вул. М. Грушевського, 70
Готовність до співпраці висловлена під час ділової зустрічі керівника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук і Офісу ЄБА в м. Дніпро
У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбулася ділова зустріч виконуючої обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук з представниками Офісу Європейської Бізнес Асоціації в м. Дніпро. Під час зустрічі розглянуто поточний стан, перспективи удосконалення взаємодії між підприємствами – членами ЄБА і фіскальною службою, а також зміни до податкового законодавства.
Оксана Томчук пояснила присутнім свою позицію на посаді керівника фіскальної служби Дніпропетровської області: «Є закони і вони мають виконуватись, вони мають виконуватись і представниками бізнесу, і представниками державних структур». Представників бізнесу цікавила ціла низка питань, частина яких, як наприклад, проведення планових та позапланових перевірок, стосувалася дії фахівців фіскальних органів. Інші – виконання законодавчих актів, як приклад – виконання норм Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення.
«Нам імпонують ті цілі і завдання, які ставить перед фіскальною службою області її керівник, головне, що є бажання Оксани Томчук співпрацювати з бізнесом регіону», – поділилася своїми враженнями наприкінці зустрічі керівник Офісу Європейської Бізнес Асоціації в м. Дніпро Катерина Ущаповська.
До уваги платників податку на додану вартість!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 11.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 №788 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Постанова №788).
Зазначеною Постановою врегульовано питання щодо врахування у системі електронного адміністрування ПДВ сум податку, на які підприємства, що надають комунальні послуги, зменшили заборгованість з податку, у рамках проведення розрахунків з погашення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення тощо, що постачалися населенню.
Прийняте рішення забезпечить можливість зазначеним підприємствам виписувати податкові накладні на відповідні суми без відволікання обігових коштів на поповнення електронного рахунка у такій системі для можливості провадження господарської діяльності
Постанова №788 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.11.2016 №212.
Про заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України у листі від 15.11.2016 №36604/7/99-99-15-02-01-17 (далі – лист ДФС №36604) надані роз’яснення щодо заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, на доповнення до листа ДФС від 02.09.2016 №29468/7/99-99-15-02-01-17.
Нагадуємо, що 29.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №923/29053.
З метою дотримання вимог Податкового кодексу України у рядку 16 Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 (далі – Розрахунок 2), обчислюється авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця (заповнюється у Розрахунку 2, що уточнює показники розрахунків за звітні періоди 2013 року та 2014 року), або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток (рядок 08 Розрахунку х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року (заповнюється платником податку у Розрахунку за три квартали 2016 року).
У рядку 16 таблиці 1 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 обчислюється авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця (заповнюється у Розрахунку, що уточнює показники розрахунків за звітні періоди 2013 року та 2014 року), або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток (рядок 08 Розрахунку х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року (заповнюється платником податку у Розрахунку за три квартали 2016 року).
У рядку 05 таблиці 2 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 04 х 5%.
У рядку 08 таблиці 2 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 07 х 5%.
У рядку 05 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання окремого балансу фінансово – господарської діяльності (далі – Розрахунок 1) сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 04 х 5%.
У рядку 06 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку 1 обчислюється пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 розділу II Податкового кодексу України, яка переноситься до рядка 24 Розрахунку 1.
У рядку 08 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку 1 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 07 х 5%.
Лист №36604 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Особливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ
у разі переходу зі спрощеної системи, що не передбачає сплати ПДВ,
на загальну систему оподаткування
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок реєстрації платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) та форми заяв про реєстрацію платників ПДВ визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).
Пунктом 3.5 розділу III Положення №1130 визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130) (далі – Заява).
Особливості надання Заяви особами, які обрали або переходять на спрощену систему оподаткування, змінюють ставки єдиного податку або відмовляються від спрощеної системи оподаткування викладені у пункті 3.6 розділу III Положення №1130.
Так, у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, Заява подається:
– не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, при яких реєстрація платниками ПДВ є обов’язковою;
– не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, та вважають за доцільне добровільно зареєструватись як платники ПДВ.
Протягом якого строку платник податків може виправити помилки, допущені у раніше поданій ним податковій декларації?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п.102.1 ст.102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ) (з урахуванням строку давності 1095 днів, а у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ – 2555 дня), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 135.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».