Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Ми в інтернет-просторі

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

28.09.2020

Стартувала міжнародна онлайн-конференція

«Реалізація плану BEPS в Україні»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/434892.html повідомила наступне.

В Україні сформовано нормативно-правове підґрунтя для більшості кроків Плану дій BEPS. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України під час міжнародної онлайн-конференції «Реалізація плану BEPS в Україні», яка розпочала свою роботу 24 вересня.

У конференції, яка проводиться за ініціативи ДПС, також взяли участь заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей, представники Міністерства фінансів, Міністерства закордонних справ України, податкових органів іноземних держав (Польща, Литва, Велика Британія, Швеція, Кіпр, Фінляндія), Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (IOTA), Міжнародного валютного фонду, Національного університету Державної податкової служби України, провідних аудиторських компаній, народні депутати України.

Заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей зазначила, що ефективній та послідовній роботі щодо впровадження кроків плану BEPS в Україні надається значна увага. І в цьому напрямі Міністерство фінансів України плідно співпрацює з податковою службою та міжнародними експертами.

За словами Голови ДПС, через прогалини та неузгодженості у національному та міжнародному податковому законодавстві міжнародні компанії можуть зменшувати або уникати зобов’язань зі сплати податку на прибуток. І ситуація, коли держави втрачають надходження бюджету, не є виключенням і для України.

«За останні 3 роки тільки пасивних доходів з України – 22,4 млрд дол. США. Щорічно понад 2 тис. платників декларують контрольовані операції на 90 млрд дол. США. Ці суми є значними для економіки України та потребують відповідного контролю», – підкреслив Олексій Любченко.

Приєднавшись у 2017 році до Програми розширеного співробітництва в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати «Мінімальний стандарт» Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting, розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування).

«Якщо Мінімальний стандарт включав обов’язкову реалізацію 4-х кроків з 15-ти за Планом, то зараз в Україні реалізовано нормативно-правове підґрунтя для більшості кроків Плану», – зазначив Олексій Любченко.

Зокрема, це стосується реалізації таких кроків Плану:

– розкриття фізичними особами – резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній;

– обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;

– боротьба з податковими зловживаннями, пов’язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування;

– запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;

– запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;

– удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням;

– правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;

– механізм вирішення конфліктів;

– впровадження багатостороннього інструменту – MLI (Multilateral Instrument).

Голова ДПС підкреслив, що Законом № 466, який вступив в дію 23 травня 2020 року, впроваджується низка фундаментальних змін, спрямованих на боротьбу з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування, підвищення податкової прозорості, дотримання податкових норм та вдосконалення податкового адміністрування, формального запровадження принципу «превалювання суті над формою» та інших важливих правил протидії уникненню оподаткування, що наближуватимуть українську податкову систему до стандартів ОЕСР.

«Такі інтенсивні зміни у національному законодавстві дають чіткий сигнал українському бізнесу та українським бенефіціарам іноземних компаній до переходу на подальшу роботу по більш прозорим правилам та необхідність переглянути свої бізнес-моделі», – наголосив Олексій Любченко.

Довідково.

План дій BEPS (Base Еrosion and Profit Shifting) – проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)/ «Групи двадцяти» з вирішення проблем розмивання (заниження) податкової бази та переміщення прибутків, який був представлений ОЕСР та затверджений у вересні 2013 року на саміті голів держав G20. Зазначений План містить 15 кроків, результатом опрацювання яких буде надання країнам внутрішніх та міжнародних інструментів, за допомогою яких права щодо оподаткування будуть приведені у відповідність до економічної діяльності міжнародних корпорацій.

Програмний РРО – просте рішення для ведення бізнесу від ДПС

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб проінформувала слухачів UA: Українське радіо Дніпро про актуальні зміни у застосуванні програмних РРО.

Ганна Володимирівна зазначила, що з 01 серпня 2020 року набрали чинності норми законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами).

Зазначеними законами запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Так, з 01 серпня 2020 року кожен суб’єкт господарювання може обрати РРО, який йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій, тобто або класичний РРО, або програмний РРО.

На сьогодні для застосування програмного РРО існує розроблене ДПС програмне рішення, яке доступне кожному суб’єкту господарювання на безкоштовній основі, та розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України у банері «Програмні РРО».

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись такий програмний РРО. Про таку господарську одиницю платник повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України за формою № 20-ОПП.

Після включення програмного РРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Здійснити реєстрацію програмного РРО можна в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет».

Передача даних від програмного РРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки.

Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 із змінами.

Програмування найменування товарів (послуг) через програмний РРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення в окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення

Звертаємо також увагу, що з 01 серпня 2020 року застосовуються штрафні санкції у разі виявлення порушень при використанні РРО або програмних РРО.

Так тимчасово, з 01 серпня поточного року застосовуються штрафи за перше порушення у розмірі 10 % і за кожне наступне порушення 50 % вартості проданих з порушенням товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З 01 січня 2021 року розмір штрафу буде становити 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

Проте, додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлено.

Окремо зупинимось на перевагах програмних РРО, якими є:

► вільний вибір суб’єктом господарювання класичного або програмного РРО;

► відсутність посередників, зокрема Центрів сервісного обслуговування;

► відсутність експертизи для комерційних програмних РРО;

► пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android;

► онлайн-реєстрація програмного РРО у контролюючому органі;

► виключно електронний документообіг з контролюючими органами;

► безкоштовність програмного рішення ДПС.

Довідково повідомляємо, що роз’яснення стосовно отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО».

У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007.

Чи є об`єктом оподаткування ПДВ операція із внесення фізичною особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи

в обмін на корпоративні права?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність та є зареєстрованою платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

Фізичним особам надана матеріальна допомога

за рахунок міського бюджету: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Норми визначені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Згідно з ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються Законом № 280 та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280).

Відповідно до положень ст. 34 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов’язаних з охороною материнства і дитинства.

Враховуючи викладене вище, матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню ПДФО за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (розрахунок за формою № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, доходи у вигляді матеріальної допомоги, отримані фізичними особами за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), відображаються відповідним органом місцевого самоврядування у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «128».

Деякі особливості виправлення помилок у декларації

з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами, проставляється відмітка «Х».

У разі одночасного коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно (помилково) вказано код типу об’єкта нерухомості (загальну площу, ставку податку, або суми пільги тощо), як по житловій, так і нежитловій нерухомості платнику необхідно подати одну уточнюючу Декларацію з окремими розрахунками, що уточнюються, для об’єктів житлової (додаток 1) та нежитлової (додаток 2) нерухомості.

Наприклад, для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості:

● у розділі І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації заповнюється виправлена (правильна) інформація;

● у розділі ІІ «Уточнення податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації:

► у рядку 4 зазначається сума податкового зобов’язання з рядка 3 додатка 1 до Декларації, що уточнюється (або показник рядка 6 Декларації в редакції, що діяла до внесення змін наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897);

► рядок 5 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла недоплата. У рядку 5 зазначається сума нарахованих до збільшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 3 – рядок 4. Показник рядка 5 додатка 1 переноситься до рядка 5.2 табличної частини Декларації;

► рядок 6 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла переплата. У рядку 6 зазначається сума нарахованих до зменшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 4 – рядок 3. Показник рядка 6 додатка 1 переноситься до рядка 5.3 табличної частини Декларації;

► рядок 7 заповнюється, якщо заповнено рядок 5 додатка 1 до Декларації. У рядку 7 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: (колонки з 4 по 7 рядка 5) х 3 % або 5 %. Показник рядка 7 додатка 1 переноситься до рядка 5.4 табличної частини Декларації;

► у рядку 8 зазначається сума пені, нарахована на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із копійками) відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 ПКУ. Показник рядка 8 додатка 1 переноситься до рядка 5.5 табличної частини Декларації.

Аналогічно заповнюються уточнюючий додаток 2 до Декларації для об’єктів нежитлової нерухомості. При цьому:

► показник рядка 5 додатка 2 переноситься до рядка 6.2 табличної частини Декларації, показник рядка 6 додатка 2 переноситься до рядка 6.3 табличної частини Декларації;

► показник рядка 7 додатка 2 переноситься до рядка 6.4 табличної частини Декларації;

► показник рядка 8 додатка 2 переноситься до рядка 6.5 табличної частини Декларації.

У разі коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, лише по житловій чи нежитловій нерухомості заповнюється один розрахунок/додаток, що уточнюється, показники якого переносяться до Декларації.

Закон України № 466: зміни щодо повернення помилково сплачених коштів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), було внесено зміни, зокрема до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

– на поточний рахунок платника податків в установі банку;

– на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

– повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ).

Також, Законом № 466 п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого повернення у випадках, визначених законодавством, сум ПДВ, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.