Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Олексій Любченко: Платники податків не відчують незручностей у зв’язку з впровадженням адміністративно-територіальної реформи

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427076.html повідомила наступне.

Платники податків не відчують незручностей у зв’язку з впровадженням заходів адміністративно-територіальної реформи, пов’язаних з укрупненням районів. Про це заявив в коментарі виданню «Цензор.НЕТ» Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко.

Державна податкова служба України здійснює комплекс заходів з метою імплементації норм законодавства, які передбачають впровадження функціонування ДПС в рамках єдиної юридичної особи. Цей процес відбувається на фоні чергового етапу реформи децентралізації в країні.

«Контролюючі органи можуть утворюватися незалежно від адміністративно-територіального поділу. Натомість якість обслуговування платників податків та здійснення відповідних функцій має бути забезпечена на належному рівні», – повідомив Олексій Любченко.

У рамках реформи мережа новостворених державних податкових інспекцій по всій Україні складе 522 одиниці, які будуть діяти з урахуванням вимог статті 67 Конституції України, яка передбачає, що кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно за місцем проживання мають подавати до податкових інспекцій декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Утворені державні податкові інспекції будуть здійснювати сервісне обслуговування платників податків (на сьогодні ці функції покладено на ЦОПи) у відповідності до вимог чинного законодавства.

Територія їх обслуговування залишиться сталою.

Натомість нагадуємо, що ДПС має централізовану інформаційну телекомунікаційну систему, що дає можливість, у разі необхідності, забезпечити обслуговування платників податків у будь-якому центрі надання послуг. Такий підхід вже застосовано при реалізації ряду послуг, які надаються податковими органами.

Також Державна податкова служба України працює над вдосконаленням і спрощенням електронних сервісів для громадян та інтеграцією з додатком державних онлайн-послуг «Дія».

 

 

Уряд затвердив постанови про функціонування програмних РРО

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

На засіданні Уряду, 22 липня, затверджено низку постанов, якими визначаються вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) та приведено до вимог чинного законодавства діючі акти Кабінету Міністрів України, що регулюють сферу застосування РРО.

По-перше, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України               від 18 лютого 2002 року № 199, якою затверджено Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, дія яких поширюється на ПРРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Вимогами визначено основні режими роботи ПРРО (режим попереднього програмування, режим реєстрації та режим звітування), умови блокування роботи ПРРО тощо.

По-друге, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від           02 березня 2016 року № 149. Відповідні зміни визначають вимоги щодо реалізації фіскальних функцій ПРРО, що застосовуються під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, та під час здійснення операцій з приймання готівкових коштів для подальшого переказу через програмно-технічні комплекси самообслуговування.

По-третє, змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 збільшено час з трьох діб до трьох робочих днів, протягом яких виконуються роботи з введення РРО в експлуатацію центрами сервісного обслуговування з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера РРО, що виключає необхідність суб’єктам господарювання – користувачам РРО повторно подавати заяву й ініціювати реєстрацію РРО у разі подання заяви в останній робочий день тижня – п’ятницю або в період пікових навантажень обробки документів ДПС.

По-четверте, відповідно до змін, внесених до постанов від 27 грудня           2010 року № 1224 та від 23 серпня 2000 року № 1336, норми цих нормативно-правових актів будуть застосовуватися не лише до класичних РРО, а й до ПРРО.

Окрім того Урядом прийнято постанову «Про затвердження Переліку текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та Переліку деталей та приладдя до автотранспортних засобів, під час реалізації яких застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій».

Постановою затверджено:

– Перелік текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються РРО та/або ПРРО;

– Перелік деталей та приладдя до автотранспортних засобів, під час реалізації яких застосовуються РРО та/або ПРРО.

Постанова набирає чинності з 01 січня 2021 року.

Нагадаємо, що ПРРО було запроваджено законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» із змінами.

Використання РРО, для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб – підприємців, стане обов’язковим вже з 01 січня 2021 року. А з 01 серпня 2020 року фіскальний додаток для ПРРО буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатній основі.

Запровадження ПРРО є важливим кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності. Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним і необтяжливим функціоналом для сумлінних платників податків.

Інформацію розміщено на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

 

https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-zatverdiv-postanovi-pro-funkcionuvannya-programnih-rro

 

 

Вдосконалено контроль обліку палива

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://mof.gov.ua/uk/news/uriadom_vdoskonaleno_kontrol_obliku_paliva-2288 розміщено наступну інформацію.

Рішенням Кабінету Міністрів України від 22 липня внесено зміни до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Змінами положення вищезазначеного порядку приводяться у відповідність до норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку».

Документом передбачено, зокрема, привести у відповідність до закону:

– реєстрацію постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового платником акцизного податку;

– реєстрацію в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) акцизної накладної у разі зміни власника пального або спирту етилового, що знаходяться в транспортному засобі;

– реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального з врахуванням повернутих платнику сум акцизного податку.

Крім того, зміни торкнулись оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів.

Також передбачено можливість відображення в СЕАРП СЕ різниці обсягу пального між даними бухгалтерського обліку та даними СЕАРП СЕ в наслідок коливання температур.

 

Довідково:

Акцизний податок – це податок на споживання певних товарів, таких як алкоголь, тютюн, пальне, транспортні засоби. Контроль за обігом цих товарів потребує особливої уваги.

Саме тому з 2016 року з метою забезпечення комплексного контролю за обігом пального в Україні запроваджено СЕАРП.

З цього часу будь-який суб’єкт господарювання при відвантаженні пального має оформити електронну акцизну накладну відобразити в ній обсяг відвантаженого пального та зареєструвати її в СЕАРП СЕ.

Платниками акцизного податку з пального є виробники пального та його імпортери. Будь-які операції з відвантаження пального його виробником або ввезення на митну територію України пального імпортером є об’єктом оподаткування акцизним податком.

 

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

на тему «Новації у сфері застосування РРО»

 

Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації у сфері застосування РРО».

На питання платників відповідав заступник начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Роман Дудник.

Наводимо питання, які розглядались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

 

Питання 1. Що таке програмний РРО?

Відповідь. Програмний реєстратор розрахункових операцій – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

 

Питання 2. Дії користувача у разі відсутності Інтернету. Чи зможе він продовжувати торгівлю?

Відповідь. На період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

Питання 3. Як буде видаватися покупцеві електронний розрахунковий документ?

Відповідь. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

– електронний розрахунковий документ – це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

 

 

 

 

 

 

 

 

За перше півріччя 2020 року місцеві бюджети Дніпропетровщини

поповнилися на 7 млрд 397 млн гривень ПДФО

 

Одним із основних бюджетоутворюючих податків є податок на доходи фізичних осіб. Поступове збільшення надходжень цього податку дуже важливо для місцевих бюджетів області.

В умовах, коли країна проводить заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, кошти. які надходять до місцевих бюджетів області. є вагомим важелем для цієї боротьби.

За підсумками першого півріччя 2020 року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі                                  7 млрд 397,2 млн грн, що на 344,2 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.

 

 

Закон України № 466: зміни у процедурі оскаржень рішень органів ДПС

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вніс зміни, зокрема до ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме щодо процедури оскаржень рішень контролюючих органів.

Термін на адміністративні оскарження рішень ДПС, як і раніше, становить   10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Водночас, у платників податків, які пропустили цей термін з поважних причин, з’явилась можливість подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копії підтверджуючих документів поважності причин такого пропуску (за наявності).

Подати таке клопотання можна протягом шести місяців з дати закінчення пропущеного строку для подачі скарги. Скарги на рішення територіальних органів ДПС подають до центрального органу ДПС.

Крім того, ст. 56 ПКУ доповнена новим п. 56.3¹, відповідно до якого до контролюючого органу, який прийняв оскаржувані рішення відносно нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, можуть бути подані скарги щодо:

а) рішення про взяття на податковий облік нерезидента;

б) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п. 141.4.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;

в) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому пунктами 117.1 та 117.4 ст. 117 ПКУ;

г) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання, передбаченого п. 133.3 ст. 133 ПКУ.

У разі прийняття контролерами рішення про відмову у задоволенні скарги щодо нерезидентів, платник може оскаржити рішення територіального органу ДПС, звернувшись до контролюючого органу вищого рівня.

 

 

До уваги платників туристичного збору!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевих бюджетів.

Норми встановлені п. 268.1 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення      (п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).

Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

Перелік податкових агентів визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

• юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
• квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
• юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад        (п.п. 268.7.1 ст.268 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу. Декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

 

 

Фізична особа, яка має пільги щодо сплати земельного податку,

подає до контролюючого органу заяву

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 281 Податкового кодексу України фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку (незалежно від кількості земельних ділянок у її власності), подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія); договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства:

◄ до 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька;

◄ протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.

 

 

 

Закон України № 540: які штрафні санкції діють під час карантину

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) за порушення податкового законодавства, вчинені з 01 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, штрафні санкції не застосовуються, але є винятки.

Так, зокрема штрафні санкції накладаються за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► відповідно до Закону № 540 також застосовуються штрафні санкції за порушення вимог законодавства у частині:

– обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

– нецільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

– не обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

– неправомірне здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

– здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

– порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Також звертаємо увагу, що упродовж періоду з 01 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Норми встановлені оновленим п. 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.