ДПС працює над імплементацією

закону про добровільне декларування доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС працює над імплементацією Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Нормами закону, який вже набрав чинності, передбачена можливість цивілізованої легалізації активів, що були приховані від оподаткування.

Так, громадяни, які мають розміщені на території України та/або за її межами активи, що належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, мають право подати одноразову добровільну декларацію.

Одноразове добровільне декларування відбуватиметься з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року. Саме протягом цього періоду громадяни зможуть подати добровільну декларацію до Державної податкової служби України.

Задекларувавши активи, декларант повинен буде сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, розмір якого значно менше ніж встановлений законодавством податок на доходи фізичних осіб. Загальна ставка одноразового збору – 5 %, для закордонних активів – 9 %, для активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5 %.

Наразі фахівці ДПС активно задіяні у розробці проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання».

Крім того, на сьогодні опрацьовується питання щодо внесення змін до програмного забезпечення для можливості прийняття та опрацювання одноразових (спеціальних) добровільних декларацій в електронному вигляді з 01 вересня 2021 року.

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/485042.html

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Мобільний ЦОП на КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР»

За клопотанням комунального закладу «Васильківського психоневрологічного інтернату» Дніпропетровської обласної ради» (далі – КЗ «Васильківський ПНІ» ДОР») нещодавно мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснив виїзд до КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР» в с. Медичне Дубовиківської сільської ради з метою реалізації податкового сервісу щодо якісного надання адміністративних та інших послуг, які вкрай важливі для реалізації прав та обов’язків платників податків, громадян.

Виїзд мобільного ЦОПу здійснено під керівництвом в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія за участі посадових осіб Васильківської ДПІ ГУ ДПС.

Під час зустрічі у режимі відеозв’язку Леонов Валерій акцентував увагу присутніх громадян, працівників КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР», що мобільний ЦОП створено з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг та сервісів платниками податків, громадянами, особливо громадянами з інвалідністю.

У ході зустрічі в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій наголосив, що податкова служба постійно вдосконалює свої сервіси у частині доступності та зручності для суб’єктів звернень. Він відмітив, що розвиток електронних сервісів ДПС, надання електронних довірчих послуг – це, перш за все, можливість для платників щодо реалізації своїх обов’язків та прав у сфері оподаткування у режимі on-line.

Бондаренко Маргарита, начальниця Васильківської ДПІ ГУ ДПС, ознайомила присутніх з переліком адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, переліком документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу ДПІ та контактні номери телефонів, за якими можна отримати роз’яснення з того чи іншого питання.

Фахівці мобільного ЦОПу надали роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема, Електронним кабінетом, та роз’яснення з актуальних питань податкового законодавства у частині земельного податку з юридичних осіб для працівників КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР».

У ході проведення заходу працівникам КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР» роздані брошури, листівки інформаційно-роз’яснювального характеру.

Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу прийнято 70 заяв за формою № 5ДР, у тому числі 5 заяв від працівників КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР».

Працівники КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР» висловили слова подяки податківцям за проведений виїзд мобільного ЦОПу та бажання спілкуватися і у подальшому з питань отримання адміністративних послуг, інших послуг та сервісів від ДПС.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Мобільний ЦОП для мешканців Межівської селищної територіальної громади

Нещодавно Мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ЦОП) за участі фахівців ЦОП Межівської ДПІ ГУ ДПС здійснено виїзд до Новогригорівського старостинського округу Межівської селищної територіальної громади Синельниківського району (села Новогригорівка, Водолазьке).

Виїзд мобільного ЦОПу здійснено під керівництвом в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія, який у режимі онлайн звернувся до мешканців Новогригорівського старостинського округу Межівської селищної територіальної громади. Він зазначив важливість співпраці між органами податкової служби та місцевого самоврядування, зокрема з надання послуг, особливо для мешканців віддалених населених пунктів, та закликав мешканців громади виконати свій громадянський обов’язок та своєчасно сплатити земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Адже, від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту, зокрема і громадян Новогригорівського старостинського округу.

Начальник Межівської ДПІ ГУ ДПС Дудко Людмила проінформувала присутніх про перелік адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, перелік документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу та надала контактні телефони, за якими можна отримати роз’яснення з того чи іншого питання.

Фахівцями мобільного ЦОПу приділено увагу перевагам користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, у тому числі Електронним кабінетом.

Послугами мобільного ЦОПу скористалися 38 громадян та одна юридична особа.

Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, прийнято від мешканців громади:

– заяви за формою № 1ДР – 1 шт.;

– заяви за формою № 5ДР – 14 шт.;

– заяви за формою № 10ДР – 9 шт.;

– заяви про проведення звірки даних з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 7 шт.

Видано мешканцям громад:

– облікова картка платника податків – 6 шт.

– відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 1 шт.

Мешканці Новогригорівського старостинського округу отримали відповіді на актуальні питання щодо земельного податку, орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 1 млрд 645,8 млн гривень

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 9 млрд 613,4 млн гривень. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

За її словами, цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 1 млрд 645,8 млн гривень.

У червні поточного року надходження єдиного внеску склали 1 млрд 899,5 млн грн, що на 439,2 млн грн більше ніж у червні минулого року.

Фахівці ГУ ДПС приділяють значну увагу контролю за дотриманням суб’єктами господарювання своєчасної сплати єдиного соціального внеску. Адже своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист, а це – соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Нова декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари діє з 22.07.2021

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 22.07.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України наказом від 15.04.2021 № 218 «Про внесення змін до Форми декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Прядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.06.2021 за № 762/36384) (далі – Наказ № 218):

Звертаємо увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. п. 215.3.21 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України ПКУ в частині запровадження з 01.01.2021 адвалорної ставки акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90) (далі – сигарили).

Крім того, статтею 220 ПКУ визначено особливості обчислення акцизного податку з тютюнових виробів за адвалорними ставками.

Відповідно до пункту 220.1 ПКУ виробниками та імпортерами тютюнових виробів здійснюється встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) шляхом декларування таких цін.

Стара форма Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (Декларація) та Порядок її складання та подання не давали можливості суб’єктам господарювання декларувати максимальні роздрібні ціни на сигарили.

Наказом № 218, зокрема, уточнено, що Декларація вважається прийнятою за наявності другої квитанції про прийняття електронного документа, що містить дату та час прийняття декларації, реєстраційний номер прийнятої декларації. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Наказ № 218 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 22.07.2021 № 47.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників ПДВ!

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з:

► придбання або виготовлення товарів та послуг;

► ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Норми визначні п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому всі обсяги придбаних товарів/послуг відображаються в розділі ІІ податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за      № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) без ПДВ (рядок 10.4 податкової декларації з ПДВ) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України.

Оскільки формою декларації та Порядком № 21 не передбачено відображення обсягів придбання товарів, послуг, необоротних активів, що ввезені на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, то такі операції в декларації не відображаються.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Особливості заповнення декларації з податку на прибуток, якщо від’ємне значення показника у рядку 19 зменшується/збільшується

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відсотки від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.

Зменшення від’ємного значення рядка 19 Декларації, яка уточнюється, призводить до відображення у рядку 26 уточнюючої Декларації податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється зі знаком «+», тобто податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, збільшується.

Збільшення від’ємного значення рядка 19 Декларації, яка уточнюється, призводить до відображення у рядку 26 уточнюючої Декларації податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється зі знаком «-», тобто податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, зменшується.

Отже, враховуючи алгоритм розрахунку рядка 26 Декларації, зменшення суми від’ємного значення у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, свідчить про заниження платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду, а збільшення суми від’ємного значення у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, свідчить про завищення платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду.

Отже, при зменшенні від’ємного значення показника у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, платник податку повинен нарахувати штрафні санкції згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ та пеню з урахуванням п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ. При збільшенні від’ємного значення показника у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, нарахування штрафних санкцій ПКУ не передбачено.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Про оподаткування ПДФО доходу фізичної особи у вигляді відсотків (дисконту) від володіння облігаціями

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Норми встановлені п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п. п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, та на боргові зобов’язання Національного банку України, а також сума доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, нарахованих на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбані нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів – нерезидентів, або процентів, отриманих нерезидентами за надані державі чи міському бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат Національного банку України, або за надані суб’єктам господарювання кредити (позики), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи отримані у вигляді відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону (п. п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 07 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» із змінами та доповненнями.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для уникнення подвійного оподаткування фізособа – «незалежник» суб’єктам господарювання надає довідку

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 3.11 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).

Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Враховуючи, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які фізособи є сільськогосподарськими товаровиробниками з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухомість?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор ДК 018-2000), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Абзацом одинадцятим ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2238) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, згідно з ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі – КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) – це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий ст. 1 Закону          № 2238).

Коди продукції сільського господарства та пов’язані з ними послуги визначені розділу 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями.

Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування згідно з п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про строки реєстрації ФОП, як платника єдиного податку

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми визначені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5         п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин,

не може бути платником єдиного податку третьої групи

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Норми встановлені п. п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (п. п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (абзац п’ятий п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ). Зазначена норма ПКУ не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу (для забезпечення власних потреб: використання для опалення, використання води, інше).

Отже, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин, у тому числі за відсутності економічної вигоди (для забезпечення власних потреб), не може бути платником єдиного податку третьої групи.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Електронний кабінет: реєстрація ПРРО

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можливо зареєструвати через Електронний кабінет.

Так, платник податків:

1. За допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснює вхід до приватної частини Електронного кабінету, який розміщено за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login
2. Для реєстрації ПРРО знаходить та створює електронний документ за формою № 1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316602).
3. При заповненні заяви за формою № 1-ПРРО необхідно вказати дані:

► в розділі 1 «Дія» обираємо комірку «Реєстрація»;

► в розділі 2 «Дані щодо суб’єкта голосування» зазначається:

– найменування/прізвище, ім’я, по батькові;

– податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта;

– ІПН (для платників ПДВ).

► в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається:

– Ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ (згідно з присвоєним суб’єктом господарювання при наданні Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП). Для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку у яких відсутні господарські одиниці у поле ідентифікатор об’єкта оподаткування проставляється значення «00000000» та в полі КОАТУУ – значення населеного пункту місця реєстрації;

– назва господарської одиниці (далі – ГО) – для відображення у розрахунковому документі;

– адреса розміщення ГО (програмно-технічного комплексу самообслуговування) – для відображення у розрахунковому документі;

– назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) – для відображення у розрахунковому документі за умови якщо суб’єкт господарювання є учасником такої платіжної системи.

►в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається:

– Тип ПРРО;

– Назва ПРРО (як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»);

– Номер ПРРО – вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним;

– фіскальний номер ПРРО при виконанні дії «Реєстрація» не зазначається.

► в розділі 5 «У разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв’язку:» ставиться позначка:

– не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) – при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;

– здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) – надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;

– здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п.13 розділу V Порядку) – у такому випадку за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО.

► в розділі 6 «Прошу до стандартної кількості (2 тис. фіскальних номерів) додатково видати фіскальні номери у кількості:» проставляється значення (тільки для ПРРО, які мають позначку «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)»).

► в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта.

4. Виконується перевірка та у разі відсутності помилок, зберігаємо, підписуємо та направляємо Заяву на обробку.
5. Через короткий проміжок часу перевіряється отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримуємо: «Документ прийнято» «Інформація – ПРРО «Назва каси» з локальним номером «Номер каси» призначено фіскальний номер «Фіскальний номер ПРРО»».
6. Наступним кроком є подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) форма № J/F1391801.
7. За умови попереднього подання та успішної обробки повідомлення про касирів за формою J/F1391801 можна здійснити завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС, яке розміщено у банері «Програмні РРО» та доступні за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
8. Вхід в ПРРО (додавання сертифікатів) здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою J/F1391801.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Особливості заповнення податкової декларації з транспортного податку у разі переходу права власності на транспортний засіб протягом звітного року

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п. п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 № 595).

Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

Відповідно до п. п. 1.2.3 п. 1.2 розділу 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515, документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «Звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.

Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема, у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.

Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:

► поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);

► поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).

Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.

Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).

Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи зобов’язані члени садівницького товариства

сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Норми встановлені ст. 35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Громадяни – це члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).

Зокрема, громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПКУ.

Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

З урахуванням викладеного, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Норми встановлені ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі –    Закон № 959).

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність».

Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно отримати ліцензію

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно із  ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями ліцензії, зокрема, на виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Для отримання ліцензії на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У такій заяві зазначаються:

► найменування суб’єкта господарювання, код ЄДРПОУ (для фізичних осіб – суб’єктів господарювання – прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);

► адреса місця виробництва рідини, що використовується в електронних сигаретах.

Які операції з підакцизними товарами не підлягають оподаткуванню акцизним податком?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком належать операції з:

► вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) – у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;

► ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.

Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України;

► реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;

► передачі для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.

Норми встановлені п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Неподання/несвоєчасне подання повідомлення за ф. № 20-ОПП:

що зі штрафами?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі     340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

Норми визначені п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2    ст. 102, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Отже, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП застосовуються строки позовної давності, визначені ст. 102 ПКУ.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA