Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

ДПС та Міністерство фінансів Республіки Польща розширюють співробітництво у сфері адміністрування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Адміністрування податку на додану вартість та боротьба зі схемами ухилення від оподаткування стали основними темами обговорення під час зустрічі керівництва ДПС з представниками Міністерства фінансів Республіки Польща.
Заступники Голови ДПС Євген Олейніков та Наталія Калєніченко, заступник державного секретаря Міністерства фінансів Республіки Польща Ян Сарновський та директор Департаменту оподаткування товарів та послуг Міністерства фінансів Республіки Польща Павел Селера, а також представники податкової адміністрації Польщі обговорили можливості розширення двостороннього співробітництва у сфері адміністрування ПДВ, а також поділилися досвідом роботи своїх відомств у цьому напрямі.
Під час зустрічі українська сторона презентувала роботу системи електронного адміністрування ПДВ, яка фактично знищила низку схем з ухилення від оподаткування та дозволила підвищити надходження ПДВ до бюджету.
Як відзначили представники податкової служби, на сьогодні планується подальше удосконалення функціоналу системи, впровадження нових технологій у сфері моніторингу податкових накладних, фіскалізації, відстежування товарів тощо. І в цьому сегменті українські податківці зацікавлені в отриманні досвіду колег з Польщі.
У свою чергу польська сторона надала високу оцінку системи електронного адміністрування ПДВ, яка застосовується в Україні, та висловила побажання більш детально вивчити її функціонал з метою запозичення кращого досвіду. Крім того, польські колеги презентували новітні технології та автоматизовані системи, які дозволили підвищити ефективність адміністрування ПДВ та скоротити податковий розрив з ПДВ в Польщі. Як відзначили учасники зустрічі, такий обмін досвідом стане корисним для обох сторін, а посилення взаємодії двох країн сприятиме більш ефективній боротьбі з податковими порушеннями з ПДВ.
Зокрема, в ДПС зацікавилися механізмом проведення спільних податкових перевірок. Така форма міжнародної адміністративної допомоги в податкових справах є дієвим інструментом ефективної боротьби з транскордонним шахрайством. Зазначена взаємодія передбачена багатосторонньою Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, яка є чинною у взаємовідносинах між Україною та Польщею.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/429100.html

Новації в сфері застосування РРО

В прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ» відбулася пресконференція на тему «Новації в сфері застосування РРО»
У прес-конференції взяв участь заступник начальника відділу управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Роман Дудник.
Він повідомив, що з 01 серпня в Україні починають діяти новації в сфері застосування РРО. Суб’єкт господарювання залежно від його потреб в своїй роботі може самостійно обирати працювати з використанням класичного РРО чи програмного РРО. Електронні чеки матимуть таку ж юридичну силу, як і паперові чеки.
«Всі суб’єкти господарювання в своїй господарській діяльності при проведенні розрахункових операцій повинні використовувати РРО, крім випадків, які визначені в статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та статті 296 Податкового кодексу України.
Тож, що таке програмний РРО?
Програмний РРО – це програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технічного або програмного рішення, який використовується на будь-якому технічному пристрої, в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервіс ДПС і який призначений для реєстрації розрахункових операцій.
До 31 липня проводилось тестування даної програми. Кожен суб’єкт господарювання може завантажити програму та зробити тестування її роботи. Якщо в процесі роботи виявляться недоліки, про це можливо сповістити ДПС України.
Фіскальні функції звичайного касового апарату і програмного РРО однакові, але програмний реєстратор зручніший тим, що його можливо завантажити та зареєструвати через особистий кабінет платника податків», – зазначив Роман Дудник.
ДПС України розробила та надає безкоштовну програму програмного РРО, яка завантажується на пристрій: смартфон, планшет, комп’ютер, тощо, що дає значну перевагу над звичайним класичним РРО при витратах суб’єктів господарювання по придбанню касової техніки.
Програмний РРО в звичайному режимі працює в режимі он-лайн, відправляє всі чеки на сервер ДПС України.
При реєстрації програмного РРО для режиму офф-лайн за таким РРО закріплюється 2 тисячі чеків, які будуть видаватися покупцям, споживачам у разі відсутності Інтернету або зв’язку програмного РРО з сервером ДПС України. Після відновлення зв’язку, Інтернету – програмний РРО відправить дані фіскальних чеків на сервер ДПС України. Функція режиму офф-лайн доступна протягом 36 годин поспіль, але не більше 180 годин на місяць.
«Таким чином суб’єкти господарювання в своїй діяльності можуть працювати безупинно з видачею фіскальних чеків своїм споживачам», – додав Роман Дудник.
З 01 серпня 2020 року покупцям, споживачам можуть видаватися фіскальні чеки як в паперовому, так і в електронному вигляді. Такі фіскальні чеки мають однакову юридичну силу.
За словами Романа Дудника, впровадження програмного РРО допоможе бізнесу зменшити витрати на покупку касової техніки та захистить споживачів від придбання у суб’єктів господарювання неякісної продукції або послуг.

Закон України № 674: деякі особливості у справлянні ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 03.07.2020 набрав чинності Закон України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).
Звертаємо увагу, що з урахуванням Закону № 674, складання розрахунку коригування до податкової накладної здійснюється з деякими особливостями.
Так, якщо, починаючи з 03.07.2020, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.
Крім того, застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного п. 64 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) також здійснюється з деякими особливостями.
Так, відповідно до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).
При цьому відповідно до кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 674, зазначені у пункті 64 підрозділу 2 розділу XX ПКУ транспортні засоби класифікуються, зокрема в таких товарних підкатегоріях згідно з УКТ ЗЕД:
8703 80 10 10;
8703 80 90 10.
Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений п. 64 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється, зокрема на операції з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10 і 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку є податковою декларацією

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.
Нагадуємо, що податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.
При цьому, зокрема, фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – розрахунок) та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Норми набрали чинності з 23.05.2020.

Порядок укладання договору про визнання електронних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).
Основними організаційно-правовими засадами Порядку № 557 визначено:
► електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;
► електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки;
► фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).
Платник (автор електронного документа) створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 557).
Підписувач (в особі якого платник приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням КЕП (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 557).
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 557 визначено, що підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником.
За наявності кваліфікованої електронної печатки (далі – печатка) на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається КЕП, після нього – печатка.
Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора (абзац перший п. 5 розділу ІІІ Порядку № 557).
Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов’язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається платнику (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 557).
Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9 – 11 розділу II Порядку № 557 (п. 6 розділу ІІІ Порядку № 557).
Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку № 557) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок (п. 7 розділу ІІІ Порядку № 557).
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку № 557 контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.
За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору платник отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття (п. 10 розділу ІІІ Порядку № 557).
Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку № 557 визначено, що для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку № 557) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557.
Форма Заяви про приєднання до Договору, Повідомлення та Заяви про припинення дії Договору визначені Порядком № 557.
Заява про приєднання до Договору за формою J/F1392001, Повідомлення за формою J/F1391103 та Заява про припинення дії Договору за формою J/F1391401 розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність /Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).
Крім того, Заяву про приєднання до Договору та Повідомлення платник може знайти у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.
При цьому при створенні Заяви про приєднання до Договору за формою F/J1392001 або Повідомлення за формою F/J1391103 (далі – Запит) у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому направляється Запит.
Дата формування (відправлення) Запиту заповнюється в автоматичному режимі та відповідає даті фактичного відправлення Запиту.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС України.

З 01.08.2020 код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів
у фіскальному чеку РРО зазначається обов’язково

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 серпня 2020 року набули чинності основні зміни, внесені Законом України від 20.09.2019 № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами), зокрема щодо обов’язкового зазначення у фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (далі – з РРО) поряд з найменуванням товарів коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Так, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до підакцизних товарів належать:
► спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
► тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
► пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
► автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
► електрична енергія.
Отже, з 01.08.2020 всі суб’єкти господарювання, які торгують підакцизними товарами, у кожному чеку РРО чи програмного РРО перед назвою товару зобов’язані зазначати відповідний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.