Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує !

Адміністративні послуги мобільного ЦОП для працівників Криворізького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих

З метою забезпечення здійснення сервісного обслуговування фізичних осіб – платників податків 13 грудня 2021 року співробітниками податкової інспекції здійснено виїзд мобільного ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) до УВП УТОС, засновником якого є «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО СЛІПИХ». Специфіка заходу полягала в тому, що під час роботи мобільного ЦОП, було забезпечено сервісне обслуговування працівників підприємства, які мають вади зору.
УВП УТОС знаходиться на території обслуговування Криворізької південної ДПІ ГУ ДПС у Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг, загальна площа якого складає 66,42 кв. кілометрів.
Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю УВП УТОС є єдиним в Україні вітчизняним виробником світлотехнічної продукції, а також, виготовляє товари народного споживання такі, як інкубатор МІ-30 та з турботою про захист довколишнього середовища виготовляє екологічно безпечні паперові пакети для харчових продуктів типу «саше». На теперішній час на підприємстві використовується праця 111 найманих осіб, з яких, 61 працівник має інвалідність.
Виїзд мобільного ЦОП відбувся за участі фахівців Криворізької південної ДПІ ГУ ДПС, зокрема, заступника начальника Ганни Познякової за сприянням керівника УВП УТОС Станіслава Порадовського.
Прийом суб’єктів звернень співробітниками податкової інспекції відбувався як в адміністративній будівлі так і в виробничих цехах підприємства. Під час прийому відвідувачів мобільного ЦОП, Ганна Познякова ознайомила їх з порядком отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) та наголосила на обов’язку фізичних осіб подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру платника податків і мають відмітку у паспорті) з метою підтримання в актуальному стані інформаційної бази ДРФО.
Крім того, відвідувачі мобільного ЦОП були проінформовані про електронні сервіси ДПС України, про переваги користування електронним сервісом «Електронний кабінет» та про можливість отримання у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронних довірчих послуг в відокремленому пункті реєстрації, розташованому в приміщенні ЦОП Криворізької південної ДПІ ГУ ДПС. Також відвідувачі мобільного ЦОП були ознайомлені з переліком адміністративних послуг, які надаються в ЦОП, і з можливістю отримання податкових послуг на порталі «ДІЯ».
Крім того, присутніх ознайомили з основними аспектами одноразового (спеціального) добровільного декларування, розповсюджуючи друковану продукцію з зазначеної тематики, яка розроблена ГУ ДПС.
За результатом роботи мобільного ЦОП співробітниками Криворізької південної ДПІ ГУ ДПС, задіяними у його роботі, від фізичних осіб прийняті:
– 17 заяв за формою № 5ДР;
– 8 заяв за формою № 10ДР;
– 7 заяви за формою № 1ДР.
Загалом, під час роботи мобільного ЦОП здійснено обслуговування 46 працівників УВП УТОС, з яких 32 особам надано адміністративні послуги та 14 працівникам в усній формі надані податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Також прийнято 2 декларації про майновий стан і доходи, з метою реалізації права на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Робота мобільного ЦОП пройшла в атмосфері ділового партнерства та взаємоповаги. Всі відвідувачі висловили подяку та сподівання на подальшу співпрацю. Представники УВП УТОС запевнили у сприянні подальшої співпраці з представниками податкової інспекції для сервісного обслуговування працівників їх підприємства.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

На зустрічі із експертами Європейського інвестиційного банку

Нещодавно у Дніпровській міській раді відбулася робоча зустріч із експертами-консультантами Європейського інвестиційного банку.
Від Дніпровської міської ради присутні керівництво департаменту транспорту та транспортної інфраструктури, департаменту економіки, фінансів та міського бюджету, профільних комунальних підприємств.
У заході від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Учасники зустрічі обговорили спільні проєкти, зокрема «Міський громадський транспорт II» та «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України».
Водночас Європейський інвестиційний банк запропонував нові напрями співпраці, які дозволять місту отримувати на вигідних умовах кредитні ресурси банку для фінансування інфраструктурних проєктів, що пов’язані з транспортною інфраструктурою, уникаючи тривалих бюрократичних процедур.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

З початку року право на податкову знижку
заявили 8 787 громадян Дніпропетровської області

За наслідками 2020 року станом на 15.12.2021 своє право на податкову знижку в деклараціях заявили 8 787 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню з бюджету складає 23,6 грн (з яких платникам повернуто вже 21,7 млн гривень).
Серед категорій витрат, дозволених до включення до податкової знижки, найпопулярнішими за результатами кампанії декларування 2021 року є:
► сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти – задекларували 6 946 фізичних осіб, сума податкової знижки становить 18,0 млн грн;
► сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління – задекларували 1 764 фізичні особи, сума податкової знижки становить 3,7 млн грн;
►частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом – задекларували 181 громадянин, сума податкової знижки становить 1,4 млн грн;
► оплата допоміжних репродуктивних технологій – задекларували 67 громадян, сума податкової знижки становить 0,5 млн гривень.
Нагадуємо, що громадянам слід поспішати – адже за 2020 рік право на податкову знижку можливо отримати до кінця 2021 року, а саме: по 31 грудня 2021 року включно!

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Набрала чинності оновлена декларація з податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 17.11.2021 № 601 (далі – Наказ № 601) внесено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Зокрема, у рядку 10 заголовної частини щодо особливих відміток з’явився окремий рядок для інвестора із значними інвестиціями та для цих же платників податку на прибуток додано два рядки в основному розділі декларації:
▼ 03.1 «Сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку – інвестором із значними інвестиціями»;
▼ 03.2 «Сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій платником податку – інвестором із значними інвестиціями».
Також змінився й зміст рядку 04. Тепер об’єкт оподаткування визнається за новою формулою: (рядок 02 + рядок 03 РІ + рядок 03.1 + рядок 03.2) (+, -).
Через появу нових рядків в основній частині декларації змінився й зміст додатку ВП. В нього також додані рядки 03.1 та 03.2 й викладено у новій редакції формулу рядку 04.
Крім того, для підприємств, які мають подавати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, Міністерством фінансів України у формі декларації впроваджено відповідну графу для проставлення позначки щодо такого обов’язку.
Так у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» з’явилася окрема графа «Відмітка про обов’язок платника відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом».
За приміткою до цієї графи саме при складанні декларації з податку на прибуток підприємств за звітний рік у відповідній клітинці платником має зазначатися позначка про наявність обов’язку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом.
Наказ № 601 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 17.12.2021 № 96 і він набрав чинності з цієї дати.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
● не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
● не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
● витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
● вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
● номінальна вартість прав грошової вимоги;
● вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
● вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
● витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Оплата за товари здійснювалася за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»:
чи застосовується РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця, або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Норми визначені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), чи заповнений вручну.
При здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону № 265 застосовувати РРО та/або ПРРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних та інших систем із використанням Інтернет-банкінгу та Інтернет-еквайрингу. При цьому, розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.
Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад надання дистанційної послуги або доступу до Інтернет-ресурсу (доступу до вебпорталу) з розміщення та використання інформації тощо, виключно в електронній формі із застосуванням Інтернету), у такому випадку застосування РРО та/або ПРРО є необов’язковим. У інших випадках, при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через Інтернет-банкінг та із застосуванням Інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах.
Згідно з ст. 2 Закону № 265 електронний розрахунковий документ – це:
а) документ, створений РРО, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;
б) документ, створений ПРРО у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
Роздiлом VII Положення про порядок емiсiї електронних платiжних засобiв i здiйснення операцiй з їх використанням, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 05 листопада 2014 року № 705 із змінами і доповненнями, встановлено, що документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв та iншi документи, що застосовуються в платiжних системах для платiжних операцiй з використанням електронних платiжних засобiв, можуть бути в паперовiй та/або електроннiй формi. Вимоги до засобiв формування документiв за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв i їх оброблення визначаються платiжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.
Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням банківського сервісу «інтернет-банкінг», суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. При цьому роздрукування розрахункового документа здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.
У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.
Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг», аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.
Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надісланий в електроннiй формi.
Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким внесені зміни до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
▼ реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
▼ реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
▼ реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Враховуючи викладене, у разі, якщо покупець оплачує товар (послугу) використовуючи банківський сервіс «Інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) у разі використання РРО або ПРРО зобов’язаний видати (сформувати) електронний розрахунковий документ встановленої форми та, у випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – відповідним чином оформлений гарантійний талон при безпосередньому наданні споживачеві товару (послуги).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

З даними реєстру платників ПДВ можливо ознайомитись
на офіційному вебпорталі ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».
Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про наслідки порушення неприбутковою організацією вимог щодо використання доходів виключно для фінансування видатків на утримання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
▼ утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
▼ установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
▼ установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
▼ внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Норми встановлені п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Положення абзаців третього і четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (п. п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податкова знижка: щодо відображення в декларації про доходи
реквізитів електронного розрахункового документа,
яким підтверджені витрати платника ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що отримати податкову знижку за 2020 рік у громадян є час по 31 грудня 2021 року включно.
Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Згідно з п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) затверджені Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція).
Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції у разі подання доповнення до Декларації у випадках, визначених, зокрема, п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у графі «Зміст доповнення» розд. «Доповнення до податкової декларації (заповнюється і подається відповідно до п. 46.4 ст. 46 розд. II ПКУ)» описується перелік доповнень до Декларації й мотиви їх подання.
Таким чином, реквізити електронного розрахункового документа, яким підтверджені витрати платника податку на доходи фізичних осіб, у разі використання ним права на податкову знижку, вказуються у графі «Зміст доповнення» розд. «Доповнення до податкової декларації (заповнюється і подається відповідно до п. 46.4 ст. 46 розд. II ПКУ)» Декларації.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги ФОП на загальній системі оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що фізичні особи – підприємці – «загальносистемники» зобов’язані вести облік доходів і витрат.
Норми передбачені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261).
Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством (п. 2 розд. І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розд. І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету (п. 4 розд. І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.
У типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 5 розд. І Порядку № 261).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо визначення типу об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 14.1.129.1 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:
– житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
– прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
– квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
– котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
– кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
– садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п. п. 14.1.129.2 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
– дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п. п. 14.1.129.3 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 14.1.129 прим. 1 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:
– будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
– будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
– будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
– гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
– будівлі промислові та склади;
– будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
– господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
– інші будівлі.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Таким чином, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

ФОП – «спрощенці» мають право здійснювати
всі види діяльності, що не заборонені ПКУ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.
До місцевих податків належить єдиний податок (п. п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПКУ).
Місцеві ради обов’язково установлюють, зокрема, єдиний податок (п. п. 10.2 прим. 1 п. 10.2 ст. 10 ПКУ).
Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розділу ХІV ПКУ.
Обмеження та заборони щодо видів діяльності для платників єдиного податку встановлені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Водночас, згідно з п. п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку можуть здійснювати всі види діяльності, які не заборонені чинним законодавством та дають право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до вимог норм ПКУ.
При цьому у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення щодо відповідної ставки єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується ставка, яка діяла до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування єдиного податку, для здійснення фізичними особами – підприємцями своєї діяльності.
Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 7.3 ст. 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Таким чином, до повноважень сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад належить виключно право прийняття рішення щодо встановлення ставок єдиного податку для видів діяльності, які не заборонені главою 1 розділу XIV ПКУ, тобто зазначене рішення не може містити положення, які змінюють порядок застосування спрощеної системи оподаткування, передбачені нормами ПКУ, зокрема в частині заборони здійснення будь-яких видів діяльності.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У юрособи – «спрощенця» виник в середині кварталу податковий борг
у сумі понад 3060 грн: що з єдиним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Норми встановлені п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Отже, якщо у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн, то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою її переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник такий борг. При цьому протягом шести наступних місяців у такого платника перевіряється наявність боргу на кожне 01 число місяця.
Тобто, якщо податковий борг в сумі понад 3060 грн, який обліковується у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, на кожне перше число протягом 6-ти послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Яким чином фізичні особи обчислюють та сплачують транспортний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Норми передбачені п. п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Деякі особливості застосування пільг зі сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки, зокрема для гаражного будівництва в межах норм, визначених ЗКУ. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації (ст. 41 ЗКУ).
Згідно зі ст. 35 ЗКУ громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Громадяни – члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).
Статтями 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 282 ПКУ визначено перелік юридичних осіб – власників земельних ділянок та постійних землекористувачів, що мають право на пільги щодо сплати податку. Звільнення гаражно-будівельних кооперативів та садівничих товариств від сплати земельного податку не передбачено.
Разом з цим абзацом першим п. 286.7 ст. 286 ПКУ передбачено, що юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.
Таким чином, оскільки норми ЗКУ не передбачають можливості приватизації громадянами – членами гаражно-будівельних кооперативів земельних ділянок, наданих гаражно-будівельним кооперативам для гаражного будівництва, то незалежно від наявності серед членів кооперативу громадян, які відносяться до пільгових категорій платників земельного податку, кооператив як платник податку повинен сплатити земельний податок за усю площу земельної ділянки переданої йому у власність (постійне користування).
Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
При цьому садівницьке товариство або гаражний кооператив не має права відповідно до п. 286.7 ст. 286 ПКУ зменшити податкове зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам – членам садівницького товариство або гаражного кооперативу.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про строки позовної давності, які застосовуються при розгляді спорів між суб’єктами господарювання за зовнішньоекономічними договорами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності становить три роки (ст. 257 ЦКУ).
Норми встановлені ст. 256 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ).
Водночас ст. 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (далі – Конвенція), яка набула чинності для України 01.04.94, установлено, що для країн-учасниць, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції), строк позовної давності становить чотири роки.
Згідно із ст. 9 Конституції України вищезазначена Конвенція є частиною національного законодавства України.
Тобто, до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, за винятком тих, перелік яких наведено у ст. 4 Конвенції, застосовується 4-річний строк позовної давності, встановлений ст. 8 Конвенції, за умови, що комерційні підприємства сторін договору у момент його укладення перебувають у Договірних державах. Перелік країн, які є учасниками Конвенції про позовну давність, наведено у листі Міністерства закордонних справ України від 17.12.07 №72/19-612/1-3811.
Крім того, відповідно до ст. 9 Конвенції початок перебігу строку позовної давності не відкладається через те, що:
– одна сторона може бути зобов’язана надіслати іншій стороні повідомлення;
– в арбітражній угоді міститься умова, згідно з якою до ухвалення арбітражного рішення не виникає ніякого права на вимогу.
Згідно зі ст. 10 Конвенції вважається, що право на позов, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало місце таке порушення. Право на позов, що випливає з дефекту або іншої невідповідності товару умовам договору, виникає від дня фактичної передачі товару покупцеві або його відмови прийняти товар. Право на позов, що ґрунтується на обмані, вчиненому до, під час укладення виникає від дня, коли обман був або міг бути розумно розкритий.
Якщо продавець дав щодо товару пряму гарантію, строк дії якої обмежений певним періодом часу або в іншій спосіб, перебіг позовної давності по вимогам, що випливають з такої гарантії, починається від дня, коли покупець сповіщає продавця про факт, який став підставою для такої вимоги, але не пізніше закінчення строку дії гарантії (ст. 11 Конвенції).
Якщо при наявності обставин, передбачених правом, застосовуваним до договору, одна з сторін може заявити про припинення договору до настання строку його виконання і заявляє про це, перебіг строку давності, що ґрунтується на цій обставині, починається від дня подання заяви іншій стороні. Якщо про припинення договору не заявлено до настання строку його виконання, перебіг позовної давності починається від дня настання строку виконання договору. Строк позовної давності, що випливає з порушення однією договірною стороною умови про поставку або оплату товару частинами, починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Якщо згідно з застосовуваним до договору правом одна з сторін може заявити про припинення договору внаслідок такого порушення і заявляє про це, перебіг позовної давності щодо всіх відповідних частин починається від дня подання заяви іншій стороні (ст. 12 Конвенції).
Разом з цим, згідно зі ст.23 Конвенції незалежно від положень Конвенції строк позовної давності у будь-якому випадку минає не пізніше ніж через десять років від дня, коли цей строк розпочався.
Таким чином, при розгляді спорів між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності строки позовної давності визначаються з урахуванням положень Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У телефонному режимі можливо скасувати кваліфікований сертифікат, виданий Кваліфікованим надавачем ЕДП ІДД ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що заява в усній формі подається клієнтом (користувачем) до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС, при цьому клієнту (користувачу) необхідно повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
– ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
– ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Норми передбачені до Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA