У січні місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 260 млн. грн. плати за землю

За перший місяць поточного року надходження плати за землю від платників Дніпропетровського регіону склали 260,1 млн. грн., зокрема, юридичними особами сплачено понад 246,8 млн. грн., решта – фізичними особами.

«В цьому році відбулося зростання доходів місцевих громад Дніпропетровщини по платі за землю у порівнянні з січнем 2016 року на 87,3 млн. грн., або на 50,5%.

Плата за землю посідає друге місце за обсягами надходжень до місцевих бюджетів області, її питома вага становить понад 20 відсотків у загальній сумі надходжень. Тому, легалізація земельних відносин – один із напрямків нашої спільної з місцевими органами влади роботи», – підкреслила в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

У розрахункових документах при реалізації пального

будуть відображені коди УКТ ЗЕД такого пального

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни, зокрема, до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Так, до пункту 11 статті 3 Закон №265 внесено норму, відповідно до якої режим попереднього програмування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) доповнено кодом товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД.

Режимом попереднього програмування зобов’язані користуватись суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при проведенні розрахункових операцій через РРО.

Таким чином, при реалізації пального у розрахункових документах, що підтверджують виконання розрахункових операцій, будуть відображені коди УКТ ЗЕД реалізованого пального.

Про це йдеться у листі Державної фіскальної служби України від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/285820.html.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку з надходженням численних запитів платників податків щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток платниками податку, які здійснюють коригування фінансової звітності на індекс інфляції, повідомила наступне.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Отже, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.

Коригування показників фінансової звітності в умовах інфляції здійснюється відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції» (далі – П(С)БО 22), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2002 №147 та Міжнародного стандарту фінансової звітності 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляційної економіки».

Зокрема, згідно з п.4 П(С)БО 22 показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90% і більше підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.

Норми П(С)БО 22 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність (п.2 П(С)БО 22).

Згідно з п.3.21 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433, у Звіті про фінансові результати інформація за статтею «Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті» враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування.

Отже, підприємства, які згідно з правилами бухгалтерського обліку здійснюють коригування фінансової звітності на показники інфляції, при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток враховують відкоригований на індекс інфляції фінансовий результат до оподаткування.

Чи відображаються громадянами доходи, отримані у вигляді спадщини (подарунку), що оподатковуються за нульовою ставкою, у річній податковій декларації про майновий стан і доходи?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковуються згідно з цим розділом.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини (п.174.6 ст.174 ПКУ).

Згідно з п.174.3 ст.174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Пунктом 179.2 статті 179 ПКУ визначено, що відповідно до розділу IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із ПКУ оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну Декларацію, але за умови відсутності інших підстав для подання Декларації.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 103.24 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».