ГоловнаНовиниГоловне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує!

Опубліковано Ср, 02/06/2021

У 2021 році податкова служба надала майже 2 млн адміністративних послуг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Протягом січня – квітня 2021 року Державна податкова служба надала майже 2 млн адміністративних послуг платникам податків.

Однією з популярних серед 137 адміністративних послуг, які надає податкова, стала, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – квітня 2021 року було надано майже 455 тис. таких послуг.

Майже 880 тис. платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано 90,6 тис. таких довідок.

Крім того, протягом вказаного періоду було зареєстровано майже 139,2 тис. платників єдиного податку та надано майже 141,2 тис. витягів з реєстру платників єдиного податку.

Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – надано 95,8 тис. таких послуг.

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). У 2021 році фахівцями Контакт-центру надано 71,9 тис. консультацій із зазначених питань.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/471887.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Для переміщення пального транспортним

засобам необхідно мати статус акцизного складу

 

Протидія нелегальному ринку обігу пального в пріоритеті задач, поставлених Урядом України. Ефект від його ліквідації для економіки країни буде значний, адже виведення в правове поле нелегальних АЗС – це додаткові надходження до бюджету.

У 2021 році в сфері обігу паливо-мастильних матеріалів фахівцями податкової служби Дніпропетровщини проведено 48 перевірок АЗС на території Дніпропетровській області. За результатами вжитих заходів встановлено порушень податкового законодавства на загальну суму 7,2 млн гривень.

У ході проведення перевірок встановлено 15 АЗС, якими подано до органів ДПС недостовірні дані в документах на право отримання відповідних ліцензій на роздрібну торгівлю пальним. На підставі матеріалів перевірок 15 ліцензій анульовано.

Податковим законодавством встановлена відповідальність для суб’єктів господарювання, які порушують встановлені законодавчі норми при реалізації пального.

Так, Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що транспортні засоби, які набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий     (п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 ПКУ).

Переміщення пального транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН), складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється.

У разі виявлення фактів переміщення пального з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у ЄРАН, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають таке пальне та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію) (п. 228.3    ст. 228 ПКУ).

Функціонування нелегальних АЗС негативно впливає безпосередньо на місцевий бюджет області і наносить колосальний збиток усій економіці України.

Податкова служба Дніпропетровського регіону за активний діалог з бізнесом задля побудови цивілізованого паливного ринку. Наша спільна мета – подолання тіньового сектору у цій галузі, забезпечення динамічного зростання надходжень до бюджету і його конвертація у соціально відчутний результат, направлений на захист споживачів від контрафактної і небезпечної продукції.

На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Ганна Чуб: У платників до 10 червня 2021 року є час для списання штрафних санкцій і пені у разі сплати основної суми боргу

 Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) передбачена можливість для платників податків скористатися процедурою списання штрафних санкцій та пені. (підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 23).

Згідно з процедурою, у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами протягом шести місяців від дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі до 10 червня 2021 року, списуються штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу.

Тобто, штрафні санкції і пеня, пов’язані зі сплатою такого податкового боргу, не будуть застосовуватися, а нараховані будуть відкориговані до нульових показників.

Норма п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ розповсюджується на платників податків, які станом на 01 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням:

▼ великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним           п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

▼ осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

▼ осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

▼ банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

▼ осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

▼ осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Платнику податків, який бажає скористатись пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем обліку його податкового боргу із заявою про такий намір та забезпечити протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 погашення грошовими коштами основної суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на     01 листопада 2020 року, та своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань.

Штрафні санкції та пеня будуть списані, якщо:

▼ основна частина податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням) погашена платником податків грошовими коштами;

▼ це погашення здійснене протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 (тобто з грудня 2020 року до 10 червня 2021 року);

▼ та за умови, що платник податків забезпечує своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань із загальнодержавних та місцевих податків.

При цьому, черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу, визначена п. 87.9 ст. 87 ПКУ, застосовується.

Тобто, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, у разі, якщо всі умови п. 23 підрозділу 10 розділу ПКУ виконано, розрахунки проведено у термін до 10 червня 2021 року – штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не застосовуються і не нараховуються.

За результатами проведеної роботи до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 67 заяв від платників податків, які виявили бажання скористатися можливістю списання штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем та сплати у повному обсязі поточних зобов’язань.

У результаті розгляду матеріалів по 34 заявам платників податків списано штрафних санкцій і пені, які залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, що обліковувався станом на 01 листопада     2020 року, на загальну суму 11,2 млн гривень.

Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Якщо при імпорті товарів сума ПДВ не була включена до складу податкового кредиту , то платник має можливість подати уточнюючий розрахунок

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника ПДВ, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Норми встановлені п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Отже, у разі якщо платником ПДВ при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2021 завершилась 01.05.2021.

Платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) необхідно сплатити зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

У 2021 році граничний строк сплати для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність припадає на 02 серпня 2021 року .

Платник ПДФО – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Звертаємо увагу, що за несвоєчасну сплату податку (збору) відповідальність передбачена ст. 124 Податкового кодексу України.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Про коригування фінансового результату до оподаткування  за операціями з цінними паперами

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що при визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлені п. 141.2    ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

► на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

► на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Нормами п.п. 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

► на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (п.п. 141.2.4 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п.п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються на:

1) операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;

2) операції РЕПО, операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними;

3) операції з деривативами.

Довідково: операція РЕПО – операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО (п.п. 14.1.167 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду (року): декларування екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та чинному на час її подання.

Норми визначені п. 48.1 ст. 48 ПКУ.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Отже, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Норми встановлені п. 291.3 ст. 291 ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Пунктом 291.5 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема:

► виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

► видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

► видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

► діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (п.п. 9 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Підпунктом 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Враховуючи вищевикладене, платник податків – юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності лише за умови, що такий платник податків не здійснює діяльність, передбачену п. 291.5 ст. 291 ПКУ та відповідає вимогам, встановленим главою      1 розділу XIV ПКУ для застосування спрощеної системи оподаткування.

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про надсилання податкового повідомлення-рішення щодо сплати транспортного податку фізособі – нерезиденту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

При цьому податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику цього податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до       1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене, контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми транспортного податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»