Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Ми в інтернет-просторі

https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

16.11.2020

Зберігаєш пальне – перевір, чи не потрібна тобі ліцензія

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/441056.html повідомила наступне.
Суб’єкти господарювання, які отримують пальне для власних потреб та зберігають його для використання в господарській діяльності, зобов’язані отримати відповідну ліцензію в органах ДПС.
Виключенням є зберігання пального державними підприємствами, установами та організаціями; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву та суб’єктами господарювання, які зберігають пальне, для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газодобувних майданчиках, бурових платформах.
Також дозволяється зберігання пального без отримання ліцензії в паливних баках транспортних засобів (технологічного обладнання) та у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
В усіх інших випадках зберігання пального дозволяється виключно за наявності ліцензії, отриманої на кожне місце зберігання.
Для отримання ліцензії потрібно подати заяву та платіжний документ про внесення річної плати до податкового органу за місцем зберігання пального.
При цьому річна плата за таку ліцензію становить лише 780 гривень. Водночас відповідальність за зберігання пального без одержання ліцензії – 500 тис. гривень.
За базами даних ДПС вже встановлено 750 суб’єктів господарювання, що мали отримати такі ліцензії, але не зробили цього.
У 144 суб’єктів господарювання з 445 перевірених факти безліцензійної діяльності підтверджено, донараховано понад 75 млн гривень.
Для уникнення застосування штрафних санкцій звертаємо увагу платників податків на необхідність своєчасного отримання таких ліцензій.
Нагадаємо, що Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-BP (зі змінами та доповненнями) з 01.04.2020 на території України запроваджено ліцензування зберігання пального.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Реєстри форм електронних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/154157.html розміщені реєстри форм електронних документів:

Реєстр форм електронних документів (Завантажити)
Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків (Завантажити)
Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (Завантажити)
Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб (Завантажити)

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Платником ПДВ виступає кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа),
який є споживачем товарів/послуг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ПДВ належить до загальнодержавних податків і зборів.
Норми визначені ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПДВ – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ (п.п.14.1.178 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Отже, ПДВ – це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарів/послуг на митній території України, та відповідно до ПКУ платником ПДВ виступає кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів/послуг.
Тобто оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг незалежно від того, хто їх споживає (держава за рахунок бюджету, підприємство за рахунок прибутку, населення за рахунок власних коштів), яким способом вони виготовлені або придбані, фінансово-господарських результатів діяльності і має бути рівно напруженим для всіх платників податку, а підприємства (організації) – продавці уповноважені здійснювати утримання та внесення до бюджету ПДВ, сплаченого кожним наступним споживачем.
Нормами ПКУ встановлено перелік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування ПДВ, а не окремих категорій споживачів, тому і оподаткування таких операцій здійснюється не з урахуванням категорії споживачів, а залежно від наявності чи відсутності встановленої ПКУ пільги з оподаткування операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг.
При цьому поняття «постачання послуг» та «постачання товарів» визначені відповідно у п.п. 14.1.185 та п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Фізична особа – користувач радіочастотного ресурсу
не є суб’єктом господарювання: що з рентною платою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
► ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами. Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 41 до Декларації (далі – Додаток 41).
У полі 2 Декларації та рядку 2 Додатку 41, зокрема, зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи або серія та номер паспорта – фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Отже, фізична особа – користувач радіочастотного ресурсу, яка не є суб’єктом господарювання, щомісяця подає Декларацію разом з Додатком 41 до органу ДПС за своєю податковою адресою (місцем проживання) та сплачує рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України.
При цьому згідно з п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платник рентної плати подає копію ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою у місячний строк після їх видачі.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Підрозділ нерезидента – не платник податку на прибуток прийняв рішення про здійснення господарської діяльності: дії такого платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації, що не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але відповідно до ПКУ зобов’язаний сплачувати податки і збори, для взяття на облік подає до контролюючого органу документи, визначені п.п. 4.2 та 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
При цьому взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п. 2 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток підприємств у порядку, визначеному розділом V Порядку, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.
Відповідно до п.п. 1 п. 3.4 розділу III Порядку відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток підприємств) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділу V Порядку.
Відокремлений підрозділ нерезидента, який обліковується в контролюючому органі як не платник податку на прибуток, та прийняв рішення про провадження господарської діяльності через постійне представництво подає до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РПП в порядку, визначеному розділу V Порядку.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Зовнішні сумісники не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників та облікової кількості штатних працівників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28 вересня 2005 року № 286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» із змінами (далі – Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю.
Відповідно п. 2.1 розділу 2 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (п.п. 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції).
Не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (п.п. 2.6.1 п. 2.6 розділу 2 Інструкції), тобто зовнішні сумісники.
Згідно п.п. 3.2.2 п. 3.2 розділу 3 Інструкції при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 розділу 2 Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (п.п. 2.5.8 – 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.
Отже, зовнішні сумісники не включаються, як до середньооблікової кількості штатних працівників, так і до облікової кількості штатних працівників.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Створюєте нові робочі місця – маєте право на компенсацію єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома роботодавців, що вони мають право на повернення частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку із створенням нового робочого місця.
Така компенсація передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Порядок № 153).
Так, відповідно до Порядку № 153 право на вказану компенсацію мають суб’єкти господарювання – роботодавці, які починаючи з 2013 року:
► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.
Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених цим пунктом, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Для підтвердження фактів відсутності зменшення штатної чисельності працівників і фонду оплати праці середньооблікова кількість штатних працівників і розмір фонду оплати праці за місяць, у якому перевіряються такі факти, порівнюються із середнім значенням середньооблікової кількості штатних працівників та середнім значенням фонду оплати праці за 12 місяців, що передують місяцю перевірки показників, відповідно.
Дія Порядку № 153 не поширюється на роботодавців, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua