ГоловнаНовиниГоловне управління ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Опубліковано Чт, 13/08/2020

Олексій Любченко: Програмні РРО – це революція

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Програмні реєстратори розрахункових операцій є революцією у сфері розрахунків. Вони запроваджені з 1 серпня цього року і є альтернативою класичним касовим апаратам.
«У нас сьогодні, так би мовити, 300 тисяч місць, які можуть пробити чек. Ми розраховуємо, що через програмні РРО буде пробиватися до 800 тисяч. А далі картинка виглядає таким чином. У нас місячна каса – 110 млрд, це увесь сукупний чек по країні, все, що ми отримали на касі. Я точно знаю, що 150 млрд грн ще десь є. Це мінімум, який обертається без чеку. Ось, як і ПДВ, резерв», – розповів Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю виданню «LB.ua».
За його словами, такий мінімум обертається на ринках, місцях, де не пробивають чеки, а також там, де використовують фізичних осіб – підприємців у схемах зі зменшення податкових зобов’язань.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/429706.html

До уваги фінансових агентів!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на сторінці соціальної мережі Фейсбук повідомила про наступне.
Для інформування фінансових агентів з питань надання звітності про підзвітні рахунки, на виконання Закону України від 29.10.2019 № 229-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)», на офіційному вебпорталі ДПС створено банер «FATCA» (https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/).
У банері можна ознайомитись з нормативно-правовими актами, інструкцією користувача МСОД та відповідями на питання.
Для отримання відповідей фінансові агенти можуть направляти питання на адресу електронної пошти info_FATCA@tax.gov.ua

Доступ до публічної інформації: затверджено Порядок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Державна податкова служба України проінформувала, що 11.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 717/35000 (далі – Наказ).
Наказом затверджено:
► Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації;
► Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби.
Передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень під час здійснення ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно.
Визначено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
◄ публічна інформація надається у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
◄ відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Порядком визначено електронну адресу, на яку до ДПС направляються запити на інформацію: publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/429667.html

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Зміни до Податкового кодексу України в частині акцизного податку»

Питання 1.
Яким чином розраховується та сплачується акцизний податок з переобладнаних транспортних засобів та до якого органу ДПС може звернутись особа – власник ввезеного на митну територію України транспортного засобу, що переобладнується, з метою визначення коду УКТ ЗЕД, ставки і розміру акцизного податку?
Відповідь.
Підпунктом 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особу – власника ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, визначено як платника вказаного податку. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.
У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ). При цьому відповідно до п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 ПКУ платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль, зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення. Суми податку, що підлягають сплаті, зокрема з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок акцизного податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань (п. 217.1 ст. 217 ПКУ).
3 25 листопада 2018 року з набранням чинності Законом України від 08 листопада 2018 року № 2611-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» запроваджено нову систему оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, зокрема і тих, що переобладнані у легкові автомобілі з вантажних транспортних засобів.
Так, для автомобіля, який в установленому законодавством порядку подається до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку із зміною моделі транспортного засобу, щодо переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, ставка акцизного податку, яка визначена у п.п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, обчислюється за формулою шляхом застосування до базових ставок акцизного податку коефіцієнтів – двигуна та віку.
Оскільки ставка акцизного податку встановлена у іноземній валюті (євро), розрахунок суми податку здійснюється за офіційний курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому виникло податкове зобов’язання, і залишається незмінним протягом кварталу (п. 217.3 ст. 217 ПКУ).
Акцизний податок з операції переобладнання вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль сплачується за місцем знаходження (проживання) особи, яка є власником переобладнаного транспортного засобу, за кодом бюджетної класифікації 14020800 «Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – транспортні засоби» згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11.
Слід зазначити, що у разі складності платнику податку самостійно визначити код згідно з УКТ ЗЕД переобладнаного вантажного транспортного засобу та суму акцизного податку, що підлягає сплаті, до здійснення реєстрації такого транспортного засобу, платник акцизного податку може звернутися до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації і крім заяви довільної форми надати документи про переобладнання транспортного засобу, зокрема, документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.
Також, після сплати акцизного податку необхідно подати декларацію акцизного податку.

Питання 2. В які строки та до якого контролюючого органу повинні подавати податкові декларації власники вантажних транспортних засобів, що переобладнуються у легкові автомобілі, з яких справляється акцизний податок, та який розділ декларації заповнюється?
Відповідь:
Власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, повинен не пізніше 20 числа наступного звітного періоду подати контролюючому органу за місцем обліку декларацію акцизного податку (далі – Декларація).
Заповненню підлягає загальна частина та розділ Г «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» Декларації.
Форма Декларації, Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.

Питання 3. Чи вважається особою, що реалізує пальне та чи є платником акцизного податку з реалізації пального СГ, який використовує пальне виключно для власних потреб та не є розпорядником акцизного складу, і утримує вартість палива, використаного у неробочі часи із заробітної плати працівників?
Відповідь: Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) зі змінами та доповненнями, платником акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне.
Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального для цілей розділу VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження), зокрема, пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки. Відповідно до п.п 14.1.6 п. 14.14 ст. 14 ПКУ акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Відповідно до п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання – це платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Отже, якщо суб’єкт господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, використовує пальне виключно для власних потреб, такий суб’єкт господарювання не є особою, що реалізує пальне, та відповідно платником акцизного податку.
Підпунктом 14.1.6 п. 14.1 ПКУ встановлено критерії, відповідно до яких приміщення або території, що використовуються їх власником або користувачем, який використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, не відповідають визначенню акцизного складу.
Якщо суб’єкт господарювання здійснює фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального іншим особам (зокрема, працівникам суб’єкта господарювання) та утримує вартість палива, використаного у неробочі часи із заробітної плати працівників:
операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального не є власним використанням пального таким суб’єктом господарювання, оскільки пальне використовується іншими особами (зокрема, працівниками суб’єкта господарювання);
суб’єкт господарювання здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14 ст. 14 ПКУ;
приміщення або території, на яких знаходиться пальне, що реалізується іншим особам (зокрема, працівникам суб’єкта господарювання) відповідає визначенню акцизного складу;
суб’єкт господарювання як особа, що здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14 ст. 14 ПКУ, є платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Питання 4. За якими формами складаються та в які терміни подаються облікові дані (обсяг обігу та залишку пального) з витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі?
Відповідь: Порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів (далі – Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 із змінами і доповненнями.
При цьому п. 12 Порядку зазначено, що формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Міністерством фінансів України.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 із змінами та доповненнями затверджено формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Формат), а також форми електронних документів для наповнення Реєстру:
Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1);
Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка 2).
Надсилання довідок до Реєстру здійснюється наступним чином:
– основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово;
– основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою;
– коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом 3 календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації;
– коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу (п. 5 розд. ІІ Формату).

Питання 5. Яким чином визначається належність до підакцизних товарів, що обліковуються за кодами УКТ ЗЕД, внесеними до переліку підакцизних з 23.05.2020 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»?
Відповідь: Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) з 23.05.2020 внесені зміни до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до яких до переліку підакцизних товарів включено такі види пального як: «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. відс. яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового» за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 та «Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу» за кодом УКТ ЗЕД 3814 00 90 90.
При визначенні віднесення товарів до підакцизного пального та відповідно необхідності дотримання суб’єктами господарювання вищезазначених вимог необхідно враховувати наступне.
Зміни щодо оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1000 літрів нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, внесені до ПКУ Законом № 466, стосуються лише суміші газойлів (зокрема, дизпалива), менш як 85 об. відс. яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.
У той же час акцизним податком не оподатковуються базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 за температури 350° C зазвичай переганяються у кількості до 35 об. відсотків.
Насамперед, товарами, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 та не підлягають оподаткуванню акцизним податком згідно з Законом № 466 є такі нафтопродукти:
тверді, напівтверді та пластичні мастила в будь-якій упаковці та тарі;
в’язкі, густі та пастоподібні суміші.
З огляду на це основною підставою для оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1000 літрів є відповідність нафтопродуктів з кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 опису: «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. відс. яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового».
Водночас товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, не оподатковуються акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1000 літрів, якщо ці товари не є сумішами на основі газойлів (дизельного палива) з доданими важко-легкими фракціями рідкого палива, мінерального масла (олив) тощо.
Звертаємо увагу, що акцизним податком за ставкою 139,50 євро за 1000 літрів оподатковується паливо пічне побутове (коди УКТ ЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00).
З урахуванням деталізації товарної позиції 3814 на товарні категорії і товарні підкатегорії та їх текстового опису складні органічні розчинники на основі метанолу відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України» (далі – Основні правила), класифікуються у товарній категорії 3814 00 90 за кодом 3814 00 90 90.
Зважаючи на те, що складні органічні розчинники та розріджувачі товарної позиції 3814 є сумішами окремих подібних між собою органічних розчинників, які змішуються у відповідних кількісних співвідношеннях, питання, на основі якого компонента (розчинника) вони виготовлені, вирішується із застосуванням правила 3 (b) Основних правил.
Відповідно до правила 3 (b) Основних правил суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів, повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.
На підставі викладеного вище розчинниками та розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Наприклад, складним органічним розчинником, розріджувачем або іншою готовою сумішшю: на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 40 мас. відс. метанолу, 10 мас. відс. бутанолу, 20 мас. відс. етанолу та 30 мас. відс. ізопропанолу або розчиннику, що містить 95 мас. відс. метанолу, а решта – будь-які штучно додані розчинники (наприклад, пентанол, бутанол, пропанол); не на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 20 мас. відс. метанолу, 20 мас. відс. етанолу та 50 мас. відс. ізопропанолу.
З огляду на викладене вище акцизним податком за ставкою 245,50 євро за 1000 літрів оподатковуються тільки складні органічні розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу, в яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.

Приклади заповнення декларацій з туристичного збору
та збору за місця для паркування транспортних засобів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на необхідність заповнення всіх реквізитів податкової звітності з туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів, зокрема:
графа «місця проживання (ночівлі)» додатку до податкової декларації з туристичного збору;
графа «вид об’єкта» додатку до податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів.
Подання декларацій та сплата туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів здійснюється за місцем знаходження об’єкта оподаткування.

Працевлаштування: умови для неповнолітніх

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.
Норми встановлені ст. 6 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у трудових правовідносинах неповнолітні прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.
Нормами ст. 188 КЗпП встановлено, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.
Допускається приймати на роботу осіб з 14 років за дотримання таких умов:
► якщо неповнолітній є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середнього спеціального навчального закладу;
► він виконуватиме легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
► робота виконуватиметься у вільний від навчання час;
► отримано згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП визначено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються у письмовій формі. Роботодавець зобов’язаний подати повідомлення про прийняття неповнолітнього співробітника до органу ДПС, як і в усіх інших випадках, до початку його роботи (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
Для неповнолітніх працівників при прийнятті на роботу випробувальний строк не встановлюють (ч. 3 ст. 26 КЗпП).
Якщо неповнолітня особа працевлаштується вперше, то протягом 5 днів після її прийняття на роботу роботодавець заводить на неї трудову книжку (ст. 48 КЗпП).
Роботодавцю при прийнятті на роботу неповнолітнього та у процесі його роботи необхідно провести для такого працівника за свій рахунок інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги постраждалим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії (ст. 18 Закону України «Про охорону праці»).
Обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що неповнолітніх працівників приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду (ст. 191 КЗпП).
Надалі такі працівники обов’язково проходять медичний огляд щороку до досягнення ними 21 року відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» із змінами.
Відповідно до ст. 169 КЗпП України організовує та фінансує попередній (під час прийняття на роботу) та періодичні обов’язкові медичні огляди неповнолітніх працівників роботодавець.
Основними гарантованими законодавством правами неповнолітніх осіб у трудових правовідносинах є:
1) право з 15 років звернутися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні за згодою одного з батьків або осіб, що їх замінюють;
2) право на скорочену тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП), а саме:
● від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
● від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень;
3) право на виплату заробітної плати, як у дорослого працівника (ст. 194 КЗпП);
4) право на щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний час (статті 75, 195 КЗпП та статті 6, 10 Закону «Про відпустки»);
5) право не бути залученим до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до важких, підземних, робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці (статті 55, 63, 190, 192 КЗпП та ст. 11 Закону «Про охорону праці»);
6) обмеження щодо звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу лише за згодою районної (міської служби у справах дітей). При цьому з обов’язковим працевлаштуванням при звільненні з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП (ст. 198 КЗпП).

Важлива інформація для платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
ДПС України повідомила, що 22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 626 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Постанова № 626). Постанова № 626 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» 24.07.2020 № 141 та набрала чинності з дня опублікування.
Зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391), зокрема, направлені на удосконалення роботи системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ).
Отже, зазначені зміни враховані в цілому у затвердженій Постанові № 626 та упорядковують порядок роботи СЕА РПСЕ.
Запропонованими змінами до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зокрема, врегульовано:
► можливість реєстрації контролюючими органами постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового;
► врахування в СЕА РПСЕ як іншого акцизного складу пересувного транспортного засобу, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, при переході права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого, або як окремих акцизних складів пересувних у разі, коли право власності на пальне або спирт етиловий належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного;
► порядок обчислення суми залишків акцизного податку, у межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального (ΣЗап) за вирахуванням повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок;
► порядок оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів;
► визначення умовного коду для ведення обліку в СЕА РПСЕ скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану тощо.
Звертаємо увагу, що на сьогодні чинним є наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі – Наказ № 262).
Отже, норми Наказу № 262 застосовуються до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, в якому будуть враховані запроваджені Законом № 391 зміни щодо форм документів (зокрема, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового) та порядку заповнення таких документів.

До бази нарахування єдиного внеску не включається сума допомоги
на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми встановлені абзацом 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 із змінами (далі – Інструкція № 5).
Згідно із абзацом шостим п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 5 допомога на поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Враховуючи зазначене, не включається до бази нарахування єдиного внеску сума допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника.

Про обмеження у разі здійснення готівкових розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, встановлене п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.