вул. М. Грушевського, 70
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
До уваги фінансових агентів!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/508459.html інформує, що станом на 30.09.2021 завершилось звітування згідно з вимогами Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), ратифікованої Законом України «Про ратифікацію» від 29 жовтня 2019 року №229-IX.
На кінець звітного періоду подано 1 145 звітів, прийнято IRS (Служба внутрішніх доходів США) – 1 138 звітів.
Дякуємо всім фінансовим агентам, які взяли участь у звітуванні FATCA.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Довідники податкових пільг станом на 01.10.2021
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України оновлено довідники податкових пільг (Довідник № 105/1 та Довідник № 105/2) станом на 01.10.2021, наданих чинним законодавством по сплаті, зокрема, податку на прибуток підприємств, ПДВ, плати за землю, акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), з податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по місцевих податках і зборах, що затверджені 27.09.2021 .
Довідники пільг розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Внесено зміни до порядку обліку платників єдиного внеску та до
Положення про реєстр страхувальників
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерство фінансів України (МФУ) наказом від 28.08.2021 № 485 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.09.2021 за № 1202/36824) (далі – Наказ № 485) вніс зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок) та Положення про реєстр страхувальників (далі – Положення).
Наказом № 485 Порядок та Положення, затверджені наказом МФУ від 24.11.2014 № 1162 із змінами, приведені у відповідність до законів України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами.
Зокрема, уточнено норми щодо організації обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) у контролюючих органах.
Пункт 1 розділу VI Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої процедури обліку платників єдиного внеску виконують контролюючі органи ДПС, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та державні податкові інспекції (далі – ДПІ), які є структурними підрозділами контролюючих органів і визначені п. 41.3 ст. 43 ПКУ. Якщо у складі контролюючого органу не утворені ДПІ, процедури обліку платників єдиного внеску, що здійснюють ДПІ згідно з цим Порядком, виконує такий контролюючий орган.
У Положенні внесені зміни, зокрема до п. 4 розділу II «Формування даних реєстру страхувальників», відповідно до яких:
- у новій редакції викладено абзац третій щодо відомостей, які вносяться до реєстру страхувальників, а саме:
– податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- додано абзац шостий наступного змісту:
– основний вид економічної діяльності, за яким призначено клас професійного ризику (за період до 1 січня 2016 року).
Державна податкова служба України щоденно оприлюднює на власному офіційному вебсайті дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску (п.5 розділу II Положення).
Наказ № 485 набирає чинність 08.10.2021 (опубліковано в «Офіційному віснику» № 75 від 28.09.2021).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Податкова соціальна пільга у 2021 році
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року – для будь-якого платника ПДФО (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
При цьому, ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
На 01.01.2021 Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (ст. 7) встановлено місячний прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2270,0 гривень. Отже граничний дохід, який дає право на застосування ПСП, становить 3180,0 грн (2270,0 х 1,4), а податкова соціальна пільга у 2021 році дорівнює 1135,0 грн (2270,0 х 50%).
ПСП застосовується до нарахованого платнику ПДФО місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи має право фізична особа – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій фізичній особі за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
При цьому для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання Декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом Декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Таким чином, фізична особа – резидент, яка має у власності актив у вигляді права грошової вимоги (кошти, позичені третім особам за договором позики), яке нотаріально посвідчене, може добровільно задекларувати зазначений актив шляхом подання Декларації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Військовослужбовець отримує грошове забезпечення:
право на податкову знижку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Податковий кодекс України, який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.
Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи може уповноважена особа фізичної особи отримати
кваліфіковані сертифікати відкритих ключів за довіреністю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг визначає Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).
Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Таким чином, отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Виплачена компенсація за невикористані щорічні відпустки (основну та додаткову): що з єдиним внеском?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), є, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі – роботодавці).
Базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування єдиного внеску.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.
Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про подання фінансової звітності до органів ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Порядок обчислення для фізичної особи податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) регламентується ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується (п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ):
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про застосування РРО/програмного РРО при реалізації
продукції власного виробництва
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО і розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Акцизний податок: терміни сплати
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що строки сплати акцизного податку (далі – податок) встановлені ст. 222 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, суми податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Відповідно до п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.
Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання марок акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.
Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (п.п. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі. При цьому умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми податку на поточний рахунок виробника (підпункти 222.1.4, 222.1.5 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Сплата податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином (п. 222.2 ст. 222 ПКУ):
податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації;
у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації;
платники податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.
При реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Платниками рентної плати за користування надрами
для видобування корисних копалин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
У разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Згідно із п.п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПКУ платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа – один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі – уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному ПКУ.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) (п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п.п. 252.1.6 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Електронний сервіс «Реєстр платників єдиного податку»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».
Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
Користуйтесь електронними сервісами ДПС України – це зручно!
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи можуть ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп
отримати довідку про доходи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої та другої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ))(п. 294.1 ст. 294 ПКУ).
Разом з цим платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п.п. 296.8 ст. 296 ПКУ).
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Статтею 20 Закону № 393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Тобто фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп можуть за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у т. ч. за будь-який інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період. Довідка про доходи видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Трансфертне ціноутворення: господарські операції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає.
Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).
Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку).
Отже, контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!