Головного фіскала області не цікавить «кишенькова громадськість»

В.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук має намір зробити роботу фіскалів максимально відкритою. Про це вона заявила під час зустрічі з представниками громадських організацій: «Наша спільна задача вибудувати такі стосунки, які дозволять зробити ДФС максимально відкритим органом, з максимально ефективним контролем з боку громадськості. Тому що на мою думку – це обов’язкова передумова для плідної праці», – сказала Томчук. При цьому вона підкреслила, що її не цікавить «кишенькова громадськість», а цікавлять реальні представники реальних організацій, які мають бажання, час, натхнення для того, щоб співпрацювати з ДФС.

Крім того, під час зустрічі йшлося про формування нового складу Громадської Ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Строк повноважень теперішньої Ради закінчується в грудні. «Мені би хотілося, щоб до цього органу увійшло максимально широке коло організацій, – сказала Оксана Томчук. – Тому ми широко будемо висвітлювати питання стосовно формування складу нової Громадської Ради. Хочеться орган, який здатен працювати і який здатен створювати нам і проблеми. Тобто представляти альтернативну думку».

Прийняття заявок щодо складу Громадської Ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області триватиме по 28 жовтня 2016 року.

З початку року 34 дніпропетровських підприємця позбулися

ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

Впродовж січня – вересня 2016 року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону поповнилися на 59,2 млн. грн. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. З них 42,7 млн. грн. – тільки від ліцензування роздрібної торгівлі. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Усього в області діє 13145 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 5704 суб’єктам господарської діяльності. Наразі, протягом дев’яти місяців поточного року дніпропетровські суб’єкти господарювання отримали 10001 ліцензію, з них 5529 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 4472 – тютюнових виробів.

Разом з тим, з січня по вересень за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1577 ліцензій; анульовано – 1532, в тому числі – 34 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Порядок оподаткування послуг кредитора за аграрною розпискою

по дорощенню та збору врожаю заставленої сільськогосподарської продукції

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) щодо порядку оподаткування ПДВ операцій платників податку, пов’язаних з обігом аграрних розписок, повідомила наступне.

Статтею 7 Закону України від 06.11.2012 №5479-VІ «Про аграрні розписки» визначено, що задоволення вимог кредитора за аграрною розпискою за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції здійснюється за вибором кредитора за аграрною розпискою у будь-який спосіб, не заборонений законом, зокрема, шляхом наділення кредитора за аграрною розпискою правом доростити заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції, зібрати врожай сільськогосподарської продукції самостійно або уповноваженою ним особою та погасити майнове зобов’язання боржника за товарною аграрною розпискою шляхом набуття права власності на таку зібрану (вирощену) сільськогосподарську продукцію або погасити грошове зобов’язання боржника за фінансовою аграрною розпискою шляхом укладення договору купівлі-продажу заставленої сільськогосподарської продукції з іншою особою – покупцем (у тому числі шляхом укладення договору на публічних торгах) з отриманням у рахунок виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою плати за таким договором.

Витрати, здійснені кредитором за аграрною розпискою на дорощення та збір врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, відшкодовуються боржником за аграрною розпискою окремо у порядку, передбаченому законодавством для відшкодування майнової шкоди.

Підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Таким чином, відшкодування боржником за аграрною розпискою витрат, здійснених кредитором за аграрною розпискою на дорощення та збір врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, у розумінні Кодексу є платою за послуги по дорощенню та збору врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, надані кредитором за аграрною розпискою боржнику. Операції з надання таких послуг кредитором за аграрною розпискою є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються податком на загальних підставах.

Хто є платниками рентної плати

за користування радіочастотним ресурсом України?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.254.1 ст.254 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України у межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

– ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

– ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

– дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

– дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п.254.2 ст.254 Кодексу).

Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року, станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом з регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку (п.п.254.5.1 п.254.5 ст.254 Кодексу).

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п.254.5.4 п.254.5 ст.254 Кодексу).

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 124.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Порядок обліку у контролюючих органах договорів про спільну діяльність

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 64.6 ст.64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Заяву про взяття на облік такий платник податків зобов’язаний подати протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або угоди або після набрання ним чинності, якщо відповідно до законодавства реєстрація договору не проводиться.

Згідно з п.4.6 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок) для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає одночасно із реєстраційною заявою платника податку на додану вартість до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи:

– заяву за формою №1-ОПП;

– копію договору (контракту) про спільну діяльність.

До цих документів додаються:

1) інформаційна картка договору з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію договору, якщо до складу учасників договору про спільну діяльність входить іноземний інвестор;

2) копії документів, які підтверджують погодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачене використання нерухомого майна державної власності, що перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні учасника договору про спільну діяльність;

3) копії спеціальних дозволів на користування надрами, якщо договором передбачене використання надр.

Взяття на облік договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора здійснюється після державної реєстрації договору (контракту) Міністерством економіки Автономної Республіки Крим, обласним, Київським або Севастопольським міським управлінням зовнішніх економічних зв’язків згідно з Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 №112 із змінами та доповненнями.