ГоловнаНовиниГоловне управління ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Опубліковано Пт, 23/10/2020

Ми в інтернет-просторі

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

23.10.2020

Голова ДПС Олексій Любченко провів
зустріч з членами Представництва ЄС в Україні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/438113.html повідомила про наступне.
Реформування Державної податкової служби України та подальші кроки служби у напрями розбудови ІТ-складової обговорили Голова ДПС Олексій Любченко та керівник сектору «Належне урядування та демократизація» Представництва ЄС в Україні Ксав’є Камю. Учасниками зустрічі також були менеджер сектору «Управління державними фінансами» Представництва ЄС в Україні Єкатерина Яковлева та заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.
Експерти ЄС цікавилися, зокрема, станом реформування податкової служби, зокрема, у рамках переходу до єдиної юридичної особи.
Як відзначив Олексій Любченко, з травня податківцям довелося працювати надшвидкими темпами, щоб не тільки реалізувати задачі, поставлені Урядом, але й надолужити відставання як в надходженнях до бюджету, так і у впровадженні внутрішніх проектів, зокрема, ПРРО, електронної акцизної марки, єдиного казначейського рахунку тощо.
«Ми провели інституційну реформу, було оптимізовано роботу центрального апарату, переглянуто функції, скорочено кількість департаментів та призначено їх керівників. Також були призначені і керівники територіальних органів ДПС. Робота була побудована за чотирма блоками – адміністрування податків, контрольно-перевірочна робота, апеляція та правова робота, податкові сервіси та ІТ-напрям. Завдяки злагодженості дій ми отримали дієву структуру з фаховими працівниками, здатну на виконання найскладніших завдань»,– розповів Олексій Любченко.
Він також відзначив, що значного прогресу вдалося досягти в реалізації масштабної структурної реформи з переходу ДПС до єдиної юридичної особи.На сьогодні вже затверджено нову структуру територіальних органів. Всі обласні управління, Офіс великих платників податків та Інформаційно-довідковий департамент знаходяться на стадії ліквідації як юрособи. Значних змін, зокрема, зазнає обслуговування великих платників.
«Буде створено 5 центрів обслуговування великих платників – у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі. Це будуть так звані центри галузевої компетенції. Тобто кожен центр матиме свій галузевий сегмент і обслуговуватиме тих платників, які задіяні саме в цій сфері», – зазначив очільник ДПС.
Так, наприклад, центр обслуговування великих платників у Києві здійснюватиме податковий супровід підприємств паливно-енергетичного комплексу, фінансової, банківської, ІТ сфер та зв’язку, у Дніпрі –металургії, Одесі – зернової галузі тощо.
«Наше завдання – навчити керівників цих центрів обслуговування великих платників в межах своєї галузі розуміти проблеми підприємств з усієї України. І тоді у нас будуть інші показники роботи великого бізнесу», – наголосив Олексій Любченко.
Він також відзначив, що для забезпечення комплексного переходу на новий формат роботи ДПС активно співпрацює з представниками програми EU4PFM. Особлива увага приділяється розвитку ІТ-складової та системі управління персоналом. Водночас ДПС також очікує і на консультативну допомогу при  реалізації кроків Плану дій BEPS в Україні.
У свою чергу експерти ЄС відзначили масштабність проведеної реформи ДПС, її позитивні результати та запевнили у готовності надавати підтримку Державній податковій службі України в подальших кроках.

При реорганізації в єдину юрособу принципово,
щоб не було зайвих управлінських ланок, – Олексій Любченко

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна» розповів про зміни у структурі ДПС у зв’язку з переходом до єдиної юридичної особи.
Наразі вже затверджено нову регіональну структуру територіальних органів. Всі обласні управління, Офіс великих платників податків та Інформаційно-довідковий департамент знаходяться на стадії ліквідації як юрособи.
«Нова структура передбачає 31 територіальний орган, з яких 5 регіональних центрів обслуговування великих платників податків: Київ, Харків, Одеса, Львів, Запоріжжя та Дніпро. Найбільша кадрова ротація очікує Запоріжжя та Дніпро, а також Львів та Одесу. По Києву та Харкову менше всього питань, глобальних кадрових ротацій поки що немає, принаймні у рамках Офісу великих платників», – зазначив Голова ДПС.
Олексій Любченко, зокрема, підкреслив, що при реорганізації ДПС в єдину юридичну особу принциповим питанням є відсутність зайвих управлінських ланок.
Торкнулися зміни і центрального апарату податкової служби. Так, у структурі з’явиться департамент управління ризиками, який займатиметься виключно питаннями ПДВ та податку на прибуток. Буде створено і департамент податкових розслідувань.

«Це по суті керуюча компанія за п’ятьма регіональними центрами обслуговування великих платників. Її завдання – виявляти схеми та знаходити ухилення. Це буде виключно аналітичний підрозділ, який повністю займатиметься міжнародним оподаткуванням», – розповів Олексій Любченко.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/438035.html

Особливості оподаткування процентів за позикою, залученою від нерезидента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Міністерство фінансів України з метою правильності застосування норм податкового законодавства, висловило свою позицію стосовно питання щодо застосування положень п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141, пунктів 46 та 47 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині оподаткування процентів за позикою, залученою від нерезидента, у разі якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) (лист від 06.10.2020 № 11210-09-62/30767), яка полягає у наступному.
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-У1ІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797) було, зокрема, внесено зміни в частині оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів, які сплачуються резидентами за користування позиками або фінансовими кредитами. Закон № 1797 набрав чинності з 01 січня 2017 року.
Так, положеннями Закону № 1797 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доповнено новим п.п. 141.4.11, яким визначається, що доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов:
а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік) відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Також Законом № 1797 було доповнено підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ новими пунктами 46 та 47.
Так, пунктом 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ було встановлено, що звільняються від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів «б» і «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Проте з 01 січня 2018 року посилання на п.п. «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у п. 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ було виключено відповідно до Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245).
В свою чергу, п. 47 підрозділу 4 розділу XX ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування доходи, які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, з одночасним дотриманням усіх умов, визначених у п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Тож п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 та п. 47 підрозділу 4 розділу ПКУ передбачено одночасне дотримання усіх умов, за яких доходи у вигляді процентів за позикою та фінансовим кредитом, що сплачуються на користь нерезидента або уповноваженої ним особи, оподатковуються за заниженою ставкою податку або звільняються від оподаткування відповідно.
Таким чином, для застосування зниженої ставки податку з доходів нерезидента відповідно до п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ або звільнення від оподаткування цим податком на підставі пункту 47 підрозділу 4 розділу XX ПКУ мають бути дотримані усі умови, визначені п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, однією з яких є умова щодо країни податкової резиденції нерезидента та/або уповноваженої ним особи, якому виплачуються проценти за позикою або фінансовим кредитом.
Так, зокрема, відповідно до п.п. «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими нерезидентами не можуть бути резиденти юрисдикції, які на дату розміщення іноземних боргових цінних паперів включені до Переліку.
Слід зазначити, що на момент набрання чинності Законом № 1797 застосовувався перелік, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р. Це розпорядження втратило чинність 27.12.2017 з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977», якою затверджено новий Перелік.
Таким чином, у разі якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам після 31 грудня 2016 року, проценти, що сплачуються резидентами за користування такою позикою або фінансовим кредитом, згідно з п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 та п. 47 підрозділу 4 розділу XX ПКУ відповідно оподатковуються за заниженою ставкою податку або звільняються від оподаткування при одночасному дотриманні усіх умов, визначених п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
У разі якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року (включно) та залучені таким позичальником (кредитом) шліхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовий біржі, проценти, що сплачуються резидентами за користування позикою або фінансовим кредитом в період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року, звільняються від оподаткування відповідно до п. 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ при дотриманні умов, визначених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.4.11 п.у 141.4 ст. 141 ПКУ.
При цьому, починаючи з 01 січня 2018 року (з дати набрання чинності Законом № 2245), відповідно до п. 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування проценти, що сплачуються резидентами за користування позикою або фінансовим кредитом, які залучені позичальником (кредитором) шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, у тому числі при зміні позичальника (кредитора) за такою позикою або фінансовим кредитом, наданими резидентам до 31 грудня 2016 року (включно), при дотриманні умови, визначеної п.п. «б» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, а, отже, незалежно від країни податкової резиденції нерезидента та/або уповноваженої ним особи, якому виплачуються такі проценти.

Отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв
для малих виробництв виноробної продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що малі виробництва виноробної продукції – це суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі. що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.
Норми встановлені абзацом сорок дев’ятим ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481).
Малі виробництва виноробної продукції здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (частина двадцята ст. 2 Закону № 481).
Використання спирту при виробництві суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) малих виробництв виноробної продукції заборонено (частина перша ст. 12 Закону № 481).
Для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих виробництв виноробної продукції таким суб’єктом господарювання до ДПС подається заява на отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв із документами, визначеними Законом № 481, а саме:
► копіями засновницьких документів;
► копіями зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції вимогам законодавства (далі – Декларація);
► документом, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію у розмірі 780 гривень;
► договором з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
► документами, що підтверджують право користування відокремленими нежитловими приміщеннями (цехами, підвалами, ангарами), призначеними для здійснення господарської діяльності, що належать суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України та обладнанням для виробництва та розливу в споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових;
► інформацією щодо кодів згідно з УКТ ЗЕД на продукцію, яку планується виробляти.
Вищезазначені документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.
Копії документів, які складені двома та більше сторонами (суб’єктами господарювання) посвідчуються всіма сторонами.
Термін розгляду документів не пізніше 30 календарних днів з дня надходження заяви із документами.
Звертаємо увагу на поширені помилки у документах, а саме:
1. Відсутність інформації щодо кодів УКТ ЗЕД на виноматеріали та вина.
2. Декларація заповнена не повністю.
3. Інформація, зазначена у Декларації суперечить даним, зазначеним у інших документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
4. Відсутність відомостей про реєстрацію Декларації.
5. Згідно з даними податкового обліку та реєстрів суб’єкти господарювання зареєстровані в якості платника єдиного податку першої ‑ третьої груп.

Товари придбаваються у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ:
заповнення Таблиці даних платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник ПДВ має право подати до ДПС Таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).
Згідно з п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.
Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці.

Формування Звіту про підзвітні рахунки у рамках Угоди FATCA

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 12.08.2020 № 496, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.08.2020 за № 810/35093, затверджено Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (далі – Порядок).
Згідно з Порядком Звіт про підзвітні рахунки заповнюється латиницею та подається виключно в електронній формі одним XML-файлом, формат якого визначено у додатку 1 до Порядку, з дотриманням вимог щодо заповнення та подання XML-файлу, розміщених на вебсайті Служби внутрішніх доходів США (https://www.irs.gov/businesses/corporations/fatca-xml-schemas-and-business-rules-for-form-8966).
У разі відсутності у фінансового агента підзвітних рахунків у звітному періоді до ДПС через IDES надається звіт з нульовими даними відповідно до формату XML-файлу, визначеного додатком 1 до Порядку.
Звіт підписується особою, уповноваженою на надання звіту про підзвітні рахунки від імені фінансового агента та відповідальною за визначення політики, запровадження процедур FATCA та їх виконання.
Фінансові агенти також включають до звітів за 2015 – 2016 роки інформацію, зазначену у підпункті b пункту 1 статті 4 Угоди FATCA.
Звіт про підзвітні рахунки подається фінансовими агентами щорічно у термін до 01 вересня року, що настає за звітним (у 2020 році – до 01 грудня 2020 року).
Якщо останній день строку подання звіту про підзвітні рахунки припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Інформація, визначена у пунктах 5 та 6 Порядку, яка стосується звітних періодів з 2014 року по 2019 рік, подається окремими звітами до 01 вересня 2020 року (у 2020 році – до 01 грудня 2020 року).
ДПС направляє фінансовому агенту електронне повідомлення про прийняття звіту або про відмову у прийнятті звіту через його невідповідність встановленим вимогам із зазначенням необхідних змін або виправлень не пізніше п’яти робочих днів після отримання інформації, які виправляються протягом 10 робочих днів.
Далі ДПС надає інформацію, отриману від фінансових агентів, компетентному органу США до 30 вересня року, що настає за звітним (у 2020 році – до 31 грудня 2020 року).
Якщо за результатами звітності компетентний орган США повідомляє ДПС, що надана фінансовим агентом інформація не відповідає встановленим вимогам, ДПС повідомляє відповідного фінансового агента про виявлені невідповідності та необхідні зміни або виправлення, які виправляються протягом 30 календарних днів або повідомляє ДПС про причини ненадання виправленого звіту та очікувану дату його надання.
У разі самостійного виявлення фінансовим агентом у раніше поданому звіті про підзвітні рахунки помилок, невідповідностей або факту надання неповної інформації фінансовий агент надсилає до ДПС через IDES виправлений звіт.
Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п.п. 69.8.5 п. 69.8 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Звертаємо увагу, що п.п. 69.8.2 та п.п.69.8.4 п. 69.8 ст. 69 ПКУ передбачена відповідальність та підзвітність власників рахунків перед фінансовими агентами
Крім того, п. 118.4 ст. 118 ПКУ для фінансових агентів передбачена також відповідальність.
Порядок набрав чинності 25.08.2020 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України від 25.08.2020 № 66).

Операції за договорами управління майном податком на прибуток оподатковуються у загальному порядку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

ФОП –«загальносистемник» отримав кредит на розрахунковий рахунок:
чи виникає дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фінансовий кредит – кошти, що надаються банком – резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Норми встановлені п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання ФОП кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу такого суб’єкта господарювання.
При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

Контролюючий орган має право визначити
суми податку на нерухомість за три звітні податкові роки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.
Норми встановлені п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).
Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган має право визначити суми податку за три звітні податкові роки.

Перелік текстилю, під час реалізації якого застосовуються
РРО та/або програмні РРО, затверджено постановою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно абзацу тринадцятого п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО не застосовуються фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Перелік текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються РРО та/або програмні РРО (товарна номенклатура текстильних сировини, матеріалів, виробів та аксесуарів до них згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 634, яка набирає чинності з 01.01.2021.