ГоловнаНовиниГоловне управління ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Опубліковано Пн, 20/07/2020

Деклараційна кампанія – 2020: громадяни задекларували 94,5 млрд гривень, або на 11 млрд грн більше минулого року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/426397.html повідомила, що 30 червня завершилась кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році.
Цьогорічна деклараційна кампанія мала свої відмінності від попередніх років. У зв’язку із введенням у країні карантинних заходів термін для подання декларацій про майновий стан і доходи був продовжений. Крім того, значно ускладнився процес декларування, оскільки переважна частина громадян подає декларації у паперовому вигляді.
Проте, незважаючи на складну ситуацію, громадянами продемонстровано сумлінне ставлення до конституційного обов’язку – з початку року до контролюючих органів подано майже 505 тис. декларацій про майновий стан і доходи.
Загальний задекларований платниками податків дохід склав 94,5 млрд грн, що майже на 11 млрд грн, або на 13 відсотків більше ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільші суми доходів задекларовано платниками податків м. Києва – 43,5 млрд грн, Дніпропетровської – 7,5 млрд грн, Київської – 5,3 млрд грн, Харківської – 4,6 млрд грн та Одеської – 4,3 млрд грн областей.
Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб платниками податків визначено у сумі 2,7 млрд. грн., з військового збору – 0,4 млрд гривень.
Слід відмітити, що значний приріст податку до сплати визначено громадянами Дніпропетровщини (+71,5 млн грн), Київщини (+37,8 млн грн) та Львівщини (+27,2 млн грн).
Надходження податку на доходи фізичних осіб від сплати задекларованих громадянами доходів є одним з резервів наповнення місцевих бюджетів. У досить складний для країни час громадяни мають розуміти, що, подаючи декларацію та сплачуючи цей податок, вони підтримують саме місцевий бюджет, який формує соціальну політику регіону.
Звертаємо увагу, що останній день сплати податкових зобов’язань 30 вересня 2020 року.

Про нові зразки заповнення реєстраційних карток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) на своїй офіційній сторінці за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#280 повідомив, що з метою виконання норм Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набирає чинності 01.08.2020, та створення належних умов для функціонування реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» розміщено роз’яснення та нові зразки заповнення реєстраційних карток для отримання користувачами кваліфікованих сертифікатів електронних печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся
сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
на тему «Податківці для молоді: відповідаємо на актуальні питання оподаткування»

Днями у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податківці для молоді: відповідаємо на актуальні питання оподаткування».
На питання платників відповідала начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак.
Наводимо питання, які розглядались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

Питання 1. Вітаю. У мене питання: яким чином діти до 14 років мають можливість отримати відомості про джерела і суми виплачених їм доходів?
Відповідь. Вітаю.
Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – ПКУ)(п. 63.5 ст. 63 ПКУ).
Згідно з частиною другою ст. 14 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III зі змінами та доповненнями якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.
Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі, а також порядок отримання відомостей з Державного реєстру, регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).
Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство) (п. 1 розділу VII Положення № 822).
Облікові картки за формою № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 4 розділу VII Положення № 822).
Згідно з п. 4 розділу Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822).
Таким чином, для отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми доходів, які виплачені малолітнім дітям (до 14 років), їх батькам (усиновителям, опікунам, піклувальникам) необхідно звернутися особисто до контролюючого органу за податковою адресою (місцем проживання) дитини або до будь-якого контролюючого органу (у разі тимчасового перебування за межами населеного пункту проживання) та подати Заяву за формою № 10ДР. Така Заява подається за наявності документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), та свідоцтва про народження дитини.
У Заяві за формою № 10ДР зазначаються, зокрема:
► у графі «Особисті дані заявника» – реєстраційний номер облікової картки дитини та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) згідно з даними свідоцтва про народження дитини;
► у графі «Адреса реєстрації місця проживання» – адреса реєстрації місця проживання дитини;
► у графі «Документ, що посвідчує особу» – реквізити свідоцтва про народження дитини (назву документа, серію (за наявності), номер, дату видачі та орган, що видав документ);
► у графі «Контактна інформація» – мобільний або домашній телефон одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);
► у графі «Інформація щодо представника (якщо Заява подається такою особою)» – реєстраційні дані та дані документа, що посвідчують особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Питання 2. Добрий день! Хочу дізнатись, які заклади відносяться до вітчизняних закладів з метою отримання податкової знижки за навчання?
Відповідь. Вітаю.
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ) .
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі –  Закон № 2145) та спеціальні закони України:
◄ від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями;
◄ від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту»;
◄ від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»;
◄ від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями;
◄ від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.
Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
Юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність (ст. 22 Закону № 2145).
Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.
Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями ліцензія – це право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.
Отже, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

Питання 3. Добрий день! Моя дочка (16 років) отримала у спадщину будинок від тітки. Мене цікавить питання, яким чином сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо будинок перебуває у власності неповнолітньої особи?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III зі змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п. 99.2 cт. 99 Податкового кодексу України).

Питання 4. Доброго дня! Я отримав молодіжний житловий кредит. Чи маю я право на податкову знижку?
Відповідь. Добрий день!
Підпунктом 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема частину суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Тобто, повернення ПДФО може здійснюватися лише у межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника ПДФО у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки у частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку.
При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник ПДФО не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Питання 5. Добрий день! Я студент і отримую стипендію. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором сума стипендії, яка виплачується мені за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою?
Відповідь. Вітаю!
Відповідно до ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати стипендій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Порядок  № 882).
Пунктом 1 Порядку № 882 визначено коло осіб, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету.
Водночас п. 2 Порядку № 882 передбачено, що учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, слухачам, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.
Так, згідно з п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ: сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2020 році – 2 940 грн на місяць (2 102 грн. х 1,4)).
Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 %.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ  (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Слід зазначити, що доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування також військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ,
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Враховуючи викладене, сума стипендії, яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою, не підлягає оподаткуванню ПДФО у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2 940 грн.), а сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Закон України №466: змінено підстави
для проведення документальних позапланових перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін, які стосуються проведення документальних перевірок, зокрема змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок.
Так, з 23.05.2020 підставами для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема:
► неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
З 23.05.2020 виключено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, згідно з яким документальна позапланова перевірка проводилась контролюючим органом на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.
З 01.07.2020 підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
З 01.01.2021 документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (оновлений п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, який набере чинності 01.01.2021).

Оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами,
місце постачання яких розташоване на митній території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено правила оподаткування ПДВ в разі постачання особою – нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника ПДВ, чи будь-якій іншій юридичній особі – резиденту.
Відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну (далі – ПН) із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника ПДВ, сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (п. 208.3 ст. 208 ПКУ).
Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то ПН не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку затверджується у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п. 208.4 ст. 208 ПКУ).
Отримувач послуг прирівнюється до платника ПДВ для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування (п. 208.5 ст. 208 ПКУ).
Згідно з п. 208.6 ст. 208 ПКУ положення ст. 208 ПКУ не поширюються на постачання особою – нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.

ПСП до доходу фізособи, отриманого від провадження нею
підприємницької діяльності, не застосовується

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п.169.2.1 п.169.1 ст.169 якого встановлено, що податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована.
Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітна плата, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Доходи від реалізації сільгосппродукції,
які включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:
► реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:
► послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
► послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
► послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
► послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
Норми встановлені п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Без реєстрації акцизного складу в СЕАРП
суб’єкту господарювання забороняється здійснення реалізації пального

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам акцизного податку – реалізаторам пального.
Відповідно до норм п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України платники акцизного податку зобов’язані були з 01 травня 2019 року до 01 червня 2019 року зареєструвати у системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку є станом на 01 липня 2019 року.
Суб’єкти господарювання, які відповідали визначенню платників акцизного податку з 01 липня 2019 року, зобов’язані були до 01 липня 2019 року зареєструватися платниками акцизного податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку є станом на 01 липня 2019 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок № 408).
Відповідно до п. 5 Порядку № 408 платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади в СЕАРП.
Один акцизний склад реєструється виключно одним розпорядником акцизного складу.
Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального на такому складі.

Про взяття на облік у контролюючому органі іноземних юросіб –
виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що облік іноземних юридичних осіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (далі – виконавці)/представництв донорських установ в Україні, зареєстрованих Секретаріатом Кабінету Міністрів України, здійснюється шляхом внесення відповідних записів та відміток до Єдиного банку даних юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.

Взяття на облік виконавця/представництва донорської установи в Україні здійснюється контролюючим органом за адресою виконавця/представництва донорської установи в Україні із присвоєнням податкового номера.
Підставою для взяття на облік є:
1) лист-звернення та копія свідоцтва про акредитацію виконавця (юридичної особи – нерезидента) проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, подані виконавцем, або відомості про державну реєстрацію проекту (програми) міжнародної технічної допомоги та/або копія реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, отримані від Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідно до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 (із змінами) (далі – Постанова № 153), – для виконавця;
2) копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, отримана від Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідно до Постанови № 153, або лист-звернення, в якому зазначається адреса представництва в Україні, та копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, подані представництвом, – для представництва донорської установи в Україні.
У разі отримання від Секретаріату Кабінету Міністрів України інформації про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проектів (програм) та представництв донорських установ в Україні, до реєстру платників податків – нерезидентів вноситься ознака «має право на податкові пільги». Якщо виконавець/представництво донорської установи в Україні звільнений від сплати всіх видів податків на території України, такий виконавець/представництво донорської установи в Україні обліковується в контролюючих органах з ознакою «не є платником податків».
Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік виконавця/представництва донорської установи в Україні контролюючий орган надсилає виконавцю/представництву донорської установи в Україні лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера.
Норми встановлені п. 4.8 розділу ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями.