Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Ми в інтернет-просторі

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

27.10.2020

На Дніпропетровщині встановлено факт реалізації
пального за відсутності відповідної ліцензії

Так, на цьому тижні податківцями Дніпропетровщини при проведенні перевірки суб’єкта господарювання «Х» встановлено реалізацію пального за відсутності відповідної ліцензії та несвоєчасно зареєстровані витратоміри – лічильники у встановленому порядку.
Також, розпорядником акцизного складу не подавались щоденні данні про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби.
За результатами вищезазначеної перевірки сума фінансових санкцій складає понад 700 тис. гривень.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність дотримання вимог діючого законодавства при здійснені операцій у сфері обігу пального та наявну відповідальність за його порушення.
Тож будьте обережні!

У країні заробітну плату отримують лише 11,6 млн осіб, – Олексій Любченко

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
На сьогодні в Україні заробітну платну отримують лише 11,6 млн осіб, з яких 2,1 млн – пенсіонери. Тобто 9,5 млн осіб утримують всю країну. Про це в інтерв’ю виданню «Новое время» заявив Голова ДПС Олексій Любченко.
Очільник ДПС розповів, що у Державному реєстрі фізичних осіб нараховується 44,1 млн осіб, з яких 37,6 млн – це громадяни, які перебувають на підконтрольній території України. Доходи, як свідчить статистика 2019 року, отримували 19,7 млн громадян, тобто 45 %.
«У нас економічно активне населення за класифікацією ООН (а це – 15-70 років) – близько 34,6 млн. З цієї категорії податкова не бачить на своїй карті України 5,6 млн осіб протягом останніх десяти років», – підкреслив Олексій Любченко.
На думку очільника податкової вирішити це питання можна за рахунок прив’язки декларування до механізму виборчого права та бюджетного процесу.
«Чому нам формують політику ті, хто десять років не сплачує податки. Людина ходить, голосує. Я проти. Це моя громадянська позиція. Хочеш

користуватися соціальними стандартами? Плати податки – і користуйся. Чому 11,6 млн осіб працюють сплачують податки, ще 1,8 млн зайняли активну позицію та стали підприємцями, а мільйони людей навіть не подумали про роботу, не кажучи вже про податки», – наголосив Олексій Любченко.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/438362.html

Як перевірити легальність алкогольного напою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/438440.html повідомила наступне.
Алкогольна продукція досить популярна серед фальсифікаторів. Правоохоронцями регулярно виявляються підпільні цехи з виробництва підробленого алкоголю, подробиці виготовлення якого інколи жахають. До того ж обіг на ринку нелегальної продукції створює нечесну конкуренцію по відношенню до сумлінних платників та завдає значних втрат бюджету у вигляді несплачених податків.
Тож, як перевірити легальність алкогольного напою?
На легальній алкогольній продукції має бути наявна марка акцизного податку. Це підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України.
Марка є бланком суворої звітності і захищена спеціальними елементами захисту, які не можливо підробити. Звісно, махінатори не полишають спроб обійти цю перешкоду і намагаються створювати підробки. Розуміючи це, податкова служба розробила спеціальний електронний сервіс, який дозволяє споживачам швидко перевірити легальність марки, а отже – і алкогольного напою.
Акцизна марка для алкогольних напоїв містить два штрихкоди. Це – двомірний штрих-код швидкого реагування (QR-код) та лінійний штрих-код.
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
QR-код – інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб – код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб – підприємців – код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також посилання на вебресурс для перевірки марки.

Саме за допомогою QR-коду споживачі можуть швидко виявити підробку, скориставшись своїми гаджетами. Для цього на мобільний пристрій повинна бути встановлена програма, яка зчитує QR-коди. Для прикладу, такі додатки можна знайти та завантажити безкоштовно за допомогою GooglePlay або AppStore.
Під час сканування QR-коду мобільним пристроєм, який нанесено на марку акцизного податку, здійснюється перехід на вебресурс https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark для миттєвої перевірки марки. Тобто платник через кілька секунд отримає інформацію про суб’єкта господарювання, який отримав марку акцизного податку, та дату її видачі.
У разі неможливості зчитування QR-коду за суб’єктивними причинами (розірвано код, зам’ято тощо), або за відсутності необхідного функціоналу на гаджеті, інформацію можна перевірити і в ручному режимі.
Для цього потрібно увійти до відкритої частини Електронного кабінету за посиланням www.cabinet.tax.gov.ua, або скориставшись вебпорталом ДПС (www.tax.gov.ua). Там, у розділі «Реєстри» обрати сервіс «Пошук акцизної марки» та заповнити зазначені поля.
Так, у полі «Вид марки» потрібно обрати значення «Нового зразка» для марки, яка містить QR-код (тобто нового зразка, що запроваджений з 01.05.2020), або відповідний вид позначення марки для старого зразка.
У полі «Серія марки» –серію, яка складається з комбінації чотирьох великих літер англійського алфавіту.
У полі «Номер марки» – номер марки, який складається з шести цифр.
Далі кнопка «Пошук».
Після цього висвітлюється назва суб’єкта господарювання та його код ЄДРПОУ, якому було видано зазначену одиницю марки акцизного податку.
Для зручності користувачів та полегшення введення необхідних реквізитів після зазначення виду марки з’являється її зразок, де графічно зображено місце знаходження реквізитів марки, які необхідно ввести для пошуку.

Якщо інформація про суб’єкта господарювання у сервісі відсутня, це може свідчити про фальсифікований товар. У такому випадку громадянин може повідомити про це податкову службу письмово на адресу infozvit@tax.gov.ua або за телефоном 0800 501 007.
Після розгляду такого звернення ДПС проводить відповідну перевірку. У разі підтвердження порушення суб’єктом господарювання вимог щодо маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів марками акцизного податку, до нього застосовуються фінансові санкції, передбачені ч.2.ст.17 Закону України № 481. Порушникам загрожує штраф у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.
ДПС закликає громадян бути уважними та обирати якісну та легальну продукцію для споживання.

Податковий календар на 28 жовтня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що
28 жовтня 2020 року, cереда, останній день сплати:

єдиного внеску гірничими підприємствами за вересень 2020 року.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з метою надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та які мають намір використовувати або використовують програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) інформує, що інформаційну допомогу з питань реєстрації та застосування ПРРО можливо отримати за допомогою інструкцій з встановлення та налаштування ПРРО, які розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/,

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/,

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/,

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/

Телефон посадової особи ДПІ, відповідальної за надання допомоги та консультування розміщено за посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti/ «Перелік контактних телефонів для надання консультацій про застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій».

Задекларовано від’ємне значення в рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ: чи зменшиться сума податкового боргу з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму, обчислену за формулою, визначеною п. 2001. 3 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах – SНаклВид – SВідшкод – SПеревищ,

де, зокрема: SВідшкод – загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п.п. 4 п. 5 розділу V Порядку № 21 на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядок 20.1 зараховується сума від’ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ).
Отже, якщо суб’єктом господарювання самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від’ємного значенням з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.

Про порядок обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі отримання об’єкта житлової нерухомості у спадщину

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) спадкування – перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п. 1 ст. 182 ЦКУ).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦКУ).
Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Тобто для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, в якому вона набула право власності.

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску законодавством не передбачено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 43, ст.248)
{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 465-IX від 16.01.2020}
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами) такі зміни:
{Пункт 1 розділу I виключено на підставі Закону № 465-IX від 16.01.2020}
2. У частині другій статті 6:
пункт 1 доповнити словами “до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску”;
{Абзац другий пункту 2 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}
пункт 4 викласти в такій редакції:
“4) подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування”.
{Абзац четвертий пункту 2 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}
3. Пункт 4 частини другої статті 12 викласти в такій редакції:
“4) за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлює форми, порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку)”.
4. У статті 17:
частину другу викласти в такій редакції:
“2. Між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійним фондом, які ведуть Державний реєстр, та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування”;
абзац другий частини п’ятої викласти в такій редакції:
“Обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушення законодавства про працю, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в порядку, затвердженому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення”;
абзац перший частини шостої викласти в такій редакції:
“6. Інформація з реєстру страхувальників Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування”.
5. Абзац перший частини першої статті 18 викласти в такій редакції:
“1. Джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду від”.
6. У статті 19:
абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
“Реєстр страхувальників формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, користувачами цього реєстру є Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування”;
частину третю викласти в такій редакції:
“3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті дані з реєстру страхувальників про взяття на облік страхувальника”.
7. Частину першу статті 21 викласти в такій редакції:
“1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійний фонд забезпечують захист інформації Державного реєстру відповідно до законодавства”.
8. Частину другу статті 23 викласти в такій редакції:
“2. Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування зобов’язані надавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості про свої рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування на них страхових коштів та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Пенсійний фонд, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюють обмін інформацією у випадках, передбачених цим Законом. Порядок здійснення такого обміну визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування”.
9. У статті 25:
пункт 7 частини одинадцятої викласти в такій редакції:
“7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 Податкового кодексу України”;
абзац третій частини чотирнадцятої викласти в такій редакції:
“Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов’язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки”.
{Абзац п’ятий пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}
10. У статті 26:
абзац третій частини першої викласти в такій редакції:
“неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку)”;
абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
“3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за розголошення інформації про застрахованих осіб, невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків, визначених цим Законом, несуть відповідальність згідно із законом”.
11. Абзац другий пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” викласти в такій редакції:
“Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням із фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування”.
{Пункт 12 розділу I виключено на підставі Закону № 465-IX від 16.01.2020}
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року.
2. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з набранням чинності цим Законом шляхом:
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
Установити, що з 1 січня 2021 року зазначені у цьому пункті нормативно-правові акти до їх приведення у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Президент України
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
19 вересня 2019 року
№ 115-IX

Голос України від 25.09.2019 № 183
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 43, ст.249)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:
1. У статті 46:
абзац перший пункту 46.1 після слів “суми утриманого та/або сплаченого податку” доповнити словами “а також суми нарахованого єдиного внеску”;
в абзаці четвертому пункту 46.6 слова “декларування відрахувань до соціальних фондів та” виключити.
2. У статті 51:
назву викласти в такій редакції:
“Стаття 51. Подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску”;
пункт 51.1 викласти в такій редакції:
“51.1. Платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу”.
3. У пункті 119.2 статті 119:
абзац перший викласти в такій редакції:
“119.2. Неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого з них податку, суми нарахованого єдиного внеску, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення податкових зобов’язань платника податку, зменшення сум єдиного внеску та/або до зміни платника податку (застрахованої особи)”;
абзац п’ятий викласти в такій редакції:
“Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого з них податку, суми нарахованого єдиного внеску, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу”.
4.  У статті 176:
назву викласти в такій редакції:
“Стаття 176. Забезпечення виконання податкових зобов’язань та зобов’язань з єдиного внеску”;
у пункті 176.2:
абзац перший після слів “податкових агентів” доповнити словами “та платники єдиного внеску”;
підпункт “б” викласти в такій редакції:
“б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку”.
5. Абзац перший пункту 177.11 статті 177 доповнити словами “а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону”.
6. Пункт 178.7 статті 178 доповнити словами “в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону”.
7. У статті 296:
абзац перший пункту 296.2 доповнити словами “а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників”;
пункт 296.3 доповнити абзацом другим такого змісту:
“Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників”.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року.
2. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2021 року привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Президент України
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
19 вересня 2019 року
№ 116-IX

Голос України  від 25.09.2019  № 183
На сайті Верховної Ради з’явилися тексти законів щодо запровадження єдиної звітності з ЄСВ та ПДФО:
від 19.09.2019 р. №115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб»;
від 19.09.2019 р. №116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».
Обидва закони опубліковані в “Голосі України” №183 за 25.09.2019 р. і наберуть чинності з 1 січня 2021 року. Отже, нову єдину звітність з ПДФО та ЄСВ вперше потрібно буде подавати за І квартал 2021 року.

Звітування роботодавцями
Згідно з оновленим п. 51.1 ПКУ, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники ЄСВ, зобов’язані подавати ДПС у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого ЄСВ, з розбивкою по місяцях звітного кварталу. Це стосується всіх роботодавців.
У пп. 176.2 ПКУ також уточнено, що такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Зауважимо, що в норми ПКУ про військовий збір зміни не вносяться. Але наразі за п. 1.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 ПКУ. А за ст. 176 ПКУ обов’язком є й подання звітності. Тож скоріш за все рядки про військовий збір з’являться й у новій звітності.

Якою буде форма звіту?
Склад і форму самої звітності Мінфіну ще слід буде розробити.
Вона поєднуватиме інформацію про ПДФО, ВЗ та ЄСВ і матиме статус податкової декларації.

Звітування ФОПів
Фізособи-“єдинники” 1 та 2 групи у річній декларації з єдиного податку будуть відображати також відомості про суми ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого за себе в порядку, визначеному законом для даної категорії платників. А от фізособи-“єдинники” 3 групи будуть відображати суми нарахованого та сплаченого ЄСВ у делкарації з єдиного податку за IV квартал.
Фізособи-“загальники” суми ЄСВ будуть відображати в декларації про майновий стан при звітуванні за рік.

Накладання штрафів
Штрафи у розмірі 510 та 1020 грн будуть накладатися за неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками нової звітності, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення податкових зобов’язань платника податку, зменшення сум єдиного внеску та/або до зміни платника податку (застрахованої особи).
Раніше ці штрафи застосовувалися при уточненні ф. №1ДФ у випадках, коли вони призводили до збільшення податкових зобов’язань з ПДФО.