ГоловнаНовиниГраничні терміни подання декларацій про майновий стан і доходи фізичними особами – платниками податків

Граничні терміни подання декларацій про майновий стан і доходи фізичними особами – платниками податків

Опубліковано Чт, 09/02/2017

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для різних категорій фізичних осіб встановлено різні граничні строки подання податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а саме:

► для громадян і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

Звертаємо увагу, що п.49.20 ст.49 ПКУ визначено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи норми п.49.20 ст.49 ПКУ останній день подання Декларації за 2016 рік для громадян і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – 3 травня 2017 року;

► для підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Отже, останній день подання Декларації за 2016 рік для таких осіб – 9 лютого 2017 року;

► для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця податкового 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ);

► для платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.п.179.3 ст.179 ПКУ).

Яка відповідальність передбачена для фізичних осіб – підприємців за неподання або несвоєчасне подання декларації про отримані доходи?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст.49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, –

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно зі ст.1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, –

тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.).

Дії, передбачені частиною першою ст.1641 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).

Відповідно до п.5 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 104.13 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Права та обов’язки платників податків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 16 та 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регламентують обов’язки та права платника податків.

Законом №1797 доповнено перелік прав платників податків, а саме: платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому ПКУ, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію (п.п.17.1.7 п.17.1 ст17 ПКУ).

Законом №1797 також передбачено функціонування електронного кабінету.

Відповідно до п.п.14.1.562 п.14.1 ст.14 ПКУ електронний кабінет це електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов’язків, передбачених ПКУ, що складається з:

– апаратно-програмного комплексу;

– портального рішення для користувачів платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

– портального рішення для користувачів державних, у тому числі контролюючих, органів;

– програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;

– інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нововведеннями, запровадженими Законом №1797 платник податків має право подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом) (п.п.17.1.14 п.17.1 ст.17 ПКУ).

З першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року:

– пункт 16.1 статті 16 ПКУ буде доповнено підпунктом 16.1.14, згідно з яким платник податків зобов’язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он-лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому ПКУ, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом;

– пункт 17.1 статті 17 ПКУ буде доповнено підпунктами 17.1.13 та 17.1.14, згідно з якими платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ (п.п.17.1.13), і реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку (п.п.17.1.14).

Проведення перевірок контролюючими органами – зміни у 2017 році

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 75 – 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регламентують питання проведення перевірок контролюючими органами.

Законом №1797 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 «Види перевірок» ПКУ доповнено положенням, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах

Стаття 76 «Порядок проведення камеральної перевірки» ПКУ доповнена пунктом 76.3, відповідно до якого камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Як нововведення, Законом №1797 передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (ст.77 «Порядок проведення документальних планових перевірок» ПКУ доповнено п.77.1).

Законом №1797 доповнено перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, підставою, коли платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу (до п.78.1 ст.78 «Порядок проведення документальних позапланових перевірок» ПКУ додано підпункт 78.1.19).

Законом передбачено алгоритм дій контролюючих органів у разі недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Зміненим пунктом 81.2 статті 81 «Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок» ПКУ визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.