граничної дати застосування штрафу за неподання Звіту / Документації до дати подання платником податку Звіту.
Лист №3282 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/71431.html
Затверджені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів та
Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України видано наказ від 21.12.2016 №1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.01.2017 за №42/29910 (далі – Наказ №1125).
Відповідно до пункту 6 Наказу №1125 він набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. Документ опубліковано в Офіційному віснику України від 17.02.2017 №14, тобто з 19.03.2017 зазначений Наказ набирає чинності.
Наказом №1125 скасовуються або спрощуються (удосконалюються) окремі документи, які подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків.
Так, змінами до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) із змінами:
1) затверджуються нові документи:
– «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру» за формою №34-ОПП;
– «Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №17-ОПП;
2) скасовуються такі документи:
– «Довідка про взяття на облік платника податків» за формою №4-ОПП;
– «Повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №16-ОПП;
3) удосконалюються такі документи:
– «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» за формою №20-ОПП;
– «Заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів)» за формою №1-ОПП;
– «Заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність)» за формою № 5-ОПП.
При цьому, з дня набрання чинності Наказом №1125 визнаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контролюючими органами до набрання чинності Наказом №1125 та є дійсними на дату набрання чинності Наказом №1125:
– довідки про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність);
– повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою №16-ОПП.
Змінами до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (із змінами), вдосконалено та спрощено форму «Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість» за формою №1-ПДВ (далі – Заява).
У новій формі Заяви виключено відомості щодо:
– найменування контролюючого органу, де здійснюється реєстрація або перереєстрація платника;
– місцезнаходження (місця проживання) платника (за винятком перереєстрації у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання);
– контактних телефонів заявника та відповідальних осіб платника (для юридичних осіб);
– кількості працюючих тощо.
Новою формою Заяви передбачено, що у разі добровільної реєстрації платником ПДВ або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише один (перший) аркуш заяви. Два аркуші заяви подаються лише при обов’язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність управителів майна. Додаток до Заяви до контролюючих органів не подається.