Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. Євген Олейніков: СМКОР – це джерело потужної аналітичної інформації

Ми в інтернет-просторі

17.07.2020

Євген Олейніков: СМКОР – це джерело потужної аналітичної інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Які схеми застосовуються махінаторами для формування фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування, а також яку роль у блокуванні таких операцій відіграє система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних – про це під час брифінгу розповів заступник Голови ДПС Євген Олейніков.

Всі податкові накладні, які платники реєструють в системі, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції.

Як розповів Євген Олейніков, результат використання СМКОР за останні два місяці – 9,1 млрд грн. Ці кошти вдалося залучити завдяки усуненню технічної помилки в роботі системи, якою могли користуватися шахраї.

«СМКОР – це запобігання ризикам у фінансовій сфері, але ніяка система моніторингу не може повністю виключити ухилення від оподаткування», – впевнений Євген Олейніков.

За його словами, 70 – 80 % платників є цілком доброчесними, які готові сплачувати податки. Однак від бізнесу не можна вимагати доброчесності ціною банкрутства. Це, на думку Євгена Олейнікова, суперечить принципам існування бізнесу.

Алгоритми і аналітична робота будуть вдосконалюватися, адже СМКОР – це потужне джерело аналітичної інформації.

«Якщо бізнес бачить, що він програє у рентабельності іншому бізнесу, який використовує схеми ухилення від оподаткування і за рахунок цього підвищує свою рентабельність, він також почне застосувати ці схеми. Просто для того, щоб залишатися в рівних конкурентних умовах. І відповідальність держави – зупиняти такі схеми, руйнувати їх, не дозволяти створюватися, а тим більше існувати тим злочинним групам, які зробили побудову таких схем бізнесом, – наголосив заступник Голови ДПС. – Ті кошти, які акумулюють злочинні угрупування, несуть не лише втрати держбюджету, а й загрозу національній безпеці».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425998.html

Євген Олейніков: Зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425997.html повідомила, що зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської діяльності платника, тобто не обмежує його право постачати та купувати товари. Про це заявив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час брифінгу.

«Єдине, що відбувається при присвоєнні ризикового статусу, або при зупинці реєстрації на підставі відповідності критеріям ризиковості – це необхідність підтверджувати документально операції по податкових накладних. Тобто підтверджувати те, що зазначене у податковій накладній справді має місце», – підкреслив Євген Олейніков.

За його словами, всі податкові накладні, які платники реєструють в системі, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції.

«Податковий моніторинг стосується суто податків. Я вже чув, що ми нібито заблокували всю економіку, тому і зростають надходження. ПДВ – це податок на кінцевий продаж, якщо все зупинити, то звідки він візьметься? Якщо у нас не рухаються товари та послуги, то звідки бізнес бере гроші, які сплачує у вигляді податків!», – наголосив Євген Олейніков.

Він, зокрема, відзначив, що навіть в умовах карантину за останні два місяці спостерігається зростання частки задекларованого до сплати ПДВ порівняно з минулим роком. Так, податкова ефективність зі сплати ПДВ (частка податку в обсягах реалізації товарів) у травні складала 3,1 %, у червні – 3,4 %. Для порівняння у 2019 ці показники складали по 2,5 % відповідно.

Реєстр платників податку на додану вартість – найпопулярніший набір даних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

Реєстр платників податку на додану вартість визнано найпопулярнішим набором даних серед наборів даних, які ДПС оприлюднює у формі відкритих даних. Така інформація оприлюднена у розділі «Статистика» Порталу відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (https://data.gov.ua/stats2/common).

Нагадуємо, що Державна податкова служба України на виконання вимог ст. 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q=).

Посилання на лінк набору даних «Реєстр платників податку на додану вартість» (https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837)

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/426069.html

Питання списання боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – тема он-лайн засідання із членами ТПП

За організацією Комітету з розвитку малого та середнього бізнесу Дніпропетровської торгово-промислової палати (далі – ТПП), Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняло участь у режимі он-лайн у засіданні на тему «Питання щодо списання боргів з ЄСВ фізичних осіб – підприємців» для суб’єктів господарювання регіону.

У засіданні прийняли участь в. о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Добросовістна Неля та начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак.

У своїй доповіді Добросовістна Неля зупинилася на механізмові процедури списання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників».

Було акцентовано увагу на порядку списання за заявою платника несплачених сум недоїмки, нарахованих платникам ЄСВ, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, по фізичних особах – підприємцях (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та по особах, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

До того ж, у разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

У ході он-лайн засідання фахівці податкової служби активно обговорили з членами ТПП питання подання звітності з ЄСВ, проведення камеральної перевірки звітності та інші.

Віцепрезидент Дніпропетровської торгово-промислової палати Сергій Кучерявенко та члени ТПП подякували податківців області за плідне спілкування.

Зміни законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з 15.07.2020 набрали чинності деякі зміни до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами, внесені Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі – Закон № 340).

Змінами, внесеними Законом № 340, що набирають чинності з 15.07.2020, передбачено внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань інформації про встановлення/скасування вимог нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності юридичної особи та/або правочину, предметом якого є його частка у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, а саме:

► відомостей про такого учасника: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо учасник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо учасник – юридична особа;

► вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису та/або нотаріального посвідчення правочину.

Крім того, з 15.07.2020 розширюється перелік заявників, яким надано право подання документів для державної реєстрації, а саме: таке право надано учаснику юридичної особи приватного права (крім акціонерного товариства) – у разі подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису такого учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, чи скасування такої вимоги.

Податковий календар на 20 липня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

понеділок, 20 липня 2020 року, останній день сплати:

– авансового внеску з єдиного податку на липень 2020 року платниками єдиного податку першої та другої груп;

– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями, у т. ч. тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств за IІ квартал 2020 року

– єдиного внеску роботодавцями за найманих працівників за червень 2020 року, крім гірничих підприємств;

– авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб за IІ квартал 2020 року фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування;

останній день подання:

– звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) за червень 2020 року;

– податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень 2020 року у разі неподання податкової декларації на 2020 рік;

– податкової декларації з рентної плати за червень 2020 року з розрахунком:

● рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

● рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

● рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

● рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

– податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

– декларації акцизного податку за червень 2020 року*

*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

У разі порушення нових правил застосування РРО

з 01.08.2020 законодавством передбачені штрафні санкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам податків, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджується ряд новацій, зокрема у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

За незастосування РРО або програмних РРО, застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.

Слід зазначити, що введення нових розмірів штрафів планувалось з 19.04.2020, але Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.

Так, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовуватиметься з 01.08.2020.

З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше й наступне порушення відповідно.

Водночас звертаємо увагу, що додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами не встановлюється.

Для списання заборгованості

з єдиного внеску необхідно подати заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) внесено зміни, зокрема до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), який доповнено п. 9¹⁵.

Вищезазначений пункт набрав чинності з 03.06.2020.

Згідно з п. 9¹⁵розділу VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками єдиного внеску, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, тобто ФОП, крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, тобто особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Оподаткування доходів, отриманих студентами під час трудової діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що доходи, отримані студентами під час трудової діяльності підлягають оподаткуванню.

Так, студенти мають можливість виконувати роботу за трудовими або за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, які передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роботодавець повинен подати до територіальних органів Державної податкової служби, за місцем обліку його, як платника єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Заробітна плата, відпустки працівникам, що здійснюють діяльність за трудовим договором, а також виплати, нараховані відповідно до умов такого договору, оподатковуються у загальному порядку:

► єдиним внеском за ставкою 22 %;

► податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 %;

► військовим збором за ставкою 1,5 %.

До доходу, отриманого такими особами, застосовується податкова соціальна пільга, за умови своєчасного подання заяви на її використання і якщо не перевищується законодавчо встановлена межа (п.п.169.4.1 ст.169 Податкового кодексу України).

Також роботу можливо виконувати і на умовах цивільно-правового договору.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України цивільно-правовий договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Найпоширенішими є договори на виконання робіт (договори підряду) та на надання послуг. За цивільно-правовим договором підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Якщо укладається договір цивільно-правового характеру, то повідомлення до органу ДПС про прийняття працівника на роботу не надається і запис про виконання роботи у трудовій книжці не зазначається.

Сума доходу, одержаного платником ПДФО за цивільно-правовим договором, оподатковується ПДФО за ставкою 18 %, військовим збором за ставкою 1,5 % та єдиним внеском за ставкою 22 %.

За відокремлені підрозділи юридична особа сплачує ПДФО

до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про вci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує вci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Закон України №466: зміни для платників єдиного податку

у частині справляння земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, відповідно до якого платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Такі нововведення вступили в дію з 01 липня 2020 року.

Зміни, передбачені вищезазначеним законом для платників єдиного податку першої – третьої груп, які є власниками чи землекористувачами земельних ділянок, не звільняють таких платників від нарахування та сплати земельного податку за ділянки, що надаються в оренду (наймання, позику), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, надані в оренду (наймання, позику).

З урахуванням вищевикладеного, платники єдиного податку першої – третьої груп, які з 01 липня 2020 року є платниками земельного податку, у зв’язку з внесеними законодавчими змінами подають звітну податкову декларацію з плати за землю (якщо така декларація не подавалась з початку року), або проводять уточнення даних річної податкової декларації, поданої на початку року, але не пізніше 20.08.2020.