Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
Ми в інтернет-просторі
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
15.12.2020
Розпочала роботу Науково-консультативна рада ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко взяв участь в установчому засіданні Науково-консультативної ради ДПС.
«Для податкової служби є актуальним питання злагодженості у розбудові та впровадженні податкової культури європейського зразка на засадах партнерства держави та бізнесу, тобто підвищення функціональності податкової системи», – зазначив Олексій Любченко.
За його словами, рішення щодо створення Науково-консультативної ради ДПС було прийнято з метою сприяння ефективності наукової, науково-технічної політики у податковій сфері, розширення перспектив розвитку податкової служби. До вдосконалення роботи цього органу залучено провідних науковців і висококваліфікованих фахівців.
Науково-консультативна рада матиме статус консультативно-дорадчого органу ДПС з питань надання наукових консультацій у податковій сфері.
«Розвинення інституційної спроможності державної податкової служби без залучення та використання наукового потенціалу не є можливим. Квінтесенція такого потенціалу і буде, маємо надію, новостворена Науково-консультативна рада», – підкреслив Олексій Любченко.
Учасники засідання провели широку дискусію щодо важливості долучення експертів та науковців до розгляду напрямів реформування податкової сфери, зокрема, впровадження корисних наукових досліджень у роботу податківців. Така співпраця й передбачена положенням про Науково-консультативну раду.
Зокрема, одне з головних завдань цього консультативного органу – надання науковообґрунтованих пропозицій та консультацій, спрямованих на реалізацію державних програм і рішень у податковій сфері, а саме:
– розгляд концептуальних завдань;
– аналіз та вирішення найважливіших наукових, науково-технічних проблем та проведення досліджень;
– надання пропозиції щодо нормативних документів, обговорення проєктів найважливіших з них;
– розробка рекомендацій та пропозицій щодо напрямів діяльності ДПС.
Під час заходу було затверджено склад Науково-консультативної ради ДПС та Положення про Науково-консультативну раду ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444879.html
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Євген Олейніков: Відшкодування ПДВ не може бути предметом маніпуляцій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444878.html повідомила наступне.
Стан відшкодування податку на додану вартість у поточному році та заходи ДПС щодо запобігання застосуванню протиправних схем у цій сфері стали основними темами брифінгу заступника Голови ДПС Євгена Олейнікова та начальника Головного управління ДПС в Одеській області Юлії Шадевської.
Як відзначив Євген Олейніков, протягом січня – листопада поточного року платниками податків сплачено до бюджету 236,9 млрд грн ПДВ. За вказаний період минулого року ця сума склала 218,4 млрд гривень. Після відшкодування податку в бюджеті залишилося (сальдо) в минулому році – 76 млрд грн, у поточному – 108 млрд гривень.
Зростання показників відбувалося послідовно. Так, у вересні цього року був забезпечений рівень надходжень, який передбачає чинний закон про державний бюджет, у жовтні – перевищено річні показники 2019 року, у листопаді – рівень надходжень перевищив той початковий показник, який був закладений в державний бюджет на 2020 рік без урахування подальших карантинних скорочень.
При цьому, як наголосив Євген Олейніков, для податкової важливим є не тільки, скільки коштів надійшло до бюджету, але й інструменти і ціна таких надходжень.
«Ми добре розуміємо, що податки сплачують платники. Державна податкова служба лише виступає адміністратором. І від того, як ми визначаємо свої завдання і застосовуємо інструменти в цілому, залежить в подальшому і ціна для економіки, ціна для платників, ціна для держави тих коштів, які отримуються в систему публічних фінансів», – підкреслив заступник Голови ДПС.
Протягом січня – листопада 2020 року платникам було відшкодовано 128,7 млрд гривень. При цьому заявка до відшкодування склала 122,2 млрд грн, перехідний залишок з минулого року – 4,3 млрд гривень. Тобто сума відшкодованого ПДВ перевищила суму заявки на відшкодування разом із залишками попереднього періоду на 2,2 млрд гривень.
У минулому році сума заявленого до відшкодування ПДВ з урахуванням перехідного залишку з 2018 року складала 146,2 млрд гривень. Платникам було відшкодовано 142,1 млрд гривень.
«Одна з принципових позицій ДПС – відшкодування не може бути предметом для маніпуляцій. Відшкодування не є джерелом поповнення бюджету. Це – кошти платників. І найкраща допомога, яку ми можемо надати в умовах карантину, – швидко виконати адміністративні дії, переконатися у законності відшкодування, прийняти відповідні рішення і забезпечити платникам своєчасне повернення їх обігових коштів», – підкреслив Євген Олейніков.
Він також нагадав, що податкова служба працює в карантинних умовах, які передбачають значні адміністративні обмеження. Так, за його словами, з інструментарію для адміністрування ПДВ у податківців залишалися лише перевірки при відшкодуванні і моніторинг реєстрації податкових накладних. Саме в цих напрямах активно працювали в податковій службі. Завдяки цьому, значно зросла податкова ефективність, тобто відношення сплачених податків до бази їх нарахування.
Також на зростання надходжень вплинули і припинені схеми зловживання з ПДВ.
Так, нещодавно в Одесі припинено функціонування схеми з формування податкового кредиту з ознаками фіктивності та, відповідно, заявки на відшкодування ПДВ. В Одеській області систематично працювала група компаній, які заявили до відшкодування близько 1,1 млрд гривень. При цьому такий податковий кредит був сформований залишками нібито непроданих товарів. Деякі з них за даними, наданими платником, перебували на складі більше, ніж півтора роки. Для перевірки реальності заявлених сум правоохоронцями було проведено перевірку складських приміщень, де мав зберігатися товар. Натомість, як з’ясувалося, жодного заявленого товару там не було, більше того, ці склади виявилися взагалі не придатними для його зберігання. Завдяки злагодженій роботі НАБУ та ДПС було упереджено незаконне відшкодування 800 млн гривень.
«Податкова служба і надалі буде використовувати всі інструменти для того, щоб ефективно протидіяти формуванню сумнівного податкового кредиту. Інформувати про це правоохоронні органи, з якими ДПС активно взаємодіє. Завдяки цій співпраці було напрацьовано і правові прийоми, які ми використовуємо, для того щоб захистити чесних платників, систему суспільних фінансів, кошти платників податків від злочинних посягань», – підкреслив Євген Олейніков.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Затверджено Порядок звернення та надання у 2020 році одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Кабінет Міністрів України постановою від 09 грудня 2020 року № 1233 «Деякі питання надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова № 1233) затвердив Порядок звернення та надання у 2020 році одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок).
Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон).
Крім того Постановою № 1233 встановлено, що інформація про осіб, яким надавалася соціальна підтримка, передбачена Законом, та періоди її надання обліковується в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування на підставі відомостей органів, що надавали відповідну соціальну підтримку. Структура та формат інформації, що передається, механізм та канали інформаційного обміну, процедури взаємодії інформаційних систем, обліку інформаційних файлів визначаються органами, що надавали соціальну підтримку, разом з Пенсійним фондом України.
Постанова № 1233 розміщена на єдиному вебпорталі органі виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Пиво належить до підакцизних товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Норми встановлені п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пиво належать до підакцизних товарів (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Нормами п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
При цьому п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлені ставки акцизного податку, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД, а саме:
Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД |
Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД | Одиниця виміру | Ставка податку |
2203 00 | Пиво із солоду (солодове) | гривень за 1 літр | 2,78 |
Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка акцизного податку становить 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Податковий календар на 16 грудня 2020 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
16 грудня 2020 року, середа, останній день подання:
– заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2021 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
– заяви про перехід на іншу групу платника єдиного податку.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Закон України № 1072: внесено зміни до порядку списання сум недоїмки
з єдиного внеску для самозайнятих фізичних осіб,
які фактично не здійснювали діяльність з 01 січня 2017 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) внесено зміни, зокрема до пункту 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 2464).
Так, внесеними Законом № 1072 змінами фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиного внеску), а також штрафів і пені на виконання вимог Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786).
Коло суб’єктів, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Однак встановлюється новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – заява подається до 01 березня 2021 року. Таким чином, всі хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений Законом № 786 (який сплив 31 серпня 2020 року), зможуть це зробити.
Закон № 1072 врегулював питання списання недоїмки з єдиного внеску тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі законів № 592 та № 786 у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена в періоді з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року.
Таким платникам не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи здійснять списання на підставі документів, які були подані раніше, на підставі законів № 592 та № 786.
Всі інші суб’єкти (які не зверталися раніше, або яким було відмовлено у списанні через недотримання вимог до обов’язкових документів, необхідних для списання відповідно Закону № 2464) можуть звернутися до контролюючих органів у наступному порядку.
Підлягають списанню у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року суми недоїмки, нараховані фізичним особам підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо дотримано такі умови:
► такими платниками у відповідних місяцях періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, якщо до 01 березня 2020 року подано необхідні документи, а саме:
а) для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):
- заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця (якщо така заява не подавалася раніше);
- заяву про списання заборгованості та звітність відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше або була подана з помилками). Цю норму слід розуміти таким чином, що подана фізичною особою звітність має обов’язково відображати дані за період з 01 січня 2017 року до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності включно у зазначеному періоді, який закінчується 01 грудня 2020 року. Фізичній особі не потрібно звітувати за період після дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, оскільки в такому проміжку часу вона вже не вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону № 2464 на підставі даних, одержаних контролюючим органом від Державного реєстратора;
б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності):
- заяву про списання заборгованості;
- заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску (якщо така заява не подавалася раніше) та звітність відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше, або була подана з помилками).
Якщо зазначені особи вже зверталися до контролюючих органів із заявою про зняття з обліку раніше, то звітність має охоплювати період з 01 січня 2017 року до дати подання заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску. Якщо ж така заява подається вперше після 30 листопада 2020 року, то звітність подається за період до 01 грудня 2020 року. Зазначена письмова заява про списання заборгованості подається на ім’я начальника відповідного територіального управління ДПС у довільній формі.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Обчислення рентної плати за спеціальне використання води
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту (рентна плата) – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання .
Норми визначені п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі, виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».