Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Євген Олейніков: Для ДПС важливі системні комунікації з бізнесом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України зацікавлена в оперативній комунікації з бізнесом. Саме тому такий інструмент взаємодії як Комунікаційна податкова платформа дає змогу платникам податків вирішувати проблемні питання в діалозі з податковою. Про це заявив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков під час зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні (АСС).

«Ми продовжуємо політику відкритості та прозорості у своїй діяльності. Саме тому акцент зроблено на комунікаціях з бізнесом, адже якщо вчасно отримати інформацію, то є можливість оперативно вирішити питання. Проблему простіше вирішити на момент її виникнення, ніж потім розбирати її наслідки», – зазначив Євген Олейніков.

Під час зустрічі учасники розглянули питання відшкодування ПДВ. Зокрема, за словами в. о. Голови ДПС, на сьогодні ця процедура прозора і платники вчасно отримують кошти, перевірки проводяться лише у разі виявлення системою підозрілих операцій, реальність яких потребує підтвердження.

«Ми здійснюємо перевірки лише у випадках, коли необхідно пересвідчитися, що дані податкових накладних у податкових деклараціях відповідають фактичному стану справ. ДПС не може і не буде ігнорувати ризики ухилення від оподаткування. Спірні моменти ми намагаємося вирішити завдяки інструментам комунікації, розглядаючи аргументи платників, аналізуємо всі деталі», – наголосив Євген Олейніков.

Під час зустрічі учасники також обговорили питання проведення зустрічних звірок, законодавчих змін в частині адміністрування податків, зборів, платежів тощо.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/504514.html

У поточному році до податкової надійшло на розгляд 222 запити на отримання публічної інформації

Протягом січня – серпня 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 222 запити на отримання публічної інформації, що на 16 запитів менше, ніж в аналогічному періоді минулого року (238).

За наслідками розгляду запитів: 145 – задоволено, 72 – надані роз’яснення про невідповідність вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», 3 – на виконанні, 2 – надіслано за належністю.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.publik@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того ГУ ДПС, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему

«Податок на додану вартість: особливості нарахування, звітування та сплата»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податок на додану вартість: особливості нарахування, звітування та сплата».

На запитання платників податків відповіла головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Плоха.

Питання.

Доброго дня! Які особливості застосування ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції з 1 серпня 2021 року?

Відповідь.

Доброго дня! Законом України від 01 липня 2021 року № 1600-IX підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктом 54², згідно з яким для платників податку на додану вартість, які здійснюють операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 у зв’язку з встановленням ставки податку на додану вартість 20 відс. на такі операції, передбачено такі особливості:

1) у разі якщо перша подія при постачанні товарів, визначених абзацом першим пункту 54²підрозділу 2 розділу XX ПКУ, відбулася до набрання чинності Законом № 1600 (до 01.08.2021), перерахунок ставки податку на додану вартість і суми податку на дату настання другої події не здійснюється;

2) у разі якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, визначених абзацом першим пункту 54²підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у зв’язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати в період з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, коригування сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сторону зменшення здійснюється, виходячи із ставки податку на додану вартість 14 відсотків;

3) у разі якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається постачання товарів, визначених абзацом першим пункту 54² підрозділу 2 розділу XX ПКУ, або перерахування коштів у зв’язку із збільшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість здійснюється, виходячи із ставки податку на додану вартість 20 відсотків.

У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України товарів, визначених абзацом першим пункту 54²підрозділу 2 розділу XX ПКУ, які були придбані до набрання чинності Законом № 1600, за таким платником податку зберігається податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів.

Питання.

Вітаю! Які особливості відображення у податковій звітності з ПДВ операцій з постачання послуг нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України?

Відповідь.

Добрий день! Пунктом 208.2 статті 208 ПКУ визначено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Отже, платник ПДВ при отриманні на митній території України послуг від нерезидента на дату, визначену пунктом 187.8 статті 187 ПКУ, зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну, включити цю податкову накладну до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за такими операціями, та зареєструвати її в ЄРПН. Така, своєчасно зареєстрована в ЄРПН, податкова накладна є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у періоді її складання.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі реєстрації податкової накладної в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації повинен відобразити податкові зобов’язання з ПДВ у звітному періоді, в якому вони виникли (незалежно від факту складання податкової накладної за такою операцією), а податковий кредит – в періоді реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Питання.

Доброго дня! Коли виникає право на податковий кредит при ввезенні товарів на митну територію України?

Відповідь.

Доброго дня! Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету, і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Питання.

Вітаю. Які особливості погашення податкового боргу за рахунок від’ємного значення?

Відповідь.

Добрий день. Якщо у платника існує податковий борг із ПДВ, то суму від’ємного значення передусім слід спрямувати на його погашення, а вже потім використовувати залишок на інші із зазначених цілей.

Суму податкового боргу визначають станом на перше число місяця, у якому подано декларацію із заповненим рядком 20.1.

Декларування від’ємного значення ПДВ у рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ здійснюється у межах реєстраційного ліміту (абз. «а» пункту 200.4 статті 200 ПКУ). Цю суму зазначають у спеціальному полі її рядка 19.1.

Зарахування суми від’ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ в ІКП проводиться у граничний день подання декларації.

Отже, якщо підприємством самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від’ємного значення з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.

Питання.

Доброго дня! Як визначається дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у разі оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, в електронному вигляді?

Відповідь.

Доброго дня! Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної і реєстрації її в ЄРПН регулюються статтями 187, 198 і 201 ПКУ.

При здійсненні платником податку (постачальником) операції з постачання послуг, які оформлялись первинним документом, складеним в електронній формі, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання податкової накладної за такою операцією, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ буде вважатися дата складання такого первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання електронних підписів.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Питання.

Добрий день! Які штрафні санкції з ПДВ застосовуються у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19)?

Відповідь.

Добрий день! Відповідно до пункту 52¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог законодавства в частині, зокрема, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Тобто, у періоді дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), застосовуються наступні штрафні санкції з ПДВ:

за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності,
за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання,
у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.

Враховуючи вимоги пункту 52¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників ПДВ не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120¹ ПКУ за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, передбаченого статтею 201 ПКУ, які вчинені ними протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця, не є базою нарахування єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).

Нормами до п. 3.23 розділу ІІІ Інструкції № 5 та п. 8 розділу I Переліку встановлено, що вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, не є базою нарахування єдиного внеску вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо сум амортизації, які враховуються під час визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

► сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

► сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Норми встановлені п. 252.12 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та нематеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладені у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, та Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств наведено у п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 ПКУ).

Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до п. 252.8 ст. 252 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції такого платника (п. 252.10 ст. 252 ПКУ).

Отже, під час визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) враховуються суми амортизації, передбачені п. 252.12 ст. 252 ПКУ, обчислені за правилами бухгалтерського обліку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Деякі особливості заповнення повідомлення за формою № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588)) у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку № 1588.

Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкті, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад:

► для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;

► для кіоску – 00200010, де 002 – код типа об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

Таким чином, платник податків при заповненні графи 5 розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП самостійно визначає внутрішній ідентифікатор кожного об’єкта оподаткування, та для зручності ведення обліку об’єктів оподаткування може враховувати кількість таких об’єктів в порядку їх зростання.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Особливості складання акцизної накладної на пальне, реалізоване платником для власного споживання з акцизного складу, який є АЗС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).

На загальний обсяг пального, використаного для власного споживання чи промислової переробки протягом звітного місяця, особою, яка реалізує пальне може бути складена зведена акцизна накладна (АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та окремо за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним не пізніше останнього дня звітного місяця.

При цьому, у верхній лівій частині АН зазначаються:

– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» – цифра «1»;

– у полі «Умови оподаткування» – ознака щодо умов оподаткування пального «0»;

– у полі «Напрям використання» – напрям «0».

Усі АН, розрахунки коригування АН підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) (п. 3 розділу І Порядку № 729).

Відповідно до п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України реєстрація в ЄРАН, зокрема, першого примірника зведеної акцизної накладної здійснюється не пізніше 15 календарних днів з дня її складання.

Отже, при реалізації пального для власного споживання з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним (АЗС), платником складається зведена АН за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та окремо за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним не пізніше останнього дня звітного місяця. Реєстрація в ЄРАН зведеної АН здійснюється не пізніше 15 календарних днів з дня її складання (з урахуванням дня складання).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів в оптовій мережі!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що звіти за формами № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» та № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі» (далі – Звіти) та порядки їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470 (далі – Порядок № 49).

Відповідно до форм Звітів та Порядку № 49 Звіти складаються окремо за кожний місяць суб’єктами господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами, незалежно від форми власності, та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подаються в електронній формі до органів ДПС за основним місцем обліку таких суб’єктів господарювання.

Заповнення окремих граф форм Звітів в частині відображення обсягів алкогольних напоїв/тютюнових виробів, придбаних як на митній території України (в тому числі у виробника та у підприємств оптової торгівлі), так й імпортованих, реалізованих як на митній території України (в тому числі у роздрібній торгівлі та підприємствам оптової торгівлі) так й на експорт, здійснюється на підставі первинних та/або зведених облікових документів у відповідності до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами і доповненнями, товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, які оформлені на продукцію, що відвантажується з акцизного складу у звітному місяці та належним чином оформлених митних декларацій.

При цьому, п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

В свою чергу відповідно до п. п. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ підакцизні товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником акцизного податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) – у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Як заповнюється графа «Порядковий номер за рік

за видом декларації» податкової декларації з плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (далі – Наказ № 560), використовується платниками до 01.01.2018. Починаючи з 01.01.2018 запроваджується форма декларації, затверджена Наказом № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9).

Зокрема, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації, зазначається номер, який дорівнює послідовно наростаючому числу залежно від кількості поданих відповідних декларацій.

Декларації з позначкою «земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «орендна плата».

При цьому нумерація проводиться окремо по типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»).

Наприклад, якщо платник плати за землю подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки першу уточнюючу податкову декларацію, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, то у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «1». При поданні протягом року другої уточнюючої декларації щодо земельного податку, у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «2».

В аналогічному порядку здійснюється нумерація нових звітних декларацій.

Нова звітна декларація приймається тільки до граничного строку подання та при наявності звітної декларації. Отже, звітна декларація подається один раз, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації за типом «Звітна» проставляється «1».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо проведення через РРО розрахунків за товар

за попередню (авансову) оплату або з відстроченням платежу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Норми встановлені п. 7 розділом III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. п. 1 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

► проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).

Попереднє програмування здійснюється двома способами:

► самостійно працівниками (касирами) суб’єкта господарювання, які потім безпосередньо будуть працювати на цьому РРО;

► фахівцями центру сервісного обслуговування, з яким у суб’єкта господарювання укладено договір на обслуговування цього РРО.

Враховуючи викладене, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До увагу платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, четвертої групи є календарний рік.

Норми визначені абзацом першим п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

► загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

► звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

► розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

► відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац перший п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Отже, якщо останній день строку подання податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, яка подається юридичною особою для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, припадає на вихідний або святковий день, то граничний термін її подання переноситься на перший робочий день після 20 лютого поточного року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників, які обирають спрощену систему оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) зазначаються такі обов’язкові відомості:

► прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

► податкова адреса суб’єкта господарювання;

► місце провадження господарської діяльності;

► обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

► обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;

► кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою – підприємцем у трудових відносинах;

► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Норми встановлені п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для внесення змін до реєстру платників єдиного податку при зміні відомостей передбачених підпунктами 1 – 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ платник єдиного податку повинен подати відповідну заяву про зміни, у строки встановлені ПКУ.

У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1 – 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст.299 ПКУ).

Згідно з п. п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ до заяви включаються відомості (за наявності) про:

► зміну прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

► зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;

► зміну місця провадження господарської діяльності;

► зміну видів господарської діяльності;

► дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

► дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;

► зміну групи та ставки платника єдиного податку.

Отже, у заяві про внесенні змін до реєстру платників єдиного податку зазначаються такі обов’язкові відомості:

► кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою – підприємцем у трудових відносинах.

Також до заяви включаються додаткові відомості (за наявності) про:

► зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;

► зміну місця провадження господарської діяльності;

► зміну видів господарської діяльності (перелік всіх видів господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, які будуть здійснюватися суб’єктом господарювання);

► дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;

► зміну групи та ставки платника єдиного податку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фізособи – власники декількох об’єктів нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для звірки даних звертаються до органу ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

► об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

► розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

► права на користування пільгою із сплати податку;

► розміру ставки податку;

► нарахованої суми податку.

Норми встановлені п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Норми визначені абзацом другим п. п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про сплату ПДФО ФОП на загальній системі оподаткування

за результатами річного декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями податок на доходи фізичних осіб за результатами річної податкової декларації про майновий стан і доходи та у вигляді авансових платежів сплачується фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування по коду бюджетної класифікації 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п. п 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

► вартість гудвілу;

► витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

► витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до частини першої ст. 380 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Згідно зі ст. 8 Житлового кодексу України від 30 червня 1983 року № 5464-Х зі змінами та доповненнями переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається.

Цією ж статтею визначено особливості переведення в нежилі житлові будинки різної належності та осіб, які можуть здійснювати таке переведення.

Отже, приміщеннями, які використовуються для виробничих потреб, є спеціально призначені будинки та споруди, тому виробниче використання житлових будинків зумовлює переведення їх до нежитлових фондів.

При цьому необоротний актив житлового фонду підпадає під визначення «невиробничого основного засобу» згідно з п. п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, амортизація на такий основний засіб у податковому обліку відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ не нараховується.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA