Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Михайло Тітарчук: Безкоштовний програмний РРО –
ще один крок до цифрової країни

Дедалі більшає маніпуляцій довкола розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Це підкреслив у своєму дописі на Facebook в.о. Голови ДПС Михайло Тітарчук, зазначивши, що Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який гаджет з Windows або Android на касовий апарат, програмний РРО. Також за підтримки EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine буде розроблена версія для iOS та веб-версія і суттєво оновиться вже існуюче забезпечення для інших платформ.
Він нагадав, що з 1 січня 2022 року вступають у дію норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.
«Використання касового апарату – це не тиск на бізнес, а виведення його з тіні. Адже «тінь» сьогодні завдає великої шкоди кожному українцю та державі, не даючи змоги достатньо вкладати в розвиток інфраструктури та соціальну підтримку громадян», – заявив Михайло Тітарчук.
Також він вказав, що підприємець сам вирішує, який вид реєстратора використовувати – купувати апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Більше того, можна користуватися відповідним API, розміщеним на вебпорталі ДПС, і модифікувати ПРРО під потреби своєї компанії.
Так само підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єктах РРО та ПРРО.
ПРРО значно спрощує ведення бізнесу, адже вся звітність відправляється до ДПС автоматично. Тобто за допомогою смартфону зі встановленою спеціальною програмою можна, наприклад, відкрити зміну, внести розмінну монету, формувати чеки та підсумкові звіти (X- та Z-звіти). При цьому кожен створений чек буде реєструватися фіскальним сервером ДПС.
При використанні ПРРО підприємець може видавати як паперовий, так і електронний чек. Крім того, чек можна перевірити в Електронному кабінеті: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check
Ще більше інформації щодо ПРРО тут: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Інформаційний лист № 26: Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України оприлюднено новий Інформаційний лист № 26.
Інформаційний лист № 26 присвячено нормам Закону України від 3 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».
Законом № 1525 доповнено Податковий кодекс України статтею 208 прим. 1, норми якої набирають чинності з 1 січня 2022 року.
У листі ви дізнаєтеся:
– що включає в себе термін «Електронні послуги»;
– яка ставка податку застосовується до операцій з постачання нерезидентами електронних послуг;
– хто вважається платником ПДВ за операціями з постачання електронних послуг;
– як визначається місце постачання електронних послуг;
– як відбуватиметься взаємодія особи-нерезидента з податковими органами в Україні;
– за яких умов особа-нерезидент, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, зобов’язана зареєструватися платником ПДВ тощо.
Ознайомитися з інформаційним листом можна тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/432/537580/InfoList26.pdf
Інформація розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/537586.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Михайло Тітарчук: ДПС має докласти максимум зусиль для ефективного виконання визначених завдань

Основні завдання, визначені для ДПС керівництвом держави, та пріоритети на найближчу перспективу окреслив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук під час наради з керівниками структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів.
Першочерговим є забезпечення надходжень податків, зборів, платежів до бюджетів усіх рівнів з урахуванням збільшення індикативних показників із надходжень на грудень поточного року та на наступний рік (на 17,3% порівняно з показником поточного року).
«У держави сьогодні багато викликів – як зовнішніх, так і внутрішніх. І податкова відіграє ключову роль у частині фінансової безпеки держави, адже адмініструє 59 відсотків надходжень до бюджету. Тому ДПС має докласти максимум зусиль для ефективного виконання визначених завдань», – зазначив Михайло Тітарчук.
У цьому контексті важливим є забезпечення пропорційності зростання сплати до бюджету відповідно до економічних показників, проведення постійного моніторингу діяльності суб’єктів господарювання щодо повноти декларування та сплати податку на прибуток, постійного, якісного та повного моніторингу операцій суб’єктів господарювання для упередження формування схемного податкового кредиту.
Увага ДПС також буде зосереджена на здійсненні якісної контрольно-перевірочної роботи та проведенні на високому рівні доперевірочного аналізу суб’єктів господарської діяльності, виявленні ризикових та фіктивних операцій, зборі доказової бази порушень податкового законодавства, недопущенні приросту податкового боргу та зростання кількості боржників, налагодженні належного рівня сервісних послуг, які надаються ДПС з урахуванням карантинних обмежень, продовженні курсу щодо цифровізації послуг.
Михайло Тітарчук також окремо наголосив керівникам структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів на необхідності суворого дотримання норм та положень чинного законодавства, нульової толерантності до корупції, а також забезпеченні належної організації роботи з урахуванням усіх законодавчих змін, які набувають чинності з 1 січня 2022 року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

На Дніпропетровщині платники отримали 15 476 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю підакцизними товарами

У Дніпропетровській області з початку року станом на 01.12.2021 видано 15 476 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та на зберігання пального, з них, зокрема:
14 616 – ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (7 985 – алкогольні напої, 6 631 – тютюнові вироби);
533 – ліцензії на зберігання пального;
219– ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним;
74– ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
33 – ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (19 – алкогольні напої, 4 – тютюнові вироби, 8 – рідини, що використовуються в електронних сигаретах);
1 – ліцензія на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів по (1 алкогольні напої).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Підписано Меморандум про співпрацю між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією

Податки – одне з основних джерел надходження коштів до бюджетів різних рівнів, отже вкрай важливо контролювати процес їх наповнення.
Для об’єднання зусиль у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу у Дніпропетровському регіоні на засадах законності, прозорості, чесної конкуренції та соціальної відповідальності, розвитку партнерських відносин між бізнесом та державою сьогодні, днями, відбулась зустріч керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) і Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі – ОДА).
Ціллю зустрічі стала значна подія – підписання Меморандуму між двома державними органами.
Меморандум про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та Головним управлінням Державної податкової служби в Дніпропетровській області (Меморандум) підписано від ГУ ДПС – начальником Чуб Ганною, від ОДА – першим заступником голови Орловим Володимир.
Необхідність підписання Меморандуму покликана прагненням сторін закріпити у правовому полі взаємодію, спрямовану на забезпечення прозорості та ефективної спільних дій ГУ ДПС і ОДА.
Мета Меморандуму – організація ефективної співпраці між ГУ ДПС та ОДА у реалізації державної політики у сфері децентралізації, а також для підвищення платоспроможності територіальних громад Дніпропетровської області і координація спільних дій для підвищення ефективності наповнення місцевих бюджетів в межах повноважень кожної зі сторін.
Меморандумом закріплено, що сторони продовжуватимуть популяризувати принципи прозорої і добросовісної конкуренції та сплати податків у повному обсязі всіма учасниками ринкових відносин, а також пропагуватимуть дотримання принципів соціально відповідального ведення бізнесу з метою забезпечення добробуту Дніпропетровського регіону.
«Сьогодні підписано важливий документ – Меморандум про співпрацю та взаємодію між ОДА та ГУ ДПС. Меморандум є продовженням та удосконаленням відносин, які склалися між нами. Він сприяє розширенню сфери взаємодії між органами державної влади регіону та координації наших спільних дій для забезпечення ефективного наповнення місцевих бюджетів. Це особливо важливо під час децентралізації», – зазначила Чуб Ганна.
За словами Володимира Орлова, знайти спільні можливості і спільними зусиллями поліпшувати якість життя людей – це ті важливі задачі, що стоять як перед податковою службою області, так і перед облдержадміністрацією. При цьому, підвищення якості сервісного обслуговування платників податків та ефективність наповнення місцевих бюджетів – у пріоритеті.
Підписання Меморандуму – це свідчення того, що співпраця державних органів є плідною. Спільними зусиллями забезпечуються комфортні умови для стабільного наповнення місцевих бюджетів.
Тому його укладання є вкрай важливим, адже подальша співпраця буде спрямована на покращення фінансового стану та поліпшення ефективності управління коштами на території Дніпропетровській області.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

З початку року платниками ПДВ Дніпропетровської області подано на реєстрацію майже 13,4 млн податкових накладних

За січень – листопад 2021 року платниками податку на додану вартість (ПДВ) подано на реєстрацію майже 13,4 млн податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) на загальну суму ПДВ понад 86 774,4 млн гривень.
Із загальної кількості було зупинено реєстрацію 50 949 ПН/РК на суму ПДВ 660,1 млн гривень. Це складає 0,38 % від загальної кількості поданих на реєстрацію ПН/РК (або 0,76 % від їх загальної суми ПДВ).
Протягом 2020 року платниками ПДВ було подано на реєстрацію 12,5 млн ПН/РК на загальну суму ПДВ майже 71 743,7 млн гривень.
З них було зупинено реєстрацію 31 552 ПН/РК на суму 546,1 млн гривень. Це складає 0,25 % від загальної кількості (або 0,76 % від загальної суми ПДВ) поданих на реєстрацію ПН/РК.
Нагадаємо, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платника ПДВ, яким складено ПН/РК, що не відповідають ознакам безумовної реєстрації ПН/РК, встановлено його відповідність хоча б одному критерію ризиковості платника податку, визначеному порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
До переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, протягом січня – листопада 2021 року були включені (та станом на 01.12.2021 залишались в переліку таких платників) 2 545 платників ПДВ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Питання сплати орендної плати за землю розглядались
під час проведення робочої наради

Нещодавно, за організацією виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі та за участі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено нараду з питань необхідності оформлення правовстановлюючих документів на землю відповідно до вимог чинного земельного законодавства України та погашення заборгованості з орендної плати за землю.
У заході від ГУ ДПС прийняв участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та фахівці Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС.
На нараду запрошені керівники юридичних осіб та фізичні особи- підприємці, які мають заборгованість з плати за оренду земельних ділянок.
Серед питань, які розглядалися на нараді:
• • заходи з погашення заборгованості з плати за оренду земельних ділянок землекористувачами;
• • координація дій по оформленню суб’єктами господарювання правовстановлюючих документів на землю.
У ході наради проаналізовано ситуацію стосовно стану погашення боргів, виявлено причини ускладнення фінансово-економічного стану суб’єктів господарювання та розроблено план подальших дій щодо погашення заборгованості із орендної плати за землю.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податковий календар на 15 та 16 грудня 2021 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

15 грудня 2021 року, середа, останній день подання:
● звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за листопад 2021 року;
● довідки про використані розрахункові книжки за листопад 2021 року;

16 грудня 2021 року, четвер, останній день подання:
● заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2022 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
● заяви щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з I кварталу 2022 року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Увага! Президент підписав Держбюджет на 2022 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 02 грудня 2021 року.
Зокрема у документі передбачено підвищення мінімальної заробітної плати з 01 жовтня 2022 року до 6 700 гривень.
Найбільшу увагу у фінансуванні приділено питанням соціального напряму. Зокрема, у сфері охорони здоров’я 157,3 млрд грн передбачено на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, 4,3 млрд грн – на бюджетну програму «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями», 2,6 млрд грн – на проведення вакцинації населення від COVID-19.
Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам запланована у розмірі 108 млрд грн. На виплату стипендій передбачено 5,1 млрд грн; на допомогу сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, виплату тимчасової допомоги дітям та допомоги на догляд за інвалідом І чи ІІ груп – 66 млрд грн.
На житлові субсидії населенню у державному бюджеті на наступний рік закладено 38,4 млрд грн.
На програму «єПідтримка», у межах якої держава надаватиме допомогу в обсязі 1 тис. грн громадянам, які пройшли повний курс вакцинації проти COVID-19, у держбюджеті на 2022 рік передбачено 3 млрд грн.
Одним з пріоритетів також залишається виконання оборонної та правоохоронної функцій держави. На національну безпеку й оборону передбачено видатки у розмірі 267,2 млрд грн (що на 14,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч).
Вагома частка видатків державного бюджету спрямована на інфраструктурну складову. Зокрема, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг державного значення заплановано виділити 42,2 млрд грн; на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автодоріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 24,6 млрд грн.
На оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень закладено 5,2 млрд грн; на розвиток аеропортів – 3,55 млрд грн; на розвиток міського пасажирського транспорту – 1 млрд гривень.
Також передбачена державна підтримка розвитку регіонів, зокрема через Державний фонд регіонального розвитку та низку субвенцій.
Закон набирає чинності з 01 січня 2022 року.
Зростання розмірів прожиткового мінімуму відбуватиметься з 01 липня та 01 грудня відповідного року.
Інформація розміщена на сторінці офіційного інтернет-представництва Президента України за посиланням

https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-pidpisav-zakon-pro-derzhavnij-byudzhet-u-71993

Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 14.12.2021 № 237-238.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізособа є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.
Норми встановлені п. п. «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.
Згідно з п. п. 7.2 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Зміна даних, які вносяться до облікової картки
фізособи – платника податків (заява за ф. № 5ДР): алгоритм дій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.
При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункти 2 ат 3 розділу IХ Положення № 822).
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:
– довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
– довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
– довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Постанова № 1165: яким чином подається пояснення
до таблиці даних платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).
Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку зупинення).
Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.
Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Ненарахування, неутримання та несплата податку на доходи нерезидентів: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Норми передбачені абзацом першим п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 103.9 ст. 103 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи застосовується ПСП у місяці звільнення фізичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга (ПСП) надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, що підтверджують витрати ФОП на загальній системі оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:
► назву документа (форми);
► дату складання;
► назву підприємства, від імені якого складено документ;
► зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
► посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
► особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Відповідно до зазначених Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.4 Положення № 88).
При цьому, відповідно до п. 2.11 Положення № 88, вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізособа, яка має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Норми визначені до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Своєчасно не отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки: що з земельним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Норми встановлені абзацом першого п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПКУ для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року, що визначається за формулою, відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПКУ.
Абзацами десятим і дванадцятим п. п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.
Зведену інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки земель розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Довідники/Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) (https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/325490.html).
Слід зазначити , що згідно з частиною другою ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).
Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями, адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами.
Таким чином, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Також, разом з першою декларацією подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Тобто обчислення плати за землю без отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки положеннями ст. 286 ПКУ не передбачено.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

В якій валюті проводиться перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента- комісіонера в іноземній валюті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. 1 п. 4 розділу І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (далі – Положення № 2), із змінами і доповненнями до поточних валютних операцій належать розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.
Операції, зазначені у п. п. 1 п. 4 розділу І Положення № 2 належать до поточних торговельних операцій.
Відповідно до п. 109 розділу X Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання – резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) здійснюються операції, зокрема, за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) (п. п. 2); операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи, операції на підставі договорів комісії (п. п. 6).
Враховуючи викладене операція з перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті не є поточною торговельною операцією, а лише операцією з перерахування за належністю іноземної валюти, перерахованої з-за кордону нерезидентом як оплата за експортовані товари на поточні рахунки резидентів- комітентів.
Отже, перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, здійснюється в тій валюті, в якій вона надійшла.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які вина відносяться до столових вин?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов’язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов’язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні регулює Закон України від 16 червня 2005 року № 2662-IV «Про виноград та виноградне вино» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2662).
Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону № 2662 вино столове – це вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукру, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Відповідно до абзацу першого частини другої ст. 11 Закону № 481 маркування виноробної продукції, яка реалізується в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 481.
З урахуванням викладеного, маркування виноробної продукції, обов’язково має містити інформацію, передбачену ст. 11 Закону № 481, зокрема, має бути наявна назва виноробної продукції. Тобто визначити приналежність виноробної продукції до столових вин можна за інформацією на етикетці.
Крім того, вина столові які реалізовуються на території України повинні бути марковані марками акцизного податку.
Розлив виноробної продукції здійснюється виключно у тару, передбачену ст. 11 Закону № 481.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Порядок взяття на облік фізособи,
яка здійснює незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для взяття на облік в контролюючих органах (далі – податковий орган) фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність необхідно:
1. У строк до 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності подати особисто, через представника, або надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до податкового органу за місцем реєстрації:
– заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);
– копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п. п. 1 п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт.
Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.
Можливості подання в електронному вигляді платниками податків заяви за формою № 5-ОПП не передбачено.
У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність береться на облік в податковому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у податковому органі.
2. Протягом 10 робочих днів з дня взяття на облік подати до податкового органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП), наведене у додатку 10 до Порядку № 1588, тобто про місце де буде проводитись діяльність (ідентифікатор форми F1312002).
Якщо робоче місце фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 11 розділу 3 Повідомлення за ф. 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в податковому органі за місцезнаходженням робочого місця.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне
повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми встановлені п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).
Згідно із п. 249.3 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).
Статтею 243 ПКУ встановлені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.
Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Визначення платників рентної плати за користування надрами в цілях,
не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:
▼ зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
▼ витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
▼ вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
▼ зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
▼ провадження інших видів господарської діяльності.
Норми визначені п. 253.1 ст. 253 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) При цьому не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (п. 253.2 ст. 253 ПКУ).
Пунктом 253.4 ст. 253 ПКУ визначено, що рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
▼ за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;
▼ за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA