Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

З початку року надходження акцизного податку до загального фонду держбюджету склали 15,2 млрд гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У січні – березні 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та із ввезених на митну територію України підакцизних товарів на суму майже 15,2 млрд гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 9,4 %, або на 1,3 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – березні 2021 року зібрано майже 2,9 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 26,8 %, або на 612,7 млн гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України березні 2021 року зібрано 1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів.

Порівняно з березнем минулого року надходження зросли на 18,7 %, або на 160,2 млн гривень.

Надходження коштів від ліцензування виробництва, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом – сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним до місцевих бюджетів за січень – березень 2021 року становить 267,7 млн гривень. З них у березні надійшло 97,5 млн гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/465024.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Проведено засідання Громадської ради

при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями у режимах онлайн та офлайн відбулося чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада).

Під час засідання розглядались питання роботи Громадської ради у 2021 році.

Керівники комітетів розповіли про проведену у поточному році роботу та заплановані заходи протягом року.

Розглядалися актуальні питання діяльності малого і середнього бізнесу та шляхи їх вирішення під час здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2.

У ході засідання членам Громадської ради запропоновано взяти участь в обговоренні проектів регуляторних актів – проектів рішень Дніпровської міської ради стосовно:

– ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста;

– ставок земельного податку, розміру орендної плати за землю, пільг зі сплати земельного податку на території міста.

Присутня на заході начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Осипова Манушак ознайомила членів Громадської ради з підсумками деклараційної кампанії 2021 на Дніпропетровщині.

Вона зазначила, що у ході деклараційної кампанії станом на 01.04.2021 громадянами регіону та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2020 рік подано понад 14 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація), що майже на 4,8 тис. Декларацій більше аналогічного періоду минулого року. Платниками податків задекларовано доходів на загальну суму понад 2,8 млрд гривень.

Самостійно визначені платниками до сплати в бюджет суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) складають 38,8 млн грн, що на 11,6 млн грн більше за показник аналогічного періоду минулого року.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларувало 107 громадян, що на 19 платників більше ніж у минулому році. Такими платниками задекларовано понад 2,0 млрд гривень оподатковуваного доходу. Сума ПДФО, задекларована до сплати, складає 10,1 млн грн, військового збору – 1,3 млн гривень

«Право на податкову знижку задекларував 2 631 громадянин, загальна сума ПДФО, яка підлягає поверненню з бюджету, визначена платниками податків, складає 7,8 млн гривень, що на 2,6 млн грн більше аналогічного періоду минулого року», – повідомила Осипова Манушак.

Нагадала, що граничний термін подання Декларації за 2020 рік для фізичних осіб, які відповідно до норм Податкового кодексу України зобов’язані її подати, – 30.04.2021, а для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку, – 31.12.2021 (включно).

На засіданні також обговорювались та вирішені інші питання щодо діяльності Громадської ради.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінетом Міністрів України постановою від 21 квітня 2021 року № 378 (далі – Постанова № 378) внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок).

Порядок приведено у відповідність, зокрема до законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами, від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Оновленим Порядком, зокрема встановлено, що до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) включаються податкові накладні та/або розрахунки коригування (ПН/РК) складені в електронній формі з накладенням:

► кваліфікованого електронного підпису (КЕП) головного бухгалтера (бухгалтера) або КЕП керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

► КЕП постачальника (продавця), що є фізособою – підприємцем.

При цьому РК, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), реєструються в ЄРПН, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) КЕП в указаному порядку.

Для делегування права підпису ПН/РК іншій посадовій особі платник ПДВ повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку – для платників, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Крім того, Порядком визначено, що внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого п. 12 Порядку не застосовуються до ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

При цьому, датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Постанову № 378 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.04.2021 № 78 і вона набрала чинності також 23.04.2021.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податковий календар на 28 квітня 2021 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

28 квітня 2021 року, середа, останній день сплати:

гірничими підприємствами за найманих працівників за березень 2021 року.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи

за допомогою Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/informatsiyni-povidomlennya/459671.html повідомила, що у разі необхідності виправлення виявлених помилок, що містяться у раніше поданій податковій декларації про майновий стан і доходи у майбутніх податкових періодах платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) може надіслати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію (з урахуванням строків давності, визначених Податковим кодексом України) за формою чинною на час подання уточнюючої декларації.

Для подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи платник податків може скористатися Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua).

Після проходження електронної ідентифікації в Електронному кабінеті платник ПДФО має можливість сформувати, підписати та надіслати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи використовуючи режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Нагадуємо, що останній день подання декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік – 30 квітня 2021 року.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Правила встановлення та використання ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).

Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.

У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України (далі – Кодекс),згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.

На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.

Згідно з п. 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.

Реєстрація ПРРО згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.

Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.

ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Все, що треба знати про процедуру врегулювання боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо послаблень з метою врегулювання податкового боргу інформує про наступне.

Так, Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» збільшив мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення та передбачив одразу кілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників, а саме:

▼ списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів;

▼ відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків – фізичних осіб;

▼ прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій.

Ці механізми є різними за змістом і способом застосування.

Так, збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення: суму збільшено з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не направляють боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не передається в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 3 060 гривень.

Списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня), сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) з процедур банкрутства.

Під дію Закону № 1072 підпадають усі категорії платників податків, крім осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені ПКУ з процедур банкрутства, та осіб, які мають податковий борг з митних платежів.

Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 01 листопада 2020 року не перевищувала 3 060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).

Також інформацію про таке списання щодо суб’єктів господарювання після його проведення буде оприлюднено на вебпорталі ДПС. Крім того, інформація про проведене списання надаватиметься платнику податків у разі його звернення до контролюючого органу із відповідним запитом.

Після списання податкового боргу майно платника податків звільняється з-під податкової застави та виключається з відповідних державних реєстрів. Також інформація про списані суми передається до органів Державної виконавчої служби для закриття виконавчих проваджень.

Крім того, відстрочення податкового боргу надається платникам податків – фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, що станом на 01 грудня 2020 року мали загальний розмір податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6 800 гривень.

При цьому, платнику податків необхідно звернутись з відповідною заявою довільної форми (ніяких додаткових документів подавати не потрібно) до контролюючого органу, де обліковується такий податковий борг. Заяву можна подати як у паперовому вигляді (особисто звернувшись до контролюючого органу або надіславши листа), так і в електронному через приватну частину Електронного кабінету. Якщо загальна сума податкового боргу станом на 01 грудня 2020 року перевищує 6 800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків, що не підпадає під дію Закону № 1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову.

Відстрочену до 29 грудня 2021 року суму податкового боргу можна сплатити достроково. При цьому платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються. У випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку.

Платникам податків, які погасять у повному обсязі протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 (до 10 червня 2021 року) суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Норма розповсюджується на платників податків, що станом на 01 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням:

– великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

– осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

– осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

– банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

– осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

– осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Звертаємо увагу, що при погашенні податкового боргу застосовується черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу, визначена п. 87.9 ст. 87 ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи може ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення та/або нежитлові приміщення, застосовувати другу групу платників єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє,що п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

► не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

► обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами, діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв. метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв. метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови здавання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Особливості оформлення звітності з ПДВ з урахуванням останніх змін

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 12.03.2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 року № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 131).

Наказом № 131, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Нагадуємо, що подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 131, вперше здійснювалось за звітний період березень 2021 року.

Слід зазначити, що істотних змін зазнали додатки до декларації ПДВ.

Так, із декларації з ПДВ вилучено додаток 5 (розшифровка контрагентів).

Частина інформації, яку відображали у старому додатку 5 розкривається в новому додатку 1.

Отже додаток 1 зазнав найбільше змін.

Розділ І «Податкові зобов’язання» додатка 1 містить дві таблиці:

► Таблиця 1.1 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з ПДВ, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період»;

Тобто, у Таблиці 1.1 наводяться дані лише по незареєстрованим податковим накладним за звітний період на дату подання декларації.

► Таблиця 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість».

У Таблиці 1.2 зазначаються лише коригування на збільшення податкових зобов’язань у розрізі розрахунків коригування, незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розділ ІІ «Податковий кредит» нового додатка 1 також містить 2 таблиці:

► Таблиця 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %.

► Таблиця 2.2 «відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділ V Кодексу».

Вищезазначені таблиці мають містити розшифровку усього податкового кредиту і його коригування за звітний період.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»