вул. М. Грушевського, 70
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
У рамках кампанії одноразового декларування громадяни
задекларували активи вартістю 1,3 млрд гривень
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.
З початку кампанії громадяни вже задекларували активи вартістю 1,3 млрд гривень. Сума задекларованого до сплати збору склала 79,1 млн гривень.
Звертаємо увагу, що 01 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 %. У подальшому до завершення кампанії іноземні активи можна задекларувати за ставкою 9 %.
Нагадаємо, що громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані станом на 01.01.2021 належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та закордоном.
Одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обовʼязком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.
Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.
До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий в банках України.
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися тут: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/563341.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За порушення у сфері обігу пального субʼєктам господарювання
донараховано 565,7 млн грн штрафних санкцій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/563123.html повідомила наступне.
Для припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами та забезпечення прозорості ведення господарської діяльності на ринку пального і упередження ухилень від оподаткування Державна податкова служба України здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлі пальним.
При цьому використовується інформація з різних джерел, зокрема, звернень громадян, громадських організацій та органів місцевого самоврядування. Також здійснюється власна аналітична робота, що базується на аналізі звітних даних суб’єктів господарювання.
Так, у 2021 році територіальними підрозділами фактичних перевірок для запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків у сфері обігу пального проведено 2349 фактичних перевірок.
За результатами розгляду матеріалів фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 565,7 млн гривень.
Крім того, за результатами контрольно-перевірочних заходів працівники територіальних підрозділів фактичних перевірок ініціювали вилучення з незаконного обігу 1 013,3 тис. літрів пального на загальну суму 27,3 млн гривень, а саме:
– дизельного пального – 545,4 тис. літрів на суму 14,4 млн гривень;
– бензину А-92 – 75,7 тис. літрів на суму 2 млн гривень;
– бензину А-95 – 310 тис. літрів на суму 9,5 млн гривень;
– газу скрапленого – 82,2 тис. літрів на суму 1,4 млн гривень.
Також за результатами проведеної роботи працівниками ДПС ініційовано припинення діяльності 98 незаконних АЗС (АГЗС) та вилучення 229 одиниць обладнання, за допомогою якого здійснювався незаконний продаж пального на загальну суму 20,2 млн гривень.
Для ефективного контролю за суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, та забезпечення повноти надходжень акцизного податку до місцевих бюджетів, пропонуємо у разі наявності інформації про встановлені випадки недотримання такими суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства України повідомляти про такі випадки Державну податкову службу України на електронну скриньку post@tax.gov.ua.
Для всебічного та якісного розгляду звернень громадян просимо в зверненнях за можливості зазначати: адресу АЗС, назву суб’єкта господарювання, вид придбаного пального з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ZOOM онлайн-засідання з питань наповнення бюджету міста
За організацією Виконавчого комітету Криворізької міської ради проведено засідання міської робочої групи з питань соціально – економічного захисту найманих працівників.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь: заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, заступник начальника Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Олена Балуєва.
Під час засідання було обговорено наповнення бюджету міста та зпрогнозовано очікувані показники по податкам, розглянуто питання щодо сплати єдиного податку протягом 2021 року суб’єктами господарювання, що знаходяться на І та ІІ групах.
На засіданні зазначено, що створення сприятливого середовища для формування та функціонування суб’єктів малого і середнього підприємництва є одним із першочергових завдань органів місцевого самоврядування.
З метою сталого розвитку підприємництва у місті протягом останніх років збережено тенденцію до зниження податкового навантаження при встановленні фіксованих розмірів ставок єдиного податку.
Рішенням від 28.04.2021 № 423 «Про встановлення ставок єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва м. Кривого Рогу» з 01.01.2022 року діють ставки єдиного податку відповідно до видів господарської діяльності, для платників:
– І групи 8 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
– ІІ групи платників – 17 % розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, які нижчі від максимальних розмірів ставок єдиного податку 10% ( для платників І групи) і 20% (ІІ групи), як передбачено Податковим кодексом України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
прийнято онлайн участь у проведенні Дня абітурієнта
На запрошення керівництва Університету митної справи та фінансів фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь у проведенні 29 січня 2022 року Дня абітурієнта.
Від ГУ ДПС прийняв участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та фахівці ГУ ДПС.
Учасникам зустрічі повідомили про правилами вступу-2022, перелік предметів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) для спеціальностей, про особливості навчання в Університеті.
Фахівці ГУ ДПС ознайомили присутніх із структурою та основними напрямками ГУ ДПС.
Зазначено, чим саме приваблює робота в Державній податковій службі Дніпропетровської області, зокрема:
– престиж статусу державного службовця – податківця;
– участь у реалізації важливих державних завдань і функцій, реалізація бажання принести користь суспільству і людям;
– цікава та різноманітна робота в команді однодумців;
– соціальні гарантії (право на всі види відпусток, у т.ч. на період навчання, складання іспитів, написання дипломної роботи та інше, державне пенсійне забезпечення, «біла» заробітна плата).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Податківці прийняли участь у засіданні комісії з питань надходжень податку з доходів фізичних осіб і легалізації трудових відносин
Нещодавно за ініціативою Інспекції з питань праці та зайнятості Дніпровської міської ради пройшло засідання комісії з питань надходжень податку з доходів фізичних осіб і легалізації трудових відносин (далі – Комісія).
У засіданні Комісії прийняв участь (онлайн) заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій та фахівці ГУ ДПС.
На засіданні Комісії запрошені керівники підприємств, які нараховували заробітну плату менше встановленого законодавством мінімуму, мали значні обсяги постачання та незначну кількість найманих працівників. .
На засіданні Комісії керівникам підприємств надано рекомендації щодо необхідності активізації роботи в напрямку підвищення нарахованої та виплаченої заробітної плати.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Яким чином здійснюється реєстрація РК?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертє увагу, що відповідно до п. 1 глави 1 розд. III Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), реєстрація розрахункових книжок (далі – РК) здійснюється в контролюючому органі за місцем реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).
При реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с».
Пунктом 2 глави 1 розд. III Порядку визначено, що РК має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб’єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.
Форму реєстраційної сторінки РК наведено в додатку 6 до Порядку.
РК повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.
Згідно з п. 3 глави 1 розд. III Порядку перед реєстрацією РК суб’єкт господарювання повинен забезпечити:
– заповнення на реєстраційній сторінці РК рядків, що містять найменування та податковий номер суб’єкта господарювання;
– відсутність у РК квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами п. 2 глави 1 розд. ІІІ Порядку;
– відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.
На кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.
Пунктом 4 глави 1 розд. III Порядку передбачено, що реєстрація першої РК в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією КОРО на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), другої та наступних – на підставі заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 1-КОРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО) (ідентифікатор J/F1311304) (додаток 3 до Порядку). Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.
Контролюючий орган у разі наявності підстав для відмови, визначених у п. 9 глави 1 розд. II Порядку, відмовляє в реєстрації РК та повідомляє про це суб’єкта господарювання не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО. У разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО проводить реєстрацію РК шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС (п. 5 глави 1 розд. III Порядку).
Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою. Кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 6 глави 1 розд. ІІІ Порядку).
Перереєстрація РК здійснюється в порядку, визначеному п. 1 глави 2 розд. II Порядку, у разі перереєстрації суб’єктом господарювання КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО (п. 8 глави 1 розд. III Порядку).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами з яких не були сплачені податки і збори?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Доходи, підлягають в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню.
Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).
Згідно з п. п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пп. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).
Враховуючи викладене, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.
Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Які дії касира, якщо при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході та повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, а ПЗ встановлено на два окремі пристрої?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» (далі – ПЗ ПРРО) може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
ПЗ ПРРО може відмовляти у вході у випадку спроби касиром увійти на ПРРО при наявній відкритій робочій зміні на іншому ПРРО, при цьому він отримує повідомлення про наявність відкритої робочої зміни на іншому ПРРО.
У разі якщо ПЗ ПРРО одночасно встановлено на два окремі пристрої для яких зареєстровано одного касира та при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході і повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Як заповнюється повідомлення про надання
інформації щодо КЕП за формою J(F)1391103?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.
Норми встановлені абзацом першим п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що платник (автор) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557 (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557).
Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 557, передбачено, зокрема, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розд. II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається платнику (автору) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.
Повідомлення може бути направлено через: інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або інше програмне забезпечення, яке використовує платник.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).
Платник (автор) має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (абзац третій п. 2 розд. ІІ Порядку № 557).
У розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету необхідно створити документ за формою J1391103 (для юридичних осіб) або F1391103 (для фізичних осіб).
При заповненні реквізитів Повідомлення, зокрема зазначається:
– поточна дата та порядковий номер;
– найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника (автора);
– код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
До табличної частини Повідомлення вноситься інформація:
– прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, якій надається право підпису електронних документів;
– реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;
– посада фізичної особи, якій делеговано право підпису електронних документів;
– тип підпису: Директор/Бухгалтер/Підпис податкових накладних/Печатка/ Технологічний сертифікат/Уповноважена особа;
– ініціали та прізвище керівника;
– посада, ініціали та прізвище виконавця та контактний телефон.
При цьому у полі «Виконавець» при заповненні Повідомлення вказується особа, КЕП якої накладений на сформоване Повідомлення.
З метою недопущення помилок при заповненні повідомлення на панелі інструментів необхідно натиснути кнопку «Перевірка».
При відсутності помилок активується кнопка «Підписати».
На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розд. ІІІ Порядку № 557).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо
реквізитів рахунка у СЕА ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, шляхом, зокрема перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Щодо розрахунку показників рядків 4 та 5 Додатка АВ до декларації з податку на прибуток, якщо дивіденди виплачуються одночасно фізичній та юрособі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Підпунктом 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ встановлено, що, крім випадків, передбачених п. п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
Відповідно до абзацу четвертого п. п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п. п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам.
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Додаток АВ).
Враховуючи зазначене, та з урахуванням алгоритму обрахунку показників Додатка АВ при заповненні:
– рядка 4 «Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) звітний(і) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень)» враховується загальна сума дивідендів (рядок 1 Додатка АВ), виплачена у звітному (податковому) періоді як юридичним так і фізичним особам, незалежно від того справляється з таких дивідендів авансовий внесок з податку на прибуток чи ні;
– рядка 5 «Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді» враховується сума дивідендів, виплачена на користь юридичних осіб, з якої справляється авансовий внесок з податку на прибуток без урахування суми дивідендів, виплачених на користь фізичних осіб. При цьому значення рядка 5 повинно бути не більше значення рядка 4 Додатка АВ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість проживання та проїзду найманих працівників у зв’язку із роз’їзним характером робіт?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема, колективним договором встановлюються гарантії, компенсації, пільги.
Норми встановлені ст. 13 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.
Згідно з загальними положеннями розд. І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).
Тобто, колективним договором повинно бути визначено, чи вважаються службові поїздки працівників в інші населені пункти службовим відрядженням або роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер.
Якщо колективним договором, який діє на підприємстві, визначено, що службові поїздки відповідних категорій працівників – це робота, яка постійно проводиться в дорозі і має роз’їзний характер, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» таким працівникам відшкодовуються витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України і за кордон.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов трудового договору (контракту).
Для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, у разі якщо колективним договором визначено, що службові поїздки працівників в інші населені пункти є роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер і не є відрядженням, то відшкодування витрат на проїзд до місця відрядження (роботи) і назад, а також на наймання житлового приміщення таким працівникам підприємством, слід розглядати як компенсаційні виплати, що включаються до складу заробітної плати і оподатковується ПДФО за ставкою 18 відс., визаначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про включення до витрат ФОП – «загальносистемником» вартості поточного ремонту основних засобів, використаних у господарській діяльності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Норми визначені п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців встановлений ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Разом з тим, підпунктами 177.4.5 та 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначені витрати, які не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця та встановлені обмеження щодо них.
Водночас, Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до ПКУ, зокрема, до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, які набрали чинності з 23.05.2020 року.
Так, відповідно до п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця:
– витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем;
– витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
– витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ;
– документально не підтверджені витрати.
Згідно з п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ зазначені у ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
При цьому амортизації підлягають:
– витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
– витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного
періоду витрати на:
– проведення поточного ремонту;
– ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Не підлягають амортизації такі основні засоби:
– земельні ділянки;
– об’єкти житлової нерухомості;
– легкові автомобілі.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з 23.05.2020 має право (за власним бажанням) включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту використаних у господарській діяльності лише тих основних засобів, які підлягають амортизації.
При цьому такі основні засоби як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі не підлягають амортизації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Нотаріус щокварталу подає інформацію про посвідчені ним договори щодо продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізособами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Статтями 744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно з статтею 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду) відповідно до ст. 334 ЦКУ, тобто з врахуванням вимог ст. 745 ЦКУ, при передачі набувачеві у власність нерухомого майна – з моменту державної реєстрації вказаного договору.
Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.
Згідно з підпунктом «а» пункту 172.5 статті 172 Податкового кодексу України сума податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).
Пунктом 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого ПДФО.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи можуть юрособи – «спрощенці» четвертої групи протягом звітного року обрати третю групу платників єдиного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені до п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п. п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п. п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!