Головні аспекти при припиненні трудового договору

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області інформує

Припинення трудового договору можливе  з наступних підстав:

– угода сторін;

– закінчення строку трудового договору;

– розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КЗпП);

– відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;

набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

6) підстави, передбачені контрактом;

7) підстави, передбачені іншими законами.

       У ст. 83 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), зазначено: у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А групи I.

      За статтею 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звiльнення видати працiвниковi належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП.

       Вiдповiдно до ст. 117 КЗпП у разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП, за вiдсутностi спору про їхнiй розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

       У разi затримання видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

      Слід пам’ятати, що працiвник не може бути звiльнений у перiод його тимчасової непрацездатностi, а також у перiод перебування у вiдпустцi.

      Так, вiдповiдно до ст. 43 КЗпП передбачено, що розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу провадиться за попередньої згоди виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника).

      Якщо припинення трудового договору проводиться на загальних пiдставах (ст. 36 КЗпП) або за iнiцiативою самого працiвника (ст. 38 i 39 КЗпП), то попередня згода профспiлкового органу в таких випадках не вимагається.

      У разi незаконного звiльнення працiвник має право звернутися до суду для захисту своїх прав та у разі винесення рiшення про поновлення на роботi одночасно ухвалюється і  рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу, але не бiльш як за один рiк.

Валентина БАБКІНА,

головний державний інспектор

Головного управління Держпраці

у Дніпропетровській області