Євген Олейніков: ДПС не використовуватиме закон про податкову амністію як інструмент для прихованих перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Закон про добровільне декларування доходів, так звана податкова амністія, є можливістю взаємно почати відновлювати довіру між бізнесом та податковою службою. Бізнес має нагоду розпочати все з чистого аркуша. У свою чергу, ДПС неухильно дотримуватиметься букви і духу закону та не використовуватиме амністію як інструмент для проведення прихованих перевірок та донарахувань. Про це заявив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков під час міжнародного форуму «Податкова амністія 2021».

За його словами, головним очікуванням від реалізації закону є не надходження значних коштів безпосередньо від декларування, а, перш за все, вирішення системної проблеми, яка триває ще з кінця 90-х років, з легалізації доходів та власності. Тобто можливість для бізнесу вивести свої активи з «тіні» та у подальшому активно здійснювати і залучати інвестиції.

«Україна отримала ринкову економіку в процесі трансформації правової системи. На жаль, при цьому не знайшлося можливості одразу створити прозорі правила гри для бізнесу. Наприклад, існували проблеми з легальним оформленням власності, а отже з її оподаткуванням. Перше, з чого починається інвестиція, – це гарантія її захисту, якщо гарантії немає – решта елементів системи не працює. Без цього не можна отримати нормальний інвестиційний клімат в країні», – підкреслив Євген Олейніков.

Він також відзначив, що закон про добровільне декларування доходів дозволить виокремити власність, набуту відверто злочинним шляхом, яка не підлягає амністії, від власності, можливо і набутою з порушенням процедур, але не внаслідок злочинів. Якщо такого результату буде досягнуто, то тоді податкові надходження значно перевищать очікувані за рахунок активного економічного розвитку.

Одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обов’язком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.

Податкова служба перевірятиме лише відповідність задекларованої інформації нормам закону, тобто чи має право громадянин подати таку декларацію, чи не застосовуються до нього певні обмеження, чи не декларуються заборонені активи. Так, не підлягають декларуванню доходи, отримані, зокрема, від фінансування тероризму, торгівлі людьми та наркоторгівлі.

«Наша головна мета, яку ми чітко усвідомлюємо, – це забезпечити імплементацію стратегічної цілі: податкової справедливості для всіх учасників економічної діяльності. Інтереси бізнесу та інтереси суспільства мають знаходити баланс.  Законодавець дав усі можливості для захисту, тому побоювання щодо активізації перевірок з боку податкової є марними», – зазначив Євген Олейніков.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/486536.html

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України станом на 26.07.2021 оприлюднено оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.29.16.0 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).

Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 26.07.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.29.16.0) (станом на 26.07.2021):

 Нові документи:

У зв’язку з впровадженням наказом Міністерства фінансів України від         31 грудня 2020 року № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» нового документу додано:

J1800101 – Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

 Нові версії документів:

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 15 квітня  2021 року № 218 «Про внесення змін до Форми декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Порядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)» додано:

F/J 0207704 – Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (дата запровадження з 15 числа);

F/J 0208904 – Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (дата запровадження з 01 числа).

 Довідники вводу:

spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 26.07.2021 року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Правила ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє що наказом Міністерства фінансів України від 13 травня 2021 року № 261, який набрав чинності 16 липня 2021 року, затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а також Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Одночасно слід зазначити, що облік доходів і витрат здійснюється в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету.

У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи.

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету.

Окрім власне типової форми обліку доходів і витрат, додаток до неї містить форму для обліку амортизаційних відрахувань основних засобів та нематеріальних активів. Однак він не обов’язковий для заповнення, а його дані розраховують за бажанням платника.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/486558.html

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Внесено зміни до Методичних рекомендацій

по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 21.07.2021 № 408 (далі –              Наказ № 408) внесено зміни до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356.

Наказом № 408, зокрема визначено, що підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності , можуть застосовувати норми цих Методичних рекомендацій, якщо вони не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності.

Наказом № 408 також у новій редакції викладено:

► журнали з 1 по 7;

► аркуш – розшифровку за дебетом рахунку;

► бухгалтерську довідку до Журналу;

► відомість № 8 позабалансового обліку;

► головну книгу;

► реєстр депонованої заробітної плати.

Наказ № 408 розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/storage/files/408.pdf

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Мобільний ЦОП завітав до мешканців села Письмечеве Солонянського району

Мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) 22.07.2021 здійснив виїзд до села Письмечеве Письмечівського старостинського округу Солонянської селищної територіальної громади. Відстань від ЦОПу Солонянської ДПІ ГУ ДПС до села Письмечеве складає 38 кілометрів.

Для вирішення невідкладних питань з оподаткування, забезпечення зручних та доступних умов для декларування та отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами у виїзді мобільного ЦОПу прийняли участь фахівці Солонянської ДПІ.

У ході проведення заходу проведено інформаційно-роз’яснювальну та консультаційну роботу з питань нарахування, сплати та надання пільг по земельному податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, змін порядку подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) та отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, заповнення податкової декларації про майновий стан та доходи, про впроваджені електронні сервіси ДПС, переваги «Електронного кабінету», стосовно безкоштовного отримання КЕП, питання врегулювання податкового боргу.

Під час виїзду фахівцями прийнято 10 заяв на проведення звірки облікових даних по земельному податку; надані усні консультації щодо реєстрації ФОП; термінів сплати плати за землю та порядок відображення орендної плати у декларації; порядку надання пільг з податку на землю фізичним особам; порядку отримання ФОП КЕП для надання звітності; порядку нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичними особами.

Мешканці села Письмечеве отримали примірники друкованої продукції інформаційно-роз’яснювального характеру.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платникам ПДВ про деякі особливості заповнення звітності

у разі уточнення податкових зобов’язань з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відсутність факту реєстрації платником ПДВ – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), зокрема не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Норми визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21) передбачено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації (далі – додаток 1).

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник ПДВ самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок    (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розділу VI Порядку № 21).

Виправлення помилок у додатках до декларації здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку з відповідними додатками.

Згідно з формою уточнюючого розрахунку у заголовній частині зазначається звітний (податковий) період, у якому подають уточнюючий розрахунок та звітний (податковий) період, що уточнюється (за який виправляють виявлені помилки).

Таким чином, уточнюючий розрахунок подається за звітний податковий період, який уточнюється, а у таблиці 1.1 додатка 1 до уточнюючого розрахунку відображається інформація тільки щодо уточнених показників.

У таблиці 1.1 додатку 1 до уточнюючого розрахунку не відображаються відомості щодо податкових накладних, які на дату подання декларації були не зареєстровані в ЄРПН та відображені у таблиці 1.1 додатка 1 до податкової декларації з ПДВ, а на дату подання уточнюючого розрахунку вже зареєстровані в ЄРПН.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75883.html

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для звірки даних щодо плати за землю фізособам необхідно звернутись до контролюючого органу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Згідно з абзацами шостим – одинадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

► розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

► права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. п. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

► розміру ставки земельного податку;

► нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати з землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абзац п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету(http://cabinet.tax.gov.ua).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Вихід працівника на пенсію: коли подається розрахунок за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 15.12.2020 № 773

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України (Мінфін) від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені (далі – Порядок).

З метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на своєчасне отримання пенсійних та соціальних виплат було впроваджено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий».

У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий п. 1 розділу ІІІ Порядку).

Отже, відповідно до норм Порядку Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії або матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.

У разі подання додатка «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії застрахованим особам Додаток 1 має містити відомості для призначення пенсії застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.

Відповідно такий принцип застосовується до інших додатків Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий».

При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.

Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги фінансових агентів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/povidomlennya/474603.html проінформувала про наступне.

Для створення пакету даних відповідно до пункту 9 Інструкції користувача МСОД (публікація Служби внутрішніх доходів США 5190) необхідно використовувати відкритий ключ ДПС.

Відкритий ключ Служби внутрішніх доходів США (IRS) можна завантажити на сайті реєстрації IDES (пункт 3.5 Інструкції користувача МСОД (публікація Служби внутрішніх доходів США 5190)).

Нагадуємо, що листом від 12 листопада 2020 року Служба внутрішніх доходів США повідомила Міністерство фінансів України про перенесення для України строку подання звітів про підзвітні рахунки за звітні періоди з 2014 року по 2019 рік на 30 вересня 2021 року.

Враховуючи зазначене та положення пункту 69.8.3 статті 69 Податкового кодексу України фінансові агенти мають подати до ДПС України через систему IDES звіти про підзвітні рахунки за 2020 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2019 роки, до 01 вересня 2021 року.

Всі проблемні питання, пов’язані із FATCA, фінансові агенти можуть направляти на адресу електронної пошти info_FATCA@tax.gov.ua, відповіді на які будуть розміщені на банері «FATCA» або надані безпосередньо особі, яка направила запит електронною поштою.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо проведення розрахункових операцій при реалізації підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області для унеможливлення випадків використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, акцентує увагу платників на наступному.

Пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13), визначено обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Тобто у розрахункових документах, які створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 зі змінами (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).

Згідно з п. п. 1.2 п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Відповідно до п. п. 1.2 п. 1 Вимог № 1057 технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.

У свою чергу, відповідно до п. 9.1 Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

З урахуванням зазначеного та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом.

Відповідальність за використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачена статтею 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.

Отже, суб’єктам господарювання необхідно дотримуватись вимог          Закону № 265, зокрема в частині проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платники можуть скористатися дистанційними сервісами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України та у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) нагадуємо, що усім користувачам кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) доступний електронний сервіс Повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.

Основною перевагою електронного сервісу є можливість дистанційного цілодобового формування сертифікатів, без обов’язкового відвідування представництв Надавача.

Варто зазначити, що сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Зазначений сервіс розміщено у розділі «Повторне дистанційне формування сертифікатів за електронним запитом» за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Разом з цим повідомляємо, що у Надавача також функціонує онлайн сервіс «Дистанційне формування сертифікатів для програмних РРО (юр. особи)», який полягає у формуванні нового кваліфікованого сертифіката для заявника, який є власником чинного кваліфікованого сертифіката сформованого Надавачем.

Скористатися даною послугою зможуть лише ті користувачі (представники юридичної особи), які мають:

► чинні сертифікати;

► особистий ключ доступний лише користувачу та не скомпрометований.

Формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО передбачає формування нового сертифіката на строк до 2 років. Таке формування виконується виключно на підставі відповідної електронної заявки, яка містить запит на формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО і підписана кваліфікованим електронним підписом, що відповідає чинному кваліфікованому сертифікату користувача (представника юридичної особи).

Також рекомендуємо для перегляду Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для програмних РРО, яка розміщена за посиланням https://acskidd.gov.ua/download/rro/dyst_formuv_sert_RRO.pdf.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про коригування реквізитів рядка 09 «Ознака платника єдиного внеску»заголовної частини розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну № 773

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України (Мінфін) від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Мінфіна від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників   податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Пунктом 1 розділу III Порядку визначено, що у рядку 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку позначкою «Х» зазначається відповідна ознака платника податків:

091 – роботодавець – якщо Розрахунок подається юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, що використовує працю найманих працівників;

092 – бюджетна установа;

093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема, товариств УТОГ, УТОС;

094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю.

Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розділу V Порядку.

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розділу V Порядку).

Відповідно до п. 6 розділу V Порядку коригування показників Розрахунку для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводиться таким чином:

► для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розділу V Порядку);

► для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розділу V Порядку);

► для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п. 6 розділу V Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. 6 розділу V Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення (абзац п’ятий п. 6 розділу V Порядку);

► заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розділу IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому, четвертому та п’ятому п. 6 розділу V Порядку для коригування сум єдиного внеску не застосовуються (абзац шостий п. 6 розділу V Порядку).

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розділу V Порядку).

Враховуючи зазначене, коригуванню підлягають показники, що вказані у розділах I, II та ІІІ Розрахунку, тобто рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку можливо скоригувати лише у разі коригування помилки у розділах I або ІІ, ІІІ Розрахунку.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані, зокрема, зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр).

Норми визначені п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 15 Порядку ведення Реєстру, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі – Порядок № 891) реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 1 – 4, 6 п. 5 Порядку № 891.

Форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018  № 944 зі змінами та доповненнями.

Заповнення таблиць Довідки 1 відбувається в залежності від того, яка подія відбувається щодо рівнеміра або витратоміра.

Для здійснення анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, у якій обов’язково заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та/або Таблиця 2 «Інформація щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу» (далі – Таблиця 2).

При цьому, зокрема, у колонці 08.11 «Тип події» Таблиці 1 зазначається «вилучення з резервуара рівноміра», у колонці 09.6 «Тип події» Таблиці 2 зазначається «виведення з експлуатації витратоміра».

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року    № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги).

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги скарга подається платником ПДВ у строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Скарга подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827 зі змінами та доповненнями (п. 5 Порядку розгляду скарги).

Пунктом 56.23 ст. 56 ПКУ передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:

► скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

► скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

► скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

► якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до вимог п. 52 прим. 8 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 Для отримання статусу неприбуткової організації установи та організації подають заяву за формою № 1-РН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок), для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами і доповненнями, а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою № 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац двадцять другий п. 4 Порядку).

З метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або контролюючому органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податкова знижка: за яким валютним курсом перераховуються у гривні, сплачені в іноземній валюті страхові платежі страховику – резиденту?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відносини у сфері страхування регулюються Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 85/96), відповідно до ст. 19 якого страхувальники-резиденти мають право вносити платежі:

а) згідно з укладеними договорами страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, – лише у національній валюті України;

б) згідно з укладеними договорами страхування життя – в національній валюті України або в іноземній валюті – у випадках, передбачених законодавством, з урахуванням положень частини п’ятої ст. 19 Закону № 85/96.

Грошові зобов’язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у іноземній валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов’язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов’язань.

Разом з тим, ст. 533 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року         № 435-IV із змінами та доповненнями передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Відповідно до п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги)) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Враховуючи викладене, з метою визначення розміру податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб, сплачені ним протягом звітного (податкового) року в іноземній валюті суми страхових платежів страховику – резиденту та/або пенсійних внесків недержавному пенсійному фонду перераховуються у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на день сплати таких платежів (внесків).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до витрат вартість поточного ремонту основних засобів

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що визначено, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Норми встановлені 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців встановлений ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Разом з тим, підпунктами 177.4.5 та 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначені витрати, які не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця та встановлені обмеження щодо них.

Водночас, Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до ПКУ, зокрема, до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, які набрали чинності з 23.05.2020 року.

Так, відповідно до п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця:

► витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем;

► витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

► витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ;

► документально не підтверджені витрати.

Згідно з п .п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ зазначені у ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

При цьому амортизації підлягають:

► витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

► витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

► проведення поточного ремонту;

► ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби:

► земельні ділянки;

► об’єкти житлової нерухомості;

► легкові автомобілі.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з 23.05.2020 має право (за власним бажанням) включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту використаних у господарській діяльності лише тих основних засобів, які підлягають амортизації.

При цьому такі основні засоби як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі не підлягають амортизації.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фізособа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця:

чи нараховується податок на нерухоме майно?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Норми встановлені п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності                  (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Статтею 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).

Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Умови, за яких ФОП можуть бути платниками єдиного податку 4 групи

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:

► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

► не використовують працю найманих осіб;

► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;

► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Разом з цим не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

► суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п. п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

► суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання)       (п. п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

► суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи включаються до складу доходу юрособи – платника єдиного податку

суми гарантійних внесків, повернені учасникам аукціону?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ.

Згідно із п .п. 3.11 п. 3 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.05.2017 № 518 (далі – Порядок), фізична або юридична особа, яка виявила бажання зареєструватись як учасник аукціону, сплачує реєстраційний внесок, розмір якого встановлюється організатором аукціону і не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносить гарантійний внесок у розмірі 10 відсотків початкової ціни лота.

Учасникам цільового аукціону, які не були визнані переможцями, відповідно до п. п. 3.17 п. 3 Порядку гарантійний внесок повертається протягом п’яти банківських днів з дня підписання протоколу про проведення цільового аукціону, за вирахуванням платежів за банківські перекази.

Отже, суми гарантійних внесків, які сплачуються для участі в аукціоні і підлягають поверненню учасникам аукціону після його проведення, не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку (біржі), оскільки такі внески не є оплатою за товари (роботи, послуги).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У платників є час для погашення податкового боргу у сумі, що не перевищує 6 800 гривень, без штрафів

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 прим.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульовано.

Так, сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного п. 1 прим.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

При наданні відстрочення згідно з п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми статті 100 ПКУ не застосовуються.

Довідково: інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг станом на 01.07.2021, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/pereliki-/296361.html

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 Підставою для зняття з контролю валютної операції банком є митні декларації

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. 3 п. 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями,банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій (далі – МД) про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт»,ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

► фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року            № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464));

► фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4              Закону № 2464),

► члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4         Закону № 2464).

Норми встановлені частини 1 ст. 4 Закону № 2464.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни, зокрема, до ст. 4 Закону № 2464, а саме: в новій редакції викладено частину 4 та доповнено частинами 5 та 6.

Так, згідно з частиною 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктами. 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (частина 5 ст. 4 Закону № 2464).

Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина 6 ст. 4 Закону № 2464).

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA