ГоловнаНовиниГоловне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє!

Опубліковано Чт, 20/05/2021

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Як покращити прозорість ринку підакцизної продукції, зокрема, у сфері обігу пального обговорили під час зустрічі представники ДПС та Нафтогазової асоціації. За словами Першого заступника Голови ДПС Наталії Рубан, сьогодні ДПС посилює контроль за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку пального.

Так, зокрема, у 2021 році підрозділами податкового аудиту з метою запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків, які здійснюють торгівлю пальним, проведено 753 фактичні перевірки АЗС (або приблизно кожну десяту АЗС). До суб’єктів господарювання застосовано           372 млн грн штрафних (фінансових) санкцій. Перевірки окремих трейдерів також передбачені у плані-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

За словами Наталії Рубан, податківці ретельно перевіряють факти порушень, які надходять до ДПС від Асоціації та інших відомств, однак через мораторій на проведення перевірок не можуть застосувати повний спектр необхідних для цього ресурсів.

Водночас, на її думку, вирішити ситуацію з нечесною конкуренцією на ринку не можна лише одними контрольно-перевірочними заходами.

«Податкова служба – це сервісний орган, який адмініструє податки, і ми прагнемо до створення таких правил, щоб ринок був прозорим. Зупинити рух тіньової продукції не можливо лише перевірками, потрібні системні зміни, перш за все, у законодавстві. І над цим ми маємо працювати спільно з усіма зацікавленими інституціями», – наголосила Перший заступник Голови ДПС.

У свою чергу президент «Нафтогазової асоціації України» Неля Привалова зазначила, що Асоціація готова долучитися до цієї роботи спільно з податковою службою та надавати експертну допомогу задля встановлення чесних правил гри на ринку пального та уникнення викривленої конкуренції.

Представники ДПС відзначили допомогу Асоціації у викритті фактів порушень, зокрема, щодо функціонування АЗС та НПЗ, які функціонують з порушенням діючого законодавства.

На думку Наталії Рубан, одним із способів вирішення такої ситуації є удосконалення системи автоматичного адміністрування обігу підакцизної продукції, над чим в ДПС наразі активно працюють.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/468800.html

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Євген Олейніков: Взаємодія ДПС

та новоствореного БЕБ має стати системною

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/468777.html повідомила, що взаємодія Державної податкової служби України та новоствореного Бюро економічної безпеки має перетворитися на систему, коли державний контроль, який забезпечує ДПС, і правоохоронні зусилля з боку БЕБ будуть органічно доповнювати один одного. Саме таким чином можна досягти найвищої ефективності діяльності як Бюро, так і податкової служби. Таку думку висловив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час Міжнародної науково-практичної конференції «Законодавче забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки України».

За його словами, при взаємодії з Бюро ДПС готова не тільки до того, щоб бути постачальником інформації, але й разом реалізовувати комплексну роботу по тих напрямах, які потребують найбільшої уваги.

«Зараз наша взаємодія з БЕБ буде будуватися, у першу чергу, на тому, щоб за рахунок свого системного бачення економічних процесів, а ми маємо сьогодні таке бачення, допомогти Бюро визначити найбільш небезпечні прояви економічних злочинів», – зазначив Євген Олейніков.

Як відзначив заступник Голови ДПС, досвід роботи податкової служби за останній рік наочно продемонстрував, що для того, аби змінити ситуацію зовсім не обов’язково намагатися виявити кожне порушення і по кожному з них прийняти рішення. Достатньо визначити критичні точки і використати їх, у тому числі, як сигнал для бізнесу. Тоді бізнес починає в цілому змінювати свою поведінку, що позитивно позначається, зокрема, і на доходах державного бюджету.

«Дуже важливо, щоб робота з використанням того доволі потужного арсеналу, який сьогодні передбачається для БЕБ, була якраз продовженням і розширенням цього напряму. Щоб БЕБ перетворилося на той орган, який зможе реалізувати цю проєкцію державного контролю, державної протидії економічній злочинності саме на тих критичних точках фокусу, приклад впливу на які дасть сигнал всьому бізнесу», – впевнений Євген Олейніков.

Така діяльність, на думку заступника Голови ДПС, свідчитиме про те, що, по-перше, держава більше не допустить недоброчесної конкуренції за рахунок ухилення від сплати податків. Друге, що пріоритетом БЕБ є саме протидія економічній злочинності, а не здійснення загального тиску на бізнес. І третє, надасть розуміння того, що порушення законодавства рано чи пізно матиме більш негативні наслідки, що нівелюють усі ті переваги, які тимчасово отримує особа, порушуючи законодавство у сфері економічної діяльності.

Євген Олейніков також розповів, що в ДПС створено Департамент податкових розслідувань, який не є правоохоронним підрозділом. Його основна функція – системна аналітика, спрямована на те, щоб зрозуміти той чи інший механізм несплати податків, визначити вразливі точки та ефективно їх відпрацювати. На сьогодні така робота здійснюється або самостійно, або із залученням правоохоронних органів. Дієва взаємодія з БЕБ дозволить значно посилити цей напрям і досягти високої результативності для обох відомств.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Послугами ДПС на Порталі Дія вже скористались понад 5 млн осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до вдома, що завдяки спільній ефективній роботі Міністерства цифрової трансформації та Державної податкової служби сервіси податкової стають доступними громадянам та фізичним особам – підприємцям на двох платформах: в електронному кабінеті платника та на Порталі Дія. Сервісами користуватись просто та зручно – буквально у два кліки.

Так, комплексною послугою реєстрації дитини в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження дитини «єМалятко» вже скористались 96 тис. осіб.

Послугу реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (віком 14 – 18 років) під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше «ID14» отримали 78 тис. осіб.

Також популярною стала комплексна послуга «Цифровий РНОКПП» –цифрове відображення у мобільному застосунку ДІЯ документа, що засвідчує реєстрацію особи в ДРФО. Цією послугою вже скористались 4,9 млн осіб.

Реалізовано проєкти, за допомогою яких на порталі та в застосунку «Дія» в розділі «Мої податки» стають доступними послуги:

– сплата податків,

– подання декларацій для ФОП, що перебувають на спрощеній системі оподаткування,

– отримання довідки про доходи та сплачені податки,

– відображення податкових даних платника та стану його розрахунків з бюджетом.

На найближчий час заплановано реалізувати через застосунок Дія наступні проєкти:

– для фізичних осіб – реєстрація в ДРФО та внесення змін, е-Резидентство, сплата податків, отримання даних стану розрахунків з бюджетом;

– для бізнесу – делегування повноважень на підписання документів, е-ліцензії, взяття на облік окремих категорій платників податків, отримання даних стану розрахунків з бюджетом, перевірка акцизної марки та чеку;

– в рамках експериментального проєкту через Портал «Дія» перевести надання біля 10 адміністративних послуг ДПС.

Ще одним великим проєктом Мінцифри з податковою, який планується запустити вже восени, – електронний акциз та електронна марка, що автоматизує та суттєво спростить процес замовлення, обліку акцизних марок для виробників та експортерів.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/468824.html

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

У ІА «Мост-Днепр» пройшла Інтернет – конференція

в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, присвячена застосуванню РРО/ПРРО

У інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась Інтернет-конференція в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольги.

Тема Інтернет – конференції присвячена застосуванню реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО).

Питання 1: Добрий день! У мене питання: яким чином здійснюється перереєстрація РРО?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п. 1 глави 3 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання або представником суб’єкта господарювання надаються:

► реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація»;

► реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Згідно з п. 2 глави 3 розділу II Порядку у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

► реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;

► реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У разі змін даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення. Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.

При цьому заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО (п. 3 глави 3 розділу II Порядку).

Разом з тим, п. 4 глави 3 розділу II Порядку встановлено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

 

Питання 2: Вітаю! Хочу запитати, які товари суб’єкту господарювання необхідно реалізовувати через РРО та/або через ПРРО з використанням

режиму програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?

Відповідь: Добрий день! Згідно з п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону України від           06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

► проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД.

Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

Водночас, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення № 13).

Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга ст. 67 МКУ).

Отже, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

 

Питання 3: Добрий день! Протягом якого терміну суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО?

Відповідь: Вітаю! Відповідно до п. 16 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

► РРО, а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);

► ПРРО – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розділу ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону    № 265.

 

Питання 4: Вітаю! Яка послідовність дій має бути здійснена платником податків для реєстрації ПРРО?

Відповідь: Добрий день! Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

 

Питання 5: Добрий день! Що таке фіскальний номер ПРРО?

Відповідь: Вітаю! Визначення поняття «фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій» встановлено Законом № 265.

Згідно із Законом № 265 фіскальний номер ПРРО – це унікальний код, що формується фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється програмному реєстратору розрахункових операцій під час реєстрації для його ідентифікації.

 

Питання 6: Добрий день! Чи необхідно реєструвати книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) на ПРРО?

Відповідь: Добрий день! Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

«Пульс» – сервіс, який працює для платників податків

На телефон сервісу «Пульс» Державної податкової служби України платники Дніпропетровської області звернулися 295 раз з початку 2021 року. Усі звернення були уважно розглянуті, питання вирішені по суті та у встановлений законодавством строк.

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: щодо роботи структурних підрозділів Головного управління ДПС (далі – ГУ ДПС) –   160 звернень (54,3 %); щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 84 (28,5 %)», – зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Нагадаємо, що сервіс «Пульс» ДПС України у постійному режимі приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання стосовно неправомірних дій, бездіяльності або можливих корупційних проявів з боку посадових осіб структурних підрозділів та територіальних органів Державної податкової служби.

Заявники можуть надавати інформацію за телефоном 0-800-501-007, обравши в інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», або надіслати відповідну інформацію на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.

Також, у січні – квітні ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 229 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 13 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Очевидні переваги програмних РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.08.2020 запроваджено програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – програмні РРО) – це перший етап змін, передбачених законодавством щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг.

Програмне рішення від ДПС є доступним і на безкоштовній основі запропоноване для використання всім зацікавленим суб’єктам господарювання.

Перевагами програмних РРО є:

▼ вільний вибір для суб»єктів господарювання;

▼ відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);

▼ відсутність експертизи для комерційних програмних РРО.

▼ пристосованість для будь якого пристрою, що підтримує операційну систему WINDOWS.ANDROID

▼ онлайн реєстрація в контролюючому органі;

▼ виключно електронний документообіг.

ДПС організовано надання інформаційної підтримки (допомоги) платникам податків – користувачам програмних РРО та АРІ фіскального сервера.

Для цього продовжено роботу колцентру ДПС до 20 год. 00 хв., організовано роботу центрів обслуговування платників та кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у територіальних органах ДПС.

Крім того, в актуальному стані підтримується інформаційний банер «Програмні РРО», який знаходиться на вебпорталі ДПС, (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).

У банері «Програмні РРО», зокрема розміщено перелік посадових осіб для взаємодії з платниками під час впровадження безкоштовного програмного рішення ДПС та перелік посадових осіб територіальних органів ДПС, відповідальних за надання консультацій щодо застосування та впровадження програмних РРО, форми програмних РРО та покрокова інструкція щодо заповнення цих форм.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Податковий календар на 20 травня 2021 року

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

 

20 травня 2021 року, четвер, останній день подання:

  • податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року;
  • податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2021 року у разі не подання податкової декларації на 2021 рік;
  • податкової декларації з рентної плати за квітень 2021 року з розрахунком:

– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

  • декларації акцизного податку за квітень 2021 року*

 

* Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п. 222.1.2 п. 222.1        ст. 222 ПКУ)

останній день сплати:

  • екологічного податку за І квартал 2021 року;
  • авансового внеску з єдиного податку на травень 2021 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
  • єдиного податку за I квартал 2021 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи;
  • єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за квітень 2021 року, крім гірничих підприємств;
  • збір за місця для паркування транспортних заходів за I квартал 2021 року;
  • податку на прибуток підприємства за I квартал 2021 року;
  • частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за І квартал 2021 року;
  • туристичного збору за I квартал 2021 року.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Коли не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Абзацами четвертим – сьомим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються зокрема:

► суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Слід зазаначити, що відповідно до п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.11.2 п. 57.1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

► фізичним особам.

Нормами п.п. 57.11.4 п. 57.1 ст. 57 ПКУ визначено, що виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Також інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.11.6     п. 57.11 ст. 57 ПКУ).

Підпунктом 57.11.7 п. 57.11 ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого           п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Про порядок проведення фактичної перевірки

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фактичною відповідно до норм ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки (п.80.2 ст. 80 ПКУ).

Крім того, фактична перевірка може проводитись за наявності хоча б однієї з таких підстав:

► у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Тривалість проведення фактичних перевірок не має перевищувати 10 діб (п.82.3 ст.82 ПКУ).

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

► заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки (п.п. 82.3.1 п.82.3 ст.82 ПКУ);

► змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п.п. 82.3.2 п.82.3 ст.82).

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

За порушення термінів сплати грошового зобов’язання нараховується пеня

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Норми встановлені п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:

  • при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
  • при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
  • при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки, зокрема, несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

З урахуванням п. 129.3 ст. 129 ПКУ нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) закінчується:

  • у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
  • у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків (п.п. 129.3.2 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
  • у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
  • у разі прийняття рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (п.п. 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Абзацом другим п.п. 129.3.41 п. 129.3 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, закінчується, зокрема, у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов’язань – у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов’язань.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (абзац одинадцятий п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку         120 відс. річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац третій      п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац четвертий п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПКУ).

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Для отримання ліцензії на виробництво пального

платник подає до контролюючого органу пакет документів

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Норми встановлені з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:

▼ копії засновницьких документів;

▼ документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право виробництва пального додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

▼ документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

▼ акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;

▼ документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

▼ дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

▼ технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;

▼ технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію, зокрема, на право виробництва пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

До уваги платників податку на нерухомість!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухомість), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом      30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок на нерухомість сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто, податок на нерухомість, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»