До уваги фінансових агентів!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна податкова служба України нагадує, що на виконання УГОДИ між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) проходить подання звітності FATCA. Граничний строк подання – 1 вересня о 00.00 за київським часом.

Усі питання, що виникають при подачі звітності, Ви можете задати засобами електронного зв’язку на електронні адреси ДПС: FATCA@tax.gov.ua або fatca.test@tax.gov.ua.

Просимо всіх фінансових агентів, які підзвітні FATCA, долучитися до подання звітності.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/492633.html

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Розширено перелік операцій за рахунками фізичних осіб для одноразового (спеціального) добровільного декларування

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/492414.html повідомила наступне.

Національний банк України повідомив про розширення переліку операцій за поточними рахунками фізичних осіб (резидентів та нерезидентів). Так, з 01 вересня 2021 року ці особи зможуть зараховувати кошти з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для одноразового (спеціального) добровільного декларування на поточні рахунки в іноземній та національній валюті.

Зміни внесено з метою приведення нормативно-правової бази Національного банку у відповідність до Закону України від 15 липня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Також Національний банк удосконалив низку інших норм стосовно проведення деяких валютних операцій.

Відповідні зміни затверджені постановою Правління Національного банку від 12 серпня 2021 року № 86 «Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».

Вони набирають чинності з 01 вересня.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

«Все про РРО – від «А» до «Я»» – в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено семінар з платниками

Питання проведення розрахунків у готівковій формі зараз на часі. Запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) – нової технології розрахунків, – спрощує ведення бізнесу і надає суб’єктам низку переваг над класичними касовими апаратами.

Днями за участі в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольги, заступника начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дудника Романа та представників бізнесу в онлайн форматі проведено семінар, присвячений застосуванню РРО.

На семінарі розглядались питання пов’язані з реєстрацією РРО, вибором класичного або програмного РРО, перевагами програмного РРО.

Також особливу увагу приділено розрахункам при інтернет-продажах с доставкою товару за допомогою послуг інших суб’єктів господарювання; проведенню операцій через РРО у разі оплати сертифікатами, бонусами та дисконтами; розрахункам при доставці товарів кур’єром та іншим питанням, пов’язаним із розрахунками у готівковій формі.

Відкритий діалог з платниками податків перш за все дозволяє розуміти ті проблеми, які турбують бізнес, а конструктивна дискусія дозволяє сконцентрувати увагу на ефективній роз’яснювальній роботі.

Під час продуктивного діалогу визначено подальші напрямки взаємодії податківців і платників.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Про інструменти підтримки експорту в Україні

йшлося на Міжнародній онлайн-зустрічі

 

Нещодавно за організацією компанії «МедіаКомпас Україна» в рамках Міжнародного транспортного форуму Trans Expo Odesa 2021 проведено Міжнародну онлайн-зустріч «Чесний четвер. FOCUS:  відкриваємо експортні та імпортні ринки».

За ініціативи Міжнародної Коопераційної Платформи «Нові ринки» ІСР– 33 запрошені спікери з Індії, Австралії, Бразілії та Філіпін, а також представники в Україні інституцій Канади, Польши, Швеції, Малазії за сприяння Міжнародного трейд-клубу в Україні.

У онлайн-зустрічі прийняла участь в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Мазур Ольга.

Тематика заходу пов’язана з особливостями виходу на нові ринки; інструментами регулюванням міжнародної торгівлі в Україні; правилами співпраці із закордонними партнерами; запуском та розвитком експортних продаж та перевагами використання онлайн-інструментів для виходу на нові ринки збуту.

Крім актуальної інформації про інструменти експорту від провідних українських експертів, від фахівців іноземних інституцій, ділових та галузевих об’єднань учасників проінформували про ситуацію та перспективи для України на міжнародних ринках.

Допомога українським експортерам у налагодженні зв’язків з торгівельними представниками іноземних держав, пошук партнерів на цільових ринках – це першочергові задачі, вирішення яких дозволить стимулювати експансію товарів українського походження.

Співпраця бізнесу, іноземних партнерів і державних органів завжди має позитивний результат – під час обговорення нагальних питань визначаються шляхи та перспективи подальшої взаємодії.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про запобігання рейдерським захватам земель сільськогосподарського призначення в Дніпропетровському регіоні під час наради в ОДА

У приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі – ОДА) нещодавно відбулась нарада з питань запобігання рейдерським захватам земель сільськогосподарського призначення в Дніпропетровському регіоні.

У нараді прийняли участь перший заступник Голови ОДА Орлов Володимир, в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій, начальник управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС Копильченко Тетяна, начальник управлiння податкового адмiнiстрування фiзичних осiб ГУ ДПС Самсоненко Євгенiя, представники державних органів та бізнесу.

Превентивні заходи рейдерству в аграрній сфері втілюються Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Під час заходу розглядались питання, пов’язані з аграрним рейдерством, яке є небезпечним явищем для економіки як країни, так і Дніпропетровського регіону, адже має суттєвий вплив на зниження інвестиційної привабливості аграрного сектору.

Співпраця державних органів для вирішення проблеми протиправних рейдерських захоплень направлена на те, щоб громади усвідомили необхідність стати союзниками, об’єднавши зусилля, знання, досвід і ресурси та виступати єдиним фронтом у боротьбі з цим негативним явищем.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Мобільний ЦОП – з послугами до мешканців

Павлівського старостинського округу

Працівниками центру обслуговування платників (ЦОП) Васильківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) днями здійснено виїзд до села Павлівка Павлівського старостинського округу Васильківської селищної ради з метою реалізації податкового сервісу щодо якісного надання адміністративних та інших послуг, які вкрай важливі для реалізації прав та обов’язків платників податків, громадян.

Виїзд ЦОПу здійснено за участі в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія, який у режимі онлайн звернувся до мешканців та представників Павлівського старостинського округу Васильківської селищної ради. Він зазначив важливість співпраці між органами податкової служби та місцевого самоврядування, зокрема у частині надання адміністративних та інших послуг від ДПС, та закликав мешканців громади виконати свій громадянський обов’язок та своєчасно сплатити земельний податок, орендну плату за земельні ділянки та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Леонов Валерій відмітив, що податкова служба постійно вдосконалює свої сервіси для доступності та зручності суб’єктів звернень. Він відмітив, що розвиток електронних сервісів ДПС, надання електронних довірчих послуг – це, перш за все, можливість для платників податків щодо реалізації своїх обов’язків та прав у сфері оподаткування у режимі on-line.

Під час зустрічі начальник Васильківської ДПІ Бондаренко Маргарита надала вичерпну інформацію щодо переліку адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, переліку документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу ДПІ ГУ ДПС та контактні номери телефонів, за якими можна отримати роз’яснення з того чи іншого питання.

Присутнім надано роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема, Електронним кабінетом, роздані брошури, листівки інформаційно-роз’яснювального характеру. Також, фахівцями мобільного ЦОПу ознайомлено громадян зі сторінками ДПС України на Facebook та YouTube, Telegram-каналом, сторінкою ГУ ДПС на Facebook.

У ході виїзду мобільного ЦОПу Бондаренко Маргаритою спільно зі старостою Павлівського старостинського округу Васильківської селищної ради проведено робочу зустріч, під час якої присутніх проінформовано про стан нарахування, сплати та заборгованості зі сплати земельному податку по Павлівському старостинському округу у порівнянні з показниками минулого року. У ході зустрічі також проведені співбесіди з боржниками земельного податку з фізичних осіб та орендної плати з фізичних осіб Павлівського старостинського округу.

Під час виїзду мобільного ЦОПу фахівцями Васильківської ДПІ ГУ ДПС присутнім донесено інформацію щодо основних аспектів одноразового (спеціального) добровільного декларування, яке відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Наголошено на позитивах запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.

Прийнятий Закон № 1539 – це спосіб цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування.

Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, прийнято:

– заяв за формою № 5ДР – 2 шт.,

– заяв за формою № 10ДР – 2 шт.,

– заяви на отримання довідки про подану податкову декларацію про майновий стан і доходи – 9шт.,

– заяви з проведення звірки даних з податку на майно з фізичних осіб (з плати за землю) – 12 штук.

Громадяни та представники Павлівського старостинського округу Васильківської селищної ради висловили слова подяки податківцям за проведений виїзд мобільного ЦОПу та бажання спілкуватися і у подальшому у питаннях отримання адміністративних послуг.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Одноразове (спеціальне) добровільне декларуванням – легалізація активів!

 Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» вносено зміни як до Податкового Кодексу України (далі – ПКУ), так і до інших законів України. Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб встановлені у новому підрозділі 9 прим. 4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларуванням – це законодавчо врегульована можливість цивілізованої легалізації активів, з яких не сплачувались податки.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

Особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

– не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

– не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

– транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

– інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фізичні особи мають право скористатись податковою знижкою за 2020 рік до кінця поточного року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

При цьому, заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст.166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

 

Обмеження щодо отримання права на податкову знижку:

▼ сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

▼ якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься                  (п. п. 166.4.3 п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

 

Витрати, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2020 рік:

ПІДСТАВА	ВИТРАТИ	ОБМЕЖЕННЯ
п. п. 166.3.1        п. 166.3 ст. 166 ПКУ	Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом	Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання
п. п. 166.3.2       п. 166.3 ст. 166 ПКУ	Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям	Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік
п. п. 166.3.3        п. 166.3 ст. 166 ПКУ	Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання	Понесені витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сімʼї першого ступеня споріднення
п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ	Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення	Понесені витрати у 2020 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):   ▼ при страхуванні платника ПДФО – розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих         10 гривень (п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ); ▼ при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому        п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї
Абзац другий п. п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ	Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій	Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік
Абзац третій п. п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ	Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита	Обмежень не встановлено
п. п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ	Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу	Витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути  перереєстрований у відповідних органах.
п. п. 166.3.8             п. 166.3 ст. 166 ПКУ	Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним	Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла
п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ	Суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.	Платник ПДФО має право скористатися знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення: ▼ не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; ▼ не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Внесено зміни до форми декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що 17.08.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.06.2021 № 317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстрований в Міністерстві юстиції від 04.08.2021 за №1014/36636) (далі – Наказ № 317).

Наказом № 317 декларація податку на прибуток підприємств (далі – декларація) приводиться у відповідність до чинних норм Податкового кодексу України.

Наказом № 317 внесено зміни до форми декларації з урахуванням змін, внесених до ПКУ законами України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» та від 17 грудня 2020 року № 1117 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».

Зокрема, декларацію доповнено новим рядком 7.1, а також внесено зміни до додатків ПН, РІ та АМ.

Наказ № 317 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 17.08.2021 № 63.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Податковий календар на 19 та 20 серпня 2021 року

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

19 серпня 2021 року, четвер, останній день сплати:

 

• екологічного податку за ІІ квартал 2021 року;
• єдиного податку за IІ квартал 2021 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи;
• збору за місця для паркування транспортних засобів за IІ квартал 2021 року;
• податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2021 року;
• частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за ІІ квартал 2021 року;
• рентної плати:

▪ за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за ІI квартал 2021 року;

▪ за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за ІI квартал 2021 року;

▪ за спеціальне використання води за ІI квартал 2021 року;

▪ за спеціальне використання лісових ресурсів за ІI квартал 2021 року;

• туристичного збору за IІ квартал 2021 року;

 

20 серпня 2021 року, пʼятниця, останній день сплати:

 

• авансового внеску з єдиного податку на серпень 2021 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
• єдиного внеску роботодавцями за найманих працівників за липень 2021 року, крім гірничих підприємств;

 

останній день подання:

 

• податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень 2021 року у разі не подання податкової декларації на 2021 рік;
• податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року;
• податкової декларації з рентної плати за липень 2021 року з розрахунком:
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
• декларації акцизного податку за липень 2021 року*

 

*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п. п. 222.1.2 п. 222.1          ст. 222 ПКУ).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Платник податків може повернути з бюджету помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Норми визначені п. 43.1 ст. 43 ПКУ.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (абзац перший п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац шостий п. 2 розділу ІІІ Порядку).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо внесення змін у дані про ПРРО (крім перереєстрації)

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 9 розділу ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок) заява про внесення змін у дані про програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) подається у разі змін даних, що вказуються у заяві про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО) (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку), що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).

Для внесення змін у дані про ПРРО (крім перереєстрації) подається Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою у рядку 1 розділу 1 «Дія» «Зміни (крім перереєстрації)».

Пунктом 10 розділ II Порядку № 317 передбачено, що внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Зміни (крім перереєстрації)» подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розділу V Порядку.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Контролюючий орган відмовляє у реєстрації платником ПДВ за певних підстав

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1     ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пунктами 183.1, 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.

Норми передбачені п. 183.8 ст. 183 ПКУ.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 За неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності

законодавством передбачена відповідальність

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану (фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Норми визначені абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 Роз’їзний характер робіт: чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість проживання та проїзду найманих працівників?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема, колективним договором встановлюються гарантії, компенсації, пільги.

Норми передбачені ст. 13 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з загальними положеннями розділу І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

Тобто, колективним договором повинно бути визначено, чи вважаються службові поїздки працівників в інші населені пункти службовим відрядженням або роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер.

Якщо колективним договором, який діє на підприємстві, визначено, що службові поїздки відповідних категорій працівників – це робота, яка постійно проводиться в дорозі і має роз’їзний характер, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» таким працівникам відшкодовуються витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України і за кордон.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов трудового договору (контракту).

Для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, у разі якщо колективним договором визначено, що службові поїздки працівників в інші населені пункти є роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер і не є відрядженням, то відшкодування витрат на проїзд до місця відрядження (роботи) і назад, а також на наймання житлового приміщення таким працівникам підприємством, слід розглядати як компенсаційні виплати, що включаються до складу заробітної плати і оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

ФОП – «загальносистемник» не має права віднести до складу витрат бухгалтерські послуги, надані на його користь іншим суб’єктом господарювання

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Норми передбачені п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначено ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю ФОП.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП, встановлено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

ФОП на загальній системі оподаткування має право віднести до складу витрат виключно витрати, визначені п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Враховуючи викладене, ФОП на загальній системі оподаткування не має права віднести до складу витрат бухгалтерські послуги, надані на його користь іншим суб’єктом господарювання.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Декларація з податку на нерухомість не була подана: чи застосовується строк давності, визначений ПКУ, для нарахування податкового зобов’язання?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок) – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Підпунктом 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано                (п. п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).

Водночас, граничні строки для подання податкової декларації можуть бути продовжені керівником за письмовим запитом посадової особи юридичної особи (п. 102.6 ст. 102 ПКУ), у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність        (п. п. 102.7.2 п. 102.7 ст. 102 ПКУ).

Отже, Декларація, яка не була подана суб’єктом господарювання за період(и), в якому(их) виникали об’єкти оподаткування, подається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, враховуючи норми п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Поряд з цим, законодавство не обмежує платника податку в термінах подання до контролюючого органу податкової звітності, зокрема, Декларації після граничного строку, що передбачено п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Нормами ПКУ не передбачено відкликання ФОП поданих ними

заяв про застосування спрощеної системи оподаткування

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня         2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п. п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів                 (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Норми ПКУ не передбачають можливості відкликання ФОП поданих ними заяв про застосування спрощеної системи оподаткування.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Особливості заповнення додатка «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої декларації платника єдиного податку 4 групи

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Норми передбачені п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:

► уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

► подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення або земель водного фонду, зазначена в податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – декларація) повинна співпадати з площею земельних ділянок, яка заповнена в додатку «Відомості про наявність ділянок» до декларації.

У додатку «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої податкової декларації наводиться інформація про кожну земельну ділянку, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, крім, земельних ділянок, на які втрачено право власності або користування щодо яких був нарахований єдиний податок.

При цьому у додатку «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої декларації обов’язково повинні бути заповнені всі рядки: документи, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, державна реєстрація, кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування земельної(их) ділянки(ок) та площа, яка співпадає з площею, зазначеною в уточненій декларації.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Про сплату транспортного податку

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п. п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Норми встановлені п. п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фізособи – пенсіонери не за віком після досягнення ними пенсійного віку мають право на пільгу щодо сплати земельного податку

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Норми визначені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5        ст. 281 ПКУ).

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до 01 травня поточного року або протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про застосування пільги довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

В якій валюті проводиться перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента- комісіонера в іноземній валюті?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. 1 п. 4 розділу І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (далі – Положення № 2), із змінами і доповненнями до поточних валютних операцій належать розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Операції, зазначені у п. п. 1 п. 4 розділу І Положення № 2 належать поточних торговельних операцій.

Пунктом 109 розділу X Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями передбачено, що за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання – резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) здійснюються операції, зокрема, за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) (п. п. 2); операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи, операції на підставі договорів комісії (п. п. 6).

Враховуючи викладене операція з перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті не є поточною торговельною операцією, а лише операцією з перерахування за належністю іноземної валюти, перерахованої з-за кордону нерезидентом як оплата за експортовані товари на поточні рахунки резидентів- комітентів.

Отже, перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, здійснюється в тій валюті, в якій вона надійшла.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA