Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Ми в інтернет-просторі

20.10.2020

Інтерфейс Електронного кабінету удосконалено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/437386.html повідомила наступне.

Державною податковою службою України з метою забезпечення широкого доступу платників податків до отримання електронних сервісів та поліпшення умов щодо реалізації платниками податків прав та обов’язків удосконалено інтерфейс Електронного кабінету.

Оновлений інтерфейс Електронного кабінету відповідає вимогам створення офіційних вебсайтів (вебпорталів) органів виконавчої влади, є доступним користувачам з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку, а також з різними комбінаціями порушень.

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету, яка відповідно до законодавства є відкритою, надається без використання кваліфікованого електронного підпису, до приватної частини – після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до служби підтримки за телефоном 0 800 501 007 (напрямок 0) або за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

на тему «Надання адміністративних послуг»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання адміністративних послуг».

Питання 1: Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, як подати заяву за формою № 1-РРО в електронному вигляді?

Відповідь: Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в податковому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (глава 2 розділу II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547 (далі – Порядок № 547).

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до податкового органу заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку № 547).

Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви за ф. №1-РРО в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО суб’єкт господарювання може подати через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua. Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису. У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за формою «J1311401 – Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО».

Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.

При заповненні реєстраційної заяви за ф. №1-РРО у розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО» платник обирає потрібну інформацію щодо сфери застосування РРО з довідника в спливаючому вікні за посиланням: «розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО»/«Пошук у довіднику»/«код» та «назва» сфери застосування РРО».

Питання 2: Який порядок переходу на спрощену систему оподаткування для платників єдиного податку першої – третьої груп?

Відповідь: Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Питання 3: Як отримати довідку про відсутність заборгованості в електронному вигляді для участі у тендері?

Відповідь: Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733.

Заява подається з використанням кваліфікованого електронного підпису в електронній формі на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

– обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи,

– найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано,

– позначку про отримання довідки в електронній формі.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Питання 4: Чи може фізична особа – підприємець надати запит на отримання довідки про доходи користуючись електронними сервісами ДПС України?

Відповідь: Сервіс Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими нормативно-правовими актами. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може надати лист (запит) на отримання довідки про доходи в електронному вигляді за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету до відповідного органу ДПС.

Форма такого листа має містити наступні реквізити:

– регіон в якому знаходиться орган ДПС;

– орган ДПС, до якого відправляється лист;

– тип документа;

– тематика звернення;

– короткий зміст листа;

– сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Запит на отримання довідки про доходи (далі – Запит) складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, а також предмет Запиту.

Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Питання 5: Чи мають змогу неприбуткові організації подати Заяву 1-РН через Електронний кабінет?

Відповідь: Неприбуткові організації мають змогу подати реєстраційну заяву за формою 1-РН (далі – Заява) з позначками «Реєстрація», «Зміни», «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій», зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (пункт 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 зі змінами та доповненнями).

Заяву в електронному вигляді платник створює у строки та відповідно до порядку, визначеному законодавством, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).

Засобами електронного зв’язку Заява в електронній формі подається до контролюючих органів за ідентифікатором форми J1310502, зокрема з використанням режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Протягом двох годин з часу отримання електронного документу платнику надсилається перша квитанція, а якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, платник повідомляється про результати такої перевірки.

За відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості, контролюючим органом друга квитанція не направляється.

У разі прийняття контролюючим органом за результатами розгляду Заяви рішення про відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або виключення неприбуткової організації з Реєстру, протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом Заяви платнику надсилається друга квитанція.

Платник зобов’язаний, зокрема, вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них КЕП і печатками платника та отриманих електронних документів з КЕП чи печаткою контролюючого органу. Зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.

Закон України № 786: щодо штрафів за порушення

граничних строків реєстрації податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що відповідно до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 01 січня 2017 по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних (далі – ПН) та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних (далі – РК) в ЄРПН, складених за:

► операціями, що звільняються від оподаткування ПДВ;

► операціями, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;

► операціями, що не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ;

► відповідно до ст. 199 ПКУ;

► відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ.

Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). У такому разі, контролюючий орган за місцем реєстрації платника ПДВ має здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням нових розмірів штрафів.

Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) вніс дві суттєві зміни у цю процедуру.

По-перше, зазначені правила щодо перегляду штрафних санкцій були уточнені. Встановлено, що період, за який у платника ПДВ є право на перегляд, розпочинається з 01 січня 2017 року і закінчується 22 травня 2020 року (тобто датою набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»).

По-друге, розмір нарахованих і неузгоджених штрафів знижено вдвічі від попередніх розмірів.

Так, штрафи становлять:

◄ у разі відсутності реєстрації ПН/РК– 2,5 % від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень;

◄ у разі несвоєчасної реєстрації ПН/РК – 1 % від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень.

Зміни, внесені Законом № 786 до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ набрали чинності з 08 серпня 2020 року.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ, яке платник ПДВ отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, такому платнику необхідно подати документи, керуючись п. 6 Порядку зупинення.

Застосування податкової соціальної пільги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 якого встановлено, що податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Підпунктом 169.2.3 пункту169.2 статті 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована.

Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи податкову декларацію з плати за землю

до контролюючих органів не подають

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми визначені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

У аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Реєстрація ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем

в органі ДПС не за місцем проведення торгівлі: наслідки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі ДПС, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання .

У разі реєстрації суб’єктом господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними виробами (тютюновими виробами) в органі ДПС за місцем реєстрації своєї реєстрації, а не за місцем торгівлі, то ст. 17 Закону № 481 не передбачено застосування штрафів за таке порушення.

Водночас такому суб’єкту господарювання необхідно здійснити реєстрацію ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) у загальному порядку в органі ДПС за місцем проведення торгівлі.

Відчуження земельної ділянки із свердловиною:

що з декларуванням рентної плати за спеціальне використання води?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), зокрема визначено первинних водокористувачі – суб’єктів господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі відчуження земельної ділянки з свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати.

При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу.

За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/ анулювання строку його дії.