Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Представники ДПС та Спілки українських підприємців обговорили законодавчі новації у податковій сфері

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430683.html повідомила, що Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко провів робочу зустріч з представниками Спілки українських підприємців – виконавчим директором СУП Катериною Глазковою, експертом Аналітичного центру СУП Мирославом Лабою, директором з комунікацій СУП Лесею Примаковою, головою Комітету з промисловості та інфраструктури СУП Геннадієм Радченком. Учасники обговорили питання впровадження реформ у податковій сфері.

За словами Голови ДПС Олексія Любченка, цей рік став насиченим на зміни у податковому законодавстві. Так, ухвалений Закон № 466, яким внесено зміни практично в усі сегменти життєдіяльності служби. Крім того, здійснюються заходи щодо реалізації законодавчих норм щодо впровадження програмних РРО, які вже запрацювали з 1 серпня, нових правил проведення розрахункових операцій, спрощення роботи ФОПів, удосконалення роботи Електронного кабінету тощо.

Водночас у податковій працюють над великою інституційною реформою, яка передбачає впровадження єдиної юридичної особи.

«Ми змінили підходи у роботі, визначили орієнтири. У травні значні зусилля були спрямовані на руйнування схем ухилення від оподаткування. На сьогодні поняття «скрутки» фактично припинило своє існування, і ми змогли забезпечити надходження до бюджету додаткових коштів», – розповів Олексій Любченко.

Як відзначив очільник ДПС, важливу роль у руйнуванні схем з формування фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування відіграє система моніторингу ризиків. На сьогодні в ДПС продовжують активно працювати над удосконаленням роботи системи для того, щоб уникнути зупинки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування реальному бізнесу.

Цікавило представників СУП і питання можливості законодавчих змін в оподаткуванні заробітних плат, зокрема, зниження ставки ЄСВ. Так, за словами Олексія Любченка, ДПС виступає за зменшення податкового навантаження на фонд оплати легальної праці. Натомість компенсувати ці кошти можна за рахунок посилення контролю за тими доходами, які знаходяться в «тіні», тобто оподаткуванням іноземних доходів, що ввозяться або у надзвичайно великих розмірах, або із застосуванням схем мінімізації, а також доходів, отриманих від здавання в оренду майна.

Обговорювалося під час зустрічі і питання функціонування програмних реєстраторів розрахункових операцій та запровадження механізму «кешбек». Представники СУП поінформували про технічні питання роботи програмних РРО. У свою чергу в податковій наголосили, що зацікавлені в отриманні зворотного зв’язку від бізнесу, які працюють з ПРРО, для удосконалення їх роботи.

Олексій Любченко також розповів, що податкова працює в карантинних умовах, дотримуючись всіх законодавчих вимог. Податківці не виходять на перевірки, оскільки оголошено мораторій, окрім перевірок з відшкодування ПДВ та фактичних перевірок в частині обігу підакцизних товарів. Посилено роз’яснювальну роботу з платниками податків щодо можливості отримання електронних послуг тощо.

За його словами, в ДПС активно працюють над можливістю надання платникам максимальної кількості послуг дистанційно, в електронному вигляді. Постійно оновлюється функціонал Електронного кабінету. Так, завдяки останнім законодавчим змінам, платники матимуть змогу переглядати в Електронному кабінеті податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючими органами.

Порушувалося під час зустрічі і питання запровадження податку на виведений капітал. Як відзначив Олексій Любченко, без макропрогнозування ефективності впровадження цього податку не на часі говорити про можливості його застосування в українських реаліях. Тим більше, на думку очільника ДПС, необхідно розрахувати компенсаторні механізми щодо усунення ризиків із забезпечення повноти бюджетних надходжень ще до початку функціонування такого податку та проаналізувати його реальний економічний ефект.

 

 

45 % скарг від громадян – на невидачу фіскального чеку

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

У Державній податковій службі України фіксують зростання кількості отриманих від громадян скарг на діяльність суб’єктів господарювання у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг щодо порушення вимог законодавства про порядок проведення розрахункових операцій, обіг підакцизної продукції та дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підрозділами фактичних перевірок Державної податкової служби України у цьому році отримано більше 700 таких скарг від громадян.

У переважній більшості громадяни повідомляють про нероздрукування та невидачу покупцям розрахункового документу (чеку). З цього питання надійшло 300 скарг, або 45 % від загальної кількості.

З фактами порушення вимог законодавства щодо реалізації підакцизних товарів надійшло 140 скарг, або 20 відсотків, неоформлення трудових відносин – 260, або 30 відсотків.

Звертаємо увагу, що звернення громадян є підставою для проведення фактичної перевірки згідно з вимогами підпунктів 80.2.3, 80.2.5, 80.2.7 п. 80.2     ст. 80 Податкового кодексу України.

Майже у 100 відсотків випадків скарги підтверджуються виявленням порушень вимог законодавства під час проведення фактичних перевірок господарських одиниць.

Просимо суб’єктів господарювання в обов’язковому порядку виконувати вимоги законодавства України в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, реалізації підакцизної продукції та трудових відносин.

Додатково повідомляємо, що Законом України від 17 березня 2020 року        № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430697.html

 

 

ДПС взяла участь у засіданні Керівного комітету Програми EU4PFM

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відбулось засідання Керівного комітету Програми EU4PFM за участі Голови ДПС Олексія Любченка, Першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна, заступника Міністра фінансів Юрія Драганчука, заступника Голови ДПС Наталії Калєніченко, заступника керівника апарату Рахункової палати України Лесі Карнаух, керівника першого відділу програм допомоги «Належне управління та демократизація» Представництва ЄС в Україні Мартіна Клауке, Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Валдемараса Сарапінаса, в. о. керівника команди експертів EU4PFM Юргіти Домейкієне та експертів проєкту Програми EU4PFM.

Під час засідання особливу увагу було приділено стану реформування податкової служби, зокрема, впровадженню ІТ-проєктів у систему управління державними фінансами.

Європейські колеги відзначили, що впровадження Програми EU4PFM є системним. Подякували за проактивний підхід у реалізації спільних цілей. Була також високо відзначена й робота ДПС у цьому напрямі.

За словами Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Валдемараса Сарапінаса, зазначений проєкт є інвестицією у майбутнє України, а тому важливо, що в країні імплементуються реформи, серед яких створення ефективної системи управління державними фінансами. На думку пана Посла, реалізація Програми EU4PFM сприятиме створенню ефективної та прозорої системи збору податків в Україні.

У свою чергу Голова ДПС Олексій Любченко подякував команді проєкту та Представництву Європейського Союзу в Україні за співпрацю та підтримку ДПС у впровадженні реформ.

Так, протягом першого півріччя експерти EU4PFM надавали підтримку ДПС у таких сферах: розробка проєктів нормативно-правових актів; впровадження кращих практик управління персоналом; донорська координація; аналіз та вдосконалення робочих процесів тощо.

«Нам дуже важлива допомога міжнародних та національних експертів в сегменті розвитку податкової служби. За вашої підтримки ми внесли зміни до Робочого плану та запропонували важливі для Служби ІТ-проєкти. До планування ми залучили всіх керівників функціональних підрозділів та, ґрунтуючись на потребах Служби, спільно з європейськими партнерами переглянули кожен блок Робочого плану», – розповів Олексій Любченко.

«Зараз найсприятливіший час для впровадження нових змін у роботі служби, адже триває інституційна реформа ДПС і ми маємо чудову нагоду створити високопрофесійну та ІТ-розвинену службу», – наголосив Олексій Любченко.

Довідково:

Програма EU4PFM підтримує реформування системи управління державними фінансами та містить 4 компоненти. ДПС спільно з Мінфіном та Держмитслужбою є бенефіціарами компонентів 3 та 4, які об’єднані в окремий проєкт.

Компонент 3 Програми стосується адміністрування податків та зборів, які сприятимуть зміцненню інституційних та організаційних можливостей українських установ у впровадженні та реалізації сучасної стратегії дотримання податкового законодавства, спрямованої на просування концепції добровільної сплати податків; аналіз та вдосконалення бізнес-процесів у податковій та митній службах; розширення можливостей для України стягувати податки з податкової бази, зокрема, через поліпшення обміну податковою інформацією з іншими країнами та шляхом запобігання ухиленню від оподаткування; продовження гармонізації податкового та митного законодавства до законодавства ЄС та найкращих світових практик, а також покращення інституційних та організаційних можливостей податкової та митної служб.

Впровадження Компоненту 4 Програми забезпечить підтримку установ управління державними фінансами в Україні у питаннях розробки та впровадження сучасних методів управління людськими ресурсами, включаючи впровадження антикорупційних заходів, адаптацію та автоматизацію бізнес-процесів, вдосконалення організаційних структур і практик та зміцнення спроможності установ управління державними фінансами в Україні у сфері планування, впровадження та моніторингу реформ.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430719.html

 

 

 

Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи

податківців Дніпропетровської області

 

Впродовж січня – липня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 221 письмове звернення громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 233.

Колективних звернень надійшло 11, які розглянуті у визначені законодавством терміни.

«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань» – зауважила              в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

 

 

З початку року податківцями Дніпропетровської області

проведено 176 фактичних перевірок

 

Протягом січня – липня 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 176 фактичних перевірок суб’єктів господарювання щодо контролю у сфері обігу підакцизних товарів, у ході яких виявлено 183 порушення законодавства. Загальна сума нарахованих фінансових санкцій – 17 млн 524 тис. гривень.

Найчастіше суб’єкти господарювання здійснювали роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій              (38 випадків).

Крім того, виявлено: 34 факти роздрібної та 3 факти оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, 34 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 37 – торгівлі алкогольними напоями на розлив, 13 – торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних, 9 фактів необладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами-лічильниками, 5 – несвоєчасного подання довідки про фактичні залишки пального, 4 – торгівлі тютюновими виробами поштучно, 4 факти зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, 1 факт зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання та 1 факт виробництва алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

 

 

Інформація для платників рентної плати за спеціальне використання води

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (рентна плата) є:

► первинні водокористувачі – це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Звертаємо увагу, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 42 Водного кодексу України від    06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, в якому було здійснено таке використання     (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Нормами п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ встановлено, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11    ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

 

 

 

 

 

 

 

Джерела погашення податкового боргу

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами.

Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ.

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

 

 

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО,

необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

 

ФОП – платник екологічного податку припиняє діяльність:

коли подається остання декларація екологічного податку?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Норми встановлені п. 49.1 ст. 49 ПКУ.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня        2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Водночас, згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), зокрема, декларація екологічного податку може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Формою податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями, не передбачено проставлення відмітки про подання Декларації за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації.

Отже, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (ФОП), такий платник екологічного податку подає до контролюючих органів останню Декларацію у паперовому вигляді за податковий (звітний) квартал, на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного кварталу або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

 

 

Надання фізособою в оренду нерухомості:

сплата до бюджету ПДФО юрособою – податковим агентом

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету.

Згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ ПДФО, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

ПДФО, нарахований, зокрема податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац п’ятий частини другої ст. 64 БКУ).

Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.