ГоловнаНовиниГоловне управління ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Опубліковано Чт, 16/12/2021

З початку 2021 року ДПС опрацьовано
2278 запитів на отримання публічної інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У січні – листопаді 2021 року Державною податковою службою України опрацьовано 2278 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 287 запитів надійшло поштою, 1932 – електронною поштою, 59 – в іншій формі (телефон, скринька ДПС).
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 1301 запит. Від юридичних осіб з початку року надійшло 856 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 22, від представників засобів масової інформації – 99.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 1469, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 456, надіслано за належністю – 353.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/538957.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Через регламентні роботи з 22.00 16 грудня до 01.00 17 грудня можливі часткові обмеження доступу до електронних сервісів

У зв’язку з проведенням обслуговування програмно-технічного комплексу кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС повідомляємо, що 16.12.2021 з 22 год. 00 хв. до 01 год. 00 хв. 17.12.2021 можливі часткові обмеження доступу до електронних сервісів.
Просимо вибачення за тимчасові незручності.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Підрозділом податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з початку 2021 року проведено 3 743 перевірки

З початку 2021 року управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 3 743 перевірки, результати яких узгоджено з платниками. За результатами перевірок до бюджету сплачено 191,8 млн грн донарахованих сум.
Нагадуємо, що з Планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/446429.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Соціологія молоді: на презентації про результати обласного дослідження

Наскільки молодь задоволена рівнем своєї освіти? Працює або ні? Та які професії вважає найбільш привабливими? В області провели соціологічне дослідження. Про його результати розповіли у Дніпропетровській облдержадміністрації.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на засіданні прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та фахівці ГУ ДПС.
Головними темами соціологічного дослідження були освіта і працевлаштування молоді. В опитуванні взяли участь мешканці області 14 – 34 років. Загалом – 600 респондентів. Це старшокласники, студенти вишів та закладів профтехосвіти, працююча молодь. Більш ніж 46 % опитаних вважають, що навчання дозволяє отримати професію та зробити кар’єру. Майже 18 % – бути вільним і заспокоїти батьків. Ще майже 15 % переконані, що навчання дозволяє підготуватися до життя.
У респондентів також цікавилися, які професії вони вважають найпрестижнішими. Понад 4 7% обрали варіант «Бізнесмен, підприємець». Також у трійці лідерів – держслужбовець та працівник торгівлі.
Окремий блок в дослідженні присвятили працевлаштуванню молоді. Постійну роботу має 34% опитаних, тимчасову – 12 %. Ще 33 % – навчаються, тому не працюють.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податківці прийняли участь у Форумі громадських активістів

У Дніпрі пройшов Форум громадянських активістів. Він об’єднав громадськість та представників влади.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у Форумі прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій і фахівці ГУ ДПС.
На Форумі говорили про досягнення та обмінювалися досвідом. А ще у форматі стратегічно-моделюючої гри шукали шляхи, як взаємодіяти ефективніше.
«На Дніпропетровщині – активне громадянське суспільство. Шалений поштовх цьому дав 2014-й рік, – зазначив начальник управління з питань внутрішньої політики Дніпропетровської ОДА Ігор Куліковський. – Зібралися, аби обговорити ключові потреби та у подальшому сформувати загальну концепцію розвитку громадянського суспільства в регіоні».
Під час форуму активісти ініціювали запровадження щорічних днів громадянського суспільства. Волонтери, представники громадських організацій та влади збиратимуться разом, аби підбивати підсумки роботи, обговорювати річний план дій, планувати взаємодію одне з одним.
На форумі говорили про те, що таке громадянське суспільство, як його консолідувати, у яких форматах краще спілкуватися та працювати.
Для учасників форуму експерти провели стратегічно-моделюючу гру. Розбиралися, як у взаємодії влади, активістів, інвесторів втілювати найцікавіші ідеї.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Збір до спеціального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини перевищив минулорічний показник на 78 відсотків

Протягом січня-листопада 2021 року надходження до спеціального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини склали понад 22,5 млн грн, що у порівнянні з минулорічним показником більше майже на 10 млн грн або на 78 відсотків.
Звертаємо увагу, що необхідність формування спеціального фонду держбюджету обумовлена потребою законодавчого упорядкування джерел фінансування конкретно визначених видатків, забезпечення прозорості бюджетних потоків, збільшення обсягів бюджетних коштів та величини ресурсів бюджетних установ, які контролюються державою.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Понад 17,2 млрд грн ПДФО з початку 2021 року направили
до місцевих бюджетів платники Дніпропетровської області

Платники Дніпропетровської області з початку 2021 року спрямували до місцевих бюджетів понад 17,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – листопадом 2020 року надходження виросли майже на 3,2 млрд грн або на 22,7 відсотків.
Нагадуємо, що ставка ПДФО становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Ставка ПДФО становить 5 відс. бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ (п. 167.2 ст. 167 ПКУ).
Ставка податку може становити 0 відс. бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ (п. 167.3 ст. 167 ПКУ).
Згідно з п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
– 18 відс. – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п. п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
– 5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п. п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
– у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (9 відс.) – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До відома інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції !!!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.06.2021 № 332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 серпня 2021 року за № 1038/36660 (далі – наказ № 332), затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції (далі – декларація).
Наказ № 332 розроблено з метою забезпечення можливості складання та подання звітності інвесторів (операторів) з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності за угодою про розподіл продукції та забезпечення виконання положень ст. 336 розділу ХVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» і розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Декларація подається інвестором (оператором) щоквартально за кожний звітний (податковий) період – квартал.
Застосування правила складання податкової звітності та розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком не передбачено.
Обов’язок з подання річної податкової декларації і сплати авансових внесків з податку на прибуток до інвестора (оператора) за угодою про розподіл продукції не застосовується.
Строк подання декларації за І квартал, за ІІ квартал, за ІІІ квартал, за IV квартал – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду – кварталу.
Вперше декларація подається за IV квартал 2021 року.
Інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції звільняється від обов’язку подавати фінансову звітність разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств
Податок на прибуток підприємств за звітний період сплачується інвестором (оператором) до відповідного бюджету у строк, визначений для квартального податкового періоду.
Декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації угоди про розподіл продукції, тобто за основним місцем обліку такої угоди.
З метою коректного відображення показників в ІКП суб’єктів господарювання, задекларованих в декларації за угодою про розподіл продукції, у рядку 6 «Податковий номер інвестора (оператора) за угодою про розподіл продукції» загальної частини форми декларації у відповідних полях потрібно проставляти податковий номер угоди про розподіл продукції, за яким її зареєстровано, а не інвестора (оператора) за угодою про розподіл продукції.
Звертаємо увагу, що Декларація містить п’ять додатків та додаток ТЦ.
Додаток ТЦ подається у разі самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку, проведеного відповідно до п. п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 розділу І Кодексу.
Згідно з частиною 1 п. 46.6 ст. 46 Кодексу якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи зазначене, інвестори (оператори), які зобов’язані відповідно до ст. 336 Кодексу вести податковий облік та сплачувати податок на прибуток підприємств за угодами про розподіл продукції, матимуть можливість подавати декларацію починаючи з 01.01.2022 року.
Більш детальна інформація щодо порядку заповнення декларації наведена у листі ДПС від 17.11.2021 № 25530/7/99-00-21-02-01-07, який розміщений на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi/2021-rik/.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Постачання відходів дорогоцінних металів, утворених при розбиранні та списанні основних фондів: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
При цьому, тимчасово, до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2022 року, звільняються від обкладення ПДВ затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 зі змінами і доповненнями (далі – Постанова № 15).
Перелік металів, які відносяться до поняття «дорогоцінні метали» визначено п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» із змінами та доповненнями, а саме: золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
Оскільки Постановою № 15 визначено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, до яких не належить брухт та відходи дорогоцінних металів, то при здійсненні операцій з постачання брухту і відходів дорогоцінних металів, у тому числі, утворених при розбиранні та списанні основних фондів, платник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування
за операціями з цінними паперами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що при визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлені п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ передбачено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується:
– на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
– на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Нормами п. п. 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:
– на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Підпунктом 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (п. п. 141.2.4 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).
Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п. п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).
Згідно з п. п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються на:
1) операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;
2) операції РЕПО, операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними;
3) операції з деривативами.
Операція РЕПО – операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО (п. п. 14.1.167 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів: право на отримання податкової знижки за 2020 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Норми встановлені п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) визначено типи вищих навчальних закладів.
Пунктом 3 частини третьої ст. 61 Закону № 1556 визначено, що до інших осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, належить, зокрема, лікар (провізор)-інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я та закріпленого за ним викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів, та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.
Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291 із змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.
Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.
Враховуючи викладене, суми коштів, сплачені платником ПДФО на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника ПДФО за звітний 2020 рік.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Якими документами ФОП може підтвердити витрати з оплати товарів,
робіт, послуг (оренди) фізособі – продавцю (орендодавцю)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 та п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
При цьому п. 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Водночас п. п. 6 п. 1 Порядку № 261 встановлено, що документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг).
Визначення поняття «первинний документ» наведено в Законі України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до яких це документ, створений у письмовій або електронній формі, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п. п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Згідно з п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Отже, ФОП як податковий агент при оплаті товарів, робіт, послуг (оренди та інше) у готівковій формі іншій фізичній особі – продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, може підтвердити понесені витрати договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг) складеними на його ім’я та фізичної особи – продавця (виконавця робіт, послуг); платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету; відомостями з Розрахунку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Особливості виправлення помилки в декларації з податку на нерухомість у разі невірно вказаного коду за КОАТУУ органу місцевого самоврядування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами і доповненнями (п. п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПКУ).
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів оподаткування житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів оподаткування нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною. При цьому відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за видами об’єкта/об’єктів оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування, тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого виду об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
У рядку 1 заголовної частини додатків 1 та 2 до Декларації зазначається код за КОАТУУ органу місцевого самоврядування, повноваження якого розповсюджуються на адміністративно-територіальну одиницю, на території якої розташовано об’єкт/об’єкти нерухомості. За кожним таким кодом КОАТУУ складається окремий додаток.
Згідно з інформацією до Декларації до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам за КОАТУУ органів місцевого самоврядування, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним відповідним контролюючим органом, подається одна Декларація з кількома додатками відповідного типу.
У разі подання Декларації з невірно вказаним КОАТУУ, за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування виникає факт неподання або несвоєчасного подання Декларації і до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 120 ПКУ.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Враховуючи вищезазначене, у разі самостійного виявлення невірно вказаного коду за КОАТУУ органу місцевого самоврядування в Декларації, суб’єктом господарювання, який має об’єкт/об’єкти нерухомості, розташовані на територіях, підпорядкованих різним органам місцевого самоврядування, що обслуговуються різними контролюючими органами, подається:
– до контролюючого органу з невірно вказаним кодом КОАТУУ – уточнююча Декларація, в якій відображається до зменшення податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
– контролюючому органу за вірним КОАТУУ – Декларація за типом «Звітна».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи включаються до складу доходу ФОП – «єдинника» суми коштів у вигляді бонусів, які отримані за придбання товарів чи надання послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що доходом з джерелом їх походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Норми передбачені п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. п. 1 п. 292.1 ст. 292. ПКУ).
Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.
Суми коштів, у вигляді бонусів, які надходять на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.
Отже, суми кошти, отримані фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку у вигляді бонусів, за придбання товарів чи надання послуг, включаються до складу доходу такого платника.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи може юрособа – «єдинник» надіслати через Електронний кабінет запит про отримання витягу з Реєстру платників єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – витяг).
Норми передбачені п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форми запиту про отримання витягу (далі – запит) та витягу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Форма запиту передбачає проставляння платником податків відмітки у полі «Спосіб отримання витягу», а саме, безпосередньо в контролюючому органі або в електронному вигляді.
Пунктом 4 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) встановлено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.
Для юридичних осіб запит за формою J1302101 та витяг за формою J1402101 розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/ Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених цим ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, зокрема, отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи за допомогою режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету має можливість створити, підписати та надіслати до відповідного органу ДПС «Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку» (форма J1302101).
При формуванні зазначеного запиту з обраним способом отримання витягу «в електронному вигляді» платник податків отримує в електронній формі «Витяг з реєстру єдиного податку» (форма J140210) у вкладці «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету. При цьому роздрукований електронний витяг в паперовому вигляді не вважається оригіналом, оскільки електронний документ, не засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС не є аналогом документа, виданого контролюючим органом у паперовій формі.
Платник єдиного податку четвертої групи (юридична особа) має можливість за допомогою режиму «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету направити до органу ДПС за місцем податкового обліку разом із супровідним листом запит за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 5 МБ) та отримати витяг безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкового обліку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про порядок реєстрації електронної печатки в розділі
«Програмний РРО (тестова версія)» Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), вносяться до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо електронного підпису згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників плати з землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (абзац другий п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – Декларація).
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707 – 730 визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад усіх областей України (далі – розпорядження КМУ).
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», починаючи з 19.07.2020, запроваджено новий районний поділ у межах Автономної Республіки Крим та областей України, зокрема, утворено нові райони із визначенням затверджених розпорядженнями КМУ територій територіальних громад, що ввійшли до їх складу.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій від 12.01.2021 № 3) затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який впроваджується в органах ДПС на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).
Відповідно із впровадженням Кодифікатора ведення КОАТТУ буде припинено.
Якщо населений пункт, в якому знаходиться земельна ділянка, увійшов до складу об’єднаної територіальної громади, то при поданні уточнюючої Декларації, яка подається у зв’язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у рядку 7 «Код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ» такої Декларації зазначається код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, зазначений платником у Декларації, показники якої уточнюються.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Тимчасове припинення господарської діяльності платником: чи можливо призупинити дію ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Статтею 16 Закону № 481 визначено, що контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на, зокрема, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.
Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.
Чинним законодавством не передбачено можливості призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами у випадку тимчасового припинення суб’єктом господарювання господарської діяльності.
У разі якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність, але при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами не анульовані, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зробити щоквартальний черговий платіж до відповідного бюджету за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо подання довідки про цільове використання спирту етилового у разі придбання у виробника спирту для використання у харчовій промисловості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що акцизний податок справляється за ставкою 0 грн за 1 літр 100-відс. спирту із:
► спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів;
► спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;
► спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб’єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відс. залишкового етанолу;
► біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;
► біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива;
► спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
► спирту етилового неденатурованого, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини;
► спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва парфумерно-косметичної продукції;
► спирту етилового-сирцю, який використовується в межах одного суб’єкта господарювання для виробництва біоетанолу;
► спирту етилового, що переміщується між акцизними складами в межах одного суб’єкта господарювання.
Норми визначені п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які п. п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПКУ встановлено ставку податку 0 грн. за 1 літр 100-відс. спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту.
Згідно п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю (контролюючому органу за місцем реєстрації векселедавця) довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відс. спирт етиловий у формі електронного документа відповідно до законодавства, затвердженій Міністерством фінансів України.
Отже, спирт, що використовується в харчовій промисловості не відноситься до спиртів, на які встановлено ставку акцизного податку 0 грн за 1 літр 100-відс. спирту, та для його отримання не видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, тому суб’єкту господарювання, який придбав у виробника спирт для використання у харчовій промисловості, не потрібно подавати довідку про цільове використання спирту етилового до контролюючого органу.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги суб’єктів господарювання, які отримують спирт
по нульовій ставці для виробництва лікарських засобів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1257).
Податковий вексель видається, зокрема, підприємствами первинного виноробства та виробниками вермутів, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів, та суб’єктами господарювання, які у межах квот отримують з акцизного складу спирт етиловий для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, – на строк, що не перевищує 180 календарних днів від дати авалювання векселя банком (п. 5 Порядку № 1257).
Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий для виробництва окремих видів продукції.
Для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий у формі електронного документа відповідно до законодавства, затвердженій Мінфіном (п. 11 Порядку № 1257).
Довідка надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Форма Довідки про цільове використання спирту етилового затверджена наказом ДПА України 19.04.2011 № 224.
Векселедавець, що використовує спирт етиловий для виробництва лікарських засобів, разом з довідкою подає звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового, який складається за формою, що затверджується МОЗ за погодженням з Мінфіном (п. 11 Порядку № 1257).
Відповідно до п. 2 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23.03.2011 № 156 «Про затвердження форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового» суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт) у трьох примірниках.
Звіт погоджується представником Державної податкової служби на податковому посту.
Один примірник Звіту подається до Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ.
Отже, суб’єкт господарювання, який отримує спирт по нульовій ставці для виробництва лікарських засобів для погашення податкового векселя по акцизному податку, повинен подати контролюючому органу наступні документи:
– довідку про цільове використання спирту етилового (до кожного податкового векселя окрема довідка);
– звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового.
Зазначені документи суб’єкту господарювання – виробнику лікарських засобів необхідно подати в строк, що не перевищує 180 календарних днів від дати авалювання векселя банком.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Самостійне виправлення помилок у повідомленні за ф. № 20-ОПП
(у т. ч. у графах 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ»)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Пунктом 8.5 розділу VIII Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.
При цьому, в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання, інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.
Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у повідомленні за ф. № 20-ОПП, то він повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП до органу ДПС за основним місцем обліку.
При заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП з виправленою (оновленою) інформацією у графі 2 «Код ознаки надання інформації» розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» проставляється значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
У разі виявлення платником податків помилки у заповненні граф 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування», у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначається виправлена інформацією щодо адміністративної одиниці відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування, та у графі 2 «Код ознаки надання інформації» проставляється значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
При цьому таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA