ГоловнаНовиниГоловне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує !

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує !

Опубліковано Пн, 08/11/2021

Хмарні підписи стартували

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/519719.html повідомила наступне.
Хмарні підписи SmartID від Приватбанк уже в Електронному кабінеті. Авторизуйтесь та підписуйте документи SmartID від Приватбанк.
Як це працює:
– оберіть хмарний підпис та АЦСК;
– отримайте посилання;
– скануйте QR-код.
Плануємо незабаром запустити хмарний підпис інших акредитованих центрів сертифікації ключів.
ДПС дотримується заданого вектору спрощення сплати податків, зручності та запровадження нових технологій.

Акцизний податок («ввезений»): надходження від платників Дніпропетровщини до державної скарбниці виросли на 49,3 відсотки

«У січні – жовтні 2021 року платниками Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету спрямовано майже 28,4 млн грн акцизного податку з ввезених на митну територію України товарів. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження виросли на 49,3 відс. або майже на 9,4 млн гривень», – зазначила заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга.
Звертаємо увагу, що ставка акцизного податку для операцій із ввезення на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або кількома), становить:
► для спеціально призначених для пересування снігом, спеціальних автомобілей для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів (товарна підкатегорія 8703 10 18 00 УКТ ЗЕД) – 100 євро за 1 шт.;
► для всіх інших (товарна підкатегорія 8703 90 10 10 УКТ ЗЕД) – 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.
Поряд з цим, оподаткування акцизним податком гібридних (HEV) та плагін-гібридних (PHEV) транспортних засобів, тобто тих які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.

Рентні платежі до державного бюджету від платників
Дніпропетровського регіону стрімко зростають

З початку 2021 року надходження від платників рентної плати Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету виросли на 142 відс. у порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року. Платниками Дніпропетровської області поповнено державний бюджет на суму понад 3,4 млрд грн, сума збільшилась на понад 1 млрд гривень.
Нагадуємо, що рентна плата складається:
– рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
– рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
– рентної плати за спеціальне використання води;
– рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

За викиди двоокису вуглецю бізнес Дніпропетровської області
спрямував до держбюджету з початку року майже 154 млн гривень

Державний бюджет протягом січня – жовтня 2021 року отримав від платників Дніпропетровської області майже 154 млн грн екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, що у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року більше ніж на 19,2 млн грн або на 14,3 відсотки.
Доводимо до відома, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
При цьому Податковим кодексом України встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

До місцевих громад Дніпропетровщини у січні – жовтні поточного року надійшло понад 15,5 млрд гривень ПДФО

«Місцеві громади Дніпропетровщини від платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) отримали з початку 2021 року понад 15,5 млрд гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року надходження збільшились на суму понад 2,8 млрд грн, або на 22,2 відсотки», – повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
Нагадуємо, що у полі № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом під час сплати ПДФО, проставляється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це контролюючий орган і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).

За підсумками десяти місяців 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників єдиного податку
надійшло майже 3 млрд гривень

Платниками єдиного податку Дніпропетровського регіону місцеві бюджети протягом десяти місяців 2021 року поповнились на суму майже 3 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року сума надходжень збільшилась більш ніж на 475 млн грн або на 18,9 відсотків.
Доводимо до відома, що у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Визначення витрат на придбання цінних паперів з метою заповнення розділу IX одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.
Згідно з п. п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що для об’єктів декларування, визначених п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається як:
► вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання Декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
► витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Згідно з абзацом 11 ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.
Перелік обов’язкових реквізити, які повинні мати первинні документи визначено ч. 2 ст. 9 Закону № 996.
Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено, що документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.
Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.
Для подання Декларації фізичній особі необхідно увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, та обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».
Розділ IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації містить, зокрема, поле «Витрати на придбання (набуття) або номінальна вартість», в якому відображаються витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
Враховуючи викладене, при заповненні розд. IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів визначаються на підставі відповідних підтверджуючих документів, якими можуть бути: звіти торговця цінними паперами (брокера); виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів; розрахункові документи (платіжні доручення, касові ордери тощо), а також інші документи первинного обліку.

Вперше за 30 років в Україні функціонуватиме уніфікована методика затвердження нормативної грошової оцінки землі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Уряд ухвалив історичну для земельної реформи постанову «Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок». Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.
Так, раніше одночасно існували три різні методики оцінки. Як наслідок, показники оцінки сусідніх ділянок могли дуже відрізнялися між собою. У громади була необхідність розробляти й затверджувати три різних види технічної документації. Аграрії, промисловці, органи місцевого самоврядування знають як багато економічних питань прив’язано до нормативної грошової оцінки (НГО) земельних ділянок, адже без неї не можна ні сплатити плату за землю, ні продати майно, ні здати його в оренду.
«Уряд уніфікував проведення такої оцінки, звівши все в одну методику. Тепер Рада відповідної територіальної громади зможе затвердити НГО відразу для всіх земельних ділянок усіх категорій та форм власності на всій території громади за зрозумілими й прозорими процедурами», – підкреслив Міністр.
Відтепер нормативно-грошова оцінка визначається так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу та п’ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. Іншими словами: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об’єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місце розташування, – це все впливатиме на кінцевий розмір НГО.
«Ця постанова – важливий ключ для територіальних громад у повномасштабному проведенні НГО всіх земель, що розташовані на їх територіях. Відтепер оцінка буде одразу на всю територію громади, а не на окремі «клаптики». Результати оцінки одразу по всій громаді потраплятимуть до Державного земельного кадастру і кожний бажаючий зможе отримати витяг про оцінку своєї ділянки швидко та без зайвих бюрократичних процедур», – резюмував Роман Лещенко.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Міністерства аграрної політики та продовольства України

https://minagro.gov.ua/ua/news/roman-leshchenko-vpershe-za-30-rokiv-v-ukrayini-funkcionuvatime-unifikovana-metodika-zatverdzhennya-normativnoyi-groshovoyi-ocinki-zemli

Податковий календар на 09 листопада 2021 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

09 листопада, вівторок, останній день подання:

● податкової декларації екологічного податку за ІIІ квартал 2021 року;
● податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за три квартали 2021 року, платниками віднесеними до третьої групи;
● податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2021 року
● податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІІ квартал 2021 року;
● звіту за формою № 1-РС про обсяги виробництва та реалізації спирту за жовтень 2021 року;
● звіту за формою № 2-РС п ро обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за жовтень 2021 року;
● звіту за формою № 3-РС про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за жовтень 2021 року;
● звіту за формою № 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за жовтень 2021 року;
● звіту за формою № 1-ОТ про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за жовтень 2021 року;
● податковими агентами та платниками єдиного внеску податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2021 року;
● податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2021 року для платників, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
● розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, за три квартали 2021 року4
● податкової декларації з рентної плати за IІІ квартал 2021 року з розрахунком:
– рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
– рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
– рентної плати за спеціальне використання води;
– рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
● податкової декларації з туристичного збору за IІІ квартал 2021 року.

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01.12.2021 розмір мінімальної заробітної плати змінюється.
Так, сума мінімальної заробітної плати становитиме 6 500 гривень.
При цьому зміниться ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Зокрема, мінімальний розмір єдиного внеску з 01.012.2021 становите 1430 грн (6 500 х 22 %).
Також зазнає змін з 01.12.2021 і максимальна сума страхового внеску, яка складе 21 450 гривень, а саме: максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становитиме 97 500 грн (15 розмірів мінімальної заробітної плати).

Строки для подання податкової
декларації з ПДВ та сплати ПДВ до бюджету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.
Норми визначені п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПКУ).
Пунктом 49.20 ст. 49 ПКУ встановлено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.
Пунктом 203.2 ст. 203 ПКУ визначено, що сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Про порядок сплати податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Нормами п. 137.4 ст. 137 ПКУ встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток (п. 137.8 ст. 137 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна фізособи юрособі чи ФОП: сплата ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ встановлено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Нормами п. п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п. п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п. п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Формування загального оподатковуваного доходу особи,
яка провадить незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.
Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Крім того, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Норми встановлені п. п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

До уваги платників єдиного податку – ФОП першої – третьої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Норми передбачені абзацами першим та другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:
► при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
► при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з абзацами першим та третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Таким чином, у разі несвоєчасної сплати єдиного податку фізичними особами – підприємцями першої – третьої груп контролюючим органом нараховується пеня.

Суб’єкт господарювання має можливість здійснити
авторизацію на ПРРО з операційною системою Android

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для авторизації на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) з операційною системою Android необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Android). Керівництво користувача» (далі – Інструкція), яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».
Згідно з Інструкцією при вході в програму необхідно:
► ввести пароль секретного ключа до сертифікату кваліфікованого електронного підпису, зареєстрованого в Електронному кабінеті і встановленому на пристрої;
► вибрати господарську одиницю (точку продажу). Перелік господарських одиниць і ПРРО відображаються відповідно до вибраного сертифіката згідно налаштуванням для цього сертифікату в Електронному кабінеті;
► вибрати номер ПРРО. Оператор не може працювати з вибраним ПРРО, якщо для цього ПРРО відкрито зміну іншим оператором.
Якщо виконується перший вхід до системи і довідник номенклатури не налаштований, то перед тим, як приступити до роботи, слід заповнити довідник номенклатури.

За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – з підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПКУ доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Юрособа має у власності нежиле приміщення (його частину) у багатоквартирному жилому будинку: сплата земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних та землекористувачів.
Норми встановлені п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав (статті 125, 126 Земельного кодексу України).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)).
З огляду на викладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини).
Оскільки обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку настає з моменту набуття відповідного права на земельну ділянку, то власнику нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку необхідно оформити таке право. При цьому до набуття права власності/користування земельною ділянкою у власника вказаного майна відсутні підстави для нарахування земельного податку.

Платникам акцизного податку про сплату за марки акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що плата за марки акцизного податку – плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку.
Норми визначені п. п. 14.1.148 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 9 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 1251) плата за марки акцизного податку зараховується до державного бюджету і відповідно до бюджетного законодавства використовується виключно для фінансування витрат, пов’язаних з їх виробництвом, зберіганням та реалізацією.
Підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, подають засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці (п. 3 Положення № 1251).
Формою попередньої/додаткової попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2021 № 102 передбачено подання такої заявки-розрахунку до Головного управління ДПС адміністративно-територіальної одиниці місця реєстрації платника.
Отже, плата за марки акцизного податку здійснюється до державного бюджету.
Для отримання банківських реквізитів з метою здійснення плати за марки акцизного податку платнику податків необхідно звернутись до Головного управління ДПС адміністративно-територіальної одиниці місця реєстрації платника.

Про випадки, в яких платники зобовʼязані повідомляти податкові органи про відсутність у них у звітному році об’єктів обчислення екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. 250.9 ст. 250 ПКУ.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Платники рентної плати
за спеціальне використання води визначені ПКУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Слід зазначити, що згідно із п. п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.