Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує!

Боротьба з «тіньовою» занятістю та нелегальним обігом пального – про пріоритети роботи податківців розповіла в інтерв’ю для ЗМІ начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб  

На початку цього року тодішній очільник ДПС України (а нині перший віце-прем’єр та міністр економіки) Олексій Любченко назвав приголомшливі дані: в Україні на одного офіційного працевлаштованого приходиться двоє «з ложкою»: пенсіонери, діти, а також – неофіційно працевлаштовані… Як у вас? Чи виходять платники у прозоре поле?

«Статистика по нашому регіону, думаю, трохи більш оптимістична, ніж та, яку ви назвали, однак боротьбою з «тінню» займаємось постійно. Населення Дніпропетровщини складає понад 3 мільйони громадян, половина з яких – економічно активна. І з цієї економічно активної половини офіційно працевлаштовані 782 тисячі особи. Ще 718 тисяч – тобто, майже половина,- не легалізовані. На сьогодні не можна сказати, що у регіоні є платники, які систематично не сплачують податки. Але – як ми бачимо – у нас є ті, хто не платить податки, оскільки офіційно не працевлаштовані. Така ситуація призводить до значних втрат доходів бюджетів. Проста арифметика: середня заробітна плата по Дніпропетровській області складає 13,5 тисяч гривень. Якби ті 718 тисяч нелегалізованих працівників сплачували податки, до бюджетів щомісячно надходило б додатково понад 1,890 млрд гривень! За рік це – понад 22,6 млрд. Колосальна сума. Варто усвідомити, що сплата податків – це своєрідний суспільний договір. Тут принципово важливо, щоб його виконували усі. Податки служать кожному з нас – ось якою повинна бути головна мотивація платника.

Виплати у «конвертах» одна з ключових складових «тіньової» економіки. Припинити цю практику повинні не тільки державні контролюючі органи і не лише роботодавці. А й – передусім – самі наймані робітники, що погоджуються на «конверти». Адже разом з цим “конвертом” вони отримують квиток до режиму безправ’я по відношенню до себе з боку роботодавця, до безперспективного майбутнього. Головне – втрата страхового стажу для призначення пенсії. Люди самі – свідомо чи ні – позбавляють себе соціальних гарантій. Нагадаю, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і роботодавці зобов’язані виконувати норми законодавства.

Чи взагалі реально побороти «тінь», скажімо, в окремо взятому регіоні? Які методи ви застосовуєте та чи можете вже назвати результати?

Переконана: регіони – ключові драйвери економіки. Виведення у прозору площину «тіньового» пласту економіки – це якраз задача, котру слід вирішувати як на рівні держави, так і на рівні регіону та кожного громадянина. І це не лише боротьба зі згаданими «конвертами», звісно. Це комплексна – кропітка і не завжди помітна – робота. Дієвих методів достатньо – зараз не вистачить часу їх усі обговорити.

Результати можна оцінювати за декількома – як прямими, так і непрямими – факторами. Наприклад, за динамікою кількості платників у її абсолютних цифрах. Яка у нас динаміка? Можу зазначити, що кількість платників останнім часом зростає. Так, станом на 1 червня 2021 року на обліку в органах податкової служби регіону зафіксовано понад 256 тисяч платників податків. Це більше показника відповідного періоду минулого року майже на 4 тисячі. Із загальної кількості суб’єктів господарювання понад 112,5 тисяч – юрособи та майже 144 тисячі – фізосіб – підприємців. У травні цьогоріч на податковий облік взято 304 юридичні особи та 1 653 фізособи – підприємця. Хтось реєструється вперше, хтось прибуває до регіону. Але зростання кількості платників – це лише один з результатів роботи по викоріненню «тіньових» схем. Повторюся, «тінь» це системна історична проблема. Це не тільки нелегальне працевлаштування – це також нелегальна торгівля, нелегальні ринки…

До речі, щодо нелегальних ринків. Дніпропетровщина певний час була серед лідерів по контрабанді та нелегальній реалізації контрафакту – після Одеси, Львова та Закарпаття. Передусім – ринки палива, алкоголю, ліків…

Сьогодні боротьба з цими явищами для податківців – серед пріоритетів, які окреслені на рівні Уряду. Скажімо, протидія нелегальному ринку обігу пального, про що багато говориться останнім часом. Ефект від ліквідації цього сегменту як для економіки країни взагалі, так і для регіонів зокрема – буде значний, адже виведення в правове поле нелегальних АЗС – це додаткові мільйонні надходження до бюджету одного регіону.

Як ми діємо? Лише декілька штрихів. Цьогоріч наші фахівці провели 48 перевірок АЗС на території Дніпропетровській області. Результати – встановлені порушення податкового законодавства на загальну суму 7,2 млн гривень. Це тільки цього року у нашому одному регіоні! У ході проведення перевірок встановлено 15 АЗС, які, оформлюючи ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, подали до органів ДПС недостовірні дані в документах. Відповідно, на підставі матеріалів перевірок 15 ліцензій анульовано.

Варто усвідомлювати, що контрафактна продукція – це не лише недоотримані надходження до бюджету. Це – небезпека для життя та здоров’я кожного з нас. Хто вам дасть гарантію, що маршрутка, у яку ви сіли, була заправлена якісним пальним і з нею не відбудеться непередбачувана ситуація під час руху? Або що сигарети чи алкогольні напої, які були куплені з-під поли, не знищать ваше здоров’я?

Податкова служба Дніпропетровського регіону – за активний діалог з бізнесом – у тому числі й паливного сегменту. Мета одна – побудова цивілізованого паливного ринку. Компромісів тут бути не може».