Громадяни Дніпропетровської області задекларували майже 802 мільйони гривень доходів, отриманих у 2015 році

З початку деклараційної кампанії громадянами доходів, отриманих у 2015 році мешканцями Дніпропетровщини, станом на 01.04.2016 року подано понад 15,5 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 801,7 млн. грн.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначених громадянами до сплати самостійно у 2016 році, становить 26,5 млн. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 7,8 млн. грн. Сума військового збору до сплати складає 5,1 млн. грн.

Станом на 01.04.2016 на Дніпропетровщині протягом 2015 року 53 громадянина отримали доходи у сумі, що перевищує 1 млн. грн. Так, загальна сума задекларованого ними доходу становить 220,2 млн. грн., або 27,5% від загальної задекларованої громадянами суми по області. Сума податку на доходи з фізичних ociб до сплати склала 4,4 млн. грн., сума військового збору 0,52 млн. грн.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» головного державного ревізора – інспектора відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб та податків з громадян управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Світлани Красних  на тему: «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2015 році»

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» головного державного ревізора – інспектора відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб та податків з громадян управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Світлани Красних на тему: «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2015 році».

Питання 1. Доброго дня. Будь ласка, скажіть, чи можна до податкової знижки за звітний рік включити суму витрат, понесених у минулому році на оплату навчання за місяці звітного року?

Відповідь: Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного податкового року, а відповідно до умов договору (контракту) про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці календарного року наступного за звітним, одним платіжним документом (квитанцією), при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Решта суми, сплаченої за таким платіжним документом (квитанцією), може бути включена платником податку при реалізації права на податкову знижку у наступному році.

Питання 2. Хочу запитати, які документи необхідно надати фізичній особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо з метою отримання податкової знижки?

Відповідь: Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу: сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Питання 3: Чи підлягає оподаткуванню прощена (анульована) сума боргу при переведенні в 2015 році валютного кредиту в гривню?

Відповідь: Законом №321 підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 8, яким передбачено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року. Дія зазначених норм поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Питання 4. Роз’ясніть, будь ласка, хто вважається резидентом України?

Відповідь: Відповідно до п.п.«в» п.п.14.1.213 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ), фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

За яких умов у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).

Платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2¹ статті 49 Кодексу).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 116.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

У 2016 році набрали чинності зміни до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльності»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 №905-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон №905) (опубліковано у газеті «Голос України» від 31.12.2015 №250).

Законом №905, зокрема, статтю 29 Закону України від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо заходів у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав доповнено положенням наступного змісту:

«У разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою – агресором та/або державою – окупантом, заходи у відповідь, визначені частиною третьою цієї статті, можуть застосовуватися за рішенням Кабінету Міністрів України.

Додатковими заходами, що можуть застосовуватися у відповідь, є:

заборона зовнішньоекономічних операцій або встановлення обмеження на їх здійснення;

скасування тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України шляхом зупинення звільнення від оподаткування ввізним митом, застосування пільгових чи повних ставок ввізного мита або скасування тарифних квот.

Кабінет Міністрів України приймає рішення про застосування заходів у відповідь на дії держави – агресора та/або держави-окупанта без дотримання вимог частин четвертої – дев’ятої цієї статті.

Рішення про застосування заходів у відповідь на дії держави – агресора та/або держави – окупанта має містити строк їх застосування, крім випадків застосування заходів, що призводять до припинення прав, та інших заходів, які за змістом не можуть застосовуватися тимчасово».