Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Ми в інтернет-просторі

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

17.06.2020

Рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2020 році
рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України, керуючись, зокрема нормами Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020, листом від 11.06.2020 № 9203/7/99-00-04-03-01-07 (далі – Лист № 9203) надала рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2020 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).
Так, Законом № 466:
1. Викладено у новій редакції п.п. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо переліку видів використання надр, при здійсненні яких не виникає об’єкт оподаткування Рентною платою.
Зокрема, встановлено, що виключення із об’єкту оподаткування Рентною платою поширюється виключно на корисні копалини, які видобуті домогосподарствами для забезпечення власних потреб. При цьому, незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою.
2. Уточнено вимоги до обсягів газу (метану) дегазації вугільних родовищ, які не включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою (п. 252.4.8 п. 252.4 ст. 252 ПКУ).
Зокрема, встановлено, що вказані обсяги газу (метану) дегазації вугільних родовищ не включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою виключно у випадку, коли при провадженні господарської діяльності з видобування такого газу надрокористувач забезпечив дотримання умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими при виконанні державної геолого-економічної експертизи кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування.
3. Запроваджено систему варіативних ставок Рентної плати для руд заліза в залежності від середньої у звітному (податковому) періоді вартості руд із вмістом металу у 58 відсотків.
4. Ставку Рентної плати для чорних металів, кольорових та легувальних металів, крім руд заліза, встановлено у розмірі 6,25 відсотків вартості товарної продукції гірничого підприємства.
5. Уточнено умови застосування та величини коригуючих коефіцієнтів, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати:
а) коригування податкових зобов’язань на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин здійснюється із застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому, припинено застосування коригуючого коефіцієнту на підставі виконання надрокористувачем державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат;
б) припинено застосування коефіцієнтів для обсягів корисних копалин, що видобуті на ділянках надр із запасами корисних копалин, які результатами державної геолого-економічної оцінки віднесено до категорії позабалансових для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат.
6. Новою умовою доповнено порядок регулювання зменшення об’єкту оподаткування Рентною платою за видобування природного газу.
Зокрема, передбачено, що відповідний «Перелік та порядок визначення розмірів нормативних виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування…» має бути затвердженим (встановленим) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (станом на дату поширення інформаційного листа вказаним органом вважається Міністерство енергетики та захисту довкілля України (п. 1 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32, із змінами)).
Лист № 9203 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74595.html

З 01.07.2020 виробництво спирту можуть здійснювати
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності
за наявності відповідної ліцензії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/422369.html проінформувала про наступне.
Законом України від 03 грудня 2019 року № 318-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового» (далі – Закон № 318) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами (далі – Закон № 481).
Метою зазначених змін є скасування державної монополії на виробництво спирту та сприяння детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції, а також становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів.
Зазначені зміни, зокрема, передбачають:
◄ скасування державної монополії на виробництво спирту;
◄ надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати діяльність з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії;
◄ повну лібералізацію експорту спирту з України.
Для захисту вітчизняного товаровиробника Законом № 318 також передбачено, що імпорт спирту до 01 січня 2024 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства.
З 01 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового.
З 01 липня 2020 року виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу може здійснюватися суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.
Крім цього, з 01 липня 2020 року:
► експорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на виробництво такого спирту. Імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом. Оптова торгівля спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі може здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлює Кабінет Міністрів України;
► суб’єкт господарювання, який є одночасно виробником спирту етилового та алкогольних напоїв та отримав ліцензію на виробництво спирту етилового, ліцензії на виробництво алкогольних напоїв і ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, має право реалізувати спирт власного виробництва для виробництва зазначених алкогольних напоїв на підставі ліцензії на виробництво спирту;
► річні обсяги спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, що імпортуються суб’єктами господарювання – виробниками спирту етилового, не можуть перевищувати 10 відсотків від річного обсягу вироблених спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового такими суб’єктами господарювання – виробниками спирту етилового;
► суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію на експорт за наявності ліцензії на виробництво спирту етилового;
► суб’єкти господарювання – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим.
Порядок видачі ліцензій на виробництво та оптову торгівлю спиртом встановлено Законом № 481. При цьому ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у ліцензії або відкликання ліцензії.
Варто зазначити, що згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, зокрема з виробництва та оптової торгівлі спиртом.
Суб’єкти господарювання можуть подати документи для отримання відповідних ліцензій на розгляд до органу ліцензування – ДПС за адресою: 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8.

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до п. 911 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Так, згідно з приписами вищезазначеного пункту тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, не застосовувались за такі порушення, вчинені у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року:
► несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);
► неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
► несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до податкових органів.
При цьому абзаци другий та третій п. 7 частини 11 статті 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, не застосовувались.
Також протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховувалась пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягала списанню.
Водночас, згідно з внесеними Законом України від 13 травня 2020 року № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» до п. 911 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, продовжено період незастосування штрафних санкцій за порушення законодавства про єдиний внесок, а саме:
◄ за порушення, вчинені протягом періоду з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину;
◄ продовження періоду ненарахування пені по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину.
З огляду на зазначене Закон № 2464 надає можливість, зокрема, роботодавцям на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов’язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску та подання обов’язкової звітності.
При цьому слід зауважити, що банки відповідно до ст. 24 Закону № 2464 виконують покладені на них обов’язки щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.
Так, банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення (частина 2 ст. 24 Закону № 2464).

Платникам ПДВ про зміни, запроваджені Законом України № 466

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу платників ПДВ на основних змінах, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), які стосуються правил оподаткування ПДВ.

1. Зміни щодо періодичності подання звітності

Законом № 466 внесено зміни до ст. 202 ПКУ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників ПДВ (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

2. Зміни, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності платників ПДВ

Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України

Законом № 466 ст. 189 ПКУ доповнено п. 189.17, згідно з яким базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.

Змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку

Законом № 466 з підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ виключено п. 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.

Врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин

Згідно з п. 197.18 ст. 197 ПКУ з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками звільняються від оподаткування ПДВ.

3. Зміни в частині формування податкового кредиту

Тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій визначено як підставу для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України

Відповідних змін зазнав п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

Змінено правила формування податкового кредиту для платників ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ

Так, відповідно до оновленого абзацу шостого п. 198.6 ст. 198 ПКУ платники ПДВ, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.
Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).

4. Зміни щодо терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ

Пункт 201.10 ст. 201 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого для податкових накладних/розрахунків коригування, складених за операціями, зокрема, здійсненими у травні 2020 року відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, граничним терміном реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних є 20 червня 2020 року.

Підвищився вартісний критерій річного доходу для незастосування податкових різниць платниками податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників податку на прибуток підприємств, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 млн грн до 40 млн гривень. Норми набули чинності 23.05.2020.
Також Законом № 466 внесено зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду. Ці норми наберуть чинності з 01.01.2021.
Отже, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн гривень:
► зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ, у декларації за 2020 рік;
► застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств. Водночас, у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

Новації податкового законодавства 2020 року у разі продажу
фізичною особою об’єкта незавершеного будівництва

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до пунктів 172.1 та 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оподаткування доходу від продажу об’єктів незавершеного будівництва. Норма діє з 23.05.2020.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об’єктів нерухомого майна.
Так, дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року об’єктів незавершеного будівництва, за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується ПДФО.
Отже, до переліку об’єктів нерухомого майна, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО, за виконання умов п. 172.1 ст. 172 ПКУ, включено об’єкти незавершеного будівництва.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості – незавершеного будівництва, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5%.

Отримали у 2019 році дохід – задекларуйте його не пізніше 30.06.2020!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами продовжено кампанію декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році.
Останній день подання декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) за 2019 рік – 30 червня 2020 року.
Нагадуємо, що зобов’язані подати річну Декларацію громадяни, які у 2019 році отримали:
● доходи, з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався, але які не є звільненими від оподаткування;
● доходи від особи, яка не є податковим агентом, у тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу (обміну) власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо;
● спадщину (дарунок) від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення;
● інвестиційні доходи від операцій з інвестиційними активами;
● іноземні доходи;
● доходи у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Cума податкового зобов’язання, зазначена у поданій річній Декларації, сплачується платниками ПДФО самостійно до 01 жовтня 2020 року.