вул. М. Грушевського, 70
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує !
Щодо проведення розрахункових операцій
через РРО/ПРРО для підакцизних товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У січні – липні 2021року при проведенні фактичних перевірок почастішали випадки встановлення фактів використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Нагадуємо, що пунктом 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).
Згідно з абзацом восьмим п. 2 розділу 3 Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).
Тобто у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056 (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).
Згідно з п. п. 1.2. п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.
Відповідно до п. п. 1.2. п. 1 Вимог № 1057 технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.
У свою чергу, відповідно до п. 9.1. Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.
З урахуванням зазначеного та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів, та, відповідно до Положення № 13, фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно до технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД передбачено розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом для обов’язкових реквізитів.
Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (300 х 17= 5100,0 грн).
Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів у структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу, та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.
Враховуючи викладене, Державна податкова служба України вкотре наголошує на необхідності дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону № 265, зокрема в частині проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/492058.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ДПС фіксує непоодинокі випадки перевищення обсягів доходів платниками єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/492062.html повідомила наступне.
Звертаємо увагу фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку, що з 06 серпня 2020 року знято мораторій на проведення перевірок відповідно до п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ з питань припинення підприємницької діяльності.
Під час перевірок встановлюються непоодинокі випадки, коли платники податків перевищують обсяги доходів, які дозволяють перебувати на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Як наслідок, за результатами документальних перевірок платників переводять на загальну систему оподаткування та виключають з реєстру платників єдиного податку.
За І півріччя 2021 року виявлено 28 таких випадків. Загалом за результатами зазначених перевірок донараховано понад 80 млн гривень.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.
Проте, оскільки більшість платників податків (спрощенців) не ведуть податковий облік, не зберігають первинні документи, тому у разі переведення платника єдиного податку на загальну систему оподаткування відсутня можливість зменшення оподаткованого доходу на суму документально підтверджених витрат, які пов’язані з отриманням доходу. Внаслідок цього за результатами перевірок донараховуються значні суми по податках та зборах.
Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до п. 1 ст. 44 ПКУ – для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Зважаючи на зазначене, Державна податкова служба України рекомендує фізичним особам – підприємцям, які застосовують спрощену систему оподаткування, забезпечувати зберігання первинних документів та вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
УВАГА! Важлива інформація!
Для якісної імплементації Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», проведення інформаційно – роз’яснювальної кампанії та всебічного консультування платників податків органами ДПС визначено перелік кваліфікованих фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, які забезпечуватимуть зворотній зв’язок з платниками за напрямами адміністрування податків, обслуговування платників, функціонування ІТ забезпечення, комунікації, що додається.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Визначено порядок відкриття та ведення рахунків для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома.
На виконання норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон) Національний банк визначив порядок відкриття та ведення поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній та іноземних валютах, а також банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України від 5 серпня 2021 № 83 «Про затвердження Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування» (далі – Положення) –
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_05082021_83
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року.
Фізичні особи, які мають намір відповідно до норм цього Закону скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування (далі – декларанти), звертаються до банку для відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання (спеціальному рахунку) та розміщення готівкових коштів в національній та іноземних валютах, банківських металів (з фізичною поставкою).
Так, відповідно до вимог Положення декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».
Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:
- перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;
- або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;
- або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.
Положення набирає чинності з 1 вересня 2021 року та діє до 1 вересня 2022 року.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Національного банка України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Набрав чинності Закон України
«Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 14 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).
Закон № 1667 покликаний створити сприятливі умови для ведення інноваційного бізнесу в Україні. Він визначає організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму «Дія Сіті», що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів.
Цей правовий режим передбачає спеціальні умови оподаткування, які будуть визначені Податковим кодексом України.
Закон № 1167 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 13.08.2021 № 153.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Оновлено порядок накладання штрафів за трудові порушення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 28 липня 2021 року № 780 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» оновив порядок накладання штрафів за трудові порушення.
Постановою №780 внесено зміни до:
► Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення;
► Положення про Державну службу України з питань праці;
► Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;
► Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Постанову № 780 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 03.08.2021 № 148
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Для формування податкового кредиту при ввезенні товарів на митну територію України необхідно надати митну декларацію
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Норми визначені п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст.198 ПКУ).
В свою чергу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
При цьому ч. 3 ст. 257 Митного кодексу України (далі – МКУ) встановлено, що митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Тобто документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена на паперовому носії або у вигляді електронного документа, що підтверджує сплату цього податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відображення у податковому обліку операції з внесення до статутного фонду іншої юрособи основних засобів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені абзацом першим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Абзацом першим п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладені у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7).
Зокрема, п. 29 НП(С)БО 7 встановлено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.
Пунктом 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, визначено, що об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.
Згідно з ст. 138 ПКУ при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац четвертий п. 138.1 ст. 138 ПКУ).
При цьому, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац третій п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
Таким чином, операція з внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів та нематеріальних активів або повернення внеску засновнику у вигляді основних засобів розглядається як вибуття основного засобу і нематеріального активу, тому у податковому обліку проводяться коригування фінансового результату до оподаткування передбачені пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ для ліквідації або продажу основних засобів або нематеріальних активів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Податкова знижка: термін повернення ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сума, яка має бути повернена платнику податку на доходи фізичних осіб, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Норми встановлені п. 179.8 ст.179 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги ФОП!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Норми встановлені ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку ПКУ передбачена відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ПКУ.
Норми встановлені п. 122.1 ст. 122 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Яка дата вважається датою отримання доходу платником єдиного податку третьої групи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. 292.6 ст. 292 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Дані щодо РРО/ПРРО платники мають можливість отримати на вебпорталі ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 19 глави 2 розділ II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), для інформування суб’єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:
► дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));
► дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)).
Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
Разом з тим, згідно з п. 5 розділу І Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», ДПС оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі:
► дані щодо фіскальних номерів програмних РРО (далі – ПРРО) із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;
► дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.
На офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:
► «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та ПРРО, шляхом пошуку за їх даними;
«Інформація про книги ОРО» (http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по зареєстрованих книгах ОРО шляхом пошуку за їх даними.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Юрособа орендує площі як житлового, так і нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку: що зі сплатою за землю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об’єктом оподаткування земельним податком згідно з ст. 270 ПКУ є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
База оподаткування, ставка, порядок обчислення та сплати, строк сплати визначені статтями 271-287 ПКУ.
Відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПКУ платником орендної плати за земельну ділянку є її орендар.
Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування (у тому числі на умовах оренди), визначені Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Відповідно до частин першої та другої ст. 42 ЗКУ:
1) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками;
2) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (наразі не затверджено).
Таким чином, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є або підприємства, установи і організації, які здійснюють управління цими будинками і яким земельні ділянки під таким будинком та прибудинкова територія надані у постійне користування, або співвласники багатоквартирного будинку, яким земельні ділянки під таким будинком та прибудинкова територія надані у власність або у постійне користування.
Відповідно до ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 ЗКУ (частина перша ст. 124 ЗКУ).
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (ст. 202 ЗКУ). При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об’єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 417).
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 417 співвласник багатоквартирного будинку – це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Відповідно до частини другої ст. 382 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є серед іншого права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина друга ст. 12 Закон № 417).
Зобов’язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень (частина четверта ст. 12 Закону № 417).
Таким чином, власник нерухомого майна в багатоквартирному будинку, має нарівні з іншими співвласниками нести витрати на утримання будинку пропорційно до своєї частини майна, які можуть включати також передбачену законодавством плату за землю щодо земельної ділянки під таким будинком та прибудинкову територію. При цьому безпосереднім платником плати за землю виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників).
У свою чергу, орендар як житлового, так і нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку безпосередньо не набуває прав власності чи користування земельними ділянками, які б підлягали державній реєстрації за таким орендарем відповідно до законодавства.
Отже, підстав для нарахування та сплати плати за землю (у формі земельного податку чи орендної плати за землю державної чи комунальної власності) як у платника податку у нього не виникає.
Довідково: вищезазначені роз’яснення надані узагальнюючою податковою консультацією щодо справляння плати за землю у разі оренди площі у багатоквартирному будинку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД передбачена відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Статтею 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), який введено в дію 07 лютого 2019 року, передбачено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою ст. 13 Закону № 2473, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою ст. 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону № 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (частина шоста ст. 13 Закону № 2473).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до ст. 13 Закону № 2473, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до ст. 13 Закону № 2473, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем (частина сьома ст. 13 Закону № 2473).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги юросіб і ФОП , які здійснюють виробництво або оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за ліцензії на виробництво, зокрема алкогольних напоїв та тютюнових виробів та право оптової торгівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.
Норми встановлені ст. ст. 4 та 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями. Ознайомитися з інформацією про розрахунковий рахунок для внесення плати до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням можна на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки» та у ДПІ за основним місцем обліку.
При цьому відповідно до класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, код бюджетної класифікації плати за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, дистиляту виноградного спиртового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів – 22010500; код бюджетної класифікації плати за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами – 22011000.
Враховуючи викладене, плата за ліцензію на виробництво або оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами справляється до місцевого бюджету за місцезнаходженням юрособи (місцем проживання ФОП).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Неподання або несвоєчасного подання коригуючої довідки про розпорядника акцизного складу пального: відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 4/32975 (далі – Наказ № 944).
Відповідно до абзацу другого п. 5 Наказу № 944 основна довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) надсилається до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр) окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово.
При цьому, коригуючі довідки формуються і надсилаються розпорядником акцизного складу до Реєстру протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації. Коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу (абзаци четвертий та п’ятий пункту 5 Наказу № 944).
Також інформуємо, що ст. 128 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачена відповідальність платників податків за порушення правил обліку, виробництва та обігу, зокрема, пального на акцизних складах.
Згідно з абзацом першим п. п. 128 прим. 1.3 ст. 128 прим.1 ПКУ незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 грн за кожний неподаний електронний документ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Порядок реєстрації платником податку на прибуток нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок взяття на облік та реєстрації нерезидентів у контролюючих органах встановлено розділом V Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 5.1 розділу V Порядку № 1588 визначено, що при настанні першої із подій стає на облік та/або реєструється платником податку на прибуток юридична особа, що утворена відповідно до законодавства іншої країни (іноземна компанія/нерезидент), яка:
1) здійснює господарську діяльність на території України через своє постійне представництво, визначене п. п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Такий нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво;
2) придбаває інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п. п. «е» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, у іншого нерезидента – продавця, який не має постійного представництва в Україні. Такий нерезидент – покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.
Згідно з п. 5.2 розділу V Порядку № 1588 реєстрація нерезидента платником податку на прибуток проводиться із дотриманням правила першої події:
► нерезидент реєструється платником податку на прибуток згідно з п. 5.1 розділу V Порядку № 1588 в залежності від підстави, яка виникла раніше;
► якщо нерезидент має на території України два і більше постійних представництв, то платником податку на прибуток він реєструється за місцезнаходженням свого постійного представництва, яке було створене першим;
► якщо нерезидентом купується інвестиційний актив у іншого нерезидента і вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину, сформована корпоративними правами двох і більше українських юридичних осіб, то платником податку на прибуток нерезидент-покупець реєструється за місцезнаходженням української юридичної особи, для якої вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав чи, відповідно, вартість нерухомого майна, що визначаються для цілей п. п. «е» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ПКУ, є найбільшою.
Відповідно до п. 5.3 розділу V Порядку № 1588 для реєстрації платником податку на прибуток нерезидент подає до контролюючого органу Заяву за формою № 1-ОПН та документи, визначені п. 4.4 розділу IV Порядку № 1588, а саме копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):
► витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
► документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
► документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
► документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
Заява за формою № 1-ОПН подається:
1) з позначками «взяття на облік» та «реєстрація платником податку на прибуток», якщо до реєстрації платником податку на прибуток нерезидент не перебуває на обліку в контролюючих органах;
2) з позначкою «реєстрація платником податку на прибуток», якщо до реєстрації платником податку на прибуток нерезидент вже взятий на облік згідно з п. п. 1 п. 3.4 розділу III Порядку № 1588. У цьому випадку змінюється основне місце обліку нерезидента на контролюючий орган, в якому нерезидент реєструється платником податку на прибуток, якщо є інший контролюючий орган, в якому нерезидент був взятий на облік до такої реєстрації.
Заява за формою № 1-ОПН подається із зазначенням підстав для взяття на облік та/або реєстрації платником податку на прибуток згідно з п. 5.1 розділу V Порядку № 1588. За наявності одночасно кількох підстав для реєстрації платником податку на прибуток в заяві за формою № 1-ОПН зазначаються всі підстави згідно з п. 5.1 розділу V Порядку № 1588.
Нерезидент, що здійснює господарську діяльність на території України через своє постійне представництво, яке не акредитоване (зареєстроване, легалізоване) на території України як відокремлений підрозділ нерезидента, одночасно із поданням заяви та документів про реєстрацію платником податку на прибуток надає відомості про таке своє постійне представництво шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, згідно з розділом VIII Порядку № 1588.
Після взяття на облік нерезидент включається до реєстру платників податків – нерезидентів з установленням ознаки платника податку на прибуток (п. 5.7 розділу V Порядку № 1588).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Платник має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного/кількох населених пунктів: декларування екологічного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, у разі якщо:
► платник екологічного податку (податок) має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п. п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
► платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення (п. п. 250.10.2 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);
► платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п. п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).
Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, копії відповідних податкових декларацій подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Передача в оренду земельної ділянки із свердловиною для видобування підземних вод: що з рентною платою за спеціальне водокористування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є:
► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Норми визначені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води (п. п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно із п. п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Таким чином, суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.
При цьому орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах
Слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання відповідно до п. п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA