Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує

УВАГА!!!

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до закінчення кампанії декларування для громадян, які зобов’язані задекларувати доходи, отримані впродовж 2018 року, та для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, залишилось 16 календарних (9 робочих) днів!

Граничний строк подання декларації про майновий стан і доходи за   2018 рік – 02 травня 2019 року.

 У Дніпрі ліквідовано межрегіональний конвертаційний центр з оборотом майже 560 млн гривень

 Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з слідчим управлінням Нацполіції в Дніпропетровській області припинили роботу міжрегіонального конвертаційного центру, через який було проконвертовано майже 560 млн гривень.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 191,                  ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України було встановлено жителя Дніпра, який організував злочинну групу, що надавала підприємствам реального сектору економіки (у т.ч. державної та комунальної форм власності) Київської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської областей та м. Києва незаконні послуги з формування штучного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку. Зокрема, встановлено, що учасниками злочинної групи за вказівкою організатора здійснено реєстрацію та придбання низки підконтрольних підприємств, на рахунки яких «клієнти» «конверту» перераховували грошові кошти за нібито придбані ТМЦ (товари та послуги).

З розрахункових рахунків підконтрольних компаній фігуранти перераховували частину цих коштів на карткові рахунки фізичних осіб –підприємців, а потім – знімали готівкою. Іншу частину отриманих за безтоварними операціями коштів перераховували на рахунки СГД – реального сектору економіки, які займаються оптовою торгівлею тютюновими виробами, продуктами харчування та іншими товарами в якості оплати за нібито придбану продукцію. Останні продавали товари за готівку, яку не обліковували, а передавали організаторам конвертаційного центру, відображаючи при цьому в документах податкового обліку продаж вказаних товарів підконтрольним фігурантам СГД з метою формування податкового кредиту з ПДВ.

Отриману такими шляхами готівку фігуранти передавали замовникам незаконних послуг, за винятком «винагороди» у розмірі 10 – 13 % від суми конвертації. Таким чином, протягом 2018 – 2019 років через рахунки компаній, які входили до складу конвертцентру, було проконвертовано майже       560 млн гривень.

За результатами санкціонованих обшуків, проведених в офісних приміщеннях, за місцями зберігання фінансово-господарських документів та проживання фігурантів з незаконного обігу вилучено печатки, електронні ключі, банківські картки, чорнові записи та фінансово-господарські документи підконтрольних компаній, а також 108 тис. грн готівкою, комп’ютерну техніку, мобільні телефони тощо. При цьому, за однією з адрес виявлено склад тютюнової продукції без будь-яких документів, де вилучено та передано на відповідальне зберігання партію цигарок вартістю майже 1,3 млн гривень.

Окрім того, накладено арешт на 6,6 млн грн ліміту суми ПДВ на рахунках компаній – фігурантів в СЕА ПДВ та заблоковано 1,9 млн грн на                                     40 розрахункових рахунках підконтрольних компаній в 15 банківських установах.

Слідство триває.

Затверджено Зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 12.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.02.2019 № 80, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2019 за                                № 283/33254 (далі – Наказ № 80).

Наказом № 80 затверджено Зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за                             № 976/30844) (далі – Порядок).

Наказ № 80 розроблено відповідно до частини п’ятої ст. 299 Митного кодексу України, з метою удосконалення чинної нормативно-правової бази, необхідної для переведення підприємств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, відкритий у Державній Казначейській службі України (далі – Казначейство) на ім’я ДФС.

Наказом № 80, зокрема, Порядок доповнено розділом IV «Порядок повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС».

Згідно з новим IV розділом Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС (далі – депозитний рахунок 3734 ДФС).

Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до ДФС заяву у письмовому вигляді довільної форми, підписану платником податків та головним бухгалтером (за наявності), або за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.

Така заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.

Після реєстрації в ДФС заява платника податків про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до підрозділу ДФС для підготовки висновку.

Висновок ДФС реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС, який ведеться підрозділом ДФС, за формою згідно з додатком 5 до Порядку.

Підрозділ ДФС на підставі висновків формує в електронній формі реєстр ДФС належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) та направляє до Казначейства для повернення коштів. Документи разом з висновком залишаються у підрозділі ДФС.

На реєстр ДФС накладаються кваліфіковані електронні підписи уповноважених осіб органу та кваліфікована електронна печатка органу із застосуванням захищених носіїв особистих ключів.

Підрозділ ДФС у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення коригує суму коштів, у межах якої можна здійснювати сплату платежів під час митного оформлення товарів (зменшуючи загальну суму на суму коштів, яка підлягає поверненню платнику податків), та зазначає реквізити висновку ДФС, на підставі якого таке коригування проведено.

Інформацію щодо повернення коштів платнику податків посадова особа підрозділу ДФС заносить до журналу реєстрації висновків про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС та до автоматизованої системи митного оформлення.

Порядок також доповнено новими додатками 4 та 5.

Наказ № 80 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.04.2019 № 28.

 

 

ФОП – «єдинник» четвертої групи не подав річну декларацію: наслідки

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку четвертої групи – фізичних осіб – підприємців   (далі – ФОП) на наступне.

Реєстрація ФОП платниками єдиного податку четвертої групи є безстроковою.

Підстави для анулювання такої реєстрації визначені п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо ФОП – платником єдиного податку четвертої групи не подано річну декларацію з єдиного податку відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, то це є підставою для виключення такого ФОП з Реєстру платників єдиного податку.

За нормами п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ ФОП – платники єдиного податку четвертої групи, які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов перебування на четвертій групі єдиного податку, зокрема не подали річну декларацію, зобов’язані:

► сплатити у поточному році єдиний податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 % річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку;

► з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява про такий перехід подається ФОП – платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому не забезпечено дотримання сукупності умов.

Аналогічні наслідки і для ФОП – платників єдиного податку четвертої групи при добровільній відмові від четвертої групи єдиного податку. Групу єдиного податку, до якої переходить такий ФОП, у цьому випадку можна обирати самостійно (п.п. 298.8.7 ПКУ п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Повторно ФОП може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

 

 

Дохід від продажу корпоративних прав на території України надходить фізособі – резиденту із-за кордону: оподаткування ПДФО

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що дохід, отриманий з джерел за межами України це – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо.

Норми визначені п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є, зокрема фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п.п. 170.11.1        п. 170.11 ст. 170 ПКУ, яким визначено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО – отримувача та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, встановленою п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відсотків), а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Підпунктом «б» п. 171.2 ст. 171 ПКУ встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з іноземних доходів є платник ПДФО.

Крім того, слід враховувати такому платнику ПДФО вимоги                      п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, відповідно до якого він зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Таким чином, у разі отримання фізичною особою – резидентом доходу з джерелом виплати за межами України (іноземного доходу), зокрема доходу від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО та оподатковується за ставкою 18 відсотків, при цьому такий резидент зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.