Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Ми в інтернет-просторі

11.11.2020

До відома суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та імпорт тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

ДПС подовжено терміни подання попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку (J(F)1314302) на січень 2021 року до 11 листопада 2020 року (включно).

Такі зміни запроваджено у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 29 жовтня 2020 року № 1037, яка оприлюднена 03.11.2020, та враховуючи стислі терміни подання попередньої заявки-розрахунку.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440471.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Михайло Тітарчук: Наше завдання – упередити появу податкового боргу шляхом стимулювання платників до самостійної сплати зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440499.html повідомила.

Роками панує тенденція лише зростання податкового боргу. Це свідчить про те, що підходи, які використовувались Державною податковою службою України раніше, втратили свою актуальність та потребують удосконалення. Про це розповів заступник Голови ДПС Михайло Тітарчук у своєму блозі в інтернет-виданні «Ліга. Блоги».

За його словами, на сьогодні до зведеного бюджету не надійшло майже 122 млрд гривень через несплату узгоджених платниками зобов’язань перед бюджетами. Для порівняння, практично видатки на ту ж суму в державному бюджеті 2020 року було заплановано витратити на оборону, або на охорону здоров’я.

«За період з початку 2020 року до 01 жовтня 2020 року податковий борг зменшився на 3,2 млрд гривень. Така динаміка безумовно позитивна. Тим більше, що однією з основних причин появи таких боргів цього року стала пандемія коронавірусу, яка торкнулась і України – за рахунок призупинення господарської діяльності в період дії жорсткого карантину», – розповів Михайло Тітарчук.

Чимала частина податкових боргів сьогодні зосереджена в державному секторі економіки – станом на початок жовтня несплата такими суб’єктами господарювання складає 18,7 млрд гривень (понад 15 % від загальної суми боргу). Найбільший борг сформували суб’єкти, які підпорядковуються Міністерству енергетики України, – 11,51 млрд гривень.

При цьому кількість боржників – юридичних осіб значно менше кількості фізичних осіб, хоча сума їх боргу, навпаки, значно вища. Так, 191,8 тис. юридичних осіб заборгували бюджетам 117,1 млрд грн, а 3686,6 тис. фізичних осіб – 8,9 млрд гривень.

«Втім, сьогодні ми вже можемо говорити про певну позитивну динаміку. За 9 місяців 2020 року Службі вдалось забезпечити 7,27 млрд гривень надходжень в рахунок погашення боргу до зведеного бюджету. І що показово, останнім часом спостерігається підвищення рівня свідомості платників податків, адже майже 90 % з цих надходжень – це самостійна сплата боргу без застосування, так званих, «жорстких» методів стягнення (продажу майна боржників, що перебуває у податковій заставі, блокування рахунків тощо)», – наголосив Михайло Тітарчук.

На думку заступника Голови ДПС, тенденція зростання податкового боргу протягом багатьох років свідчить про лояльність українського законодавства по відношенню до несумлінних платників податків і відсутність у законодавстві дієвих інструментів стягнення такого боргу.

Враховуючи ці проблеми, Державна податкова служба розробила проєкти взаємопов’язаних Законів України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо удосконалення процедури погашення податкового боргу), які направлено на погодження до Міністерства фінансів України. Основні зміни стосуються, зокрема:

– збільшення до економічно обґрунтованого розміру мінімального розміру податкового боргу (з 1020 грн до 2210 грн) для направлення податкової вимоги, застосування податкової застави, строку давності;

– списання штрафних санкцій та пені у разі сплати основної суми податкового боргу юридичними особами протягом 3 місяців, фізичними особами – 6 місяців;

– збільшення строку давності для стягнення податкового боргу з 3 років (1095 днів) до 6 років (до 2190 днів);

– започаткування реалізації заставного майна боржників через систему електронних торгів «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ»;

– розкриття банківської таємниці з рахунків боржника у банках.

Ухвалення таких змін надасть податковим органам дієві інструменти як для погашення податкового боргу та зменшення його загального розміру, так і покращення платіжної дисципліни у несумлінних платників податків.

Щодо удосконалення порядку списання банком коштів з рахунків платників податків – боржників, то логічним кроком має стати внесення змін в банківське нормативне регулювання, яке передбачатиме розкриття банківської таємниці, а також започаткування інформаційної взаємодії податкових органів та банків щодо інкасових доручень в електронній формі, що дасть змогу списання коштів боржника з банківського рахунку та спрямування в бюджет в рахунок погашення боргу.

«Звісно, головна мета Служби – не просто стягнути наявний податковий борг, а, насамперед, упередити його появу шляхом стимулювання платників податків до самостійної сплати зобов’язань. Саме за цим напрямом ми сьогодні й працюємо, шляхом отримання міжнародного досвіду від Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (Intra-European Organisation of Tax Administrations), найкращих світових практик за рекомендаціями, наданими експертами Офісу технічної допомоги Казначейства США, залучаючи до консультацій міжнародних експертів Програми з управління державними фінансами EU4PFM», – підкреслив Михайло Тітарчук.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Закон України № 466: штрафні санкції за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 120.7, відповідно до якого неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії:

► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії –

► тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» – «з» п.п. 39².5.3 п. 39².5 ст. 39² ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній –

► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² ПКУ, –

► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 39² ПКУ, –

► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та підтверджувальних документів, передбачених ст. 39² ПКУ.

Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом, –

► тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Якщо помилки вплинули на фінансовий результат до оподаткування

податком на прибуток підприємств, звітність коригується

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (ст. 50.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПКУ).

Якщо виправлення помилок впливає на дохід і фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та як наслідок – на показник об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, то такий платник податків здійснює виправлення показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств шляхом подання або уточнюючого розрахунку, або у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період за чинною на день їх подання формою.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Сучасне дистанційне спілкування з контролюючими органами –

електронний документообіг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сьогодні платники податків все більш активно користуються електронними сервісами ДПС України, і зокрема, Електронним кабінетом.

Нагадуємо, що 01.09.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ № 261).

Наказом № 261 оновлено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку платник може бути відключений від електронного документообігу з ДПС.

Є декілька причин, за яких відбувається відключення платника від електронного документообігу, а саме:

► після отримання ДПС інформації від державного реєстратора про зміну керівника (у цьому випадку здійснюється автоматичне припинення дії електронного договору);

► закінчення терміну дії електронного цифрового підпису (ЕЦП) керівника;

► електронний документ підписаний ЕЦП, термін дії якого минув.

Звертаємо увагу, що ЕЦП діяв до 07.11.2020.

Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) було введено поступовий перехід на кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП). Платники податків мали можливість повноцінно використовувати ЕЦП протягом двох років з моменту набуття чинності нових норм, встановлених Законом № 2155 та замінити ЕЦП на КЕП.

Для відновлення електронного документообігу з контролюючим органом достатньо надіслати до податкового органу будь-який електронний документ за електронним підписом керівника.

При цьому для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано таке право підпису на підприємстві, платнику податків необхідно окремо направити повідомлення про КЕП на уповноважених осіб за підписом керівника.

За умови делегування керівником (першою особою) права підпису, з направленням до ДПС повідомлення про КЕП, підприємство отримає можливість у подальшому направляти електронну звітність за підписом уповноважених осіб.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Обчислення та сплата транспортного податку юридичною особою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Про порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Звертаємо увагу, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Крім того, сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua