вул. М. Грушевського, 70
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
У м. Дніпрі пройшов третій регіональний форум «Реформа системи шкільного харчування»
Сьогодні, 08 жовтня 2021 року, у межах Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі за ініціативи Першої леді Олени Зеленської, за організацією Міністерства освіти і науки та Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі – ОДА) спільно з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством економіки та Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і ГО «Національна асоціація громадського харчування» відбувся третій регіональний форум.
У заході прийняли участь Перша леді Олена Зеленська, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, заступник Міністра освіти і науки Любомира Мандзій; заступник Міністра економіки Ірина Новікова, заступник Міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря, Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька, Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська, державний експерт Директорату громадського здоров’я МОЗ Тетяна Скапа, генеральний директор ДП «Прозорро» Василь Задворний, засновник соціального проекту «Нове шкільне харчування (Cult Food)» Євген Клопотенко, голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Резніченко Валентин.
Учасниками форуму стали представники шести областей – Дніпропетровської, Сумської, Харківської, Запорізької, Луганської, Донецької: голови/заступники ОДА, директори департаментів (управлінь) освіти і науки, директори департаментів економічного розвитку, голови територіальних громад, керівники органів управління освітою територіальних громад, керівники територіальних управлінь Держпродспоживслужби, керівники територіальних управлінь Державної служби якості освіти цих областей та інші.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на заході була присутня начальник ГУ ДПС Чуб Ганна.
Під час форуму активно обговорювались питання щодо впровадження та контролю дотримання нових норм харчування, публічних закупівель, проектного підходу до переобладнання закладів освіти тощо.
Безпечність харчових продуктів, особливо тих, що споживають діти – це важлива складова та один із вирішальних факторів економічної безпеки держави. Адже правильне харчування дитини – це одна з найкращих та потужніших інвестицій, яку ми можемо зробити для повноцінного розвитку дітей.
Діти – це наше майбутнє, а значить і майбутнє нашої України. Піклування про підростаюче покоління – це головний обов’язок не тільки батьків, а і суспільства та держави. Здорові діти – це майбутні активні члени суспільства, творці бізнесу та нових креативних ідей, які у подальшому сприятить наповненню бюджетів та економічному розвитку країни.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Зі старту одноразового (спеціального) добровільного декларування до бюджету сплачено понад 1,6 млн гривень
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/509339.html повідомила наступне.
Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка розпочалась 1 вересня 2021 року.
Громадянами, які скористались одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, до Державного бюджету України вже сплачено понад 1,6 млн гривень.
Разом з тим, оперативно усуваються адміністративні недоліки, які були виявлені після старту цієї кампанії.
Так, зокрема, Правлінням Національного банку України ухвалено постанову від 30.09.2021 № 97 «Про внесення змін до Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування».
Нагадаємо, Закон України від 15 червня 2021 року № 1539 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» набрав чинності 21 липня 2021 року.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Курорт – 2021: донараховано 78,5 млн гривень штрафних санкцій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України для упередження порушень вимог чинного законодавства при організації господарської діяльності під час літнього курортного сезону 2021 року доручила територіальним органам ДПС організувати проведення фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у місцях масового відпочинку громадян, курортів і баз відпочинку.
Так, протягом літа 2021 року підрозділами аудиту проведено 1951 фактичну перевірку суб’єктів господарювання у місцях масового відпочинку громадян, курортів і баз відпочинку. За результатами застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 78,5 млн гривень, у 85 випадках ініційовано вилучення контрафактної продукції на суму 13,7 млн гривень.
Під час проведення фактичних перевірок встановлено:
637 випадків реалізації підакцизних товарів без застосування РРО на суму 26,3 млн грн;
492 випадки продажу підакцизних товарів, необлікованих у встановленому порядку, на суму 8,9 млн грн;
147 випадків реалізації підакцизних товарів без дозвільних документів (ліцензій) на суму 3,4 млн грн;
335 випадків реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни, на суму 3,6 млн грн;
2153 випадки – інші порушення на суму 36,2 млн гривень.
Під час фактичних перевірок проведено 452 хронометражі, за результатами яких у більшості випадків збільшено показники середньодобового виторгу від 15 до 300 %.
Крім того, за результатами контрольно-перевірочних заходів територіальними підрозділами аудиту встановлено:
92 випадки незаконної діяльності (без державної реєстрації) фізичних осіб;
122 випадки додатково оформлених працівників.
Додатково отримано 4280 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
2062 – на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Також за результатами контрольно-перевірочних заходів до судових органів направлено 952 матеріали адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наразі до адміністративної відповідальності притягнуто 675 осіб.
Завдяки дієвому контролю та злагодженій роботі ДПС до відповідних бюджетів порушниками вже сплачено понад 10 млн гривень.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/509244.html
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 338,2 тис. клієнтів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/509660.html повідомила наступне.
Протягом січня – вересня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 338,2 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано майже 794,8 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Понад 168 тис. фізичних осіб протягом січня – вересня 2021 року отримали 340,6 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Також протягом вказаного періоду 170,2 тис. юридичних осіб отримали 454,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 161,2 тис. клієнтів, з яких 92,1 тис. – юридичних та 69,1 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано майже 347 тис. сертифікатів.
Всього з початку діяльності надавача видано майже 10,1 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
На Дніпропетровщині платники задекларували за 2020 рік доходів на суму понад 7,1 млрд гривень
Станом на 01 жовтня 2021 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 47 065 декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2020 рік, що на 4 484 декларації більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 7 млрд 116,7 млн грн, що на 1 млрд 938 млн грн більше, ніж минулого року.
Сума податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), визначена громадянами до сплати у 2021 році, становить 140,7 млн грн, сума військового збору – 19,3 млн гривень.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 390 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4 млрд 725,7 млн гривень. Сума ПДФО до сплати складає 57,6 млн грн, військового збору – 6,5 млн гривень.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2020 року. На сьогодні вже 7 561 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована ними сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників – 20,5 млн грн, станом на 01 жовтня 2021 року повернуто 19,5 млн гривень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартеру:
як сплачується акцизний податок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у разі продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати в грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити сплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.
Отже, у разі продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій оплата акцизного податку як складової частини ціни продукції, нарахованого на таку ціну, передбачена виключно в грошовій формі.
За частину ціни підакцизної продукції покупець може розрахуватися товаром, а за іншу частину (акциз) повинен перерахувати на рахунок продавця – платника акцизного податку кошти. Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв у межах бартеру виникають за першою з подій, незалежно від того, що одна частина ціни продукції продається за бартером, а інша – за кошти. Головне, щоб або відбулося відвантаження (передача) продукції покупцю, або надійшли за неї кошти на рахунок продавця – платника акцизного податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коли ФОП – «єдинники» не застосовують РРО та/або програмні РРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
Пунктом 296.10 ст. 296 ПКУ визначено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
З 01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017).
Законом № 1017 внесені зміни, зокрема до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (у редакції Закону № 1017) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн, крім тих, які здійснюють:
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
У дозволі відсутня інформація про ширину смуги радіочастот та вид радіозв’язку: визначення суми рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм (п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ) .
Відповідно до ст. 1 Закону України від 01 червня 2000 року № 1770-III «Про радіочастотний ресурс України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1770) дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі – дозвіл на експлуатацію) це – документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.
Органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації» (ст. 12 Закону № 1770).
Згідно із ст. 16 Закону № 1770 державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (далі – УДЦР) утворюється відповідно до закону. УДЦР відноситься до сфери управління національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
Повноваження УДЦР поширюються на користувачів радіочастотного ресурсу України, які діють у смугах радіочастот загального користування.
УДЦР здійснює такі види діяльності, зокрема, присвоєння радіочастот, призначення позивних сигналів радіоелектронним засобам, видача дозволів на експлуатацію.
Отже, у разі відсутності у дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою інформації щодо ширини смуги радіочастот, виду радіозв’язку, користувачам радіочастотним ресурсом України необхідно звернутися до уповноваженого органу, що видає дозволи – державне підприємство «Український державний центр радіочастот».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин:
чи є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платниками?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
У разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Відповідно до ст. 13 Кодексу України про користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Згідно із ст. 55 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), cуб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Зокрема, суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Вищевказані суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, проте такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (ст. 64 ГКУ).
Таким чином, до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Терміни отримання платником податків довідки про відсутність заборгованості та строк її дії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Форма Заяви визначена додатком 2 до Порядку № 733.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).
Пунктом 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.
При цьому, відповідно до п. 8 Порядку № 733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Порядок подання останньої податкової декларації ФОП – платників єдиного податку щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення діяльності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі, зокрема, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Підпунктом 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 295.8 ст. 295 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Слід зазначити, що з 01.04.2021 податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Таким чином, фізичні особи, щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
Відповідно до п. 42.6 ст. 42 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.
Тому, остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Дії юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи
у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
– у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
– у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
– у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
– у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
– у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно з п.п. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:
1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ;
2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ (у разі перевищення обсягу доходу).
У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій (п.п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ:
– до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
– до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ;
– до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача
ЕДП ІДД ДПС та який порядок отримання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до частини другої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта ст. 32 ЦКУ).
Тобто, для надання електронних довірчих послуг фізичній особі віком від 14 до 18 років необхідна письмова згода батьків.
Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) для отримання електронних довірчих послуг.
Відповідно до п. 5.2 розділу 5 Регламенту Надавача ідентифікація особи, яка звертається за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, зокрема, фізичними особами наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «Фізична особа».
Таким чином, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може отримати електронні довірчі послуги у Надавача, надавши окрім переліку документів для отримання електронних довірчих послуг фізичній особі, заяву у довільній формі про письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників, та засвідчену копію свідоцтва про народження особи. При цьому обов’язкова присутність хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників дитини з оригіналом паспорта.
У разі якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець – згода батьків непотрібна.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Порядок розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Платник податку на доходи фізичних осіб – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно з п.п. 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:
К = МП/ФП,
де К – коефіцієнт;
МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;
ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.
У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. м, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:
– визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
– на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;
– розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку;
– здійснюється порівняння розрахункової суми податку на доходи фізичних осіб із сумою податку на доходи фізичних осіб, фактично утриманого із заробітної плати за рік.
У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA