вул. М. Грушевського, 70
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державною податковою службою за підтримки Міністерства фінансів України, Міністерства цифрової трансформації за сприяння Апарату Ради національної безпеки і оборони України 24 серпня цього року впроваджено Інтерактивну податкову карту України. Це – частина окремого проекту е-податки Національної програми інформатизації.
Саме інформація про сплату податків до державного, а особливо до місцевих бюджетів набуває популярності у громадян та суспільства.
Громадяни щоденно цікавляться, за який рахунок функціонує громада. Які податки та в яких розмірах надходять до бюджету громади? Хто з платників робить вагомий внесок в її розвиток та головне – хто не сплатив жодної гривні і має заборгованість?
З початку запровадження Інтерактивної податкової карти України її можливостями скористалося понад 140 тис. українців та громадян інших країн.
Сервіс набирає популярності не тільки в Україні, а й в Німеччині, Нідерландах, Польщі, Сполучених Штатах Америки.
Податковою службою було заплановано і вже створено податкові профілі територіальних громад, графічне відображення показників на звітну дату порівняно з попереднім періодом. Заплановане стає реальністю.
Відтепер користувачі мають можливість ознайомитись зі складовими профілів територіальних громад про:
загальні дані та демографію;
об’єкти соціальної інфраструктури та економіки;
активних платників податків;
топ-10 найбільших платників податків;
надходження у розрізі кодів класифікації доходів бюджету;
сплату податків за видами економічної діяльності;
структуру сплати податків;
боргові зобов’язання.
Децентралізація та розширення повноважень органів місцевого самоврядування, прозорість формування місцевих бюджетів – складові, що забезпечують прийняття правильних управлінських рішень, та підстава для розвитку територіальних громад.
Прозорість, відкритість, цифрові трансформації є одним з основних векторів діяльності податкової служби.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/515135.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізичними особами належних їм активів»
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізичними особами належних їм активів».
На запитання платників податків відповідала в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга МАЗУР.
Питання 1. Добрий день. Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) декларацію (Декларація), за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?
Відповідь. Добрий день. Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розділом IV Податкового кодексу України (Кодекс).
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 Кодексу, за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 Кодексу, подаровані платнику ПДФО іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV Кодексу для оподаткування спадщини.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.
Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО.
Отже, якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої Декларації.
Питання 2. Вітаю! Хочу запитати, чи необхідно подати Декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?
Відповідь. Вітаю. Добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.
Питання 3. Доброго дня! Чи має право декларант у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування самостійно уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій декларації, шляхом подання нової декларації?
Відповідь. Добрий день. У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій Декларації, виключно шляхом подання нової Декларації у порядку.
При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.
У разі збільшення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (Збір) у новій Декларації здійснюється доплата різниці між визначеною у новій Декларації сумою Збору і сумою Збору, сплаченою відповідно до попередньо поданої Декларації.
Питання 4. Добрий день! У мене питання: який термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання одноразової декларації з типом «Звітна»?
Відповідь. Вітаю. Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 1 листопада 2023 року; третього платежу – до 1 листопада 2024 року.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Питання 5. Доброго дня! Хочу отримати відповідь на таке питання: у який термін сплачується сума недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виникла за результатами камеральної перевірки?
Відповідь. Вітаю. У разі виявлення фахівцями ДПС за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відбулась Zoom-нарада для представників
ТГ та бізнесу Криворізького регіону
Побудова відкритого та якісного діалогу між податковою службою Дніпропетровщини і платниками податків – це важлива складова діяльності служби, направлена на збільшення доходів бюджетів.
Нові потреби економіки потребують відкритої та консолідованої роботи як органів влади так і представників територіальних громад (далі – ТГ) та бізнесу.
Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) керівництвом ГУ ДПС проведено Zoom-нараду з представниками ТГ, бізнесу та фахівцями ГУ ДПС Криворізького регіону.
Нарада відбулась під головуванням заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія.
У заході також прийняли участь: начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Бохан Вікторія; начальник управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС Копильченко Тетяна; начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС Орлов Ігор; начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак; начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Самсоненко Євгенія; начальник управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС Цегельська Світлана; заступник начальника управління електронних сервісів ГУ ДПС Пономарьова Світлана; начальники ДПІ і структурних підрозділів ГУ ДПС Криворізького регіону, представники ТГ та бізнесу Криворіжжя.
Нарада присвячена обговоренню з представниками бізнесу та влади Криворізького регіону актуальних питань, що виникають під час адміністрування податків і зборів; питанням скорочення податкового боргу, розвитку сервісних можливостей ДПС, трудовим відносинам та ін.
Леонов Валерій зазначив, що традиція ефективної взаємодії з представниками ТГ і бізнесу забезпечує консолідовану співпрацю в боротьбі з тіньовою економікою.
«Детінізація економіки, боротьба з ухиленням від сплати податків, стимулювання розвитку легального бізнесу – головні пріоритети діяльності податкової служби Дніпропетровщини. Поглиблення співпраці з сумлінним бізнесом дозволить державі нові драйвери економічного зростання та інструменти наповнення бюджетів» – зазначив Леонов Валерій.
Заступник начальника ГУ ДПС зупинився на особливостях проведення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка стартувала з 01 вересня 2021 року і триватиме до 01 вересня 2022 року.
Під час спілкування з представниками бізнесу Криворізького регіону Дніпропетровщини розглядались питання нарахування та сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, трудових відносин, питань повноти декларування ПДВ за вересень 2021 року та декларування податку на прибуток за підсумками роботи 3 кварталів 2021 року.
Під час заходу Пономарьова Світлана презентувала Інтерактивну податкову карту України та приділила особливу увагу розвитку електронних сервісів, зокрема «Електронного кабінету», механізму інформаційної взаємодії між органами, що контролюють справляння надходжень до бюджету, органами місцевого самоврядування через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIСA» та розгортанню додаткових відокремлених пунктів реєстрації у ЦОП Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України.
Під час онлайн-наради Осипова Манушак повідомила про різні форми інформування суспільства з питань законодавства та діяльності податкових органів. Вона проінформувала про можливості офіційного вебпорталу «Державна податкова служба України», субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінок «Державна податкова служба України» та «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Фейсбук, які є офіційними джерелами інформації органів ДПС.
Самсоненко Євгенія зупинилась на такому важливому питанні, як недопустимість нарахування місячної заробітної плати суб’єктами господарювання нижче встановленого законодавством мінімуму.
Крім того, Копильченко Тетяна обговорила з представниками бізнесу питання нарахування та сплати податків і зборів до бюджетів всіх рівнів.
Особливою темою для обговорення з керівниками підприємств Криворіжжя також були актуальні питання погашення боргу з податків і зборів та недоїмки з єдиного внеску.
Цегельська Світлана зробила акцент на позитивних моментах співпраці ГУ ДПС з ТГ у напрямку погашення заборгованості.
Змістовна комунікація податкових органів з бізнесом сприяє швидкій і ефективній взаємодії, що дозволяє глибше розуміти потреби бізнесу, оперативно вирішувати важливі невідкладні питання конкретного регіону, вибудовує взаємну довіру партнерів, якими є і податкова служба і представники бізнесу.
Крім того, під час спілкування провідних фахівців ГУ ДПС з працівниками структурних підрозділів Криворізького регіону з метою надання їм практичної допомоги за напрямками роботи, пов’язаними з виконанням функціональних обов’язків, акценти зроблено, зокрема, на організації ефективної системи адміністрування податків і зборів Криворіжжя, виконанні індикативних показників, забезпеченні надходжень по місцевих податках і зборах, у т. ч. з плати за землю, організації ефективної системи адміністрування податків і зборів Криворізького регіону.
З основними нормами дотримання державними службовцями антикорупційного законодавства під час виконання службових обов’язків ознайомив Орлов Iгор.
Очевидно, що економічно сильна держава неможлива без сумлінної сплати податків. Отже, співпраця податкових органів, ТГ і бізнесу забезпечує нові перспективи, формує нову культуру взаємозв’язків у суспільстві. В свою чергу партнерські відносини дають позитивний результат – надходження до бюджетів усіх рівнів зростають.
Нарада пройшла у форматі конструктивного діалогу, сторони обмінялися вважливою інформацією, отримали зворотній зв’язок.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Виїзд мобільного ЦОПу до Новомиколаївського старостинського округу Верхньодніпровської міської територіальної громади Кам’янського району
До мешканців Новомиколаївського старостинського округу Верхньодніпровської міської територіальної громади Кам’янського району Дніпропетровської області нещодавно організовано виїзд мобільного ЦОПу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі заступника начальника ГУ ДПС Валерія Леонова (у режимі онлайн), начальника Верхньодніпровської ДПІ Плахотник Оксани.
Під час роботи мобільного ЦОПу Валерій Леонов звернув увагу на те, що на сьогоднішній день пріоритетним питанням є налагодження системної партнерської роботи з територіальними громадами щодо надання адміністративних послуг, інформаційно-роз’яснювальної підтримки у форматі виїзних семінарів-нарад тощо, та акцентував увагу присутніх на набрання чинності Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Присутніх проінформовано щодо новацій податкового законодавства, а саме запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування, яке розпочалося першого вересня цього року.
Начальник Верхньодніпровської ДПІ проінформувала, які об’єкти підлягають добровільному декларуванню. Висловила впевненість, що результатом співпраці податкової служби та територіальних громад стане відповідальне ставлення до вимог законодавства і своєчасне виконання обов’язків кожним громадянином, і як результат – розвиток та процвітання новостворених територіальних громад. Вона наголосила на важливості використання електронних сервісів ДПС у повній мірі.
Під час виїзду фахівцями прийнято:
– заяв за формою 5-ДР -10 шт.;
– заяв щодо проведення звірки даних з податку на майно з фізичних осіб – 46 шт.;
– та надано практичну допомогу в отриманні електронного цифрового підпису і поданні декларацій про майновий стан та доходи (7 декларацій 100 % в електронному вигляді).
Наприкінці зустрічі були надані вичерпні відповіді на запитання присутніх та вручені листівки та пам’ятки.
Податківців подякували за надання важливої та актуальної інформації і висловили бажання співпрацювати у питаннях отримання адміністративних послуг у майбутньому.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Питання збільшення наповнення міського бюджету Дніпра
розглянуто у Дніпровській міській раді
Підведення підсумків результатів сумісної роботи по наповненню дохідної частини бюджету міста Дніпра за попередній рік йшлося під час засідання робочої групи у Дніпровській міській раді.
У засіданні від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Головного Валерій Леонов та фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС.
Значну увагу на засіданні приділено взаємодії управління доходів з органами податкової служби по погашенню податкового боргу, зокрема запропоновано та узгоджено покроковий порядок взаємодії щодо подальшого відпрацювання переліків юридичних осіб, які при наявності у місті Дніпрі діючих структурних підрозділів, не сплачують ПДФО до муніципального бюджету.
З огляду на позитивні результати діяльності робочої групи наголошено на доцільності продовження сумісних заходів, спрямованих на залучення суб’єктів господарювання до оподаткування, вжиття заходів по забезпеченню повноти нарахування та сплати місцевих податків і зборів.
Зазначаємо, що протягом 2021 року платниками Дніпропетровщини до місцевих бюджетів спрямовано 26 млрд 826,2 млн грн, що на 4 млрд 946,6 млн грн більше фактичних надходжень січня – вересня 2020 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні
ДПС у Дніпропетровській області
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що нещодавно відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет Громадської ради) в якому взяли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова та заступник начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Світлана Іщенко.
Під час засідання розглянуті питання адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб (далі – податок).
Світлана Іщенко розповіла учасникам засідання про перелік фізичних осіб, які відносяться до категорії платників такого податку, базу оподаткування, ставки та пільги із сплати податку та звернула увагу, що у 2021 році ГУ ДПС винесено 73 тис. податкових повідомлень-рішень на суму понад 154,7 млн гривень.
«Так, станом на 01.10.2021 до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло 106,9 млн гривень такого податку» – зазначив Валерій Леонов.
У ході обговорення члени Комітету Громадської ради звернули увагу, що на теперішній час існує необхідність у законодавчому врегулюванні питання щодо удосконалення наповнення бази даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що в свою чергу дасть змогу збільшити надходження до місцевих бюджетів.
На засіданні також вирішені інші питання щодо діяльності Комітету Громадської ради.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено лекцію для студентів вищого навчального закладу м. Дніпра
З метою знайомства дніпровської молоді зі шляхами професійного зростання, освітніми та кар’єрними можливостями в європейському просторі для студентів факультету обліку і фінансів Дніпровського державного аграрно-економічного університету проведено лекцію на тему «Перспективи працевлаштування: чим ми цікаві».
Захід відбувся за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерія Леонова та фахівців ГУ ДПС.
Студентів ознайомили із структурою та основними напрямками ГУ ДПС. Наголошено, що основні завдання податкової служби направлені на добровільну сплату податків та зборів громадянами та суб’єктами господарювання.
Під час лекції зазначено, чим саме приваблює робота в Державній податковій службі Дніпропетровської області, зокрема:
– престиж статусу державного службовця – податківця;
– участь у реалізації важливих державних завдань і функцій, реалізація бажання принести користь суспільству і людям;
– цікава та різноманітна робота в команді однодумців;
– соціальні гарантії (право на всі види відпусток, у т.ч. на період навчання, складання іспитів, написання дипломної роботи та інше, державне пенсійне забезпечення, «біла» заробітна плата).
Проінформовано молодь про умови працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах державної податкової служби.
Студенти ВУЗу виявили неабияку зацікавленість до запрошення ГУ ДПС проявити свої можливості у службовому та професійному зростанні, впровадженні новітніх ідей та прийнятті активної участі у побудові майбутнього нашої держави.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
На Дніпропетровщині розвиватимуть співпрацю
з Агентством з розшуку і менеджменту активів
У Дніпропетровській облдержадміністрації пройшла зустріч керівництва області та Агентства з розшуку і менеджменту активів. Говорили про те, як налагодити комунікацію і співпрацю з правоохоронцями й органами влади. Та зробити спільну роботу більш ефективною.
У заході прийняли участь представники Національного агентства з розшуку та менеджменту активів, обласної влади, органів виконавчої влади та силових структур, від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) – заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов.
Агентство з розшуку і менеджменту активів (далі – АРМА) – молода структура, це та частина правоохоронної системи, яка дозволяє наповнювати бюджет та вдало застосовувати європейські практики в управлінні активами.
Основні завдання АРМА – виявляти майнові активи, здобуті злочинним шляхом. Та управляти такими активами.
Зустріч важлива для плідної співпраці органів влади та правоохоронних органів.
У планах агентства – проводити тренінги і семінари в громадах для правоохоронців та представників державних органів влади.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про розрахунок бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Норми встановлені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.
Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Пунктом 7.2 підрозділу9 прим. 4 розділу XX ПКУ встановлено, що для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозділом 9 прим. 4 розділом XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
► номінальна вартість прав грошової вимоги;
► вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
► вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
► витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Оновлено Єдине вікно подання електронної звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України оновлено до версії 1.29.23.0 спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 21.10.2021.
Перелік змін та доповнень (версія 1.29.23.0) (станом на 21.10.2021):
Нові версії документів:
- На виконання наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2021 № 385 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» додано:
J0901703 – Консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан). Форма № 1-к.
- У відповідності до змін, які внесені наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2021 № 278 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4» додано:
F/J1490504 – Повідомлення щодо допущених помилок у відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за формою 4ДФ.
Оновлене спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Податковий календар на 28 і 29 жовтня 2021 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
28 жовтня, четвер, останній день сплати:
– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за вересень 2021 року;
29 жовтня, пʼятниця, останній день сплати:
– військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2021 року;
– ПДФО із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за вересень 2021 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
– ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2021 року;
– авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за IІІ квартал 2021 року;
– авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IІІ квартал 2021 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
У разі зміни даних фізичної особи – платника податків
необхідно подати заяву за ф. № 5ДР
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.
При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункти 2, 3 розділу IХ Положення № 822).
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:
► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Особливості відображення дивідендів, нарахованих (виплачених) за вирахуванням утриманого ПДФО та військового збору, у додатку АВ до декларації з податку на прибуток підприємств
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток підприємств – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Підпунктом 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ визначено, що, крім випадків, передбачених п. п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Зокрема, авансовий внесок, передбачений п. п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам (абзац четвертий п. п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Оподаткування доходів фізичної особи у вигляді дивідендів податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентуються п. 170.5 ст. 170 ПКУ.
Доходи фізичної особи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п. п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Крім того, п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ визначено, що доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (далі – збір).
Тобто, доходи у вигляді дивідендів, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу таких фізичних осіб, та підлягають оподаткуванню військовим збором.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ.
Відображення сум дивідендів, виплачених фізичним особам, здійснюється у Додатку АВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Додаток АВ).
У рядках 1 «Сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів), у тому числі:» та 1.1 «сума дивідендів, виплачена фізичним особам» Додатка АВ відображаються виплачені дивіденди в нарахованій сумі без вирахування утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Об’єкт іпотеки у спільній власності: хто має право на податкову знижку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ.
Норми встановлені п. п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Первинні документи, що підтверджують витрати ФОП на загальній системі оподаткування, повинні мати обов’язкові реквізити
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Частиною другою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:
► назву документа (форми);
► дату складання;
► назву підприємства, від імені якого складено документ;
► зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
► посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
► особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Відповідно до зазначених Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.4 Положення № 88).
При цьому, відповідно до п. 2.11 Положення № 88, вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухомість!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Норми передбачені п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п .п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 13 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.
Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про строки, в які контролюючий орган
здійснює реєстрацію ФОП, як платника єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації (п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Умови, за яких юрособи не можуть бути
платниками єдиного податку третьої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Норми встановлені п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
Підпунктом 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Також, не можуть бути платниками єдиного податку:
► страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (п. п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
► суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відс. (п. п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
► представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п. п. 291.5.6 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
► юридичні особи – нерезиденти (п. п. 291.5.7 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
► платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За якими цінами здійснюється продаж
тютюнових виробів у роздрібній мережі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Норми визначені п. п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПКУ тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів.
Перелік підакцизних товарів, які описано та класифіковано згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), та ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок з таких товарів встановлено п. 215.3 ст. 215 ПКУ, а ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну тимчасово, з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2024 року (включно) визначено п. п. 1 п. 17 підрозділу 5 розділу XX ПКУ.
Обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками, а базою оподаткування таких товарів, відповідно до п. 214.5 ст. 214 ПКУ, є база, визначена відповідно до п. 214.1 та п. 214.4 ст. 214 ПКУ (п. 221.1 ст. 221 ПКУ).
Пунктом 214.1 ст. 214 ПКУ визначено, що у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України/ввезеного на митну територію України товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами (далі – МРЦ) на товари (продукцію), з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Адвалорна ставка на рівні 12 відс. встановлена на сигарети без фільтра, цигарки (код 2402 20 90 10 згідно з УКТ ЗЕД) та сигарети з фільтром (код 2402 20 90 20 згідно з УКТ ЗЕД) (п. п. 1 п. 17 підрозділу 5 розділу XX ПКУ).
Відповідно до п. п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, МРЦ – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.
МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, згідно з п. 221.3 ст. 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Підпунктом 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлено, зокрема, що для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка акцизного податку становить 5 відсотків.
Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п. п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Згідно з п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком, зокрема, є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Отже, у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром та без фільтру) та цигарок здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до вартості пачки сигарет чи цигарок (з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів)), не вищої за МРЦ (100 відс.), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відс. вказаної вартості. Вартість пачки сигарет (цигарок), вище якої її реалізацію не дозволено, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.
Продаж інших тютюнових виробів (сигар, сигарил, люлькового, нюхального, смоктального, жувального тютюну, махорки та інших виробів з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування) у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість, акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відс. вказаної вартості.
Крім цього, ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями передбачена відповідальність у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від МРЦ на тютюнові вироби, встановленими виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, у розмірі 100 відс. вартості наявних у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За неподання банками до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків передбачена відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
Норми встановлені п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі відкриття або закриття рахунка платника податків – банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному п. 69.2 ст. 69 ПКУ, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.
У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов’язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені п. 69.2 ст. 69 ПКУ.
Пунктом 118.1 ст. 118 ПКУ встановлено, що неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений п. 69.2 ст. 69 ПКУ строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 680 грн за кожний випадок неподання або затримки.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Як визначається вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкти господарювання, в тому числі ті, які не вважають себе гірничими підприємствами і здійснюють видобування корисних копалин, в тому числі підземних вод, обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за формулою, визначеною у п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:
Вмп + (Вмп х Крмпе)
Цр = ———————————–,
де Вмп – витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ (у гривнях);
Крмпе – коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов’язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України;
V мп – обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства – видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.
Обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником рентної плати самостійно у порядку, встановленому п. 252.19 ст. 252 ПКУ, зокрема у журналі обліку видобутих корисних копалин відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.
Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об’єму.
Згідно із п. 252.11 ст. 252 ПКУ у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:
1) матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:
► зберіганням;
► транспортуванням;
► пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);
► проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розд. I ПКУ, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
► виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);
2) витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
3) витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
4) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв’язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:
► які виникають в результаті формування фінансових резервів;
► на сплату процентів боргових зобов’язань платника рентної плати;
► на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
► на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.
Пунктом 252.12 ст. 252 ПКУ визначено, що під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:
► сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
► сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів) (п. 252.15 ст. 252 ПКУ).
Нормами п. 252.14 ст. 252 ПКУ сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.
У разі якщо після виникнення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA