Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

Щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального і віднесення ємностей в яких здійснюється зберігання пального до акцизних складів

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Таким чином, у разі якщо Товариство не здійснює та не планує здійснювати операції з реалізації пального, в т.ч. роздрібної торгівлі, у нього не виникає обов’язку реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

Акцизний склад – спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, зокрема де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу (п. 14.1.6. ст. 14 Кодексу).

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами – лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі – рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1. ст. 230 Кодексу). Ця норма набуває чинності з 01.01.2017 року.

Розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання,  зокрема який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб’єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (п. 14.1.224. ст. 14 Кодексу).

Таким чином, резервуари які використовуються для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є акцизним складом.

(Лист ДФС України від 05.08.2016 № 17060/6/99-99-12-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69336.html)

Щодо адміністрування акцизного податку та визначення об’єму товарів при температурі 15°C.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113 «Про деякі питання електронного адміністрування реалізації пального» (із змінами і доповненнями) установлено, зокрема, що:

– у товаросупровідних документах на пальне обсяги пального відображаються виробниками пального в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15°C;

– товаросупровідні документи подаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності під час митного оформлення пального до контролюючих органів з відомостями щодо обсягів пального, що ввозиться на митну територію України, в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15° C.

Отже, обсяги пального в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15° C, зазначаються у товаросупровідних документах.

Щодо питань оподаткування акцизним податком операцій оптової реалізації пального.

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування у випадку реалізації пального є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

– отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

– ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

– вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Такий облік отриманого та реалізованого пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення реалізованого пального над отриманим.

Згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії відповідно до УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Отже, у разі здійснення особою будь-яких операцій з реалізації пального (опт, роздріб, інші операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) у такої особи виникає обов’язок зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального з безумовним виконанням вимог законодавства щодо оформлення документів в системі електронного адміністрування реалізації пального, та, у разі перевищення наявних обсягів пального, – обов’язок сплатити з таких обсягів акцизний податок.

Щодо декларування податкових зобов’язань акцизного податку.

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Пунктом 49.21 ст. 49 Кодексу визначено, зокрема, що платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 цього Кодексу, зобов’язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Якщо суб’єкт господарської діяльності реалізує пальне і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку, воно зобов’язане за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації акцизного податку.

(Лист ДФС України від 01.08.2016 № 16610/6/99-99-12-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid… )

Щодо віднесення деяких операцій з пальним до операцій з реалізації пального

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України надано податкову консультацію з питання щодо віднесення деяких операцій з пальним до операцій з реалізації пального (використання пального при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, переміщення пального у межах одного підприємства, використання пального на службовий транспорт), а саме:

абзацом другим п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) надано визначення терміна „реалізація пального” – як будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування, за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст.212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п.212.3 ст.212 Кодексу).

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального – це фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків (абзац третій п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст.212 Кодексу платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1 1 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Якщо при виконанні автосервісними підприємствами робіт з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів підакцизні товари (продукція), зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, використовуються як витратний матеріал і безпосередньо реалізація цих підакцизних товарів не відбувається, то така операція не є операцією з реалізації пального та, відповідно, об’єктом оподаткування акцизним податком.

Операції з переміщення пального у межах одного підприємства між складами або відокремленими підрозділами (філіями), використання пального для службового транспорту не є операціями з реалізації пального у розумінні абзаців другого та третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тому в особи, яка здійснює виключно такі операції, не виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації пального.

(Лист ДФС України від 10.08.2016 №17343/6/99-99-12-03-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid…)