вул. М. Грушевського, 70
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує !
Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини у поточному році надано 222 тис. адміністративних послуг
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОПами забезпечується надання 77 видів адміністративних послуг, 51 з яких надаються безкоштовно.
«Загалом протягом січня – вересня 2021 року опрацьовано майже 233,0 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В електронному вигляді надійшло 70,9 тис. звернень, що на 30,4 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – повідомила начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.
Впродовж поточного року платники отримали 222,0 тис. адміністративних послуг, з яких майже 64,6 тис. – в електронному вигляді, що на 32,8 тис. послуг більше аналогічного періоду 2020 року.
З переліком адміністративних послуг та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розділі «Адміністративні послуги».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Місцевий бюджет Дніпропетровщини за 9 місяців 2021 року поповнився ПДФО майже на 13,8 млрд гривень
Податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) належить до числа загальнодержавних податків. Він є одним з основних джерел наповнення бюджетів.
Платники Дніпропетровщини протягом 9-ти місяців 2021 року поповнили місцевий бюджет ПДФО на суму майже 13,8 млрд гривень. Це на понад 2,4 млрд гривень, або на 21,3 %, більше ніж за аналогічний період минулого року.
Нормами п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України встановлено, що платниками ПДФО є:
► фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
► фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
► податковий агент.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За об’єкти нерухомості юридичні особи Дніпропетровської областіу січні – вересні 2021 року сплатили майже 366,3 млн гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Вагомим джерелом доходів бюджетів органів місцевого самоврядування є місцеві податки і збори. Одним з бюджетоутворюючих з місцевих податків є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Цей податок сплачують як фізичні так і юридичні особи.
У січні – вересні 2021 року юридичними особами до місцевих скарбниць сплачено майже 366,3 млн гривень податку на нерухомість. Це більше ніж у 2020 році на понад 127,3 млн гривень, або на 53,3 відсотки.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Від юридичних осіб Дніпропетровщини за дев’ять місяців поточного року надійшло майже 3,2 млрд грн плати за землю
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За дев’ять місяців 2021 року від платників Дніпропетровщини – юридичних осіб надійшло майже 3,2 млрд грн плати за землю, що на 983 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Звертаємо увагу, що об’єктами оподаткування земельним податком є:
► земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
► земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування земельним податком є:
► нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України;
► площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Збір за місця паркування: суб’єктами господарювання Дніпропетровського регіону – юридичними особами до місцевих бюджетів
у січні – вересні 2021 року спрямовано майже 16,4 млн гривень
Для розвитку місцевої інфраструктури, що забезпечує реалізацію соціальної та економічної політики в країні, необхідні місцеві податки і збори. Збір за місця для паркування транспортних засобів є одним із найпопулярніших і важливих.
У січні – вересні 2021 року юридичними особами – суб’єктами господарювання Дніпропетровського регіону спрямовано до місцевих бюджетів збору за місця для паркування транспортних засобів майже 16,4 млн грн, що на 6,4 млн грн більше ніж у минулому році.
Слід зазначити, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Платниками туристичного збору місцеві бюджети Дніпропетровської області у 2021 році поповнились більше ніж на 5,6 млн гривень
Туристичний збір належить до місцевих зборів, кошти від якого зараховуються до місцевих бюджетів.
Платники туристичного збору протягом 9 місяців 2021 року направили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 5,6 млн гривень. Ця сума перевищує минулорічну за аналогічний період на понад 2,2 млн гривень.
Нагадуємо, що податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Надходження з єдиного податку у січні – вересні поточного року від платників Дніпропетровщини зросли майже на 409 млн гривень
Єдиний податок – це податок, що сплачують суб’єкти господарювання на спрощеній системі оподаткування. Облік та сплата єдиного податку регламентується розділом ХІV Податкового кодексу України.
Платники єдиного податку Дніпропетровщини – юридичні та фізичні особи у січні – вересні поточного року сплатили до місцевих бюджетів понад 2,5 млрд грн, що майже на 409 млн грн більше ніж за аналогічний період 2020 року.
Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку згідно з Класифікацією доходів бюджету сплачують єдиний податок за такими кодами:
18050400 або 18050401 – єдиний податок з фізичних осіб.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи згідно з Класифікацією доходів бюджету сплачують єдиний податок за наступними кодами:
18050300 або 18050301 – єдиний податок з юридичних осіб.
Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи згідно з Класифікацією доходів бюджету сплачують єдиний податок за такими кодами:
18050500 або 18050501 – єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Податковий календар на 13 жовтня 2021 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
13 жовтня, середа, останній день подання:
– Звіту про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку, за вересень 2021 року;
– Довідки про використані розрахункові книжки за вересень 2021 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання платником ПДВ рекламних послуг резиденту та нерезиденту
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України з урахуванням ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п. п. «б» п. 186.3 ст. 186 ПКУ).
Тобто, операція з постачання платником ПДВ рекламних послуг резиденту є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.
Операція з постачання платником ПДВ рекламних послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Проценти, нараховані на користь нерезидентів:
що з фінансовим результатом до оподаткування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Для платника податку на прибуток, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відс. суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду (п. 140.2 ст. 140 ПКУ).
Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПКУ.
Для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ об’єкт оподаткування визначається згідно із ст. 134 ПКУ з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, крім:
► від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
► різниці, визначеної п. 140.2 ст. 140 ПКУ.
Пунктом 140.3 ст. 140 ПКУ встановлено, що проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відс. від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ.
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Платник податку, для якого податковими (звітними) періодами є квартал, півріччя, три квартали, рік, збільшує суму процентів, нарахованих на користь нерезидентів у звітних періодах поточного року, на суму неврахованих процентів на початок податкового (звітного) року, зменшену на 5 відсотків. При цьому, якщо розрахована сума процентів не перевищує обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 ПКУ, то сума не списаних процентів на початок (податкового) звітного року, зменшена на 5 відс., враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний (податковий) період (квартал, півріччя, три квартали, рік).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Хто є відповідальним за сплату ПДФО, якщо при отриманні спадщини нерезидент – спадкоємець попередньо не сплатив ПДФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Норми визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Дохід, отриманий з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід у вигляді спадщини (п. п. «е» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого платником ПДФО в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, в залежності від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця.
Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п. п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини (абзац третій п. 174.4 ст. 174 ПКУ).
Враховуючи викладене, спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримує від нотаріуса (уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування) свідоцтво про право на спадщину.
При цьому відповідальною особою за сплату ПДФО є саме цей спадкоємець – нерезидент.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Оплату фізичній особі – продавцю за товари, роботи чи послуги ФОП підтверджує первинними документами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Норми визначені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством п. 44.1 ст. 44 та п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
При цьому п. 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Водночас п. п. 6 п. 1 Порядку № 261 встановлено, що документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг).
Визначення поняття «первинний документ» наведено в Законі України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до яких це документ, створений у письмовій або електронній формі, який містить відомості про господарську операцію.
Нормами п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що податковий агент щодо ПДФО – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділу IV ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п. п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Отже ФОП як податковий агент при оплаті товарів, робіт, послуг (оренди та інше) у готівковій формі іншій фізичній особі – продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, може підтвердити понесені витрати договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг) складеними на його ім’я та фізичної особи – продавця (виконавця робіт, послуг); платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету; відомостями з Розрахунку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Державна реєстрація новоствореної ФОП проведена в останні дні місяця: термін подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно п. п. 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Отже, новостворені ФОП для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, зобовʼязані подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для ФОП, які були зареєстровані в останні дні місяця.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги юросіб, які набувають або підтверджують статус платника єдиного податку четвертої групи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Норми визначені п. 291.2 ст. 291 ПКУ.
Зокрема, юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).
Платники четвертої групи – це сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відс. (п. п. «а» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Згідно з п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року:
► загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
► звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
► розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
► відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У разі недотримання вимог п. п. 298.8.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, зокрема, подання неповного пакета документів, ПКУ передбачено, що такі особи не можуть набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у поточному (звітному) році.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Реєстрація РРО на уповноважений відокремлений підрозділ:
хто укладає договір з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Норми визначені п. 3 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 547).
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.
РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Згідно з п. 1 розділу II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547, (далі – Порядок), введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО) виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб’єктами господарювання.
У разі укладення, розірвання, припинення або внесення змін до договору між ЦСО та користувачем про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином повинен надіслати повідомлення про укладення договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій за формою № 3-ЦСО (далі – Повідомлення за ф. № 3-ЦСО (ідентифікатор J/F1316303)) (додаток 1 до Порядку) до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Повідомлення за ф. № 3-ЦСО надсилається засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
Отже, у разі реєстрації РРО на уповноважений відокремлений підрозділ договір з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт цього РРО укладається безпосередньо між ЦСО та таким підрозділом – користувачем РРО.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги орендарів земельних ділянок державної або комунальної власності!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного контролюючого органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Норми передбачені абзацом п’ятим частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням органу місцевого самоврядування час доби до платника застосовується відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцята ст. 15 Закону № 481).
Згідно з частиною третьою ст. 15 прим. 3 Закону № 481 на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби (частина дев’ята ст. 15 прим. 3 Закону № 481).
До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 у розмірі 6800 грн. (абзац чотирнадцятий частини другої ст. 17 Закону № 481).
Відповідно до частини третьої ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (далі – КУпАП), передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, зокрема, торгівля алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою чи третьою ст. 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Отже, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) за продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6 800 гривень.
Крім того, відповідно до частини третьої ст. 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадову особу суб’єкта господарювання.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA